Постанова

від 01.07.2021 по справі 280/4334/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4334/20

головуючий суддя І інстанції - Кисель Р.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року в адміністративній справі №280/4334/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРО-ІМПОРТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРРО-ІМПОРТ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1579610/42675231 від 25.05.2020, № 1579604/42675231 від 25.05.2020, № 1579573/42675231 від 25.05.2020, № 1579591/42675231 від 25.05.2020, винесені відповідачем 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 11.09.2019, № 10 від 23.09.2019, № 1 від 01.10.2019, № 5 від 04.10.2019, подані позивачем.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРО-ІМПОРТ" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1579610/42675231 від 25.05.2020 року, №1579604/42675231 від 25.05.2020 року, №1579573/42675231 від 25.05.2020 року, №1579591/42675231 від 25.05.2020 року винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №6 від 11.09.2019, № 10 від 23.09.2019, №1 від 01.10.2019, № 5 від 04.10.2019, подані Товариством з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ .

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРО-ІМПОРТ судовий збір у сумі 8408,00 (вісім тисяч чотириста вісім) гривень та витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, оскільки позивачем були подані не всі документи, які б підтверджували факт здійснення господарської операції.

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ ) є юридичною особою приватного права, що було створено 06.12.2018 (номер запису: 1 103 102 0000 045752). Одним з профільних видів діяльності підприємства є Оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46.72 згідно за КВЕД - 2010).

Платником ПДВ позивач зареєстрований 01.01.2019, ІПН 426752308290, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість.

12.04.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю М-ЛИТ (далі - ТОВ М-ЛИТ ) було укладено договір №10/19, відповідно до якого ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ як Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець (ТОВ М-ЛИТ прийняти та оплатити товар. Номенклатура і ціна Товару узгоджується Сторонами і вказується в Відповідних Специфікаціях, видаткових накладних і рахунках - фактурах на проведення оплати які є невід`ємною частиною договору. Фактичні обсяги Товару і сума поставки вказуються у видаткових накладних, які є складовою і невід`ємною частиною договору.

На виконання умов специфікацій були оформлені видаткові накладні та здійснено постачання товару. ТОВ М-ЛИТ здійснено розрахунок у повному обсязі за поставлений товар.

Доставка придбаного товару здійснювалась транспортом покупця та за його рахунок, що підтверджується товарно - транспортними накладними. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 та картка рахунку 281 підтверджують надходження та облік товару на складі ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ .

Товар, що в подальшому був реалізований на адресу ТОВ М-ЛИТ придбано у постачальників ТОВ ТОТАЛГРУП , ТОВ БК ЛОТУС , ТОВ КЕРІНГ СИСТЕМ , що підтверджується первинними документами, копії яких долучено до матеріалів справи.

Постачання товарів на адресу ТОВ М-ЛИТ підтверджується наступними документами: Договором постачання №10/19 від 12.04.2019 укладений між ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ та ТОВ М-ЛИТ ; Специфікація №11 від 10.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000106 від 10.09.2019; Видаткова накладна №РН-0000102 від 11.09.2019; Довіреність №375 від 11.09.2019; Податкова накладна №6 від 11.09.2019 (з квитанцією №1 від 28.11.2019); ТТН №11/09/1 від 11.09.2019; Банківська виписка Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК від 24.09.2019; Специфікація №12 від 20.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000111 від 20.09.2019; Видаткова накладна №РН-0000108 від 23.09.2019; Довіреність №387 від 20.09.2019; Податкова накладна №10 від 23.09.2019 (з квитанцією №1 від 28.11.2019); ТТН №23/09/1 від 23.09.2019; Банківська виписка Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК від 30.09.2019; Специфікація №13 від 30.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000118 від 30.09.2019; Рахунок-фактура №СФ-0000122 від 04.10.2019; Видаткова накладна №РН-0000115 від 01.10.2019; Видаткова накладна №РН-0000119 від 04.10.2019; Довіреність №406 від 30.09.2019; Довіреність №413 від 04.10.2019; Податкова накладна №1 від 01.10.2019 (з квитанцією №1 від 05.12.2019); Податкова накладна №5 від 04.10.2019 (з квитанцією №1 від 05.12.2019); ТТН №01/10/1 від 01.10.2019; ТТН №04/10/1 від 04.10.2019; Банківська виписка Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК від 31.10.2019; Банківська виписка Філія AT KБ ПРИВАТБАНК від 07.11.2019; Сертифікат якості Крихта графітована КГ-1 (Протокол №3 від 12.01.2018).

За правилом першої події, а саме відвантаження товару, ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ виписано податкові накладні (далі- ПН) №6 від 11.09.2019, №10 від 23.09.2019, №1 від 01.10.2019, №5 від 04.10.2019.

Для реєстрації в ЄРПН ці ПН у встановлений законом час було передано до ДПС України, та 28.11.2019 отримано квитанції №1 про зупинення реєстрації ПН №6 від 28.11.2019 та ПН №10 від 23.09.2019

05.12.2019 отримано квитанції №1 про зупинення реєстрації ПН №1 від 01.10.2019 та ПН №5 від 04.10.2019.

Причиною зупинення ПН зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Проте, у Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних блокувальним критеріям. Натомість, пп. 201.16.1 ПК України та Постанова КМУ №117 від 21.02.2018 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чином, у Квитанції №1 ДПС, у порушення пп. 201.16.1 ПК України не було вказано ані конкретного виду блокувального критерію, ані конкретного переліку документів.

На виконання рекомендацій, зазначених у Квитанції №1 ТОВ ФЕРРО-ІМПОРТ 20.05.2020, було направлено на адресу ДПС пояснення за №04/05-1 від 04.05.2020 по ПН №6 від 11.09.2019, №06/05-1 від 06.05.2020, по ПН №10 від 23.10.2019, №08/05-1 від 08.05.2020 року по ПН №1 від 01.10.2019, ПН №5 від 04.10.2019 року, а також копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а саме:

- документи, які підтверджують реальність здійснення операцій, в т.ч. документи щодо поставки продукції (видаткові накладні. довіреності на отримання ТМЦ, рахунки), транспортування (товарно - транспортні накладні), документи, що підтверджують оплату товару (виписка по рахунку);

- документи, що підтверджують придбання цієї Продукції у Постачальника (договори, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, витяг з ЄДРПН та квитанція на підтвердження прийняття ПН, товарно - транспортні накладні, виписки по рахунку на підтвердження оплати, оборотно-сальдова відомість, картка по рахунку 281);

- документи що підтверджують якість товару (сертифікат).

Проте, 25.05.2020 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України, було прийнято Рішення: №1579610/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 11.09.2019, №1579604/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №10 від 23.09.2019, №1579573/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 01.10.2019, №1579591/42675231 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 04.10.2019.

Причиною відмови в реєстрації ПН зазначено не надання платником податку копій наступних документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити).

Проте податковим органом не підкреслено документи, яких не вистачало для реєстрації вищезазначених ПН.

У категорії додаткова інформація в рішенні зазначено Первинні документи щодо навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) .

Не погодившись з правомірністю прийняття наведених рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення №1579610/42675231 від 25.05.2020, №1579604/42675231 від 25.05.2020, №1579573/42675231 від 25.05.2020, №1579591/42675231 від 25.05.2020 є протиправними та підлягають скасуванню, а відповідно податкові накладні підлягають реєстрації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який завтерджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно додатку №3 до Порядку № 1165 затверджено критерії ризиковості здійснення операцій, а саме :

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрований в Мінюсті України 13.12.2019р. за №1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до п.2, 3, 4-7, 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається зі змісту спірних рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в них проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів, а також в пунктах що містить загальний перелік документів, що не були надані, а саме первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, накладні, в приписці до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити.

Однак, вказані рішення не містять жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Поряд з вказаним, в розділі додаткова інформація зазначено: відсутні складські документи (інвентиризаційні описи), навантажувально-розвантажувальні документи.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що інвентаризаційний опис за своєю правовою природою є документом, в котрому вказується перелік майна підприємства із зазначенням кількості виявлених предметів та їхньої вартості.

Також, навантажувально-розвантажувальні документи за своєю правовою природою підтверджують здійснення комплексу заходів, спрямованих на підняття різноманітних вантажів з метою їх завантаження чи розвантаження.

В свою чергу, в межах спірних правовідносин, відповідачем не було обгрунтовано, яким чином відсутність складських документів (інвентиризаційних описів), навантажувально-розвантажувальні документів, які не є первинними документами, впливає на реальність здійснення господарської операції та, як наслідок правомірність формування позивачем податкових накладних.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Також, за приписами ст. 2 КАС України, які фактично визначають вимоги, зокрема до рішень суб`єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку, як було встановлено судом, оскаржувані рішення були прийняті відповідачем необґрунтовано, оскільки в них не було наведено жодних обставин, які б обумовлювали підстави їх прийняття.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті з порушенням приписів податкового законодавства, у зв`язку з чим, останні підлягають скасуванню з зобов`язанням Державну податкову службу України зареєструвати подані позивачем податкові накладні.

Що стосується правомірності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн., то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2020 позивачем укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Діордієвим Олексієм Сергійовичем.

Відповідно до Акту приймання - передачі наданих послуг від 15.06.2020 за договором про надання правової допомоги від 06.04.2020, всього надано послуг на загальну суму 2000.00 грн. ( підготовка позовної заяви та додатків до неї).

Вказані послуги були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 15.06.2020.

Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначені останнім до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 2000.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року в адміністративній справі №280/4334/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко