ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/581/20 пров. № А/857/10987/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ізумруд" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, ухвалене суддею Плехановою З.Б. у м. Ужгороді Закарпатської області о 12:07, повний текст якого складений 10 серпня 2020 року, у справі № 260/581/20 за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Ізумруд" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -
ВСТАНОВИВ:
10 березня 2020 року позивач - Державна служба геології та надр України звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Приватного підприємства "Ізумруд", у якому просив припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від №4773 від 18.11.2008.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем вимог статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Угоди про умови користування надрами, на підставі чого 18.06.2019 Держгеонадра надрокористувачу внесено Припис №1141-14/06 про зобов`язання у строк до 22.07.2019 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр матеріали згідно з додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень.
Невиконання надрокористувачем вимог припису зумовило розгляд Держгеонадрами питання щодо зупинення дії дозволу та прийняття рішення про зупинення дії вищезазначеного дозволу (Наказ від 29.08.2019 № 314). Надрокористувачу надано строк 30 днів для усунення порушень, про що його було належним чином повідомлено.
Отримання незгоди надрокористувачана з припиненням права користування надрами слугувало підставою для звернення до суду про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, наданого ПП Ізумруд , у судовому порядку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Рішення мотивоване тим, що наявність обґрунтованих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою, відповідно до статті 26 Кодексу України про надра є підставою для припинення права користування надрами.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що зі змісту припису слідує, що єдиною підставого його внесення був зафіксований факт недопуску посадових осіб позивача до перевірки, однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту недопуску відповідача до перевірки. Крім того вказує на те, що додаток №1 до припису являє собою перелік питань, які підлягають перевірці, однак не містить посилань на будь-які дійсні порушення надрокористувачем вимог законів у сфері надрокористування, стосовно яких відповідач міг би вжити конкретні дії з метою їх усунення.
На підставі наведеного, на думку скаржника, позивачем не доведено наявності підстав для анулювання дії спеціального дозволу, виданого ПП Ізумруд , за рішенням суду.
В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Правовий порядок в Україні за визначенням ст. 19 Конституції України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 11 Кодексу України про надра Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).
Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Приписами підпунктів 9, 12 пункту 4 Положення №1174 передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
Тобто, Держгеонадра з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр здійснює державний геологічний контроль.
Механізм проведення державного геологічного контролю регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон №877-V).
В розумінні частини першої статті 1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до абзацу 7 частини четвертої статті 4 Закону України №877-V виключно законами встановлюються санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
У відповідності до вимог частини шостої статті 7 Закону України №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону України №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків (частина перша статті 8 Закону України №877-V).
Згідно з підпунктом 14 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.
Відповідно до підпункту 7 пункту 6 Положення №1174 Держгеонадра для виконання покладених на Службу завдань має право давати під час здійснення державного контролю за проведенням робіт з геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення зазначених робіт.
За змістом статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства, позивач вправі видавати обов`язковий до виконання припис саме щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо такі виявлені під час здійснення контрольного заходу, за умови, що відповідні порушення відображені в акті перевірки з детальним описом виявлених порушень та з посиланням на відповідні положення та вимоги законодавства.
Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватному підприємству «Ізумруд» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4773 від 18.11.2008 з метою видобування андезитів, базальтів, строком на 17 (сімнадцять) років, строком дії до 18 листопада 2025 року, невід`ємною частиною якого є Угода про умови користування надрами (а.с.19-24).
На підставі затвердженого Наказом Державної служби геології та надр України № 450 від 28 листопада 2018 року Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019, Наказом № 136 від 03 травня 2019 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у червні 2019 року, і зокрема, відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПП "Ізумруд". (а.с.106-109).
В зв`язку з наведеним, відповідачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки від 08.05.2019, яке отримано відповідачем 18.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25).
За результатами перевірки було складено Акт про недопущення до перевірки №06-02/08/2019-46/п (139) від 14.06.2019 (а.с.26-27).
18.06.2019 Держгеонадра винесено Припис (вих №1141-14/06) відносно надрокористувача, яким зобов`язано останнього у строк до 22.07.2019 усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр матеріали згідно з додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень (а.с.28-31).
Оскільки у встановлений строк відповідач не усунув порушення, зазначених в приписі вимог не виконав, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 08 серпня 2019 року було внесено на розгляд Комісії з питань надрокористування Державної служби геології та надр України Подання №1551-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4773 від 18.11.2008 (а.с.32).
Держгеонадрами розглянуто питання щодо зупинення дії дозволу (Наказ від 29.08.2019 № 314) та прийнято рішення зупинити дію вищезазначеного дозволу та надано надрокористувачу строк 30 днів для усунення порушень, про що Відповідача було повідомлено, шляхом направлення на його юридичну адресу листа № 18079/01/14-19 від 02.09.2019 (а.с.33-34).
Оскільки у встановлений строк відповідач не усунув порушення, зазначених в приписі вимог не виконав, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 27.11.2019 року було внесено Подання №2293-14/06 на анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4773 від 18.11.2008 (а.с.35).
Держгеонадра направило лист №85/01/07-20 від 02.01.2020 відповідачу з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушення вимог передбачених спеціальними дозволами (а.с.36).
Відповідачем надіслано позивачеві лист-незгоду від 30.01.2020 (а.с.39).
Станом на дату звернення до суду з цим позовом до позивача не надходило матеріалів, які підтверджують факт дотримання надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування.
Відібраними судом першої інстанції у свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснень, які під час перевірки перебували на підпримстві для вирішення питання працевлаштування, підтвержено факт прибуття на підприємство двох осіб, які показали посвідчення і про щось розмовляли із ОСОБА_3 . Дій щодо їх недопуску не вчинялося.
У Повідомленні щодо виконання Припису в.о. директора ОСОБА_3 повідомив, що кар`єр на Клочкіському родовищі не працює з 2013 року.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Статтею 14 Кодексу України Про надра передбачено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.
Відповідно до статті 19 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615).
Відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.
Відповідно до пункту 22 цього ж Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України Про оцінку впливу на довкілля , центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції .
Пунктом 23 Порядку №615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .
Частиною сьомою статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 6 вересня 2005 року №2806-IV (далі - Закон №2806-IV) визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Таким чином, за наявності передбачених законом підстав право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами та анулювання дозволу здійснюється шляхом прийняття Держгеонадра України відповідного наказу.
Суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках. Таким чином, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 25 червня, 19 вересня 2011 року та 10 грудня 2013 року (справи №№21-36а11, 21-164а11, 21-450а13, відповідно) та Верховний Суд у постановах від 26 червня та 10 жовтня 2018 року (справи №№802/923/14-а, 802/4846/13-а, 812/1735/17, відповідно).
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що недотримання вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є підставою для припинення права користування надрами. Таке право припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр припинення такого права здійснюється виключно у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України "Про надра", лише за наявності згоди на це користувача надрами.
З огляду на те, що ПП Ізумруд не надало згоду на анулювання спеціального дозволу, що надає право користування надрами суд першої інстанції вірно зазначив, що наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення позивача з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 №4773, наданого ПП Ізумруд , слугувало порушення надрокористувачем вимог Угоди та факт невиконання в установлений строк припису уповноваженого органу щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Вимоги припису відповідачем у визначені позивачем строки виконані не були, доказів наявності поважних причин неможливості усунути вказані порушення відповідачем до суду також не надані, хоч відповідачу надавався значний строк для вчинення дій на усунення порушень.
Щодо покликань ПП ІЗУМРУД в апеляційній скарзі на відсутність у приписі вказівки на дійсні порушення вимог у сфері надрокористування, на усунення яких відповідач міг вчинити певні конкретні дії, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що всі повідомлення, листи, рішення та припис позивача відповідачем отримано.
Судом також встановлено, що неможливість проведення перевірки ПП Ізумруд пов`язана із відсутністю за адресою місцезнаходження надрокористувача керівника, заступника керівника або уповноваженої особи надрокористувача, чим порушено статтю 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №4773 від 18.11.2008 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю. Додатково проведено виїзд на Клочківське родовище, яке знаходиться в Закарпатській області, Мукачівський район, північно-східна околиця с.Клочки, та встановлено, що роботи, пов`язані з видобутком корисних копалин, не проводяться, будь-яка гірничо-видобувна техніка відсутня.
Вказані обставини зафіксовані позивачем в акті від 14 червня 2019 року №06-02/08/2019-46/п (139).
На підставі акта від 14 червня 2019 року №06-02/08/2019-46/п позивачем 18.06.2019 складено припис №1141-14/06, яким відповідачу надано строк до 22.07.2019 для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування та вказано на шлях їх усунення, а саме запропоновано подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра матеріали згідно з додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень. Додатком №1 до припису від 18.06.2019 року №1141-14/06 визначено перелік питань, які підлягають перевірці та відповідний перелік документів до них, однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо виконання зазначеного припису.
Також колегія суддів зауважує, що позивачем було дотримано порядок та процедуру проведення перевірки ПП Ізумруд , законних підстав для недопуску відповідачем уповноважених осіб позивача до такої перевірки судом не встановлено, а виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного на відповідний час законодавства України, матеріалів справи, позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зауважує, що припис Держгеонадра від 18.06.2019 №1141-14/06 відповідачем не оскаржувався, а тому відповідно до статті 7 Закону №877-V є обов`язковим до виконання.
Крім того, ПП Ізумруд не оскаржувався наказ Держгеонадра від 29 серпня 2019 року №314 Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів у відповідній частині, що стосується відповідача, яким відповідачу зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами (назва родовища Клочківське ), у зв`язку з порушенням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, та надано строк для усунення порушень.
Тобто, предметом спору у цій справі є не наказ Держгеонадра від 29 серпня 2019 року №314 та припис від 18.06.2019 року №1141-14/06, а наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 №4773, наданого ПП Ізумруд .
Судом встановлено порушення відповідачем вимог статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 №4773, наданого ПП Ізумруд , в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю. Крім того, судом встановлено, що позивачем додатково проведено виїзд за місцезнаходженням Клочківського родовища та встановлено, що роботи, пов`язані з видобутком корисних копалин не проводяться, будь-яка гірничо-видобувна техніка на родовищі відсутня.
Судом також враховано, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання є особливо суворими.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейським судом з прав людини (далі також - Суд) у справі Промислово-фінансовий Консорціум Інвестиційно-металургійний Союз проти України (рішення від 26 червня 2018 року, заява №10640/05) було зазначено, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції включає в себе три норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, носить загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає, що держави мають право, серед іншого, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Друга і третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, повинні тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого першою нормою (пункт 184).
Суд також зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту надає право на позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а другий пункт визнає, що держава має право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів . Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (пункт 185).
Крім того, Суд наголосив, що будь-яке втручання у здійснення права чи свободи, визнаних Конвенцією, має переслідувати законну ціль. Принцип справедливого балансу , притаманний статті 1 Першого протоколу до Конвенції, сам по собі передбачає існування загального суспільного інтересу. До того ж, слід нагадати, що різні норми, закріплені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не є окремими, тобто не пов`язаними між собою, та що друга і третя норми стосуються лише конкретних випадків. Одним із наслідків цього є те, що існування суспільного інтересу , яке вимагається відповідно до другого речення, або загального інтересу , посилання на яке міститься у другому пункті, випливає з принципу, встановленого у першому реченні, а отже втручання у здійснення права на мирне володіння майном у розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу до Конвенції також повинно переслідувати мету у суспільному інтересі (пункт 187).
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені порушення відповідно до положень ст.26 Кодексу України про надра є підставою для припинення права користування надрами. Таким чином, позовні вимоги Державної служби геології та надр України про припинення Приватному підприємству "Ізумруд" права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від №4773 від 18.11.2008 є підставними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ізумруд" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі №260/581/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 02.12.2020.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 03.12.2020 |
Номер документу | 93244842 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні