Рішення

від 24.11.2020 по справі 212/6500/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6500/19

2/212/588/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Ваврушак Н. М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В. В., представника позивача Зарівної С. В., представника відповідача Тішуніна О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлокомцентр до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР про стягнення заборгованості по житлово - комунальним послугам, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Житлокомцентр (далі ТОВ Житлокомцентр ) звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 , з позовними вимогами про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

19.09.2019 року ТОВ Житлокомцентр уточнили свої позовні вимоги та просили суд постановити рішення яким стягнути солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлокомцентр з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР заборгованість за послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2015 р. по 30.06.2019 р. у сумі 7495,51 гривень, індекс інфляції 1327,37 гривень, та 3% річних 344,70 гривень.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою наданих ТОВ Житлокомцентр послуг за період з з 01.11.2015 р. по 30.06.2019 р. у відповідачів утворилась заборгованість, станом на 01.07.2019 в розмірі 7495,51 гривень у зв`язку із викладеним позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 7495,51 гривень, індекс інфляції 1327,37 гривень та 3% річних 344,70 гривень. Зазначає, що 20.11.2018 року на відповідачку ОСОБА_1 була подана заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. 10.12.2018 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу був винесений судовий наказ № 212/8951/18, який за заявою відповідачки 22.05.2019 року скасований, вбачається спір про право, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з позовом.

Ухвалою суду від 22.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 23.03.2020 розгляд справи відкладено за клопотанням сторін.

Ухвалою суду від 14.05.2020, заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР та адвоката Тішуніна О. А., який представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі повернуто заявникам без розгляду.

10.05.2020 року відповідачами надані до суду заяви про закриття провадження у справі з підстав недотримання підсудності.

10.08.2020 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності.

24.11.2020 року до суду надійшло від позивача заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідач ТОВ Комерсант КР до судового засідання 24 листопада 2020 року не з`явилось, про причини неявки суду не повідомляв, заяви та клопотання щодо відкладення розгляду справи до суду не надано. Письмовий відзив на позовну заяву відсутній.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обґрунтування, викладені у позові та підтверджені відповідними доказами. З заявами відповідачів про закриття провадження у справі з підстав недотримання підсудності не згодна, вважає їх необґрунтованими, підсудність визначена відповідно до п.15 та п.16 ст. 28 ЦПК України, просить суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тішунін О. А. у судовому засіданні зазначив, що вважає невірно визначену судом підсудність, провадження у справі підлягає закриттю, правовідносини повинні розглядатись в господарському процесі, за місцем реєстрації ТОВ Комерсант КР , оскільки він є власником квартири та самостійно зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги. Позов відповідач не визнає та просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачами не було укладено відповідного договору, щодо надання житлово-комунальних послуг, заборгованість у спірний період не підлягає стягненню по строкам давнини.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР не зявився, повідомлений належдним чином про час та місце розгляду справи. Правом надати суду відзив, відповідач не скористався.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.12.2012 між ТОВ Житлокомцентр та Управлінням благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради укладено Договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі. З 01.04.2013 ТОВ Житлокомцентр розпочало виконувати функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Жовтневого району м. Кривого Рогу, в т.ч. і будинок АДРЕСА_2 . Згідно додаткової угоди від 11.11.2013 року до вказаного договору, термін його дії з 01.04.2013 року - безстроково.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.09.2019 року ОСОБА_1 набула 17.08.2011 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування, ВРЛ № 874663 від 28.07.2011 р.

Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-223/0/3-16 від 19.05.2016 року, в місті Кривий вулиця Коротченка перейменовано на вулицю Миколи Світальського.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.09.2019 року на Товариство з обмеженою відповідальністю Комерсант КР зареєстровано 05.10.2016 року право власності перейшло право володіння об`єкту житлової нерухомості, квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до виписки з фінансового особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 , у спірний період, зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами. Згідно з інформацією про стан фінансового особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок за вказаною адресою відкрито на імя ОСОБА_1 .

У період з 01.11.2015 по 30.06.2019 ТОВ Житлокомцентр надавались послуги з управління та послуг з утримання будинків і прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , а саме з послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутнішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення, і зливової каналізації, послугами з дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів; поточний ремонт конструктивних елементів будинку , та інших послуг, підтверджених інформацією про щомісячні витрати на послуги з утримання будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та передбачених Рішенням Криворізької міської ради №415 від 14.12.2011 року , Рішенням Криворізької міської Ради № 181 від 12.04.2017 року, та споживачам послуг нараховувались витрати по житловій послузі.

Відповідачами не заперечується сам факт надання ТОВ Житлокомцентр зазначених послуг будинку АДРЕСА_2 , а також розмір нарахованих витрат по послугам з управління та утриманню будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До вимог статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875-IV від 24.06.2004 року: - виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; - споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги№ № 2189-VIII від 09.11.2017 року визначено, що споживач житлово-комунальних послуг це індивідуальний або колективний споживач, в свою чергу встановлено, що індивідуальний споживач-фізична або юридична особа, яка є власником нерухомого майна або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу .

Згідно ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, (санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року, оплата житло-комунальних послуг проводиться споживачем у строки встановлені договором або законом.

Статтею 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року передбачений обов`язок споживача здійснювати оплату житлово-комунальних послуг щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року, передбачено, що послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відноситься до житлової послуги, в розумінні ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року послуга з управління багатоквартирним будинком, до якої входить послуга з утримання будинку є житловою послугою.

Статтею 179 Житлового кодексу України передбачено, що користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово- будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами по справі регулюються Законом України Про житлово - комунальні послуги та нормами Цивільного, Житлового кодексів України.

Відповідно до чинного законодавства відповідачі повинні щомісячно сплачувати за послуги з управління та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а також комунальні послуги.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказане відповідає, правовій позиції Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, та у справі № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.

Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників житла за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 686/6276/19.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , у заявлений позовом період часу зареєстрована по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а в в період з 01.11.2015 року по 05.10.2016 року володіла квартирою на праві приватної власності, а тому несе відповідальність по сплаті житлово-комунальних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерсант КР набуло прав власника житлового приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.2016 року по 30.06.2019 року, при цьому співвідповідач ОСОБА_1 мешкала за своїм місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , тому разом вони є споживачами житлово-комунальних послуг, що надавались ТОВ Житлокомцентр та повинні здійснювати оплату за надані послуги.

Відповідно до розрахунків заборгованості відповідачі не сплачували житлово-комунальні послуги з вказаний період, тому виникла заборгованість з послуги управління та з утримання багатоквартирним будинком і прибудинкової території всього в розмірі 7495,51 гривень, розрахунок боргу обґрунтований належним чином, відповідачами не спростовано.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до пред`явлених ТОВ Житлокомцентр вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд зазначає наступне.

У статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України, є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

20.11.2018 року ТОВ Житлокомцентр подав до суду заяву про видачу наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.11.2015 року по 31.10.2018 у розмірі 5853,26 гривень, суми індексу інфляції 930,20 гривень, 3% річних в сумі 219,26 гривень.

10.12.2018 року за заявою ТОВ Житлокомцентр Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Ухвалою суду від 22.05.2019 року, судовий наказ скасовано.

02.08.2019 року позивач звернувся до суду із даним позовом.

Судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення. Тому подання кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку свідчить про, переривання перебігу позовної давності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року № 6-931цс15.

У позовній заяві позивач вказав, що, окрім повернення боргу за надані ним послуги, відповідачі мають сплатити позивачеві три проценти річних й інфляційні втрати та надав розрахунок, згідно з яким нарахував три проценти річних й інфляційні втрати за період прострочення з листопада 2015 року по червень 2019 року включно. Відповідачі не заперечували щодо вірності розрахунків та правильності нарахованих сум.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, вони на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати в розмірі 1327,37 гривень та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 344,70 гривень.

Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги у зв`язку з її не проживанням в квартирі, суд відхиляє, оскільки у судовому засіданні не спростовано фактичне отримання за вказаною адресою послуг від ТОВ Житлокомцентр .

Відповідно до ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Положеннями частини четвертої статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Тобто тягар утримання майна покладається на його власника.

Стаття 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-8 від 09.11.2017 року визначено, що споживач це - фізична або юридична особа, яка є власником нерухомого майна або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу.

Суд враховує те, що відповідачі володіють та користуються квартирою, отримують комунальні послуги, кожен з них не має відокремленого особового рахунку, не має відокремленого фінансового рахунку для сплати житлово-комунальних послуг, свідчить про неподільність зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг за спірний період. Відповідачі повинні нести солідарний обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг, індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

З урахуванням викладеного вбачається, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість за послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період в суме 7495,51 гривень, індекс інфляції в розмірі 1327,37 гривень та 3% річних в сумі 344,70 гривень, всього 9167,58 гривень.

Стосовно заяв відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ Комерсант КР про закриття провадження у справі в зв`язку з недотриманням правил підсудності, суд зазначає, що дана спарва підсудна Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, підстав для закриття провадження не вбачається з підлстав вказаних вище. Висновок суду узгоджується з позиції Верховного Суду України у №569/2749/15-ц від 30 травня 2018 та № 904/7183/17 від 04 липня 2018 року.

Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на спростування викладених обставин та відповідачами в суді не заявлено суду про неналежність або ж недопустимість наданих позивачем доказів. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сума понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1744,80 грн., також підлягає стягненню з Відповідачів на користь Позивача, у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 , ст.ст.319,322,625 ЦК України, ст. 66, 67, 68, 160 ЖК України, закону України Про житлово-комунальні послуги , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Житлокомцентр до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР про стягнення заборгованості по житлово - комунальним послугам - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР на користь Товариства з обмеженою відповідальність Житлокомцентр заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2015 року по 30.06.2019 року в розмірі 7495,51 гривень, індекс інфляції в розмірі 1327,37 гривень та 3% річних в сумі 344,70 гривень, всього 9167,58 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР , на користь Товариства з обмеженою відповідальність Житлокомцентр судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1744,80 гривень по 872,40 гривень з кожного.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Житлокомцентр , адреса: 50031, м. Кривий Ріг, віл. Січеславська, 4-а, ЄДРПОУ 37665038.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю КОМЕРСАНТ КР , ЄДРПОУ 40548430, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак