Ухвала

від 02.12.2020 по справі 826/8031/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа №826/8031/17

адміністративне провадження №К/9901/31374/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - Департамент у місті Києві) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Ітертех інвест до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончара Володимира Валерійовича, третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Ітертех інвест звернулося до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення від 09 грудня 2016 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року №19179/12/009-13;

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту № 50 від 13 грудня 2016 року;

зобов`язати вжити заходи щодо відновлення запису про реєстрацію декларації №КВ 082150170182 від 17 січня 2015 року в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених об`єктів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту № 50 від 13 грудня 2016 року Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

В решті позову відмовлено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 жовтня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року - скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 09 грудня 2016 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року №19179/12/009-13, а провадження у цій частині позовних вимог - закрив.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року - залишив без змін.

Департамент у місті Києві не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції 18 листопада 2020 року подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Касаційна скарга подана (здана на пошту) 18 листопада 2020 року, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити таке.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року складено 23 жовтня 2020 року, касаційну скаргу подано 18 листопада 2020 року, отже, на його думку, строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, не пропущений.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 06 жовтня 2020 року, оприлюднена 12 жовтня 2020 року, даних про складення її повного тексту - не зазначено.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення.

Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення тощо.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

У касаційній скарзі не порушено питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та не додано відповідної заяви.

Отже, скаржнику необхідно вказати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши їх належними та допустимими доказами.

Разом з тим, у касаційній скарзі не зазначені підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень , зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України , відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи та зібраним по справі доказам судами першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній не зазначено та не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України.

Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертої статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

На момент звернення з позовом до суду (у 2017 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII Про Державний бюджет України на 2017 рік установлено в 2017 році, зокрема, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1 600 гривень.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить дві позовні вимоги немайнового характеру складав 3 200,00 грн (1 600 * 2 = 3 200, 00 грн).

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 6 400, 00 грн (3 200, 00 * 200% = 6 400, 00 грн).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6 400, 00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу -судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави для його поновлення, підтвердивши їх належними та допустимими доказами, сплатити судовий збір, зазначити підстави звернення з касаційною скаргою з відповідним обґрунтуванням.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві - залишити без руху .

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Судді: С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець