Постанова

від 25.11.2020 по справі 804/14157/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 804/14157/15

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (головуючий суддя - Єфанова О.В.) в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства Атланта-Агро

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Атланта-Агро (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001792201 від 27.07.2015 форми Р .

В обґрунтування позову зазначено про те, що висновки Відповідача, викладені в акті перевірки №619/04-67-22-04/32150080 від 24.06.2015 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. З огляду на доводи, викладені у позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року, у задоволенні адміністративного позову ПП Атланта-Агро у справі №804/14157/15 - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23.01.2020 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року скасовано, та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3, а.с. 94-99).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №804/14157/15 адміністративний позов Приватного підприємства Атланта-Агро до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено (т. 3, а.с. 168-172).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 3, а.с. 178-183).

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що з інформаційних баз ДПІ встановлено, що контрагенти Позивача (ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ТОВ Веста Метаопт ) мають ознаки фіктивності, їх діяльність спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Обґрунтовуючи відзив Позивач зазначив про те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, знаходження за місцем реєстрації тощо.

19 жовтня 2020 року справу №804/14157/15, призначену до розгляду на 28 жовтня 2020 року о 10:20 год., знято з розгляду у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Мельника В.В.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року призначено розгляд справи на 25 листопада 2020 року о 09:20 год.

В судовому засіданні 25 листопада 2020 року представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник Позивача проти вимоги апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.06.2015 року по 23.06.2015 року посадовими особами Відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ПП Атланта-Агро (код за ЄДРПОУ 32150080) по взаємовідносинах із ПП Абсолют Транс (код за ЄДРПОУ 39290886), ПП Комерцбуд-Д (код за ЄДРПОУ 39065657), ТОВ Веста Метаопт (код за ЄДРПОУ 39065552) за період березень 2015 р., за результатами якої складено Акт №619/04-67-22-04/32150080 від 24.06.2015 р. (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП Аталанта-Агро операцій по ланцюгу з постачальниками ПП Абсолют Транс (код за ЄДРПОУ 39290886) за березень 2015 р. на суму ПДВ 199078,67 грн., ТОВ Веста Метаопт (код за ЄДРПОУ 39065552) за березень 2015 р. на суму ПДВ 162512,00 грн., ПП Комерцбуд-Д (код за ЄДРПОУ 39065657) за березень 2015 р. на суму ПДВ 203867,23 грн., що призвело до порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у березні 2015 р. на суму 565458,00 грн.

27 липня 2015 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001792201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 848187,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 565458,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 282729,00 грн.).

Правомірність винесення Відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2015 року №0001792201 є предметом судового розгляду у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані Позивачем первинні документи, у їх сукупності, при належному дослідженні дозволяють визначитись зі змістом та обсягом господарських операцій, найменуванням наданих послуг, їх кількістю та вартістю, сторонами господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій, тобто, вказані документи, у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити, також, підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

З матеріалів даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність операцій з придбання Позивачем підрядних робіт поставлена Відповідачем під сумнів з огляду на те, що згідно з викладеними в акті від 24.06.2015 №619/04-67-22-04/32150080 висновками перевірки правочини, укладені між ПП Алтанта-Агро та контрагентами- постачальниками, є нікчемними, у виконавців відсутні необхідні коди КВЕД, що дають змогу здійснювати задекларовані види послуг, а також відсутнє придбання послуг, реалізованих Позивачу по ланцюгу постачання від попередніх контрагентів- постачальників.

Крім того, податковий орган в акті перевірки посилався на відсутність у постачальників послуг ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ПП Веста Метаопт трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та інших умов, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Такого висновку Відповідач дійшов за результатами дослідження оригіналів первинних документів за березень 2015 року, наданих Позивачем, зокрема: договорів, актів надання послуг, податкових накладних, карток рахунку 631, платіжних доручень, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; та баз даних ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, зокрема: Єдиний реєстр податкових накладних , АІС Податковий блок підсистеми: Обробка ПЗ та платежів , Реєстрація ПП , Аналітична система .

Із зазначеного слідує, що Відповідач дійшов висновку про відсутність у контрагентів Позивача (ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ПП Веста Метаопт ) трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та інших умов, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, виходячи з інформації наявної в базах даних ДПІ, тобто без проведення зустрічних звірок та/або перевірок таких контрагентів, що свідчить про передчасність та необґрунтованість такого висновку контролюючого органу.

Колегія суддів наголошує на тому, що інформація, внесена до електронної бази даних, отримана податковим органом за результатами податкового контролю без дослідження первинних документів відповідних платників податків (ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ПП Веста Метаопт ), використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути самостійним доказом можливості чи неможливості здійснення останніми господарських операцій з Позивачем.

При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2019 року по справі №П/811/217/17, відповідно до яких Верховний суд вказав про те, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентами Позивача при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме їх до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Колегією суддів встановлено, що Приватне підприємство Атланта-Агро у перевіряємий період надавало транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом.

Для надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, ПП Атланта-Агро укладені з дирекціями Укрзалізниці договори на перевезення вантажів.

З метою оформлення супровідних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом - сертифікації вантажу, що включає в себе: відбір зразків проб, проведення лабораторних досліджень та видача фітосанітарного сертифікату, карантинного сертифікату, ветеринарного свідоцтва з урахуванням вимог Закону України Про карантин рослин , Про ветеринарну медицину , Правил перевезень вантажів, у перевіряємому періоді Позивач отримував послуги від ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ПП Веста Метаопт , уклавши з вказаними підприємствами наступні договори:

-договір від 01.10.2014 № 1/10/10-2014, укладений між ПП Атланта Агро (як замовником) та ПП Абсолют Транс (виконавцем);

-договір від 01.09.2014 № 01/09/10-2014, укладений між ПП Атланта-Агро (як замовником) та ПП Веста Метаопт (виконавцем);

-договір від 01.09.2014 № 1/09/02-2014, укладений між ПП Атланта-Агро (як замовником) та ПП Комерцбуд-Д (виконавцем).

На підставі перелічених договорів, контрагенти Позивача виконували роботи по організації сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки залізничних вагонів, оформленню всієї необхідної документації, організація перевезень вантажів.

Вказані договори є типовими та ідентичними за своїм змістом, їх предметом є те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання, роботи що оплачується замовником, з організації сертифікації вантажу, організації відвантаження та відправлення з/д вагонів, оформленню всіх необхідних документів у відповідності з заявками Замовника.

У пункті 2.2. означених договорів визначений перелік робіт, що виконавець зобов`язався виконати в рамках укладеного договору, а саме:

- вивезення інспектора ГХІ на пункт відвантаження (елеватор);

- вивезення інспектора держінспекції з карантину рослин з посту на пункт відвантаження для відібрання зразків зерна із завантажених вагонів;

- вивезення інспектора служби держветконтролю на кордоні і транспорті на пункт завантаження до навантаження вагонів і після відвантаження з пункту навантаження;

- вивезення інспектора держветлікарні на пункт навантаження для відібрання зразків зерна;

- супроводження відібраних зразків зерна до держветлабораторїї, в карантинну лабораторію;

- контроль за своєчасним поданням і навантаженням вагонів на елеватор;

- контроль за оформленням необхідної документації;

- зважування та пломбування вагонів;

- контроль за своєчасним відправленням вагонів по маршруту зі станції відправлення;

- надання замовнику первинних документів з елеватора, державної інспекції сільського господарства, карантинних інспекцій і т.д.;

- надання замовнику акту виконаних робіт, податкової накладної, накладних та іншої бухгалтерської документації (у разі необхідності).

Виконання робіт контрагентами проводилося на підставі письмових заявок, в яких Позивачем визначено перелік робіт, що доручалися виконавцеві та зазначено станції відправлення, місце навантаження, пункт призначення, зазначено кінцевого вантажоодержувача. На підтвердження виконання робіт сторонами складалися акти здачі - приймання робіт (надання послуг), виконавцями складалися та видавалися замовнику податкові накладні.

На підтвердження виконання робіт за договором від 01.10.2014 № 1/10/10-2014, укладеного з ПП Абсолют Транс , Позивачем до матеріалів справи надані заявки від 23.02.2015 № 01/03, від 23.02.2015 №02/03, 23.02.2015 № 03/03, від 23.02.2015 №04/03, від 23.02.2015 №05/03, від 16.03.2015 №06/03, від 09.03.2015 № 09/03, від 09.03.2015 №10/03, від 23.02.2015 №11/03, від 23.02.2015 №2/03, від 23.02.2015 № 13/03, від 16.03.2015 №14/03, від 23.02.2015 №15/03, від 23.02.2015 №16/03, від 23.02.2015 № 17/03, від 09.03.2015 №18/03, від 27.02.2015 №19/03, від 16.03.2015 №20/03, від 23.02.2015 № 21/03, від 23.02.2015 №22/03, від 23.02.2015 №23/03, від 16.03.2015 №24/03, від 25.02.2015 № 25/03, від 09.03.2015 № 7/03, від 23.02.2015 №29/03, від 27.02.2015 №31/03.

На підтвердження виконання робіт в повному обсязі, сторонами підписаний акт здачі - приймання робіт /надання послуг) від 30.03.2015 № 2382.

ПП Абсолют Транс складено та видано Позивачу податкову накладну від 30.03.2015 №2382.

Оплата на користь ПП Абсолют Транс Позивачем проведена у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.04.2015 № 3336 та від №3340 на суму 1194472,00 грн.

В рамках укладеного з ПП Атланта-Агро договору від 01.09.2014 № 01/10/10-2014 та заявок, ПП Абсолют Транс отримані карантинні сертифікати, видані Державною фітосанітарною інспекцією, ветеринарні свідоцтва видані Державним комітетом ветеринарної медицини та сертифікати якості.

На підтвердження виконання робіт за договором від 01.09.2014 № 1/09/10-2014, укладеного з ПП Веста Метаопт , Позивачем до матеріалів справи надані заявки від 02.03.2015 № 01/03, від № 02/03, від 26.02.2015 № 06/03, від 27.02.2015 № 10/03, від 23.02.2015 № 12/03, від № 17/03, від 23.02.2015 № 19/03, від 23.02.2015 № 20/03, від 23.02.2015 № 22/03, від №23/03.

На підтвердження виконання робіт в повному обсязі, сторонами підписаний акт здачі- приймання робіт (надання послуг) від 27.03.2015 № 5334.

ПП Веста Метаопт складено та видано Позивачу податкову накладну від 27.03.2015 №5334.

Оплата на користь ПП Веста Метаопт Позивачем проведена у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 03.04.2015 № 3287 на суму 975072,00 грн.

В рамках укладеного з ПП Атланта-Агро договору від 01.09.2015 № 1/09/10-2014 та заявок, ПП Веста Метаопт отримані карантинні сертифікати, видані Державною фітосанітарною інспекцією, ветеринарні свідоцтва видані Державним комітетом ветеринарної медицини та сертифікати якості.

На підтвердження виконання робіт за договором від 01.09.2014 № 01/09/02-2014, укладеного з ПП Комерцбуд-Д , Позивачем до матеріалів справи надані заявки від 09.03.2015 № 01/03, від 02.03.2015 № 02/03, від 27.02.2015 № 03/03, від 09.03.2015 № 04/03, від 09.03.2015 № 05/03, від 09.03.2015 № 07/03, від 02.03.2015 № 09/03, від 02.03.2015 № 10/03, від 02.03.2015 № 11/03, від 02.03.2015 № 12/03, від 02.03.2015 № 13/03.

На підтвердження виконання робіт в повному обсязі, сторонами підписаний акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 27.03.2015 № 4351.

ПП Комерцбуд-Д складено та видано Позивачу податкову накладну від 27.03.2015 №4351.

Оплата на користь ПП Комерцбуд-Д Позивачем проведена у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 01.04.2015 № 3228 на суму 1223203,00 грн.

В рамках укладеного з ПП Атланта-Агро договору від 01.09.2015 № 1/09/02-2014 та заявок, ПП Комерцбуд-Д отримані карантинні сертифікати, видані Державною фітосанітарною інспекцією, ветеринарні свідоцтва видані Державним комітетом ветеринарної медицини та сертифікати якості.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами Позивача або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

В даному ж випадку, з аналізу наданих Позивачем первинних документів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що останні дозволяють визначитись зі змістом та обсягом господарських операцій, найменуванням наданих послуг, їх кількістю та вартістю, сторонами господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій, тобто є належними доказами, які підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги і те, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на офіційному сайті Державної податкової (фіскальної) служби України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на момент здійснення господарських взаємовідносин Позивача з ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ПП Веста Метаопт , останні зареєстровані як юридичні особи, є платниками податків, стосовно них не немає судових рішень (постанов, ухвал, вироків) про здійснення від їх імені фіктивного підприємництва, - отже, їх статус - це діючі суб`єкти господарювання, платники податків без будь-яких ознак ведення фіктивної, незаконної чи забороненої Законом діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій, дійшов висновку про реальність господарських операцій Позивача з ПП Абсолют Транс , ПП Комерцбуд-Д , ПП Веста Метаопт у перевіряємий період, що, у свою чергу свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги Відповідача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №804/14157/15 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 01 грудня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов