Ухвала

від 30.11.2020 по справі 640/23489/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23489/19

УХВАЛА

30 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Насіння до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, додано платіжне доручення, в якому відсутня інформація про номер справи, сторін у справі та дату оскаржуваного рішення.

Зазначена ухвала отримана скаржником 27 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений судом строк однак її було повернуто скаржнику у зв`язку з відсутність в платіжному дорученні про сплату судового збору номеру справи, при цьому апелянт не позбавлений права повторного звернення до апеляційного суду.

На виконання вимог ухвали суду скаржником подано заяву про усунення недоліків у якій заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску та поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, мотивоване тим, що під час первинної подачі апеляційної скарги відповідачем було подано належний доказ сплати судового збору, однак апеляційну скаргу все одно було повернуто апелянту.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апелянт звернувся з апеляційною скаргою 18 червня 2020 року та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року її було залишено без руху та в подальшому, 02 вересня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв`язку з не усуненням її недоліків, оскільки подане до суду платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги в рамках даної справи.

Зазначена ухвала в касаційному порядку не оскаржувалась.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, а також строків її подання.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, обставини, пов`язані з фінансуванням не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17 та від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Наведений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а та від 28 січня 2020 року у справі №640/5160/19 та має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження фактично зводяться до наведення мотивів незгоди апелянта із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги, що є підставою для оскарження вказаної ухвали у касаційному порядку та жодним чином не підтверджує наявність поважних причин пропуску встановленого процесуальним законодавством строку.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Крім того, постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відповідно до п.3.7 якої реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

В той же час, в наданому скаржником платіжному дорученні №1040 від 16.07.2020 відсутня повна інформація про платіж, зокрема за подання апеляційної скарги на яке саме судове рішення та в рамках якої саме справи сплачено судовий збір, а саме не зазначено номеру справи, дати оскаржуваного рішення, сторін по справі, внаслідок чого поданий апелянтом документ не можна вважати належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Насіння до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (справа №640/23489/19).

Колегія суддів звертає увагу, що неналежність вказаного платіжного доручення, як документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року в даній справі, було підставою для повернення первинної апеляційної скарги відповідача.

Однак, наведені висновки суду були проігноровані скаржником та при повторній подачі апеляційної скарги відповідачем знову подано платіжне доручення, яке не містить повної інформації про платіж та не дає суду можливості вважати його належним документом про сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 28 травня 2020 року, а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 06 жовтня 2020 року, що підтверджується штампом ВПЗ на конверті, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до п.3 р.VI Прикінцеві положення КАС України, чинна редакція якої передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В той же час, клопотання скаржника не обумовлене обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а тому зазначені положення не підлягають застосуванню судом.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 07 листопада 2020 року.

У встановлений судом строк та в період до 30 листопада 2020 року вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Насіння до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма