Постанова

від 20.07.2021 по справі 420/6655/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 р. Категорія: 111010000м.ОдесаСправа № 420/6655/19 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.01.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить (з урахуванням заяви від про заміну підстав позову від 28.08.2020р.): - визнати протиправним та скасувати рішення від 14.01.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків; - стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42216048, місцезнаходження; 67820, Одеська обл., Овідіопольський район, село Прилиманське, ВУЛИЦЯ СХІДНА, будинок 135А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) суму сплачених судових витрат, а саме сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката (гонорар адвоката), мотивуючи його тим, що внесення ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» до переліку ризикових платників податків перешкоджає провадженню господарської діяльності підприємства з огляду на те, що реєстрація усіх податкових накладних, які складаються ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» , в Єдиному реєстрі податкових накладних автоматично зупиняється, що здійснює перешкоди у здійсненні діяльності ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» , погіршує його фінансово-господарські та ділові відносини з контрагентами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 14.01.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» (вул.Східна,буд.135А, с.Прилиманське, Овідіопольський район, Одеська область, 67820, код ЄДРПОУ 42216048) понесені судові витрати у розмірі 1921,00 гривні по сплаті судового збору та 4204,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що позивач підпадає під пп.7 п.1.6 Критеріїв, передбачених Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних", та за наслідками аналізу ТОВ "БК ГЕРМЕС УКРАЇНА" було складено протокол засідання щодо внесення платників до журналу ризикових платників.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 10.09.2019 р. ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» через Електронний кабінет дізналося, що 14.01.2019 р. контролюючим органом підприємству присвоєно критерій ризиковості платника податку.

10.09.2019 р. на адресу Головного управління ДФС в Одеській області був направлений лист ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» Вих. № 1 від 10.09.2019 р. з проханням надіслати ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» копію рішення комісії про те, що підприємство вноситься до Переліку ризикових платників податку та інформацію про підстави прийняття такого рішення (а.с.26-27).

11.10.2019 р. ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» отримало відповідь від Головного управління ДПС в Одеській області Вих. № 2007/10/15-32-06-03-08 від 08.10.2019 р., відповідно до якого «згідно даних ITC «Податковий блок» ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» , код ЄДРПОУ 42216048, внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до пп.7 п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків: «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» . Копія рішення Комісії до листа-відповіді надана не була (а.с. 28).

17.10.2019 р. до Головного управління ДПС в Одеській області був наданий адвокатський запит Вих. № 3 від 17.10.2019 р. з проханням надати інформацію про дату та номер рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про внесення ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» до Переліку ризикових платників податків, надати копію відповідного рішення або витягу з нього та надати інформацію про підстави прийняття відповідного рішення (а.с.29).

05.11.2019 р. від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист-відповідь Вих. № 2887/К/15-32-06-03-08 від 23.10.2019 р., з якого слідує, що «протокол засідання комісії, як і матеріли, що використовувались Комісією при розгляді питань про внесення ТОВ «БК Гермес Україна» до переліку ризикових містять інформацію з обмеженим доступом, яка може зашкодити інтересам третіх осіб в разі її розголошення» , тобто ні інформація, ні копії документів не були надані.

Відповідно до копії службової записки заступника начальника відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб-секретаря Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 28.01.2020 р. № 73/11/15-32-08-04, позивач внесений до Переліку ризикових платників відповідно до пп.3 п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, вказаний факт підтверджується електронним витягом з Протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платника до Журналу ризикових платників № 13 від 14.01.2019 р., з якого також слідує, що Позивач внесений до Переліку ризикових платників відповідно до пп.3 п.1,6 Критеріїв ризиковості платника податку.

До суду відповідачем також не надано протокол засідання комісії та матеріли, що використовувались Комісією при розгляді питань про внесення ТОВ «БК Гермес Україна» до переліку ризикових.

Позивач вважає, що рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019 р. про включення ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» до Переліку ризикових платників податків протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття комісією рішення, яке оформлюється протоколом про внесення платника до Журналу ризикових платників, на думку суду, не може вважатися одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, оскільки таке рішення і є наслідком опрацювання отриманої відповідачем інформації (службової записки), тобто індивідуальним актом.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 (далі Порядок № 117), Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Приписами п.3 Порядку № 117 передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.22,23 Порядку № 117, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначені критерії ризиковості платника податку, пунктом 1.6 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» віднесено до переліку ризикових платників за останнім критерієм, що визначений п.п.7 п.1.6 п.1: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, відповідач відніс позивача до ризикових платників.

Однак, з огляду на вимоги Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, критерії ризиковості платника податків мають бути погоджені Міністерством фінансів України, проте, в порушення даних вимог вказані критерії визначені листом ДФС за відсутності будь-яких ознак погодження з Мінфіном.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, тобто не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про неправомірність дії відповідача щодо включення позивача до переліку ризикових платників на підставі Критеріїв ризиковості платника податків, які визначені листом ДФС від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18.

Відповідачем не подано до суду протокол засідання комісії та матеріли, що використовувались Комісією при розгляді питань про внесення ТОВ «БК Гермес Україна» до переліку ризикових.

Таким чином, рішення від 14.01.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42216048) до Переліку ризикових платників податків відповідно до пп. 7 п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків є протиправним і підлягає скасуванню.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.»

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Прийняття комісією рішення щодо внесення позивача до Журналу ризикових платників є підставою для зупинення реєстрації всіх податкових накладних товариства, тобто вказане рішення має безпосередні правові наслідки для підприємства позивача, що виявляються у зупиненні реєстрації, складених ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» податкових накладних, що в подальшому виявляється у необхідності вчинення позивачем додаткових дій для відновлення свого стану.

Прийняття комісією рішення, яке оформлюється протоколом про внесення платника до Журналу ризикових платників, на думку суду, не може вважатися одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, оскільки таке рішення і є наслідком опрацювання отриманої відповідачем інформації (службової записки), тобто індивідуальним актом.

Також, апелянт зазначає, що стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу не відповідає пропорційності справи. З цього приводу слід зазначити таке.

У відповідності з ч.ч.1,3 ст.32 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

За звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 1921, 00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 07.11.2019 року.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У позові позивач просить про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6 250, 00 грн.

Між ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» та адвокатом Корміч Світланою Вячеславівною укладено договір про надання правової допомоги від 15.10.2019 року, предметом якого є надання правової допомоги ТОВ «БК ГЕРМЕС УКРАЇНА» .

На підтвердження виконання вказаного договору від 15.10.2019 р. позивачем надано до суду акт про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 15/10/19 від 15.10.2019р. який датовано 28.08.2020 р. на суму 5000 грн., акт про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 15/10/19 від 15.10.2019р. який датовано 16.09.2020 р. на суму 1 250 грн., видатковий касовий ордер від 19.11.2020 року на суму 6 250, 00 грн.

Частиною 1 ст.73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Апелянт просив відмовити у відшкодуванні витрат на оплату правничої допомоги адвоката, посилаючись на незначну складність справи та її типовість.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі « East/West Alliance Limited» проти України»» , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони про стягнення з апелянта витрат на правничу допомогу у розмірі 4204, 00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі № 420/6655/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.