Ухвала

від 01.12.2020 по справі 320/1815/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

Київ

справа № 320/1815/19

адміністративне провадження № К/9901/31258/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі № 320/1815/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне об`єднання "Будівельник" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 19.11.2020.

Попередні касаційні скарги поверталися скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. При цьому, суд зауважував, що формальне посилання на постанови Верховного Суду, у яких викладено обставини, які можуть свідчити про необгрунтованість податкової вигоди та необхідність прояву платником податків обачності і обережності при виборі постачальника, не можуть свідчити про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Аналогічно попереднім касаційним скаргам, скаржник посилається на пункт 1 частини четвретої статті 328 КАС України. Усуваючи недоліки попередньо поданих скарг, у поданій втретє, скаржник лише розширив перелік постанов Верховного Суду.

Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Зазначеного взаємозв`язку у касаційній скарзі не наведено.

Натомість, аналогічно попереднім скаргам, викладено обставини справи, процитовано висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України скаржник не зазначає, які саме обставини встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими. При цьому, надання неправильної оцінки наявному у матеріалах справах доказу не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом, в розумінні статті 74 КАС України (в редакції з 15.12.2017), є доказ, одержаний з порушенням закону.

Фактично, основним доводом скаржника є надання неправильної правової оцінки встановленим у справі обставинам, оскільки на переконання ГУ ДПС висновки акта перевірки свідчать про нереальність господарських операцій. Такі доводи кореспондуються з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Натомість, зазначений пункт регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Натомість, підстав, передбачених зазначеними пунктами, скаржником не викладено.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі № 320/1815/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне об`єднання "Будівельник" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон