Рішення

від 30.11.2020 по справі 640/23776/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/23776/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс М Груп" доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тулс М Груп" (адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 27-А, кв. 120, ідентифікаційний код 38662902) (далі - позивач або ТОВ "Тулс М Груп") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) (далі - відповідач або ГУ ДПС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019 №№ 00003270502, 00003280502 та 00003290502.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що фіскальним органом прийнято протиправні податкові повідомлення-рішення з порушенням чинного законодавства, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 640/23776/19 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти доводів позивача і наголошує, що спірні податкові повідомлення-рішення винесенні на підставі та у відповідно до норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДПС на підставі наказу від 15.10.2019 № 1889, головним державним ревізор-інспектором державним службовцем 6 рангу відділу перевірок в сфері маркетингу та реклами управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС м. Києва, Коморною Іриною Анатоліївною , відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ТУЛУС М ГРУПП" (код 38662902) з ТОВ "ЧИЛІГРІС" (код 41291229) за листопад 2017 року, з ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" (код 40863228) за березень 2017 року, з ПП "БОЛВАР" (код 40863364) за березень 2017 року, з ТОВ "ТЕРА ГОЛД" (код 41489564) за грудень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, з ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" (код 40226735) за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки складено Акт № 107/26-15-05-02-06/38662902 від 25.10.2019 (надалі - Акт перевірки), відповідно до якого посадовою особою відповідача встановлено, що позивач порушив вимоги:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ТУЛУС М ГРУПП" занижено податок на прибуток на загальну суму 32 848 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 8 209 гривень, за 2017 рік на суму 24 640 гривень;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ТУЛУС М ГРУПП" занижено податок на додану вартість на загальну суму 16 657 грн. за березень 2017 року та занижено від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2017 року у сумі 5 694 гривень.

Такі висновки відповідача обумовлені наступним:

1) перевіркою не встановлено походження товару придбаного позивачем у ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" згідно договору купівлі-продажу № 180416 від 18.04.2016;

2) перевіркою не встановлено походження товару придбаного позивачем у ТОВ "ТЕРА ГОЛД" згідно договору купівлі-продажу № 201117 від 20.11.2017;

3) перевіркою не встановлено походження товару придбаного позивачем у ТОВ "БОЛВАР" згідно договору купівлі-продажу № 060317-2 від 06.03.2017;

4) перевіркою не встановлено походження товару придбаного позивачем у ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" згідно договору купівлі-продажу № 130317-2 від 13.03.2017;

5) перевіркою встановлено отримання товару від третіх осіб на безоплатній основі;

6) ТОВ "ТЕРА ГОЛД" є стороною в кримінальному провадженні № 12017150000000087 від 26.01.2017;

7) ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" є стороною у кримінальному провадженні № 32018100000000208 від 25.10.2018;

8) ТОВ "ЧИЛІГРІС" є стороною у кримінальному провадженні № 32017100080000052 від 27.07.2017;

9) перевіркою встановлено документування господарських операцій та відображення у фінансовій звітності без отримання результатів таких операцій в дійсності.

06.11.2019 позивачем були подані заперечення за № 0611-1 на Акт перевірки, які листом відповідача від 14.11.2019 (чи 19.11 на копії погано видно дату дня) № 44788/10/26-15-05-02-06 залишені без задоволення, а висновки викладені в Акті перевірки - без змін.

19.11.2019 ДПС на підставі Акту перевірки прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 00003280502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 16 657 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 164 грн.;

- № 00003290502, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 5 694 грн.;

- № 00003270502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 32 849 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 8 212 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що в Акті перевірки контролюючий орган посилається на наявну податкову інформацію щодо неможливості підтвердження реальності проведених з ТОВ "ЧИЛІГРІС", ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА", ПП "БОЛВАР", ТОВ "ТЕРА ГОЛД", ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" господарських операцій.

Вирішуючи питання про реальність проведених з ТОВ "ЧИЛІГРІС", ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА", ПП "БОЛВАР", ТОВ "ТЕРА ГОЛД", ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" господарських операцій суд враховую таке.

18.04.2016 між позивачем та ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" було укладено договір на поставку товару № 180416.

На виконання умов вказаного договору ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" поставило позивачу ролики для різки, круги полірувальні фетрові, ножі, свердла, фрези, пили дискові на загальну суму 45 605,10 грн. Передача товару підтверджується видатковою накладною № 14 від 18.04.2016.

На здійснену поставку ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" було виписано податкову накладну № 14 від 18.04.2016. Вказана податкова накладна була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 907755410, що підтверджується квитанцією № 1.

18.05.2016 позивач оплатив ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" поставлений товар відповідно до платіжного доручення № 184, що підтверджується випискою АТ "УкрСиббанк" за період 02.05.2016 по 31.05.2016.

Також, 06.03.2017 між позивачем та ПП "БОЛВАР" було укладено договір поставки товару № 060317-2.

На виконання умов вказаного договору ПП "БОЛВАР" поставив позивачу свердла, круги полірувальні, фрези, ножі, пили дискові, подовжувачі, каучукові ущільнювачі, присоски, гумові ущільнювачі, круги алмазні вартістю 51 000,30 грн. Передача товару підтверджується видатковою накладною № 11 від 06.03.2017.

На здійснену поставку ПП "БОЛВАР" було виписано податкову накладну № 11 від 06.03.2017. Вказана податкова накладна була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9042867943, що підтверджується квитанцією № 1.

23.03.2017 позивач оплатив ПП "БОЛВАР" поставлений товар відповідно до платіжного доручення № 57, що підтверджується випискою АТ "УкрСиббанк" за період 01.03.2017 по 31.03.2017.

Також, 13.03.2017 між позивачем та ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" було укладено договір поставки товару № 130317-2.

На виконання умов вказаного договору ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" поставив позивачу фрези, пили дискові, круги полірувальні загальною вартістю 48 944,40 грн. Передача товару підтверджується видатковою накладною № 36 від 13.03.2017.

На здійснену поставку ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" було виписано податкову накладну № 36 від 13.03.2017. Вказана податкова накладна була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9048410730, що підтверджується квитанцією № 1.

27.03.2017 позивач оплатив ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" поставлений товар відповідно до платіжного доручення № 60, що підтверджується випискою АТ "УкрСиббанк" за період 01.03.2017 по 31.03.2017.

Також, 23.10.2017 між позивачем та ТОВ "ЧИЛІГРІС" було укладено договір поставки товару № 231017-2.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЧИЛІГРІС" поставив позивачу фрези, пили дискові на загальну суму 15 043,20 грн. Передача товару підтверджується видатковою накладною № 2 від 23.10.2017.

На здійснену поставку ТОВ "ЧИЛІГРІС" було виписано податкову накладну № 124459 від 31.10.2017. Вказана податкова накладна була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9242041491, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 306576.

У січні 2018 року позивач отримав від ТОВ "ЧИЛІГРІС" повідомлення про заміну кредитора за укладеним договором поставки згідно договору про відступлення права вимоги № 150118-4 від 15.01.2018.

25.01.2018 позивач здійснив оплату за поставлений товар новому кредитору ТОВ "Гер-Енд Кох-Компані" відповідно до платіжного доручення № 11, що підтверджується випискою АТ "УкрСиббанк" за період 01.01.2018 по 31.01.2018.

Також, 20.11.2017 між позивачем та ТОВ "ТЕРА ГОЛД" було укладено договір поставки товару № 201117.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ТЕРА ГОЛД" поставив позивачу пили дискові загальною вартістю 19 120,80 грн. Передача товару підтверджується видатковою накладною № 87 від 27.11.2017.

На здійснену поставку ТОВ "ТЕРА ГОЛД" було виписано податкову накладну № 87 від 27.11.2017. Вказана податкова накладна була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9257551013, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 306575.

У лютому 2018 року позивач отримав від ТОВ "ТЕРА ГОЛД" повідомлення про заміну кредитора за укладеним договором поставки згідно договору про відступлення права вимоги № 80218-1 від 08.02.2018.

08.02.2018 позивач здійснив оплату за поставлений товар новому кредитору ПП "АЛСАК" відповідно до платіжного доручення № 20, що підтверджується випискою АТ "УкрСиббанк" за період 01.02.2018 по 28.02.2018.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеним аналізом діяльності ТОВ "ЧИЛІГРІС", ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА", ПП "БОЛВАР", ТОВ "ТЕРА ГОЛД", ПП "ГРІН-А КОМПАНІ", зокрема з аналізу звітності, неможливо встановити походження товару, який придбав позивач.

Разом з тим, такі доводи контролюючого органу були спростовані наданими до матеріалів справи письмовими доказами. Крім того, позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 809/1062/17.

Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Також, суд зауважує, що посилання відповідача на фігурування ТОВ "ТЕРА ГОЛД" в кримінальному провадженні № 12017150000000087 від 26.01.2017, ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА" у кримінальному провадженні № 32018100000000208 від 25.10.2018, ТОВ "ЧИЛІГРІС" у кримінальному провадженні № 32017100080000052 від 27.07.2017, не можуть братися до уваги, оскільки належним та допустимим доказом не здійснення контрагентом господарської діяльності, в т.ч. з метою ухиленням від сплати податків та/або надання переваг контрагентам у вигляді штучного збільшення суми податкового кредиту, є вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування як вироків судів стосовно посадових осіб ТОВ "ТЕРА ГОЛД", ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА", "ЧИЛІГРІС", так і обставин проведення допитів останніх у рамках досудових розслідуваннях у рамках відповідних кримінальних проваджень.

Окремо варто відзначити, що про прийняття вироків стосовно посадових осіб ТОВ "ТЕРА ГОЛД", ПП "ДАРІОН ІНІЦІАТИВА", "ЧИЛІГРІС" судом також не встановлено з даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 по справі № 808/2360/17, відповідно до якого: Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої" статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також звертає увагу на те, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання ним передбаченої законом податкової вигоди.

Відтак, лише за умови підтвердження реального характеру здійснених операцій, як у розглядуваній справі, платник не несе відповідальності за порушення допущені його постачальниками, якщо не буде доведено безпосередню участь платника у зловживанні та штучному формуванні показників податкового обліку .

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 по справі № 815/2946/13.

Таким чином, враховуючи викладене, наявні матеріали справи і те, що відповідачем не спростовані доводи позивача, суд дійшов висновки, що у ГУ ДПС не було підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019 №№ 00003270502, 00003280502 та 00003290502 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс М Груп" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019 №№ 00003270502, 00003280502 та 00003290502

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс М Груп" (адреса: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 27-А, кв. 120, ідентифікаційний код 38662902) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) понесені ТОВ "Тулс М Груп" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко