Ухвала

від 02.12.2020 по справі 2-1014/10

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-1014/10

Провадження № 6/711/285/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Кондрацької Н.М.

при секретарі - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусове проникнення до житла боржника, -

встановив:

Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Колос А.О. звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.10.2020 справу за вказаним поданням передано на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 2-1014/10 (провадження № 6/711/285/20).

Клопотання про примусове проникнення до житла боржника мотивоване тим, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 23605377 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1014 від 21.12.2010 року, який видав Придніпровський районний суд м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укрпромбанк боргу в сумі 248313,51 грн. Станом на 01.10.2020 р. ОСОБА_1 рішення суду не виконує, борг не сплачує. 10.01.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №23605377 та направлено рекомендованою кореспонденцією боржнику. 26.02.218 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника №23605377 сторонам направлено до відому та відповідним реєструючим органам для виконання. 19.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено сторонам виконавчого провадження та фінансовим установам для виконання. Згідно інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зареєстрована 1/4 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до відповіді Управління з питання державної реєстрації ЧМР №12571-01-10 від 08.07.2020 за адресою АДРЕСА_2 , станом на 08.07.2020 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.09.1987 року по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 02.07.1993 року по теперішній час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 25.05.2011 року по теперішній час, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 26.11.2018 року по теперішній час. До того ж, 15.09.2020 та 22.09.2020 старшим державним виконавцем здійснено виходи за адресою проживання боржниці, а саме: АДРЕСА_2 , але доступу до квартири для перевірки майнового стану боржника отримати не вдалося, про що складено відповідний акт державного виконавця. Станом на 01.10.2020 року рішення суду не виконуються, борг не погашається. Виконати рішення суду не вдалося, оскільки державному виконавцю не надано доступу до житлового приміщення з метою перевірки майнового стану боржника та арешту рухомого майна, яке може знаходитися за місцем проживання боржника.

А тому старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Колос А.О. просить суд задовольнити подання про примусове проникнення до житла адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки майнового стану боржника та виявлення ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.

В судове засідання сторони не викликалися відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення з таких підстав.

Частина 1 ст. 439 ЦПК України передбачає, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-1014/10 з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укрпромбанк стягнуто заборгованість за кредитним договором № 17/нс-08 від 16.08.2008 у сумі 248313,51 грн. Цей виконавчий лист передано на виконання в Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління (м. Київ), де постановою державного виконавця від 10.01.2010 відкрито виконавче провадження № 23605377.

З матеріалів доданих до подання, зокрема, актів приватного виконавця від 15.09.2020 та 22.09.2020 вбачається, що старшим державним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 , однак двері даної квартири були зачинені, залишено виклик державного виконавця.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, у частині першій статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічним за змістом є і п.1 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , згідно з якою виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Крім того, п. 12 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання, а відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому, необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння.

На час розгляду подання про примусове проникнення до житла боржника приватним виконавцем до суду не надано актуальних відомостей щодо права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 , у яку має намір проникнути виконавець з метою перевірки майнового стану боржника та виявлення ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення боргу. Зокрема, до подання не надано інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а лише надано копію свідоцтва про право власності від 29.05.2008 року, відповідно до якого вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї в рівних частках.

Крім того, відповідно до відповіді Управління з питань державної реєстрації від 08.07.2020 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 26.11.2018 і по теперішній час (на час надання вказаної інформації), разом з нею зареєстровано ще троє осіб.

Тож суд не може взяти до уваги вищевказану інформацію через втрату її актуальності на час розгляду подання про проникнення до житла.

До того ж, у поданні державний виконавець зазначає, що 26.02.2018 ним винесено постанову про арешт майна боржника, але до подання вказаної постанови не надано. Відсутні відомості про повідомлення боржника про вчинені державним виконавцем дії в ході виконавчого провадження: повідомлення про винесені постанови, про наміри здійснити виходи за адресою, тощо.

Крім, того, суд звертає увагу на те, що подання містить посилання на відповіді №1063536844 з Пенсійного фонду України, про те, що ОСОБА_5 перебуває в трудових відносинах з фізичними чи юридичними особами, а саме: ТОВ Транслогістик , та відповідь № 1063520827 з Пенсійного фонду України, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку, як пенсіонер. Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника.

Суду є незрозумілим, яке відношення ОСОБА_5 має до виконавчого провадження № 23605377, та відносно кого державним виконавцем здійснено запити та відповідно отримано відповіді щодо зареєстрованих транспортних засобів та земельних ділянок, зазначених у поданні про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку суду, з цієї інформації не вбачається взаємозв`язок з розглядом даного подання про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні подання старшого державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Колос А.О. до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, слід зазначити, що при наявності інших чи нових обставин, державний виконавець не позбавлений права звертатися до суду із відповідним поданням.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні подання подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусове проникнення до житла боржника за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 17.11.2020.

Головуючий: Н. М. Кондрацька