Постанова

від 02.12.2020 по справі 520/3425/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 р. Справа № 520/3425/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

суддів: Чалого І.С., Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Люботинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 6 Люботинської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 по справі № 520/3425/2020 (головуючий 1 інстанції Чудних С.О.) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Люботинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 6 Люботинської міської ради Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Люботинської міської ради Харківської області за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Московська, б. 48/31, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 задоволено позов.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Люботинської міської ради Харківської області за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Московська, б. 48/31, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 12.12.2019 по 13.12.2019 інспектор ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Люботинської міської ради Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Московська, буд. 48/31.

Зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр - міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19, наказу від 11.12.2019 №155 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів", посвідчення на проведення перевірки від 11.12.2019 № 794 Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 13.12.2019 №543.

Відповідно до акту, складеного за результатами перевірки Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Люботинської міської ради Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Московська, буд. 48/31, встановлено, що будівля Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Люботинської міської ради Харківської області експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки;

- приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- не надані сертифікати відповідності з пожежної безпеки на облицювальні матеріали стін та стелі в приміщеннях закладу;

- двері на евакуаційних виходах ЗОШ не відчиняються в напрямку виходу з будівель;

- будівлю не забезпечено пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- приміщення ЗОШ не доукомплектоване первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);

- пожежний щит не у повному обсязі забезпечено засобами пожежогасіння;

- будівля ЗОШ не забезпечена системою зовнішнього протипожежного водопостачання згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. 3овнішні мережі та споруди. Основні положення проектування";

- працівники ЗОШ не забезпечені засобами індивідуального захисту;

- будівлі закладу не обладнано засобами оповіщення людей про пожежу.

Неусунення зафіксованих в акті перевірки порушень слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не усунуті виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тому є всі підстави для зупинення експлуатації будівель відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Частинами 2, 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей і можливо тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Поняття загроза життю та здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За своїм змістом і суттю заходи реагування застосовуються до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, від 19.09.2019 у справі № 420/6512/18.

Колегія суддів зауважує, що порушення, визначені актом № 543, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Наявність встановлених порушень відповідачем не спростована.

При цьому, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що частина порушень, визначених у акті перевірки, є усунутими.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи документи та досліджені судом докази свідчать про те, що відповідач розпочав вживати заходи щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним робіт по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, проте не спростовують факту того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, створюють реальну і невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто в повному обсязі.

Відповідачем також вказано, що ним направлено лист міському голові від 06.03.2020 № 01-30/425 про додаткове виділення коштів на черговій сесії Люботинської міської ради для виготовлення проектної документації для установки та монтажу пожежної сигналізації в Люботинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 у сумі 19671,31 грн.

Після виділення коштів Люботинською міською радою, відповідачем 09 квітня 2020 року укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації з улаштування системи автоматичної пожежної сигналізації в будівлі Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 з ДП "Харківспецгасіння". Крім того, відділом освіти Люботинської міської ради направлено лист міському голові від 30.04.2020 № 01-30/664 про додаткове виділення коштів на черговій сесії Люботинської міської ради для виготовлення проектної документації для установки та монтажу пожежної сигналізації в Люботинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 у сумі 101943,60 грн. Однак, суд зауважує, що факт укладання договору на виготовлення проектно-кошторисної документації з улаштування системи автоматичної пожежної сигналізації не є беззаперечним доказом того, що пожежна сигналізація є наявною у будівлі ЗОШ.

Також, відповідач зазначив, що двері на евакуаційних виходах школи всі відчиняються в напрямку виходу з будівель. У кабінетах № 10 та № 13 двері відчиняються в середину класу, так як через ці кабінети влаштовані евакуаційні виходи через вікна. Проте, не надав суду план евакуації будівлі Люботинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6.

З питання забезпечення будівлі Люботинської загальноосвітньої школи I- III ступенів № 6 пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних ресурсів відділом освіти направлено лист міському голові від 30.04.2020 № 01-30/664 про додаткове виділення коштів на черговій сесії Люботинської міської ради для виготовлення проектної документації для установки та монтажу блискавкозахисту в Люботинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 у сумі 40000 грн. Однак, доказів на підтвердження улаштування блискавкозахисту в будівлі Люботинської загальноосвітньої школи I- III ступенів № 6.

Також, відповідач зазначив, що наразі приміщення школи повністю доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння, додатково придбано 10 нових вогнегасників, та забезпечено пожежний щит засобами пожежогасіння, що підтверджується наданими до суду накладною №93/1 від 21.04.2020 та договором поставки №952 від 17.04.2020.

Щодо не забезпечена будівлі ЗОШ системою зовнішнього протипожежного водопостачання згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. 3овнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", відповідач зазначив, що у радіусі 40 метрів по вул. Московській існує гідрант, який можна задіяти для протипожежного водопостачання, що не суперечить вимогам пункту 6.3.1.6. правил ПБ України. Однак, суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту справності даного гідранту та можливості його використання в разі пожежі.

Щодо не обладнання будівлі закладу засобами оповіщення людей про пожежу, відповідач вказав, що у Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 при отриманні інформації про пожежу в закладі подається три довгих дзвоника, що означає подання попереджувального сигналу "Увага всім!", розроблені та затверджені обов`язки відповідальних за пожежну безпеку, організована робота з протипожежної безпеки. Проте накази на відповідальних осіб, посадові інструкції осіб, які відповідальні за пожежну безпеку із зазначенням їх обов`язків та правил поведінки під час пожежі у будівлі ЗОШ, відповідачем надано не було.

У свою чергу, слід відзначити, що відсутність належного фінансування не може бути підставою для відмови в застосуванні заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки життя та здоров`я людей є найвищою соціальною цінністю.

Колегія суддів зауважує, що суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 по справі № 826/7292/18.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що неусунуті порушення, зазначені в акті № 543 від 13.12.2019, впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, і, як наслідок, можуть спричинити загрозу життю і здоров`ю людей.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17 колегія суддів вважає помилковим та не беруться до уваги, оскільки висновки Верховного Суду у вказаній відповідачем справі є неспівставними з обставинами даної справи.

У Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Принцип пропорційності означає, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.

Колегія суддів, застосовуючи принцип пропорційності, вважає, що вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та, як наслідок, можуть спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей, а тому зупинення експлуатації будівель відповідача є, передусім, заходом, направленим на захист життя і здоров`я людей.

За цим, доводи апеляційної скарги про здійснення комплексу дій щодо усунення встановлених перевіркою порушень, не є достатніми, оскільки підставою вважати, що загрозу життю та здоров`ю людей усунуто, може бути лише повне усунення порушень.

Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин встановлено, що неусунуті відповідачем порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

Колегія суддів вважає, що застосування до відповідача такого заходу реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Люботинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 6 Люботинської міської ради Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 по справі № 520/3425/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко