Рішення

від 01.12.2020 по справі 280/4334/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Справа № 280/4334/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001), в особі представника - адвоката Діордієва Олексія Сергійовича (вул. Сєдова, буд. 8, офіс 2, м. Запоріжжя, 69005), до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ (далі - позивач, ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ ), в особі представника - адвоката Діордієва Олексія Сергійовича, до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1579610/42675231 від 25.05.2020, №1579604/42675231 від 25.05.2020, №1579573/42675231 від 25.05.2020, №1579591/42675231 від 25.05.2020, винесені відповідачем 2;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 11.09.2019, №10 від 23.09.2019, №1 від 01.10.2019, №5 від 04.10.2019, подані позивачем.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідачів, розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ зазначило, що спірні рішення комісії відповідача 2 про відмову в реєстрації податкових накладних є безпідставними та незаконними, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідає меті господарської діяльності підприємства. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 03.07.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

23.07.2020 від відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що у відповідача 2 були законні підстави для прийняття Рішень про відмову у реєстрації податкових накладних так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 2 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ ) є юридичною особою приватного права, що було створено 06.12.2018 (номер запису: 1 103 102 0000 045752). Одним з профільних видів діяльності підприємства є Оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46.72 згідно за КВЕД - 2010).

Платником ПДВ позивач зареєстрований 01.01.2019, ІПН 426752308290, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість.

12.04.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю М-ЛИТ (далі - ТОВ М-ЛИТ ) було укладено договір №10/19, відповідно до якого ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ як Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець (ТОВ М-ЛИТ прийняти та оплатити товар. Номенклатура і ціна Товару узгоджується Сторонами і вказується в Відповідних Специфікаціях, видаткових накладних і рахунках - фактурах на проведення оплати які є невід`ємною частиною договору. Фактичні обсяги Товару і сума поставки вказуються у видаткових накладних, які є складовою і невід`ємною частиною договору.

На виконання умов специфікацій були оформлені видаткові накладні та здійснено постачання товару. ТОВ М-ЛИТ здійснено розрахунок у повному обсязі за поставлений товар.

Доставка придбаного товару здійснювалась транспортом покупця та за його рахунок, що підтверджується товарно - транспортними накладними. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 та картка рахунку 281 підтверджують надходження та облік товару на складі ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ .

Товар, що в подальшому був реалізований на адресу ТОВ М-ЛИТ придбано у постачальників ТОВ ТОТАЛГРУП , ТОВ БК ЛОТУС , ТОВ КЕРІНГ СИСТЕМ , що підтверджується первинними документами, копії яких долучено до матеріалів справи.

Постачання товарів на адресу ТОВ М-ЛИТ підтверджується наступними документами: Договором постачання №10/19 від 12.04.2019 укладений між ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ та ТОВ М-ЛИТ ; Специфікація №11 від 10.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000106 від 10.09.2019; Видаткова накладна №РН-0000102 від 11.09.2019; Довіреність №375 від 11.09.2019; Податкова накладна №6 від 11.09.2019 (з квитанцією №1 від 28.11.2019); ТТН №11/09/1 від 11.09.2019; Банківська виписка Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК від 24.09.2019; Специфікація №12 від 20.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000111 від 20.09.2019; Видаткова накладна №РН-0000108 від 23.09.2019; Довіреність №387 від 20.09.2019; Податкова накладна №10 від 23.09.2019 (з квитанцією №1 від 28.11.2019); ТТН №23/09/1 від 23.09.2019; Банківська виписка Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК від 30.09.2019; Специфікація №13 від 30.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000118 від 30.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000122 від 04.10.2019; Видаткова накладна №РН-0000115 від 01.10.2019; Видаткова накладна №РН-0000119 від 04.10.2019; Довіреність №406 від 30.09.2019; Довіреність №413 від 04.10.2019; Податкова накладна №1 від 01.10.2019 (з квитанцією №1 від 05.12.2019); Податкова накладна №5 від 04.10.2019 (з квитанцією №1 від 05.12.2019); ТТН №01/10/1 від 01.10.2019; ТТН №04/10/1 від 04.10.2019; Банківська виписка Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК від 31.10.2019; Банківська виписка Філія AT KБ ПРИВАТБАНК від 07.11.2019; Сертифікат якості Крихта графітована КГ-1 (Протокол №3 від 12.01.2018).

За правилом першої події, а саме відвантаження товару, ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ виписано податкові накладні (далі- ПН) №6 від 11.09.2019, №10 від 23.09.2019, №1 від 01.10.2019, №5 від 04.10.2019.

Для реєстрації в ЄРПН ці ПН у встановлений законом час було передано до ДПС України, та 28.11.2019 отримано квитанції №1 про зупинення реєстрації ПН №6 від 28.11.2019 та ПН №10 від 23.09.2019

05.12.2019 отримано квитанції №1 про зупинення реєстрації ПН №1 від 01.10.2019 та ПН №5 від 04.10.2019.

Причиною зупинення ПН зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Проте, у Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних блокувальним критеріям. Натомість, пп. 201.16.1 ПК України та Постанова КМУ №117 від 21.02.2018 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чином, у Квитанції №1 ДПС, у порушення пп. 201.16.1 ПК України не було вказано ані конкретного виду блокувального критерію, ані конкретного переліку документів.

На виконання рекомендацій, зазначених у Квитанції №1 ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ 20.05.2020, було направлено на адресу ДПС пояснення за №04/05-1 від 04.05.2020 по ПН №6 від 11.09.2019, №06/05-1 від 06.05.2020, по ПН №10 від 23.10.2019, №08/05-1 від 08.05.2020 року по ПН №1 від 01.10.2019, ПН №5 від 04.10.2019 року, а також копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а саме:

- документи, які підтверджують реальність здійснення операцій, в т.ч. документи щодо поставки продукції (видаткові накладні. довіреності на отримання ТМЦ, рахунки), транспортування (товарно - транспортні накладні), документи, що підтверджують оплату товару (виписка по рахунку),

- документи, що підтверджують придбання цієї Продукції у Постачальника (договори, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, витяг з ЄДРПН та квитанція на підтвердження прийняття ПН, товарно - транспортні накладні, виписки по рахунку на підтвердження оплати, оборотно-сальдова відомість, картка по рахунку 281),

- документи що підтверджують якість товару (сертифікат),

Проте, 25.05.2020 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України, було прийнято Рішення: №1579610/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 11.09.2019, №1579604/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №10 від 23.09.2019, №1579573/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 01.10.2019, №1579591/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 04.10.2019.

Причиною відмови в реєстрації ПН зазначено не надання платником податку копій наступних документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити).

Проте податковим органом не підкреслено документи, яких не вистачало для реєстрації вищезазначених ПН.

У категорії додаткова інформація в рішенні зазначено Первинні документи щодо навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) .

Не погодившись з відмовою відповідача 2 в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, в редакції на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в Квитанціях контролюючий орган вказав на те, що ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою вказаних рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі Додаткова інформація зазначено, що платником податків не надано Первинні документи щодо навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

При цьому суд зазначає, що позивач надав пояснення з цього приводу, а також надав до пояснень документи на підтвердження викладених обставин.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 2 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, податковим органом ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні позивача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 8408 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області, яке приймало оскаржувані рішення. Оригінал платіжного доручення №151 від 12.06.2020 року знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Також підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. з огляду на наступне.

В силу ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.12.2018 року у справі №826/856/18.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.04.2020 позивачем укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Діордієвим Олексієм Сергійовичем.

Відповідно до Акту приймання - передачі наданих послуг від 15.06.2020 за договором про надання правової допомоги від 06.04.2020, всього надано послуг на загальну суму 2000,00 грн. Вказані послуги включали в себе підготовку позовної заяви та додатків до неї. Судом встановлено, що позовна заява складена та підписана адвокатом Діордієвим Олексієм Сергійовичем.

Вказані послуги були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №9 від 15.06.2020.

Враховуючи предмет позовних вимог, обсяг позовної заяви та додатків до неї, суд вважає, що вимога про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. є обґрунтованою.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 42675231), в особі представника - адвоката Діордієва Олексія Сергійовича (вул. Сєдова, буд. 8, офіс 2, м. Запоріжжя, 69005), до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1579610/42675231 від 25.05.2020 року, №1579604/42675231 від 25.05.2020 року, №1579573/42675231 від 25.05.2020 року, №1579591/42675231 від 25.05.2020 року винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №6 від 11.09.2019, №10 від 23.09.2019, №1 від 01.10.2019, № 5 від 04.10.2019, подані Товариством з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ судовий збір у сумі 8408,00 (вісім тисяч чотириста вісім) гривень та витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль