Постанова

від 22.07.2021 по справі 340/4150/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 липня 2021 року справа 340/4150/20

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справ за позовом ОСОБА_1 до Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.09.2020 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення №270 від 03.09.2020 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати подати звіт про виконання рішення суду;

- стягнути судові витрати (ас2) .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2020, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений частково:

- визнано протиправним і скасувати рішення Добрівської сільської ради №270 від 03.09.2020;

- зобов`язано Добрівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства;

- стягнуті судові витрати в розмірі 420гр40коп - половина сплаченого судового збору.

Суд відмовив у зобов`язанні надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, мотивуючи це виключними дискреційними повноваженнями відповідача.

У зобов`язанні подати звіт про виконання рішення суду відмовлено з підстав відсутності доказів що відповідач ухилятиметься від його виконання (ас34) .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині зобов`язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти постанову про зобов`язання Добрівську сільську раду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також просить зобов`язати надати звіт про виконання рішення суду та стягнути судові витрати в повному обсязі.

Вказує, що зобов`язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не вирішує спір по суті, оскільки така заява вже була розглянута і суб`єкт владних повноважень прийняв рішення за наслідками розгляду такої заяви.

Земельна ділянка, яку він бажає отримати, відноситься до земель запасу комунальної власності, не перебуває ні у власності, ні у користуванні третіх осіб, на цю земельну ділянку відсутні обтяження (ас39) .

Заперечень проти апеляційної скарги відповідач не подав.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 28.08.2020 подав до Добрівської сільської ради заяву, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства (ас21) . До заяви додані: копії паспорта та ідентифікаційного номера ( НОМЕР_1 ) ; графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, яку позивач просить надати у власність (ас22,23) .

Рішенням Добрівської сільської ради №270 від 03.09.2020 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою (ас24) .

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 первісний відповідач Добрівська сільська рада Вільшанського району Кіровоградської області замінений на Вільшанську селищну раду Кіровоградської області в зв`язку з об`єднанням територіальних громад (ас64) .

Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів а , б частини 1 статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного Кодексу України, у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного Кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 116 Земельного Кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. В клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (в разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). В разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного Кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 11 статті 118 Земельного Кодексу України, в разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. В разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Визнаючи протиправним і скасовуючи рішення Добрівської сільської ради №270 від 03.09.2020 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства, - окружний суд правильно вказав, що право на безоплатне отримання громадянином у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації захищено Конституцією України.

За таких умов, суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого входить забезпечення дотримання конституційних прав громадян на безоплатне отримання у власність земельних ділянок, в разі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, повинен повідомити громадянина, чому йому відмовляється в реалізації його конституційного права. Іншими словами, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути мотивованим, щоб громадянин чітко усвідомлював, які порушення законодавства чи недоліки ним допущені, що не дозволяє йому претендувати на отримання бажаної земельної ділянки.

Суд першої інстанції правильно підкреслив, що в оскаржуваному рішенні не наведено, які порушення земельного законодавства допустив позивач при зверненні з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відмовивши в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки без будь-якого обгрунтування, суб`єктом владних повноважень недотриманий принцип відповідальності за свою діяльність, закріплений в статті 3 Конституції України.

Немотивоване рішення Добрівської сільської ради №270 від 03.09.2020 не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України стосовно обгрунтованості, добросовісності, розсудливості. Акти суб`єктів владних повноважень, які впливають на права і обов`язки інших осіб, повинні бути чіткими, конкретними, однозначно зрозумілими, такими, що не допускають різноманітного тлумачення та невизначеності відносно порядку і способу виконання.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що, встановивши протиправність рішення сільської ради, - окружний суд безпідставно зобов`язав повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Тобто окружний суд не забезпечив ефективний захист права позивача, порушеного суб`єктом владних повноважень, як того вимагає частина 1 статті 2 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Отже адміністративний суд, в разі встановлення порушень прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, має повноваження зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, який порушив закон, вчиняти конкретні дії або приймати конкретні рішення, направлені на відновлення порушених прав.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 подав до Добрівської сільської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства з копією паспорта, ідентифікаційного номера та графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, тобто повністю виконані всі умови, визначені частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України.

В свою чергу ні Добрівська сільська рада, ні правонаступник Вільшанська селищна рада не представили доказів наявності підстав відмови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених абзацом 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України.

Таким чином на сьогоднішній день у Вільшанської селищної ради відсутні законодавчо визначені підстави для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства.

Стосовно посилання суду першої інстанції на дискреційні повноваження, колегія суддів зазначає, що такими є повноваження обирати в конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені в законодавстві із застосуванням слова може .

В такому випадку дійсно суд не повинен зобов`язувати суб`єкта владних повноважень обирати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обере відповідач, кожен з них буде законним.

Натомість, в даній справі, окружний суд помилково вважає повноваження відповідача дискреційними, оскільки ОСОБА_1 виконав всі умови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а у Вільшанської селищної ради відсутні законодавчі підстави для відмови у наданні такого дозволу, тобто відсутнє право діяти на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, рішення суду першої інстанції в частині стягнення половини сплаченого судового збору також підлягає скасуванню. На користь позивача мають бути стягнуті в повному обсязі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при подачі позовної заяви в сумі 843гр80коп (ас1) , апеляційної скарги в сумі 1264гр21коп (ас42) , - всього 2108гр01коп.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав стверджувати що суб`єкт владних повноважень ухилятиметься від виконання судового рішення, а тому прохання зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення є передчасним.

Керуючись статтями 241-244, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 в частині зобов`язання Добрівської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та в частині стягнення судових витрат.

Зобов`язати Вільшанську селищну раду Кіровоградської області прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2га для ведення особистого селянського господарства згідно поданої заяви від 28.08.2020 з графічними матеріалами із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Стягнути з Вільшанської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2108гр01коп.

Постанова набирає законної сили з 22.07.2021 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова