Рішення

від 02.12.2020 по справі 420/6655/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6655/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (вул.Східна,буд.135А, с.Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область, 67820) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.01.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить (з урахуванням заяви від про заміну підстав позову від 28.08.2020р.):

визнати протиправним та скасувати рішення від 14.01.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 42216048, місцезнаходження; 67820, Одеська обл., Овідіопольський район, село Прилиманське, ВУЛИЦЯ СХІДНА, будинок 135А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) суму сплачених судових витрат, а саме сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката (гонорар адвоката).

В обґрунтування позову зазначено, що 10.09.2019 р. ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА через Електронний кабінет дізналося, що 14.01.2019 р. контролюючим органом підприємству присвоєно критерій ризиковості платника податку. Позивач вважає рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019 р. про включення ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА до Переліку ризикових платників податків протиправним та таким, що підлягає скасуванню та зазначає, що внесення ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА до переліку ризикових платників податків перешкоджає провадженню господарської діяльності підприємства з огляду на те, що реєстрація усіх податкових накладних, які складаються ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА , в Єдиному реєстрі податкових накладних автоматично зупиняється, що здійснює перешкоди у здійсненні діяльності ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА , погіршує його фінансово-господарські та ділові відносини з контрагентами.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкрити провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по вказаній справі на 02 грудня 2019 року о 11 годині 30 хвилин за участю сторін..

02.12.2019р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнає, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, що за наслідками аналізу ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА було складено протокол засідання комісії щодо внесення платників до журналу ризикових платників, згідно якого позивач підпадає під п.п.7 п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, передбачених постановою КМ України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Ухвалою суду від 11.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду на 10 березня 2020 року о 12 годині 30 хвилин за участю сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року зупинено розгляд справи до моменту надання представником відповідача витребуваних додаткових письмових доказів по справі.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження зх. Ухваленням судового рішення 02.12.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем 10.09.2019 р. ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА через Електронний кабінет дізналося, що 14.01.2019 р. контролюючим органом підприємству присвоєно критерій ризиковості платника податку.

10.09.2019 р. на адресу Головного управління ДФС в Одеській області був направлений лист ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА Вих. № 1 від 10.09.2019 р. з проханням надіслати ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА копію рішення комісії про те, що підприємство вноситься до Переліку ризикових платників податку та інформацію про підстави прийняття такого рішення (а.с.26-27).

11.10.2019р. ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА отримало відповідь від Головного управління ДПС в Одеській області Вих. № 2007/10/15-32-06-03-08 від 08.10.2019 р., відповідно до якого згідно даних ITC Податковий блок ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА , код ЄДРПОУ 42216048, внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до пп.7 п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Копія рішення Комісії до листа-відповіді надана не була (а.с. 28).

17.10.2019 р. до Головного управління ДПС в Одеській області був наданий адвокатський запит Вих. № 3 від 17.10.2019 р. з проханням надати інформацію про дату та номер рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про внесення ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА до Переліку ризикових платників податків, надати копію відповідного рішення або витягу з нього та надати інформацію про підстави прийняття відповідного рішення (а.с.29).

05.11.2019 р. від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист-відповідь Вих. № 2887/К/15-32-06-03-08 від 23.10.2019 р., з якого слідує, що протокол засідання комісії, як і матеріли, що використовувались Комісією при розгляді питань про внесення ТОВ БК Гермес Україна до переліку ризикових містять інформацію з обмеженим доступом, яка може зашкодити інтересам третіх осіб в разі її розголошення , тобто ні інформація, ні копії документів не були надані.

Відповідно до копії службової записки заступника начальника відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб-секретаря Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 28.01.2020 р. № 73/11/15-32-08-04, позивач внесений до Переліку ризикових платників відповідно до пп.3 п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також вказаний факт підтверджується електронним витягом з Протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платника до Журналу ризикових платників № 13 від 14.01.2019 р., з якого також слідує, що Позивач внесений до Переліку ризикових платників відповідно до пп.3 п.1,6 Критеріїв ризиковості платника податку.

До суду відповідачем також не надано протокол засідання комісії та матеріли, що використовувались Комісією при розгляді питань про внесення ТОВ БК Гермес Україна до переліку ризикових.

Позивач вважає, що рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019 р. про включення ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА до Переліку ризикових платників податків протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (далі Порядок № 117), Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Приписами п.3 Порядку №117 передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.22,23 Порядку №117, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначені критерії ризиковості платника податку, пунктом 1.6 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА віднесено до переліку ризикових платників за останнім критерієм, що визначений п.п.7 п.1.6 п.1: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, відповідач відніс позивача до ризикових платників.

Суд зазначає, що з огляду на вимоги Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, критерії ризиковості платника податків мають бути погоджені Міністерством фінансів України, проте, в порушення даних вимог вказані критерії визначені листом ДФС за відсутності будь-яких ознак погодження з Мінфіном.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, тобто не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України.

Таким чином, суд робить висновок про неправомірність дії відповідача щодо включення позивача до переліку ризикових платників на підставі Критеріїв ризиковості платника податків, які визначені листом ДФС від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18.

Суд зазначає, що частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано до суду протокол засідання комісії та матеріли, що використовувались Комісією при розгляді питань про внесення ТОВ БК Гермес Україна до переліку ризикових.

Таким чином, рішення від 14.01.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків відповідно до пп. 7 п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків є протиправним і підлягає скасуванню.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про те, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Прийняття комісією рішення щодо внесення позивача до Журналу ризикових платників є підставою для зупинення реєстрації всіх податкових накладних товариства, тобто вказане рішення має безпосередні правові наслідки для підприємства позивача, що виявляються у зупиненні реєстрації, складених ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА податкових накладних, що в подальшому виявляється у необхідності вчинення позивачем додаткових дій для відновлення свого стану.

Прийняття комісією рішення, яке оформлюється протоколом про внесення платника до Журналу ризикових платників, на думку суду, не може вважатися одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, оскільки таке рішення і є наслідком опрацювання отриманої відповідачем інформації (службової записки), тобто індивідуальним актом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У прохальній частині позову позивачем викладено клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат, а саме судового збору та витрат на правничу допомогу.

У відповідності з ч.ч.1,3 ст.32 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 1921,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 07.11.2019 року.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У позові позивач просить про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6250,00 грн.

Як вбачається з наданих до суду документів, між ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА та адвокатом Корміч Світланою Вячеславівною укладено договір про надання правової допомоги від 15.10.2019 року, предметом якого є надання правової допомоги ТОВ БК ГЕРМЕС УКРАЇНА .

На підтвердження виконання вказаного договору від 15.10.2019р. позивачем надано до суду акт про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги №15/10/19 від 15.10.2019р. який датовано 28.08.2020р. на суму 5000грн., акт про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги №15/10/19 від 15.10.2019р. який датовано 16.09.2020р. на суму 1250грн., видатковий касовий ордер від 19.11.2020 року на суму 6250,00 грн.

Частиною 1 ст.73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідач у клопотанні від 05.12.2019 року просив відмовити у відшкодуванні витрат на оплату правничої допомоги адвоката, посилаючись на незначну складність справи та її типовість.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 4204,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (вул.Східна,буд.135А, с.Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область, 67820) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.01.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.п.7 п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.01.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС УКРАЇНА (вул.Східна,буд.135А, с.Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область, 67820, код ЄДРПОУ 42216048) понесені судові витрати у розмірі 1921,00 гривні по сплаті судового збору та 4204,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.С.Єфіменко

.