Ухвала

від 23.03.2021 по справі 1440/2081/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2021 року

м. Київ

справа № 1440/2081/18

адміністративне провадження № К/9901/30840/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №1440/2081/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гаджиєв до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гаджиєв звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00034771402 від 11 травня 2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00034751402 від 11 травня 2018 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00059561406 від 24 липня 2018 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року змінено шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини в новій редакції.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області 10 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 10 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931445470.

21 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та долучення документа про сплату судового збору до матеріалів справи.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року касаційну скаргу було повторно залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з не зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень та надано десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання клопотання з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

15 лютого 2021 року на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху відповідачем направлено клопотання щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, податковий орган вказує на застосування судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтування підстав касаційного оскарження зводиться до того, що застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 23 січня 2018 року у справі №2а-1870/5800/12, від 16 січня 2018 року №2а-7075/12/2670.

У клопотанні відповідач фактично дублює зміст підстав касаційного оскарження наведених у касаційній скарзі. Скаржник зазначає обставини справи, цитує норми Податкового кодексу України із загальним посиланням на ухвалення судами рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не узгоджується з положеннями частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, наведені обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначені у клопотанні від 15 лютого 2020 року не усувають недоліків, на які було вказано Верховним Судом. Скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами КАС України, зокрема, в частині належного обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №1440/2081/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гаджиєв до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді В.В. Хохуляк І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова