Постанова

від 01.12.2020 по справі 640/11675/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11675/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лівіні" та Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лівіні" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівіні" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2020 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Лівіні" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове в цій частині, яким позов задовольнити повністю.

Також Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове в цій частині, яким в задоволені позову відмовити повністю.

01 грудня 2020 року від позивача на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, в якому він просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2020 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІВШІ (код 37208632) з метою дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ РІВЕР БУД (код 39522324) за лютий, березень 2016 року, ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД (код 40222133) за жовтень, листопад 2016 року при визначені показників декларації з податку на додану вартість за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами вказаної перевірки складено акт №152/26-15-14-02-04/37208632 від 01.03.2019 року (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого ТОВ ЛІВІНІ при взаємовідносинах із ТОВ РІВЕР БУД та ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД порушенні норми Податкового кодексу України , а саме: п. 44.1 , п. 44.2 ст. 44 , п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України , в результаті чого позивачем занижено задекларований до сплати податок на прибуток за 2016 ріку сумі 59 499 грн.; п. 44.1 ст. 44 , п. 198.1 , п. 198.3 ст. 198 ПК України , в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 41 101 грн., в т.ч.: лютий 2016 р. на суму 9 560 грн., березень 2016 р. на суму 16 662 грн., жовтень 2016 р. на суму 14 879 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за листопад 2016 року у сумі 13 991 грн.

Товариством подано заперечення на акт перевірки, відповідно до даних листа ГУ ДФС у м. Києві від 22.03.2019 року за №52896/10/26-15-14-02-04 Про розгляд заперечення висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.03.2019 року: №00004011402, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 51 376 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 41 101 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10 275 грн.; №00004021402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмір 13 991 грн.; №00004031402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74 374 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 59 499 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 14 875 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України ).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин позивач з ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2016 року між ТОВ ЛІВНІ (покупець) та ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД (продавець) укладено договір поставки за №0110/16-А.

За умовами означеного договору продавець зобов`язується продати і передати у власність Покупця сантехнічні вироби та супутні товари (далі - товар).

Відповідно до п.1.2. договору № 0110/16-А від 01.10.2016 року остаточне узгодження асортименту, ціни, кількості Товару зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній на таку партію .

В якості письмового підтвердження отримання замовлення на товар, згідно умов договору № 0110/16-А від 01.10.2016 року, є виставлення продавцем (ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД ) рахунку- фактури.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "ЛІВІНІ" та ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД , позивачем надано суду копію договору №0110/16-А від 01.10.2016 року, видаткових накладних, податкових накладних, товаро-транспортних накладних, рахунків-фактур, платіжного доручення, виписки з банку.

Вказані документи з боку контрагента ТОВ РІВЕР БУД підписані від імені ОСОБА_1 .

В акті перевірки та в апеляційній скарзі відповідач зазначає про наявність протоколу допиту свідка в рамках КП №32017250000000007, де в якості свідка допитано засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД ОСОБА_2 , який повідомив, що не має жодного відношення до реєстрації та діяльності підприємства, а за грошовому винагороду надав невстановленим особам копії паспорта.

Так, згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу допиту ОСОБА_2 від 22.09.2017 року, свідком зазначено про те, що він сам особисто на ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД (код 40222133) ніколи не працював ні на посаді директора, ні на посаді головного бухгалтера. До створення чи перереєстрації на моє ім`я вказаного товариства жодного відношення не маю. Договорів оренди приміщень від імені вказаного підприємства не укладав. Податкову звітність до органів ДФС не складав, не підписував та не подавав. Де знаходиться офіс підприємство і яка його юридична адреса він не знає. Де фактично зберігаються первинні документи (видаткові накладні, угоди, податкові накладні, акти прийому-передач, товаро-транспортні документи, банківські виписки з підприємствами) та печатка ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД (код 40222133) йому невідомо. Хто на підприємстві здійснював складання первинних бухгалтерських документів, здійснював бухгалтерського та податкового обліків він не знає, особисто він первинні бухгалтерські документи, бухгалтерську та податкову звітність не складав, свій підпис не ставив, печаткою ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД (код 40222133) не укладав. Хто є основними контрагентами ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД він також не знає.

Судом першої інстанції досліджено вирок Печерського районного суд м. Києва від 14.11.2017 року по справі №757/61785/17-к, в якому ТОВ АКРАМ ВЕСТ ТД (код 40222133) фігурує як фіктивне підприємство, яке використовувалось з метою надання послуг з незаконного формування податкового кредиту, шляхом проведення безтоварних операцій, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 4.1 ст. 358 ч.1 ст. 205 КК України .

Так, згідно вказаного вироку: 12.01.2016 року, у денний період часу, ОСОБА_2 , знаходячись в Печерському районі м. Києва, у готелі Салют , більш точного місця встановити не представилось можливим, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробив, тобто підписав від імені учасника (засновника) Протокол № 1 загальних зборів учасників та статут ТОВ Акрам Вест ТД (код ЄДРПОУ 40222133), в який внесені завідомо неправдиві відомості.

На час підписання протоколу загальних зборів № 1 від 12.01.2016 та статуту Товариства, ОСОБА_2 розумів, що він придбає суб`єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Акрам Вест ТД (код ЄДРПОУ 40222133), оскільки ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа домовились про те, що його буде введено у склад учасників товариства і він в подальшому до діяльності ТОВ Акрам Вест ТД (код ЄДРПОУ 40222133) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарську діяльність з використанням ТОВ Акрам Вест ТД (код ЄДРПОУ 40222133) будуть здійснювати інші особи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив суду, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 , ч. 1 ст. 205 КК України , які згідно ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості. .

У постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №826/16865/14 викладено правову позицію, згідно якої статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

В постанові від 16.01.2018 року у справі №2а-7-75/12/2670 Верховний Суд дійшов висновку про те, що всі первинні документи контрагента є неналежними, якщо вони підписані особою, яка значилась як засновник та директор товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не мала, фінансово-господарською діяльністю не займалася, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконувала.

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку та виписані контрагентами, не можуть в даному випадку вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відтак, надані позивачем первинні документи не відображають реального руху господарських операцій, на підставі яких ним сформовані дані свого податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ Акрам Вест ТД .

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з ТОВ Акрам Вест ТД фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором.

Щодо вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2016 року між ТОВ "ЛІВІНІ" (Покупець) та ТОВ РІВЕР БУД (Продавець) укладено договір поставки за №0102/16-Р.

За умовами зазначеного Договору, Продавець зобов`язується продати і передати у власність Покупця сантехнічні вироби та супутні товари (надалі - Товар).

Відповідно до п.1.2. Договору №0102/16-Р від 01.02.2016 остаточне узгодження асортименту, ціни, кількості Товару зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній на таку партію .

В якості письмового підтвердження отримання Замовлення на товар, згідно умов Договору №0102/16-Р від 01.02.2016 є виставлення Продавцем (ТОВ РІВЕР БУД ) рахунку- фактури.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "ЛІВІНІ" та ТОВ РІВЕР БУД , позивачем надано суду копію договору №0102/16-Р від 01.02.2016, видаткових накладних, податкових накладних, товаро-транспортних накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, виписок з банку.

Вказані документи з боку контрагента ТОВ РІВЕР БУД підписані від імені ОСОБА_1 .

Також, матеріали справи свідчать, що в подальшому між ТОВ РІВЕР БУД та ТОВ БІЗНЕСТЕХРЕСУРС було укладено договір відступлення права вимоги №1506 від 15.06.2016 року, за умовами якого первісний кредитор ТОВ РІВЕР БУД відступає новому кредитору ТОВ БІЗНЕСТЕХРЕСУРС , а новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання первісного кредитора і стає кредитором за договором №0102/16 від 01.02.2016 року на суму 136 880, 30 грн. між первісним кредитором і боржником - ТОВ "ЛІВІНІ".

На підтвердження оплати товару на користь нового кредитора позивачем також надано суду копії платіжних доручень та заключну виписку з банку.

Колегія суддів зазначає, що перелічені вище документи відповідають вимогам оформлення первинних документів, що містяться в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій ТОВ РІВЕР БУД був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі контролюючого органу на ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 09 січня 2019 року по справі №712/112/19, оскільки вказаною ухвалою не встановлено будь яких обставин, які б мали доказове значення щодо фіктивності ТОВ РІВЕР БУД .

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали, вона стосується клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління прокуратури області Бондаренко М.Ю. про тимчасовий доступ до речей та документів, при цьому в хвалі фігурують такі особи, як ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які жодним чином не стосуються господарської діяльності, здійсненої між позивачем та контрагентом в особі ТОВ РІВЕР БУД .

Як зазначено вище, документи від імені ТОВ РІВЕР БУД були підписані ОСОБА_1 .

Крім того, в ухвалі, на яку посилається відповідач, взагалі не встановлено будь яких обставин відносно ТОВ РІВЕР БУД та директора ОСОБА_1 , натомість, загальне посилання на створення товариства, начебто з метою здійснення незаконної діяльності вказаними вище особами ( ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ), не доводять та не спростовують факт реального виконання господарських операцій позивача з ТОВ РІВЕР БУД .

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов`язань по взаємовідносинах з ТОВ РІВЕР БУД , а висновки про нарахування ПДВ та штрафних санкцій, викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договору, який укладався позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю РІВЕР БУД .

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача в частині, що стосуються взаємовідносин ТОВ ЛІВІНІ з ТОВ Акрам Вест ТД є обґрунтованими, натомість доводи стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ РІВЕР БУД не зайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ ЛІВІНІ підлягають задоволенню частково, а саме, податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №00004011402 підлягає скасуванню в частині на суму 32 777, 5 грн., податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №00004021402 підлягає скасуванню повністю та податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 №00004031402 підлягає скасуванню в частині на суму 35 399, 7 грн.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лівіні" та Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.