Рішення

від 02.12.2020 по справі 480/3419/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 р. Справа № 480/3419/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича

про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019р. №18-1233е/16-19-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремим лотами" в частині, що стосується земельної ділянки, належної громадянину ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №004021, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992р., загальною площею 30.0 га кадастровий номер 5923555600:04:001:0887 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням 3 сесії 21 скликання Недригайлівської районної Ради народних депутатів від 28.09.1990р. (смт Недригайлів Сумської області) "Про надання землі для ведення селянського господарства гр. ОСОБА_2 " громадянину ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 30.0 га із земель Черепівського відділу радгоспу "Тернівський" для ведення селянського господарства.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримав державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №004021 на земельну ділянку в розмірі 30 га для ведення фермерського господарства, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992р.

15.03.1993р. ОСОБА_2 створив і зареєстрував фермерське господарство Мальченко Петра Васильовича - ФГ "Мальченко П.В.", став його засновником та керівником.

Спірній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5923555600 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкрилась спадщина за заповітом на сина ОСОБА_1 , який вступив у спадкові права після смерті рідного батька.

За рішенням членів ФГ "Мальченко П.В." №1 від 6.06.2008р. ОСОБА_1 (як спадкоємець за заповітом), став засновником та очолив ФГ "Мальченко П.В.".

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФГ "Мальченко П.В." зареєстровано 15.03.1993р. і здійснює свою діяльність до цього часу, керівником фермерського господарства є ОСОБА_1 .

Фермерське господарство "Мальченко П.В." фактично використовує земельну ділянку площею 30.0 га на підставі державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №004021, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992р., яка знаходиться на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

За вказану земельну ділянку фермерське господарство "Мальченко П.В." сплачує земельний податок.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.06.2019р. №920/226/18 задоволений господарський позов Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області шляхом зобов`язання Фермерського господарства Мальченка Петра Васильовича повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку загальною площею 30.0 га (кадастровий номер 5923555600:) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 6.08.2019р. відстрочено до 1.12.2019р. виконання рішення суду від 20.06.2019р. №920/226/18.

Приймаючи судове рішення та задовольняючи позов, Господарський суд Сумської області зазначив, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право довічного успадковуваного або постійного володіння земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право. Разом з тим, суд зазначив, що положення п.8 постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13.05.1992р., стосуються лише спадкодавця, який отримав право на довічне успадковуване володіння спірною земельною ділянкою, володів земельною ділянкою, однак матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 скористався правом на оформлення права власності або землекористування на спірну земельну ділянку у відповідності та порядку, визначеному нормами ЗК України (який набрав чинності 1.01.2002р.).

Крім цього, в провадження Недригайлівського районного суду Сумської області знаходиться цивільна справа №582/214/20 (2/582/97/20) за позовом ОСОБА_1 до Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області та Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги стосуються визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті рідного батька ОСОБА_2 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , право довічного успадковуваного володіння земельної ділянки площею 30.0 га кадастровий номер 5923555600 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, відповідно до державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №004021, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992р.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.04.2020р. в межах цивільної справи Недригайлівського районного суду Сумської області №582/214/20 (2/582/97/20) з`ясувалось, що земельна ділянка кадастровий номер 5923555600:04:001:0887 станом на 12.03.2020р. на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2019р. №920/226/18 повернута Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області як розпоряднику земельної ділянки згідно акту державного виконавця від 7.02.2020р., наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019р. №18-12330/16-19-СГ включена до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги, та вже виставлена на земельний аукціон з посиланням на застосування ст.136 ЗК України як на неможливість відчуження земельної ділянки, право на яку виставлено на земельні торги.

Позивач вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019р. №18-1033е/16-19-СГ є протиправним як за датами розвитку подій щодо прийняття владного рішення, так і за змістом нормативного застосування.

Ухвалою суду від 04.06.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12.02.2019 №49 було внесено зміни до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

Оскаржуваним в частині наказом затверджувався тільки перелік вільних земельних ділянок, які могли бути виставлені на торги, а не перелік земельних ділянок право оренди на які вже виставлявся на земельні торги.

Також відповідач зазначив, що надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність.

Частиною третьою статті 134 ЗК України встановлено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 ЗК України, а також передачі земель загального користування садівничому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Даною нормою встановлено єдине обмеження щодо включення до переліку земельної ділянки призначеної під забудову без урахування у випадках, визначених законом, результатів громадського обговорення.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019р. №18-1033/16-19-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремим лотами" був прийняти ще до відкриття провадження у справі №582/214/20.

Станом на 12.03.2020 року земельна ділянка повернута за Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 року у справі 920/226/18 згідно Акту державного виконавця від 07.02.2020 року складеним у смт. Недригайлів.

Враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 88-89).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що рішенням 3 сесії 21 скликання Недригайлівської районної Ради народних депутатів від 28.09.1990р. (смт Недригайлів Сумської області) "Про надання землі для ведення селянського господарства гр. ОСОБА_2 " громадянину ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 30.0 га із земель Черепівського відділу радгоспу "Тернівський" для ведення селянського господарства (а.с. 11).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримав державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №004021 на земельну ділянку в розмірі 30 га для ведення фермерського господарства, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992р. (а.с. 12-14).

15.03.1993р. ОСОБА_2 створив і зареєстрував фермерське господарство Мальченко Петра Васильовича - ФГ "Мальченко П.В." (код ЄДР 22976888, юридична адреса - с.Черепівка, Недригайлівський район, Сумська область, поштовий індекс 42110), став його засновником та керівником (а.с. 17).

Спірній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5923555600 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

08.11.2005 р. після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина за заповітом на сина ОСОБА_1 (а.с. 18, 19).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.06.2019р. №920/226/18 зобов`язано Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку загальною площею 30.0 га (кадастровий номер 5923555600:) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (а.с. 22-25).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.08.2019р. відстрочено до 01.12.2019р. виконання рішення суду від 20.06.2019р. №920/226/18 (а.с. 26-28).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019р. №18-1233е/16-19-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремим лотами" включено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, права на оренду на які пропонуються до продажу на земельних торгах, зокрема, і на земельну ділянку з кадастровим номером 5923555600:04:001:0887, площею 29,6397, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (а.с. 93-94).

Також судом встановлено, що рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 05.06.2020 (яке набрало чинності 07.07.2020) у справі № 582/214/20 позов ОСОБА_1 до Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом (визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування) задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право довічного успадковуваного володіння земельної ділянки площею 30.00 га, кадастровий номер 5923555600 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, відповідно до державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №004021, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992 (а. с. 59-65).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовано Земельний кодексом України.

Статтею 134 Земельного кодексу України визначено обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Також, ч.3 ст.134 Земельного кодексу України визначено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 05.06.2020 у справі № 582/214/20 позов ОСОБА_1 до Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом (визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування) задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право довічного успадковуваного володіння земельної ділянки площею 30.00 га, кадастровий номер 5923555600 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, відповідно до державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №004021, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992 (а. с. 59-65).

Наведеним рішенням встановлено що, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням 3 сесії 21 скликання Недригайлівської районної Ради народних депутатів від 28.09.1990р. (смт Недригайлів Сумської області) "Про надання землі для ведення селянського господарства гр. ОСОБА_2 " громадянину ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 30.0 га із земель Черепівського відділу радгоспу "Тернівський" для ведення селянського господарства (а. с. 11).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримав державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №004021 на земельну ділянку в розмірі 30 га для ведення фермерського господарства, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право володіння або користування землею за №1 від 20.01.1992р. (а. с. 12-14).

15.03.1993р. ОСОБА_2 створив і зареєстрував фермерське господарство Мальченко Петра Васильовича - ФГ "Мальченко П.В.", став його засновником та керівником (а.с. 17).

Спірній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5923555600 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

08.11.2005 р. після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина за заповітом на сина ОСОБА_1 (а.с. 18, 19).

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218, 1222, 1233, 1258, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Одночасно до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК ), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

Відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відтак, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

Отже, враховуючи наявність у позивача права на успадкування наведеної земельної ділянки, суд приходить висновку про помилковість висновків відповідача про включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремим лотами.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича про визнання протиправним та скасування наказу в частині включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремим лотами підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, представник позивача надав наступні документи: ордер на ім`я ОСОБА_1 від 28.05.2020 (а.с. 44), договір про правничу допомогу від 01.06.2020 (а.с.81), розрахункову квитанцію № 1-06/2020 на суму 3000,00 грн. та акт примання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 24.06.2020 (а.с. 83-84).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Судом встановлено із договору про правничу допомогу від 01.06.2020 та квитанції № 1-06/2020, ОСОБА_1 , сплатив представнику - адвокату Цуркану В.І., 3000,00 грн.

Згідно з актом примання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 24.06.2020, розрахункова вартість 1 години (за домовленістю між сторонами) складає 700,00 грн.

Так, із наведеного акту встановлено, що на консультації з правових питань щодо підготовки адміністративного позову, представництва та правового супроводження в межах судової справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича про визнання протиправним та скасування наказу в частині представником витрачено 30 хв.; на ознайомлення з матеріалами для підготовки адміністративного позову ОСОБА_1 та визначення правової позиції - 1 год.; підготовка адміністративного позову до суду - 2 год.; підготовка клопотання про приєднання до матеріалів судової справи документальних доказів - 30 хв., правовий супровід з надання правничої допомоги та процесуального представництва при розгляді справи-4 години.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Згідно акту приймання-передачі робіт зазначено про такий вид правової допомоги, як консультації з правових питань щодо підготовки адміністративного позову, представництва та правового супроводження в межах судової справи; на ознайомлення з матеріалами для підготовки адміністративного позову та визначення правової позиції; підготовка клопотання про приєднання до матеріалів судової справи документальних доказів - 30 хв., правовий супровід з надання правничої допомоги та процесуального представництва при розгляді справи, при цьому суд зазначає, що такі види допомоги не може вважатися часом витраченим для надання правової допомоги по справі, оскільки не зрозуміло, яка саме допомога була надана з таких питань.

Враховуючи те, що справа розглядається за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, надані послуги зводились виключно до оформлення адміністративного позову, суд вважає розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Враховуючи вищезазначене, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 ст. 134, ч. 9 ст. 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича про визнання протиправним та скасування наказу в частині - задовольнити.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019р. №18-1233е/16-19-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремим лотами" в частині включення земельної ділянки загальною площею 30.0 га кадастровий номер 5923555600:04:001:0887 за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (42110, смт.Терни,Тернівська селищна рада, Недригайлівський район, Сумська область, РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір у розмірі 840 грн. 80коп. та витрат на правничу допомогу розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук