Постанова

від 01.12.2020 по справі 380/2899/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2899/20 пров. № А/857/10139/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Кухтея Р.В., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, ухвалене суддею Грень Н.М. у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі № 140/6636/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0100435405 від 22.11.2019 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.11.2019 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення, на підставі якого застосував до позивача штраф за прострочення сплати орендної плати за землю.

Позивач вважає це рішення відповідача протиправним, оскільки позивач не отримав на податкову адресу рішення відповідача про визначення розміру орендної плати за землю, яке відповідач зобов`язаний надсилати платникам податків до 1 липня поточного року.

Позивач в позові звертає увагу на те, що Податковим кодексом України встановлено правило, згідно з яким платник податків звільняється від відповідальності у разі якщо контролюючий орган не вручив фізичній особі повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу.

Тому позивач вважає, що оскільки відповідач не вручив позивачу податкове повідомлення-рішення про визначення розміру орендної плати за землю, то позивач не несе відповідальності за прострочення сплати цих платежів.

На думку позивача, відповідач виніс протиправне рішення, яке належить скасувати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0100435405 від 22.11.2019 року Головного управління ДПС у Львівській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління ДПС у Львівській області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову.

Таку позицію відповідач пояснює тим, що у податковому повідомленні-рішенні від 22.05.2018 року № 887331-1310-1303 провів нарахування позивачу орендної плати за землю за 2018 рік у сумі 88392,53 грн. Оскільки, позивач своєчасно не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання з орендної плати, визначену у податковому повідомлені-рішенні від 22.05.2018 року № 887331-1310-1303, то на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України відповідач застосував штрафні санкції у розмірі 20% від суми податкового боргу.

Відповідач зазначив, що законом встановлено обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася. Оскільки позивач не повідомив про зміну податкової адреси, то відповідач, податкове повідомлення-рішення від 22.05.2018 року № 887331-1310-1303, відправив листом з повідомленням про вручення за останньою відомою відповідачу адресою місця проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Тому відповідач вважає, що, при винесення оскарженого рішення, діяв у спосіб та порядку, які передбачені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що Головне управлінням ДПС у Львівській області 22.11.2019 року провело камеральну перевірку ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати податкового зобов`язання до бюджету.

За результатами перевірки Головне управлінням ДПС у Львівській області склало акт № 003231/13-01-54-05/ НОМЕР_1 від 22.11.2019 року.

У акті перевірки відповідач зафіксував порушення сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати на 386 календарних днів.

На підставі акта перевірки відповідач 22.11.2019 року виніс податкове повідомлення-рішення № 0100435405, на підставі якого до позивача застосував штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 17678,51 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми орендної плати відповідач надіслав позивачу не за його податковою адресою, а тому позивач його не отримав. Оскільки позивач його не отримав, то суд першої інстанції виходив із правила встановленого пунктом 126.3 статті 126 ПК України, згідно з яким, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. З цього приводу суд першої інстанції зробив висновок про задоволення позову.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В силу вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.5. статті 287 ПК України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Тобто податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платникові податків, якщо одночасно дотримано дві умови

- надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника;

- скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд першої інстанції встановив, що позивач з 15.10.2004 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім цього за адресою: АДРЕСА_2 позивач перебував на обліку як фізична особа-підприємець у період до 30.11.2006 року.

Позивач ствердив, що продовжує проживати за вказаною адресою до цього дня.

Вказану адресу проживання вказано і у договорі оренди землі.

Також, суд першої інстанції встановив, що податкові повідомлення-рішення по земельному податку за податкові періоди з 2011 по 2017 рік скеровувалися контролюючим органом на адресу: 79044, вул. Котляревського, 53А/2, м. Львів.

Відповідач стверджує, що адреса: м. Львів, вул. Садова, 9/46 за якою відповідач надіслав податкове повідомлення-рішення про визначення суми орендної плати є податковою адресою позивач, однак, на переконання апеляційного суду, не надав з цього приводу жодних доказів.

Отже, апеляційний суд вважає, що податкове повідомлення-рішення по земельному податку відповідач надіслав позивачу не за адресою його місцезнаходження (податковою адресою), а тому позивач його не отримав.

Відповідно до пункту 126.3 статті 126 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Отже, на думку апеляційного суду, позивач, на підставі пункту 126.3 статті 126 ПК України, звільнений від відповідальності за несплату орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року в справі № 380/2899/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. В. Кухтей Р. П. Сеник Повний текст постанови складений 02.12.2020 року