Ухвала

від 02.12.2020 по справі 1440/2081/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа №1440/2081/18

адміністративне провадження №К/9901/30840/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №1440/2081/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гаджиєв до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гаджиєв звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00034771402 від 11 травня 2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00034751402 від 11 травня 2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00059561406 від 24 липня 2018 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року змінено шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини в новій редакції.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області 10 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст постанови складено 26 лютого 2020 року

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 27 березня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 10 листопада 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №1440/2081/18, однак ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року вперше подану касаційну скаргу повернуто у зв`язку з недотриманням вимог статті 328, а саме у зв`язку з не зазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з належним їх обґрунтуванням.

Крім того, не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій податковий орган вдруге звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, однак ухвалою від 14 травня 2020 року касаційну скаргу було повернуто на адресу скаржника у зв`язку з не зазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з належним їх обґрунтуванням.

01 червня 2020 року податковий орган втретє звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, однак ухвалою від 04 червня 2020 року касаційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

19 червня 2020 року Головне управління Державної податкової служби вчетверте звернулось з касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №1440/2081/18 до Верховного Суду. Проте, ухвалою від 22 вересня 2020 року касаційну скаргу контролюючого органу було вкотре повернуто, оскільки недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху не усунуто у визначений судом строк, а саме не зазначено підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з належним їх обґрунтуванням.

В обґрунтування підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що дотримання строків при первинному зверненні, повторне звернення з касаційною скаргою у найкоротший термін та надання належно оформленої касаційної скарги є підставою для поновлення пропущеного строку.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія ухвали Верховного Суду від 22 вересня 2020 року надійшла на адресу податкового органу 19 травня 2020 року, що фактично не могло відбутися та є лише опискою.

Крім того, жодних доказів того, що повторне звернення з касаційною скаргою відбулось у найкоротший термін не надано.

У даному випадку належними доказами факту отримання копії ухвали Верховного Суду від 22 вересня 2020 року можуть бути докази такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв`язку.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, оскільки належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - вересень 2018 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01 січня 2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складало, 28833,77грн.

Отже, судовий збір, який Подільській митниці Держмитслужби необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 28833,77грн х 200% = 57667,54грн.

Враховуючи, що сума 57667,54грн перевищує 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за подання касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 42040,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 05) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку та документ про доплату судового збору.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №1440/2081/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гаджиєв до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова