Рішення

від 23.11.2020 по справі 280/2418/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2020 року 12 год. 27 хв.Справа № 280/2418/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача: адвокат Семенов М.В.,

від відповідача: Лабур М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Бізон - плюс

до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2018 №0020001413

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Бізон - плюс (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 18.12.2018 №0020001413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1800000,00 грн у тому числі 1440000,00 грн за податковим зобов`язанням та 360000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вище зазначене податкове повідомлення рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом № 651/08-01-14-13/41159382 від 29.10.2018. За висновками акту перевірки позивачем внаслідок не підтвердження визначення вартості комплексу нерухомого майна первинними документами в порушення п.8 П(С)БО №7 Основні засоби , п.9-13 П(С)БО №9 Запаси , п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України завищено інші операційні витрати, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 8 000 000 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 8 000 000 грн. Відповідач згідно акту перевірки вважає, що позивачем при здійсненні операцій із об`єктом нерухомості - комплексом нерухомого майна загальною площею 759,9 кв. м, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1 порушено норми діючих нормативних актів, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, нарахування та сплати податків та зборів. Позивач зазначив, що висновки податкового органу є помилковими та необґрунтованими нормами діючих нормативних актів. Приватне підприємство Бізон-плюс створено 17.02.2017 шляхом виділу із Приватного підприємства Бізон (код ЄДРПОУ 31964495) на підставі рішення зборів учасників №1 від 16.02.2017. Передання активів від підприємства, яке реорганізується, новому на підставі розподільчого балансу (передавального балансу) при виділі є самостійною формою вибуття майна. Таке передання не є ні реалізацією майна, ні безоплатним його переданням, оскільки за умови правонаступництва разом зі збільшенням активів відбувається і збільшення пасивів (зобов`язань). На підставі договору купівлі-продажу 06.03.2017, позивач продав комплекс нерухомого майна за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг (код ЄДРПОУ 30976452) за 8 000 000 грн без ПДВ. Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Різниці за операціями з передачі за розподільчим балансом основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей при проведенні реорганізації шляхом виділу для коригування фінансового результату до оподаткування положеннями Податкового кодексу України не передбачено. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування. Позивачем вірно був визначений фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку). З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

24.05.2019 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.06.2019.

11.06.2019 через канцелярію суду (вх. №24093) представником відповідача подано відзив на позову заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає настпне. Перевіркою встановлено, що у 2017 р. до складу інших операційних витрат була віднесена вартість реалізованого комплексу нерухомого майна у сумі 8000000 грн, що як наслідок зменшило фінансовий результат на 8000000 грн. Так як комплекс нерухомого майна переведено на рахунок 286 Необоротні активи , тобто переведені до запасів, їх облік здійснюється у відповідності з П(С)БО №9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 20.10.1999 №246. Вартість отриманого від ПП Бізон комплексу нерухомого майна визначено тільки на підставі розподільчого балансу ПП Бізон станом на 16.02.2017, інших документів до перевірки надано не було. Перевіркою встановлено, що ПП Бізон-плюс внаслідок не підтвердження визначення вартості комплексу нерухомого майна первинними документами в порушення п.8 П(С)БО №7 Основні засоби , п.9-13 П(С)БО №9 "Запаси", п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) завищено інші операційні витрати, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на загальну суму 8000000 грн., у т.ч. за 2017 рік на суму 8000000 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1440000 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 1440000 грн. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 24.06.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 04.09.2019.

04.09.2019 ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 10.12.2019.

Ухвалою суду від 10.12.2019 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.

10.12.2019 ухвалою суду призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Ухвалою суду від 15.09.2020 поновлено провадження у справі з 23.11.2020. Підготовче судове засідання призначено на 23.11.2020.

Усною Ухвалою суду від 23.11.2020 замінено відповідача з Головного управління ДФС у Запорізькій області на з Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, після наданих сторонами клопотань про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, судом закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 23.11.2020.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, що з 16.10.2018 по 22.10.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Бізон-плюс (ЄДРПОУ 41159382) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 17.02.2017 по 22.10.2018, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 17.02.2017 по 22.10.2018, за результатами якої складено акт №651/08-01-14-13/41159382 від 29.10.2018.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 440 000 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 1 440 000 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС області 18.12.2018 складено податкове повідомлення - рішення форми Р № 0020001413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 800 000,00 грн, у тому числі 1 440 000 грн за податковим зобов`язанням та 360 000 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення-рішення №0020001413 від 18.12.2018 позивачем оскаржено у адміністративному порядку до ДФС України шляхом подання скарги.

Рішенням ДФС України від 04.04.2019 про результати розгляду скарги скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням №0020001413 від 18.12.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (в первинній редакції).

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (в редакції Закону№ 1797-VIII від 21.12.2016).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України №996-ХІV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до пунктів 1-5 ст.9 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 (в редакції на момент господарської операції) визначено що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первиннi та зведенi облiковi документи можуть бути складенi на паперових або машинних носiях i повиннi мати такi обов`язковi реквiзити: назву документа (форми); дату i місце складання; назву пiдприємства, вiд iменi якого складено документ; змiст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї i правильнiсть її оформлення; особистий пiдпис або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами всіх форм власності встановлює Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку №88 від 24.05.1995, що зареєстроване у Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 від 24.05.1995 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 від 24.05.1995 первиннi документи - це письмовi свiдоцтва, що фiксують та пiдтверджують господарськi операцiї, включаючи розпорядження та дозволи адмiнiстрацiї (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 від 24.05.1995 первиннi документи (на паперових i машинозчитуваних носiях iнформацiї) для надання їм юридичної сили i доказовостi повиннi мати такi обов`язковi реквiзити: назва пiдприємства, установи, вiд iменi яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата i мiсце складання, змiст господарської операцiї та її вимiрники (у натуральному i вартiсному виразi), посади, прiзвища i пiдписи осiб, вiдповiдальних за дозвiл та здiйснення господарської операцiї i складання первинного документа.

Відповідно до п.2.7 Положення №88 від 24.05.1995 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України виділом вважається перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч.2 ст.109 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.3 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Аналіз вказаної норми свідчить, що передання активів від підприємства, яке реорганізується, новому на підставі розподільчого балансу (передавального балансу) при виділі є самостійною формою вибуття майна. Таке передання не є ні реалізацією майна, ні безоплатним його переданням, оскільки за умови правонаступництва разом зі збільшенням активів відбувається і збільшення пасивів (зобов`язань).

Під час виділу підприємство, з якого було здійснено виділ (підприємство, яке реорганізується), продовжує свою діяльність за зменшеного обсягу активів і пасивів. Причому за розподільчим балансом частину майна, прав та обов`язків юридичної особи передають саме новій юридичній особі, а не власникам (засновникам) підприємства. Тому таку операцію не можна розглядати як внесок до статутного капіталу, оскільки новому підприємству за розподільчим балансом поряд із майном і зобов`язаннями передають уже сформований статутний капітал підприємства, яке реорганізується.

Судом встановлено, що у перевіряємий період виходячи із змісту акта перевірки, податковим органом було встановлено заниження позивачем фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 8 000 000 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 8 000 000 грн.

На спростування зазначеного порушення позивачем до матеріалів справи надано первинні документи щодо розміру інших операційних витрат за 2017 рік.

З метою всебічного та повного встановлення обставин у справі, виникла необхідність проведення економічної експертизи, тому Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 10 грудня 2019 року призначив у справі №280/2418/19 за позовом Приватного підприємства Бізон - плюс (юридична адреса: 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські роздори, вул. Садова, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 41159382) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.12.2018 №0020001413 судово-економічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональне судово-експертне бюро Давидовій Ользі Василівні (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 121). Ухвалив винести на вирішення експерта питання: чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №651/08-01-14-13/41159382 від 29.10.2018 в частині порушення ПП "Бізон-плюс" п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1440000,00 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 1440000,00 грн.

Відповідно до висновку експерта №322 від 04.05.2020 за результатами проведення економічної експертизи, що здійснена на підставі первинних документів позивача які співставлялися з регістрами бухгалтерського обліку та податкової звітності, в частині порушення ПП Бізон-плюс п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 п.134 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1440000,00 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 1440000,00 грн - документально не підтверджуються.

Приватне підприємство Бізон-плюс створено 17.02.2017 шляхом виділу із Приватного підприємства Бізон (код ЄДРПОУ 31964495) на підставі рішення зборів учасників №1 від 16.02.2017.

Відповідно до наданого позивачем Розподільчого балансу (передавальному акту) юридичної особи ПП Бізон на 16.02.2017 року , що затверджений загальними зборами учасників, підприємству ПП Бізон-плюс передається:

Актив: Основні засоби (залишкова вартість) 8000,0 тис.грн: первісна вартість-8988,9 тис.грн.; знос-988,9 тис.грн. Баланс:8000,00 тис.грн

Пасив: Зареєстрований капітал-0,04 тис.грн.: Капітал у дооцінках-7077,3 тис.грн.; Розподілений прибуток-922,66 тис.грн. Баланс:8000,00 тис.грн.

У додатку №1 до розподільчого балансу (передавального акту) на 16 лютого 2017 року Розшифровка необоротних активів, переданих позивачу за строкою балансу 1010 Основні засоби зазначено: Комплекс м.Мелітополь, вартість на кінець періоду 8988,9 тис.грн., залишкова вартість 8000,0 тис. грн., амортизація на кінець періоду 988,9 тис.грн. .

Основний засіб Комплекс м.Мелітополь , згідно Акта приймання-передачі основних засобів від 16.02.2017 прийнято засновником і директором позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до відомості бухгалтерського обліку за 2017 р. по рахунку 103 Будинки та споруди документально підтверджується відображення основного засобу Комплекс м. Мелітополь на рахунках бухгалтерського обліку позивача наступними проведеннями:

Дт.103 Кт.00-8988899,00 грн.

Дт.13 Кт.103 -988899,00 грн.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій" №291 від 30.11.1999 (далі - Інструкція №291).

Відповідно до Інструкції №291 визначено, що рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної нерухомості. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта; сума дооцінки вартості об`єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності, визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", що затверджений наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92 (далі - П(С)БО №7).

Згідно П(С)БО №7 визначено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 06.03.2017 позивач (як Продавець) продав комплекс нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ Техноторг (як Покупець) за 8 000 000 грн без ПДВ. Вартість Предмета договору встановлена згідно Звіту з незалежної оцінки Предмету договору, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 від 03.03.2017.

Судом встановлено, що визначена суб`єктом оціночної діяльності ринкова вартість об`єкта, відповідає і не є більшою від його залишкової вартості, за якою об`єкт обліковувався на балансі позивача на момент продажу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затверджене Мінфіном від 29.11.1999 №290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БО № 15).

Згідно п.5 П(С)БО № 15 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.34 П(С)БО №7 зазначено, що фінансовий результат від вибуття об`єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов`язаних з вибуттям основних засобів.

За рекомендаціями Інструкції №291 дохід від продажу таких необоротних активів відображається за Кт.712 Дохід від реалізації інших оборотних активів , а їх залишкова вартість за Дт.943.

Досліджені судом первинні документи позивача не містять недоліків за формою та змістом - надані документи містять передбачені реквізити, на документах відсутні необумовлені виправлення. Доказів, що підтверджують протилежне, відповідачем не надано, а судом не виявлено.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про завищення інших операційних витрат позивачем, в результаті чого занижено фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 8 000 000 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 8 000 000 грн, не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами та висновком експерта.

Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на здійснення позивачем зазначених порушень податкового законодавства.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 19210,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0.0.1336301410.1 від 25.04.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства Бізон - плюс (юридична адреса: 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські роздори, вул. Садова, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 41159382) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2018 №0020001413 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 18.12.2018 №0020001413 прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яким Приватному підприємству Бізон - плюс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1800000,00 грн у тому числі 1440000,00 грн за податковим зобов`язанням та 360000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Приватного підприємства Бізон - плюс (юридична адреса: 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські роздори, вул. Садова, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 41159382) судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 01 грудня 2020 року.

Суддя Р.В. Сацький