Рішення

від 02.12.2020 по справі 340/4150/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4150/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Добрівської сільської ради №270 від 03.09.2020;

- зобов`язати Добрівську сільську раду на найближчому засіданні сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020;

- зобов`язати Добрівську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, згідно поданих графічних матеріалів.

Також, просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач у супереч діючому законодавству прийняв необґрунтоване рішення за результатами поданої заяви.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Зазначену ухвалу суду представник відповідача отримав 16.10.2020 (а.с. 23).

Станом на час винесення рішення відзив на позовну заяву не подано.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року заяву ОСОБА_2 щодо розгляду справи з викликом сторін - залишено без задоволення (а.с. 29).

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Добрівської сільської ради Вільшанського району із заявою від 28.08.2020 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів згідно поданих графічних матеріалів (а.с. 19).

До вказаної заяви додані документи згідно додатку (а.с.19-21).

Згідно рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області № 270 від 03 вересня 2020 року Про розгляд заяви ОСОБА_1 вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 22).

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, однак за умови, якщо такого права він не використав раніше.

Водночас, документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

У відповідності до ч.1 ст.10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно приписів ст.25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам, в тому числі й позивачу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

В оскаржуваному рішенні не вказано які саме порушення вимог статті 118 Земельного кодексу України допустив позивач при зверненні із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Тобто оскаржуване рішення є невмотивованим, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати Добрівську сільську раду на найближчому засіданні сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020, суд дійшов наступних висновків.

Оскільки заява позивача від 28.08.2020 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою розглянута з порушенням норм чинного законодавства, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому позовна вимога є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати Добрівську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, згідно поданих графічних матеріалів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень відповідача.

Суд вважає, що в даному випадку зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, свідчить про перебирання судом повноважень суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, віднесено розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку, визначеному законодавством, та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.

Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду в обґрунтування того що надання дозволу відповідачем не є дискреційною функцією останнього, то суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Так, Велика Палата Верховного Суду оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим, наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36- 39).

Суд, визнаючи протиправним рішення Добрівської сільської ради №270 від 03.09.2020 зазначає, що рішення є невмотивованим, оскільки відсутні чітка підстава для відмови із зазначенням конкретних недоліків, встановлених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Також, суд відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України при прийнятті рішення по суті оцінює правомірність лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні.

А тому, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

Стосовно зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі ?420,4? грн. (а.с.1), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача . ???

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (вул. Паркова,7, с. Добре, Вільшанський район, Кіровоградська область, 26606, код ЄДРПОУ 04365615) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №270 від 03.09.2020.

Зобов`язати Добрівську сільську раду Вільшанського району Кіровоградської області на найближчому засіданні сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі ?420,40? грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун