Постанова

від 30.11.2020 по справі 636/2056/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 листопада 2020 року

місто Київ

справа № 636/2056/16-ц

провадження № 61-1089св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Малинівська селищна рада Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 ,

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, Управління Держгеокадастру Чугуївського району Харківської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Кіся П. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (далі - Малинівська селищна рада), ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , фізична особа-підприємець ОСОБА_6

(далі - ФОП ОСОБА_6 ), Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області (далі - Чугуївська РДА), Управління Держгеокадастру Чугуївського району Харківської області, про визнання рішень щодо розпорядження земельною ділянкою недійсними та скасування свідоцтва про право власності .

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що вони є власниками домоволодінь, розташованих у природному яру, схили та дно якого використовуються ними для городництва. Ними та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 власними силами підтримувався належний санітарний стан одернованих схилів та дна яру, що дозволяло організувати водотік води при опадах та таненні снігу у верхів`ї на схилах та яру і сприяло відведенню поверхневих вод від домоволодінь.

Рішенням Малинівської селищної ради VI скликання XLIII сесії від 21 березня 2014 року Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ОСОБА_3 надано згоду на розробку проєкту землеустрою земельної ділянки, яка займає верхів`я яру, що проходить через їхні ділянки.

Позивачі вважають, що Малинівська селищна рада повинна була відмовити ОСОБА_3 у наданні згоди на розробку проєкту землеустрою земельної ділянки у зв`язку з непридатністю її для забудови відповідно до державних будівельних норм. При прийнятті рішень щодо спірної земельної ділянки для будівництва Малинівська селищна рада не врахувала рельєф земельної ділянки, що слугує для природного водовідведення талих та дощових вод від їхніх домоволодінь. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , розроблений ФОП ОСОБА_6 , отримав позитивні висновки сектору архітектури та містобудування Чугуївської РДА та Управління Держземагентства у Чугуївському районі Харківської області, проте названі органи не врахували, що земельна ділянка має несприятливі для будівництва природні умови, оскільки за змістом проєкту землеустрою ділянка має рівний рельєф, тоді як глибина яру на ділянці ОСОБА_3 складає 5-7 метрів. Погоджений проєкт землеустрою затверджено рішенням Малинівської селищної ради VI скликання XLVI сесії від 26 червня 2014 року Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 .

Рішення Малинівської селищної ради виконані, ОСОБА_3 набуто право власності на земельну ділянку, про що видано свідоцтво про право власності.За колективним зверненням мешканців домоволодінь, що розташовані поряд із яром, питання можливості використання земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3 для містобудівних потреб, стало об`єктом дослідження спеціально створеної комісії, яка 10 вересня 2015 року дійшла висновку про неможливість використання земельної ділянки ОСОБА_3 для містобудівних потреб.

З урахуванням уточнених вимог, позивачі просили визнати недійсним та скасувати рішення Малинівської селищної ради VI скликання XLIII сесії від 21 березня 2014 року Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі

(на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати рішення Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області VI скликання XLVI сесії від 26 червня 2014 року Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ; скасувати свідоцтво про право власності, НОМЕР_1 від 26 вересня 2014 року, видане реєстраційною службою Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6325455900:00:001:0601, площею 0, 1415 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад заперечень відповідачів

Малинівська селищна рада позовні вимоги визнала в повному обсязі, оскільки рішення Малинівської селищної ради XLVI сесії VI скликання від 26 червня 2014 року Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 прийняте на підставі неправильних документів.

ОСОБА_3 позов не визнав, на обґрунтування своїх заперечень зазначив, що проєкт землеустрою погоджений 13 травня 2014 року з головним архітектором Чугуївського району ОСОБА_7 , начальником управління Держземагентства у Чугуївському районі Рютіним М. В., які підтвердили законність відведення ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з подальшою передачею землі у приватну власність, а також підтвердили відсутність обмежень і обтяжень щодо використання земельної ділянки. Межі виділеної йому земельної ділянки погоджені з головою селищної ради ОСОБА_8 , оскільки до його ділянки прилягають виключно землі Малинівської селищної ради. Рішенням XLVI сесії VI скликання від 26 червня 2014 року йому законно затверджено проєкт землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 1415 га, на АДРЕСА_1 , та передано безоплатно у власність зазначену земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, вона відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 червня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Малинівської селищної ради VI скликання XLIII сесії від 21 березня 2014 року Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі

(на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ; визнано недійсним та скасовано рішення Малинівської селищної ради VI скликання XLIII сесії від 26 червня 2014 року Про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ; скасовано свідоцтво про право власності, серія НОМЕР_1 , від 26 вересня 2014 року, видане Реєстраційною службою Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 на земельну ділянку 6325455900:00:001:0601, площею 0, 1415 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що підставою заявлених вимог є невідповідність інформації про земельну ділянку, зазначену у проєкті землеустрою земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , фактичним даним щодо спірної земельної ділянки, внаслідок чого проєкт землеустрою незаконно затверджено, а земельну ділянку незаконно передано у власність ОСОБА_3 . Встановити ці обставини в інший спосіб, ніж шляхом проведення експертизи питань землеустрою, неможливо, так як встановлення цих обставин потребує спеціальних знань та навичок в галузі землеустрою. У разі встановлення експертним висновком невідповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, вимоги позивачів були б доведеними. Відповідно до пункту ґ статті 27 Закону України

Про землеустрій власником землевпорядної документації є її замовник, тобто ОСОБА_3 , а тому відповідальність за незбереження Прокту землеустрою покладається на нього. Відповідач не був позбавлений права відновити необхідну документацію для підтвердження своїх заперечень, чим не скористався, а отже, суд встановив факт невідповідності розробленого ФОП ОСОБА_6 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 червня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 надано земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства. Будь-яких підстав вважати, що рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам законодавства, відсутні. Позивачами не доведено, що будь-якими діями ОСОБА_3 порушується або може бути порушене їхнє право власності. Посилання на те, що наслідком будівництва відповідача на його земельній ділянці може стати засипання яру, що завадить природному водовідведенню талих та дощових вод та може призвести до затоплення домоволодінь та прибудинкової території позивачів, ґрунтується на припущеннях. Судових експертиз щодо цього не проведено. В суді апеляційної інстанції від учасників справи такого клопотання не надходило. Матеріали справи свідчать про те, що судову експертизу проведено не було, оскільки не надано необхідних документів для її проведення. Проте підстави вважати, що відповідач ухилявся від подання документів, необхідних для проведення експертизи, відсутні.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що згідно з розробленим ФОП ОСОБА_6 проєкту землеустрою, спірна земельна ділянка має рівний рельєф. Проведенню експертизи перешкодило ненадання ОСОБА_3 проєкту землеустрою належної йому земельної ділянки (оригіналу або належним чином затвердженої кольорової копії). ОСОБА_3 посилався на втрату проєкту землеустрою і розгляд справи неодноразово відкладався судом першої інстанції з метою надання відповідачу часу для відновлення втрачених документів. Питання можливості розміщення об`єкту будівництва в межах території селища з урахуванням будівельних норм та правил вирішується органом місцевого самоврядування шляхом затвердження містобудівної документації до вирішення питання про надання відповідної земельної ділянки під будівництво. Внаслідок недотримання Малинівською селищною радою норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ОСОБА_3 надано земельну ділянку для здійснення будівництва з порушенням ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень . Вони були позбавлені Малинівською селищною радою права на участь у обговоренні проєкту містобудівної документації та внесенні пропозицій щодо забудови верхів`я яру, який вони вважають вулицею Базарною та доглядають сумісними зусиллями. Землевпорядні роботи при обстеженні ділянки 10 вересня 2015 року не здійснювались, а тому позиція суду про відсутність у комісії сертифікату на землевпорядні роботи не є хибною. При наданні позитивних висновків про погодження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки Управління Держземагентства у Чугуївському районі Харківської області та Сектор містобудування та архітектури Чугуївської районної державної адміністрації виходили з того, що земельна ділянка має рівний рельєф, що робить її придатною для забудови. Оскільки фактично земельна ділянка розташована на схилах яру, що не заперечувалось ОСОБА_3 , то у суду апеляційної інстанції не було підстав вважати земельну ділянку правомірно виданою на підставі позитивних висновків про погодження проєкту землеустрою, в якому рельєф ділянки зазначений як рівний. Тому факту, що в проєкті землеустрою рельєф земельної ділянки зазначений як рівний, тоді як позивачі стверджували і відповідачі визнавали, що фактично ділянка розташована на схилах яру, суд апеляційної інстанції оцінки не надав.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просив касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відхилити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що технічна документація пройшла затвердження у всіх необхідних органах/структурах для виділення йому у приватну власність земельну ділянку. Акт, на який посилаються позивачі, навпаки складено без посилань на будь-яку землевпорядну документацію, без участі відповідача, комісією, яка не має відповідного кваліфікаційного сертифікату на здійснення таких дій.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX

(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Оксендлер О. Б. 16 березня 2012 року за реєстровим № 1-654.

Згідно з державним актом про право власності на земельну ділянку від 19 листопада 2012 року серії ЯМ № 972295, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325455900:00:001:0511. ОСОБА_2 належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1987 року; право власності зареєстроване 13 листопада 1987 року Чугуївським міжміським БТІ за № 384. Проте, він не є власником земельної ділянки.

Рішенням Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області XLIII сесії VI скликання від 21 березня 2014 року, ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 .

Відповідно до розробленого ФОП ОСОБА_6 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , запроєктована до відведення земельна ділянка має правильну форму та межує із землями Малинівської селищної ради та земельною ділянкою. Земельна ділянка вільна від забудови і багаторічних зелених насаджень, рельєф - рівний. Проєктом передбачено відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з метою оформлення права власності землі. Відповідно до Українського класифікатора цільового використання земель, земельна ділянка віднесена: на час відведення до земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населених пунктів (код 16.00), а за проєктом - до земель індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (код 02.01).

Відповідно до довідки № 20.07-03-329/03-14 із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 17 квітня 2014 року земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, відомості щодо обтяжень та обмежень відсутні.

Межі земельної ділянки визначені безпосереднім обстеженням на місцевості та погоджені з суміжними землекористувачами, що відображено в акті встановлення меж земельної ділянки та передачі під охорону межових знаків. Згідно з актом погодження меж земельної ділянки від 27 березня 2014 року, межі земельної ділянки ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , погоджені на місцевості із суміжними землекористувачами. Суб`єкти користування власності суміжною земельною ділянкою - землі Малинівської селищної ради.

У переліку обмежень щодо використання земельних ділянок щодо спірної земельної ділянки обмеження, у тому числі охоронні зони, відсутні.

Висновком сектору містобудування і архітектури Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 13 травня 2014 року № 40 за результатами розгляду проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 , за рахунок земель житлової та громадської забудови, погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1415 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, з подальшою передачею землі у приватну власність. Термін дії висновку 1 рік.

Відповідно до висновку Управління Держземагентства у Чугуївському районі Харківської області від 28 квітня 2014 року № 20.07.-04/157/09-14 за результатами розгляду розробленого ФОП ОСОБА_6 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 зауваження до цього документу відсутні, та встановлено, що земельна ділянка, відведена ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, не розташована на землях природно-заповідного, історико-культурного та землях водного фонду, а проєкт землеустрою розроблений згідно зі

статтями 40, 118, 121 ЗК України та погоджується за умови виконання статті 91 ЗК України та статті 36 Закону України Про охорону культурної спадщини . Визначено, що згідно представленої документації обмеження та обтяження відсутні. Термін дії висновку 1 рік.

Рішенням Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області XLVI сесії VI скликання від 26 червня 2014 року ОСОБА_3 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1415 га на АДРЕСА_1 ; передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325455900:00:001:0601, площею 0,1415 га, на АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 17 травня 2016 року № 59189191, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровим номер 6325455900:00:001:0601, площею 0, 1415 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 26 вересня 2014 року.

У відповіді селищного голови Малинівської селищної ради від 30 вересня 2015 року № 02-20/кол-117/02-38 щодо розгляду колективної заяви від 04 вересня 2015 року повідомлено, що 10 вересня 2015 року комісією за участі головного архітектора району ОСОБА_9 та начальника відділу землеустрою, моніторингу оцінки та ринку земель управління Держземагентства Медінцевої К. І. обстежено земельну ділянку на АДРЕСА_1 , на предмет використання її для містобудівних потреб та вирішено, що земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 , не може використовуватися для містобудівних потреб та рекомендовано селищному голові звернутися до суду.

Відповідно до акта № 1 обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на предмет використання її для містобудівних потреб від 10 вересня 2015 року, комісія дійшла висновку, що зазначена земельна ділянка, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_3 , не може використовуватися для містобудівних потреб. За висновками комісії, виявлені обмеження у використанні земельної ділянки містобудівного характеру, які не були зазначені розробником проєкту землеустрою ФОП ОСОБА_6 у проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 . На згаданій земельній ділянці та вздовж неї проходять інженерні мережі: кабельні підземні лінії зв`язку, газопровід низького тиску, повітряні лінії електропередач та існуюча АДРЕСА_1 , пішохідний прохід місцевого значення та схил. Отже, при відведенні земельної ділянки не були враховані у проєкті землеустрою повністю охоронні зони, що порушує вимоги статті 112 ЗК України. На цій земельній ділянці не можливе розташування житлового будинку та господарчих будівель і споруд відповідно до ДБН України 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Земельна ділянка не придатна для забудови.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 28 липня 2016 року у справі призначено судову експертизу з питань землеустрою для визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

05 вересня 2016 року судовим експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Луданним А. І. складено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 8274, згідно з яким він просив надати оригінал із відміткою про прийняття обмінного файлу або належним чином завірену кольорову копію (прошита, пронумерована, підписана та скріплена печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) розробленого ФОП ОСОБА_6 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 та провести оплату за виконання експертизи.

У повідомленні про неможливість надання висновку експертизи

від 07 листопада 2016 року № 8274, зазначено, що необхідні додаткові матеріали до інституту не надійшли, та кошти на проведення експертизи надійшли у неповному обсязі, у зв`язку з чим неможливо надати висновок експертизи.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27 грудня 2016 року у справі призначено судову експертизу з питань землеустрою для визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

18 січня 2017 року старшим судовим експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Луданним А. І. складено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 8274, згідно з яким він просив надати оригінал з відміткою про прийняття обмінного файлу або належним чином завірену кольорову копію (прошита, пронумерована, підписана та скріплена печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) розробленого ФОП ОСОБА_6 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 АДРЕСА_1 .

У відповіді Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області від 02 лютого 2017 року № 22-20.07-0.1-418/2-17 на запит суду щодо надання оригіналу або належним чином засвідченої копії проєкту землеустрою, повідомлено, що оригінал технічної документації в архіві управління відсутній.

Згідно з відповіддю ФОП ОСОБА_6 від 03 лютого 2017 року № 4 на лист суду щодо надання оригіналу або належним чином засвідченої копії проєкту землеустрою, оригінал проєкту переданий ним ОСОБА_3 для подальшої передачі його в Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області, що є необхідним для перевірки та внесення інформації з електронного документу в базу даних Державного земельного кадастру та отримання кадастрового номеру земельної ділянки.

За змістом листа Малинівської селищної ради від 02 лютого 2017 року

№ 02-25/113, нею надано належним чином завірену копію розробленого ФОП ОСОБА_6 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 .

У повідомленні про неможливість надання висновку експертизи від 15 березня 2017 року № 8274, складеного старшим судовим експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Луданним А. І., зазначено, що необхідні додаткові матеріали до інституту не надійшли, у зв`язку з чим неможливо надати висновок експертизи.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до пункту 7.12 ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень при наявності на території сільського поселення ділянок з ерозійними процесами і з яротворенням необхідно передбачати заходи, що запобігають їх наступному розвитку. В залежності від місцевих умов (наявності і виходу ґрунтових вод, тенденції яру до збільшення, ступеня закріплення його схилів, ґрунтових показників тощо) необхідно передбачати: упорядкування відведення поверхневих вод шляхом налагоджування нагірних канав і лотків на схилах ярів та їх тальвегів; терасування схилів; закріплення схилів ярів обдернуванням, садінням зелених насаджень, травосіянням; улаштування загат для зменшення швидкості течії води; закріплення ложа ярів; припинення неорганізованого скидання поверхневих вод і виробничих стоків; улаштування водовідвідних каналів, закріплення зливостоків. Примітка. В окремих випадках, з відповідним обґрунтуванням допускається передбачати засипання ярів і відведення води з водозбірної території, що тяжіє до яру, і влаштування у випадку необхідності водовідвідних канав і дренажних колекторів.

Згідно з пунктом 8.24 ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень поверхневі води (дощові, талі та поливально-мийні) з селищної території відводяться за межі населеного пункту і підлягають обов`язковому очищенню на спорудах типу біоплато, а потім скидаються в водоймища, балки та яри. Поверхневі води тваринницьких підприємств повинні направлятися по відкритій системі водостоків в локальні сховища - збірники та після відповідної обробки використовуватися для зрошення сільськогосподарських культур.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказували на те, що земельна ділянка, отримана ОСОБА_3 у власність, знаходиться у природному яру, а отже, така земельна ділянка не придатна для забудови, при цьому надана відповідачу земельна ділянка дозволяє організувати водотік води при опадах та таненні снігу та відведенню поверхневих вод від належних їм домоволодінь.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтовані висновки на підставі досліджених та оцінених доказів, щодо відсутності підстав для визнання недійсними розпоряджень щодо затвердження проєкту землеустрою та передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6325455900:00:001:0601, площею 0,1415 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки позивачі не надали суду доказів того, що наслідком будівництва на земельній ділянці ОСОБА_3 може стати засипання яру, що завадить природному водовідведенню талих та дощових вод та може призвести до затоплення домоволодінь та прибудинкової території позивачів.

При цьому, земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, відомості щодо обтяжень та обмежень відсутні, а отже, доводи касаційної скарги про те, що недоведеність позовних вимог полягає лише в тому, що ОСОБА_3 не надав проєкт землеустрою, розроблений ФОП ОСОБА_6 для проведення судової експертизи для визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не впливають на вирішення спору по суті.

Вимоги позивачів по суті зводяться до того, що надана ОСОБА_3 земельна ділянка є такою, що не може передаватися у власність, оскільки не призначена для цих цілей з огляду на те, що в разі її забудови, настануть негативні наслідки для позивачів, а саме затоплення водами.

Разом з тим, доказів що надана відповідачу земельна ділянка за вимогами ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень є яротворенням , суду надано не було, а отже, відсутні підстави вважати наявність порушених прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Верховний Суд звертає увагу на те, що справа, яка переглядається, перебуває на розгляді у судах із 2016 року, при цьому, за всі ці роки позивачі не надали суду жодного доказу наявності тих перешкод, загроз та небезпеки для належного їм майна, на які вони вказували у своїй позовній заяві, а отже, суд апеляційної інстанції, установивши, що земельна ділянка, передана ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, за відсутності будь-яких доказів, що ця земельна ділянка не може бути передана у власність, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

В оцінці доводів касаційної скарги Верховним Судом враховано, що за умови недоведення позивачами належними засобами доказування того, що наслідком будівництва відповідача на його земельній ділянці може стати засипання яру, що завадить природному водовідведенню талих та дощових вод та може призвести до підтоплення домоволодінь та прибудинкової територій позивачів, такі твердження носили характер припущення, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належного обґрунтування порушення прав позивачів, що було самостійною підставою для відмови у позові.

Посилання заявників на те, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про недоведеність порушення прав позивачів, оскільки не врахував, що вони були позбавлені Малинівською селищною радою права на участь у обговоренні проєкту містобудівної документації, що порушувало вимоги статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки наведеною правовою нормою регулюється питання громадського обговорення затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, детальних планів територій, втім зазначене не було предметом розгляду у зазначеній справі.

Крім того, на зазначені обставини позивачі не посилалися у поданому позові як на його підставу, отже зазначене питання не було і не могло бути досліджено судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Верховний Суд враховує, що переважно доводи заявника стосуються зміни оцінки тих доказів, оцінку яких здійснено судами першої та апеляційної інстанцій. Проте доводи касаційної скарги, що полягають у переоцінці доказів, не підлягають врахуванню, оскільки згідно з положеннями статті 400 ЦПК України такі процесуальні дії не належать до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підсумовуючи, Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, що призвели до ухвалення у справі незаконного та необґрунтованого рішення.

Встановивши фактичні обставини, суд апеляційної інстанції правильно визначив правову природу цивільних відносин між сторонами. Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на вирішення спору та відповідний правовий результат не впливають.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко