Рішення
від 18.11.2020 по справі 638/282/20
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/282/20

Провадження № 2/638/2345/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Куценко К.Д.,

представників позивачів Стрикаль М.В., Федоренка М.В., ОСОБА_1 ,

представника відповідача Воробйової Ю.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні зали судових засідань суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , Громадської спілки Спілка Тхеквондо України , Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушн до ОСОБА_3 , Громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) України , головного редактора інтернет видання Восточний Дозор ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Адвокат Рибачок Анатолій Олексійович звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_5 , Громадської спілки Спілка Тхеквондо України , Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушн з позовною заявою до ОСОБА_3 , громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) , головного редактора інтернет видання Восточний дозор ОСОБА_4 , в якому просить:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_5 , інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: Цой начал открыто действовать против ФТУ с намерением взять данную организацию под свой контроль. В этом ему помогали наработанные связи, в том числе и в Министерстве молодежи и спорта . Зобов`язати Головного редактора інтернет видання ОСОБА_6 ОСОБА_4 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 про ОСОБА_5 шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про ОСОБА_5 ;

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_5 інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: За время пребывания ОСОБА_7 в руководстве Федерации, он ничего для развития данного спорта не сделал. Он отсутствовал на соревнованиях и на всех собраниях данной организации . Зобов`язати Головного редактора інтернет видання ОСОБА_6 ОСОБА_4 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 про ОСОБА_5 шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про ОСОБА_5 ;

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Громадської спілки Спілка Тхеквондо України інформацію, поширену на веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 наступного змісту: Діє керівництво Союзу тхеквондо України шляхом брехні та підкупу. Пишуть надумані скарги в різні державні органи та міжнародні організації, відверто поливають брудом ФТУ та її керівництво, підкуповують членів ФТУ, щоб ті поставили підписи на їх скаргах, маніпулюють іменами людей, які не мають до них ніякого відношення . Зобов`язати Громадську організацію Федерація тхеквондо (ВТФ) України протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення на веб-сайті https://ftu.in.ua/ вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про Громадську спілку Спілка Тхеквондо України ;

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушн інформацію, поширену на веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 наступного змісту: Ukraine ОСОБА_8 , будучи на той момент монополістом в своїй сфері, надавала свої послуги ФТУ за явно завищеними цінами. При цьому, компанія вільно торгувала своїми товарами на змаганнях, та жодного разу її керівництво не запропонувало будь-якої допомоги в організації турнірів. Зобов`язати Громадську організацію Федерація тхеквондо (ВТФ) України протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення на веб-сайті https://ftu.in.ua/ вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушн ;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 128 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 є колишнім віце-президентом громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) , також є керівником Громадської спілки Спілка Тхеквондо України та єдиним учасником та бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушн . 09.10.2019 року відповідач громадська організація Федерація тхеквондо (ВТФ) міста Києва звернулась до Міністерства молоді та спорту України із заявою про позбавлення відповідача статусу національної федерації. Звернення вказаної організації до Міністерства пов`язане із зазначенням ГО ФТУ недостовірної інформації при поданні документів для набуття статусу національної та здійснення порушення умов договору про співпрацю, що є підставою для позбавлення останньої статусу національної. 25.11.2019 року Міністерством культури, молоді та спорту України зазначену вище заяву задоволено, позбавлено відповідача статусу національної федерації. У період із моменту звернення до Міністерства із заявою позивачі у вказаній справі стали піддаватись сильній інформаційній атаці з боку керівника ГО ФТУ - ОСОБА_3 , а також безпосередньо самого ГО ФТУ. Так, у дописі на офіційному сайті ФТУ було розміщено неправдиву інформацію під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, на інформаційному ресурсі Восточний дозор (головний редактор ОСОБА_4 ) було опубліковано статтю під заголовком Спортсмены сообщают о давлении со стороны чиновников и бизнес-структур . Обидва ресурси знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет і доступні необмеженому колу читачів. Представник позивачів наголошує, що поширена про позивачів інформація є негативною, недостовірною, нічим не підтверджується, принижує честь та гідність ОСОБА_5 , а також шкодять репутації інших позивачів, а тому є такою, що порушує їх особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації, а тому порушені права позивачів підлягають судовому захисту шляхом визнання поширеної інформації недостовірною та спростування її відповідачами. Згадування імені ОСОБА_2 в контексті порушення прав ГО ФТУ або всієї спільноти тхеквондо (ВТФ) України негативно впливає на його позитивну репутацію особи, яка вже досить тривалий час займається розвитком даного виду спорту. ОСОБА_5 було спеціально створено окремі юридичні особи, діяльність яких спрямована на сприяння розвитку спортивного руху тхеквондо - громадську організацію та підприємницьке товариство. Завдяки діяльності ГС СТУ та ТОВ ЮТП спортсмени України мають змогу тренуватись та змагатись в якісному екіпіруванні, на високотехнологічному обладнанні, безпечно та ефективно займатись улюбленим видом спорту. При цьому вказує, що спірні висловлювання набули негативного значення та сприймаються спортсменами, тренерами, бізнес-партнерами тощо негативно, створюючи враження, що позивачі нібито діють всупереч законодавству України, що у свою чергу руйнує оцінку їх ділових і професійних якостей. Вказує, що поширена відповідачами про позивачів інформація не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивачів, її цілком можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженням. З огляду на характер використаних мовних засобів, поширена відповідачами інформація є твердженням про факти, яких не існувало. Крім того, неправдиві та принижуючі твердження про всіх позивачів цитуються різноманітними ЗМІ, що може в подальшому привести до значного поширення недостовірної інформації серед ще більшої кількості осіб. Крім того, вказує, що вказаними діями позивачу ОСОБА_5 було завдано значної моральної шкоди, що полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації останнього та призвело до негативних наслідків, а тому підлягають відшкодуванню. ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 непоправної шкоди, яка щодня відбивається на його здобутках - відгуках партнерів, інвестуванні, залученні грошових коштів тощо. Розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_5 оцінює у 128 000,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_3 надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Повністю підтримує заперечення та обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог, викладені у відзиві ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) України . Вказує, що 22.11.2019 року ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) України на своєму офіційному сайті було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інформацію, викладену у даній статті вважає достовірною та такою, що об`єктивно відображує оцінку ситуації, що склалася між сторонами. Разом із цим зазначає, що він не розповсюджував дану інформацію та не робив жодних публікацій, у зв`язку з чим вважає себе неналежним відповідачем у даній справі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником відповідача ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) України надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заперечує проти позову в повному обсязі, позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими, не підтвердженими належними і достатніми доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві, зокрема, зазначив, що починаючи з 2014 року і до сьогоднішнього дня Федерація тхеквондо (ВТФ) України постійно піддається тиску та спробам ОСОБА_2 в Громадської спілки Спілка Тхеквондо України фактично припинити її діяльність. Протягом цього часу, Федерація та її керівні органи не виносили на загальний огляд існування конфлікту та намагались не поширювати інформацію стосовно дій ОСОБА_2 проти Федерації. І тільки 22.11.2019 року коли дії ОСОБА_2 почали напряму погрожувати розвитку виду спорту в Україні , Федерація опублікувала на своєму офіційному сайті публікацію під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій коротко проінформувала суспільство про існування конфлікту та надала власну оцінку діям ОСОБА_2 , Громадської спідки Спілка Тхеквондо України та Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушин . При цьому вказує, що праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Також зазначає, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй правом на відповідь, а також власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку. Так, враховуючи величезну кількість судових проваджень, розпочатих проти ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) України за позовами ОСОБА_2 , членів ГС СТУ та ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) міста Києва , не можу існувати сумнівів щодо відкритого вчинення ОСОБА_9 дій проти Федерації, а отже така інформація є достовірною та не підлягає спростуванню. Разом із тим, в силу того, що даний вислів є оціночним судженням, автор висловлює думку щодо можливих намірів, з яких ОСОБА_5 вчиняє дії проти Федерації та способів досягнення цих намірів. Також зазначає, що Федерація надала особисту оцінку внеску ОСОБА_2 у розвиток даного виду спорту. Таке твердження також є оціночним судженням оскільки не існує чітких критеріїв для визначення значущості внеску особи у розвиток олімпійського тхеквондо. Кожна особа вправі сама вирішувати та надавати власну оцінку внеску того чи іншого діяча. Разом із цим, в результаті дій ОСОБА_2 . Федерація, яка розвиває вид спорту в Україні вже більше 20 років позбавлена статусу національної спортивної федерації, члени національних збірних команд України з тхеквондо позбавлені фінансування їх участі в офіційних міжнародних змаганнях, а всі офіційні змагання з тхеквондо були видалені з Єдиного календарного плану спортивних заходів України на 2020 рік. Тому немає сумнівів, що дії ОСОБА_2 негативно впливають не тільки на Федерацію, а й на загальний розвиток виду спорту в Україні. Більшість доказів, наданих ОСОБА_9 на підтвердження недостовірності інформації стосовно того, що він нічного не зробив для розвитку спорту, Федерацією ставляться під сумнів та подяки не є достатнім доказом його вагомого внеску у розвиток виду спорту. З аналізу твердження автора стосовно того, що ОСОБА_5 був відсутнім на змаганнях не можливо встановити та перевірити жодні фактичні дані, оскільки автор не зазначає про змагання з якого виду спорту, якого рівня та за який проміжок часу йде мова. При цьому вказує, що якщо враховувати офіційні змагання, внесені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України та міжнародні змагання, то вбачається, що твердження автора є достовірними, оскільки ОСОБА_5 дійсно не приймав участі у таких змаганнях. Твердження автора публікації стосовно того, що ОСОБА_5 не приймав участі у засіданнях керівних органів Федерації є абсолютно достовірним та підтверджується протоколами всіх засідань керівних органів Федерації. Крім того, вказує, що керівництвом та членами Спілки Тхеквондо України дійсно були надіслані десятки безпідставних надуманих скарг. Також зазначає, що інформація стосовно ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушин , викладена на офіційному сайті Федерації, є достовірною та може бути фактична перевірена. Укладення відповідного договору надано останній виключні повноваження на продаж екіпіровки, обладнання та інвентарю для олімпійського тхеквондо, що фактично зробило дану організацію монополістом у цій сфері. У зв`язку з тим, що товариство значно завищувало ціни на продаж та оренду обладнання, інвентарю, екіпіровки, Федерація відмовилась від її послуг. Також зазначає, що інформація щодо завищення товариством цін на їх товари та послуги є достовірною, не підлягає скасуванню та не може бути визнана такою, що порушує її особисті немайнові права. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивачів надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачі вважають твердження відповідача безпідставними та розцінюють їх як намагання виправдати поширення недостовірної інформації, що принижує авторитет ОСОБА_2 та ділову репутацію, пов`язаних з ним громадської спілки та товариства, в очах суду, оскільки поширена відповідачем 1 та відповідачем 2 інформація стосовно ОСОБА_2 , а також викладені у відзиві на позовну заяву твердження, є не оціночними судженнями. Зазначає, що Громадська спілка була зареєстрована 17.08.2016 року у місті Дніпропетровську, засновниками виступили ТОВ ІВАРС (м.Дніпро), Федерація тхеквондо (ВТФ) Чумської області (м.Суми). Президентом спілки до 23.10.2017 року був ОСОБА_10 , одним із членів президії - ОСОБА_11 ОСОБА_5 став членом спілки в жовтні 2017 року, був обраний президентом рішенням загальних зборів спілки 23.10.2017 року. Одним із колективних членів громадської спілки на той час була і ГО Дніпропетровська обласна федерація (ВТФ) , яка вийшла з членів спілки у кінці 2018 року. Позбавлення ГО ФТУ статусу національної спортивної федерації відбулося не через зв`язки ОСОБА_2 в Міністерстві молоді та спорту України, а через зазначення ГО ФТУ в документах, які подавалися на конкурс у 2012 році до Міністерства молоді та спорту України, недостовірної інформації щодо керівного складу ГО ФТУ , адже повноваження керівника спливли у 2005 році, а після цього новий склад керівництва у належний спосіб не обирався, а також чинної на той час редакції статуту, адже чинним був статут від 21.04.2001 року, а не від 2009 року. Окремою підставою для позбавлення статусу слугувало рішення Господарського суду міста Києва, яким було визнано недійсним договір №10/5 від 27.02.2014 року про співпрацю, укладений між Державною службою молоді та спорту України та Всеукраїнською Громадською організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) України , додаткову угоду №1 від 23.03.2019 року до вказаного договору. Підставами для задоволення позову стали докази у справі, якими підтверджується, що повноваження президента та президії ГО ФТУ , обраного в установленому законом порядку у 2001 році, закінчилися ще в 2005 році і були відсутні у ОСОБА_12 , в тому числі і на момент укладення договору та додаткової угоди до нього. Підставою для задоволення позовних вимог став факт прийняття рішення на позачерговій конференції делегатів ГО ФТУ від 03.07.2015 року з порушенням встановленої статутом та законодавством процедури, у зв`язку із чим суд визнав повністю недійсним рішення позачергової конференції делегатів. Також зазначив, що комісія Сіністерства молоді та спорту України лише 25.11.2019 року позбавила ГО статусу національної федерації, тобто станом на 22.11.2019 року ніякої прямої загрози не було для відповідачів, а також загрози розвитку виду спорту в Україні. Тому вважає, що відповідачі поширили стосовно позивачів інформацію, яка не є суб`єктивною оцінкою дій, а є компрометуючою недостовірною інформацією, направленою на дискредитацію позивачів. Також зазначає, що звернення ГС СТУ до органів державної влади із відповідними заявами, скаргами на дії посадових осіб ГО ФТУ є виключно реалізацією свого конституційного права та захистом прав членів ГС СТУ для забезпечення розвитку тхеквондо в Україні, як це передбачено статутом спілки. Підставою для подання цих звернень до органів державної влади стала ситуація, яка виникла в олімпійському виді спорту тхеквондо ВТФ. Зміст цих звернень містить конкретні конструктивні пропозиції щодо забезпечення проведення змагань на всій території України, а не тільки в м.Харкові, надання можливості брати участь у змаганнях без будь-яких обмежень усім спортсменам, які мають хороші результати, а не тільки членам однієї організації, скасувати збвр зі спортсменів за участь у змаганнях та інше. З цієї причини ГС СТУ мала усі підстави офіційно звертатись до інших осіб, у тому числі Мінмолодьспорту з клопотанням і проханням допомогти вирішити питання доступу членів федерації до участі у змаганнях, які проводить національна федерація. А оскільки питання не вирішувались, президент цієї ГО ОСОБА_11 повідомив про вихід Го з членів ГС СТУ , після чого у вересні 2018 року він та інші члени федерації подали заяви про членство в ГО ФТУ . Зазначає, що надані ГО документи свідчать, що остання впродовж багатьох років грубо порушували норми ЗК Про громадські об`єднання , допускаючи до участі в змаганнях виключно своїх членів. В результаті в Україні фактично припинено розвиток обласних федерацій тхеквондо і кожен спортсмен чи тренер, який хоче займатися тхеквондо, повинен обов`язково стати членом ГО ФТУ . Більш того, спортсменам, тренерам, арбітражам, які є членами ГО ФТУ , керівництво федерації забороняє брати участь у спортивних змаганнях, які проводять інші спортивні формування, зокрема, ГС СТУ , що порушує їхні права. А тому твердження відповідача про безпідставні звернення з листами та скаргами є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються наданими відповідачем доказами. Просить задовольнити позовні вимоги позивачів у повному обсязі.

Ухвалою судді від 30.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) України в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідачі ОСОБА_3 та головний редактор інтернет видання Восточний дозор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про розгляд повідомлялись, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача ГО Федерація тхеквондо (ВТФ) України , дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьблять її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ст.297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності, честі та недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст.94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст.276 ЦК України, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

У частині 1 статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини 4 тієї ж статті передбачено, що спростування інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно із статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

При цьому чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Однак, виходячи з загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві, можна зробити висновок, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Таким чином, честь є ніби мірилом гідності громадянина в очах громадської думки та інших громадян.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Такий висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 18 червня 2020 року справа № 522/18103/14-ц.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 року №1 - вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Гіпербола - вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки.

Алегорія - спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв`язок між значенням і образом встановлюється за подібністю.

Сатира - гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов`язковими принципами чи встановленими ідеалами.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Питання про визначення ствердження як факту або оціночного судження знаходиться у сфері свободи розсуду національного суду.

Відповідно до ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

При вирішенні справи судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що 22.11.2019 року Громадською організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) України на своєму офіційному веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 опубліковано статтю під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачі зазначають, що викладена у статті інформація є недостовірною та такою, що порушує їхню ділову репутацію , зокрема наступні твердження: Діє керівництво Союзу тхеквондо України шляхом брехні та підкупу. Пишуть надумані скарги в різні державні органи та міжнародні організації, відверто поливають брудом ФТУ та її керівництво, підкуповують членів ФТУ, щоб ті поставили підписи на їх скаргах, маніпулюють іменами людей, які не мають до них ніякого відношення ; Ukraine Taekwondo Promotion , будучи на той момент монополістом в своїй сфері, надавала свої послуги ФТУ за явно завищеними цінами. При цьому, компанія вільно торгувала своїми товарами на змаганнях, та жодного разу її керівництво не запропонувало будь-якої допомоги в організації турнірів .

Також судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Восточний дозор ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 , головним редактором якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 опубліковано статтю під заголовком Спортсмены сообщают о давлении со стороны чиновников и бизнес-структур . Позивач ОСОБА_5 зазначає, що викладена інформація є недостовірною та такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, зокрема, наступні твердження: Цой начал открыто действовать против ФТУ с намерением взять данную организацию под свой контроль. В этом ему помогали наработанные связи, в том числе и в Министерстве молодежи и спорта ; За время пребывания ОСОБА_7 в руководстве Федерации, он ничего для развития данного спорта не сделал. Он отсутствовал на соревнованиях и на всех собраниях данной организации .

Відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок з питання визначення належного відповідача по тотожним спорам, міститься у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи та у пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19).

Відповідно до ст.1 ЗУ Про авторське право і суміжні права , автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Автор статті, опублікованої на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою Спортсмены сообщают о давлении со стороны чиновников и бизнес-структур , в самій статті не зазначений.

Разом із тим, стаття розміщена на зазначеному сайті, містить посилання на джерело опублікованої інформації, а тому головний редактор інтернет видання Восточний дозор ОСОБА_4 є належним відповідачем у даній справі.

Аналізуючи зазначені вище норми права, роз`яснення Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, зазначені вище обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, наявні у справі докази, надані сторонами у справі, суд вважає, що з достовірністю та об`єктивністю встановлено, що заявлена позивачами до спростування інформація містить фактичні дані.

Ці висловлювання за своїми стилістичними ознаками не можуть вважатись оціночними судженнями, оскільки мають стверджувальний характер, є повідомленням про факти, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності. У оспорюваних висловлюваннях відсутні мовно-стилистичні засоби, які би свідчили про вірогідність повідомлюваного.

Фактичні твердження: Діє керівництво Союзу тхеквондо України шляхом брехні та підкупу. Пишуть надумані скарги в різні державні органи та міжнародні організації, відверто поливають брудом ФТУ та її керівництво, підкуповують членів ФТУ, щоб ті поставили підписи на їх скаргах, маніпулюють іменами людей, які не мають до них ніякого відношення ; Ukraine Taekwondo Promotion , будучи на той момент монополістом в своїй сфері, надавала свої послуги ФТУ за явно завищеними цінами. При цьому, компанія вільно торгувала своїми товарами на змаганнях, та жодного разу її керівництво не запропонувало будь-якої допомоги в організації турнірів не підтверджені відповідачем Громадською організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) України належними та допустимими доказами, а тому є недостовірними.

Надані відповідачем до суду листи та звернення від 23.01.2018 року, від 04.09.2018 року, від 22.08.2018 року №01-15/18, від 17.10.2018 року, від 19.09.2018 року №01-24/18, від 11.09.2018 року, від 21.04.2019 року, від 03.05.2019 року, від 07.06.2019 року №01-17/19, від 23.01.2020 року не доводять достовірності викладеної у публікації інформації. Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Крім того, у відповідності до положень ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Також статтею 21 ЗУ Про громадські об`єднання для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право, зокрема, звертатись у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Фактичні твердження: Цой начал открыто действовать против ФТУ с намерением взять данную организацию под свой контроль. В этом ему помогали наработанные связи, в том числе и в Министерстве молодежи и спорта ; За время пребывания ОСОБА_7 в руководстве Федерации, он ничего для развития данного спорта не сделал. Он отсутствовал на соревнованиях и на всех собраниях данной организации не підтверджено відповідачем головним редактором інтернет видання Восточний дозор ОСОБА_4 належними та допустимими доказами, а тому є недостовірним.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2016 року, зокрема, визнано повністю недійсним рішення позачергової конференції делегатів Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 03.07.2015 року, оформлене протоколом від 03.07.2015 року; визнано повністю недійсним зміни до статуту та зміни у складі керівних органів Федерації тхеквондо (ВТФ) України (нову редакцію статуту), оформлене протоколом від 03.07.2015 року; скасовано реєстраційну дію - зміни до статуту у складі керівних органів Федерації тхеквондо (ВТФ) України, прийняті повідомленням про зміни Харківським міським управлінням юстиціїх (наказ №46/2 від 29.07.2015 року); визнано нечинним статут Федерації тхеквондо (ВТФ) України, затверджений із змінами та доповненнями конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України 21 квітня 2001 року (погодженими із змінами та доповненнями 15.11.2001 року). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року зазначене рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року залишено без змін.

Крім того, рішенням Господарського суду м.Києва від 20.06.2019 року, зокрема, визнано недійсним договір №10/5 від 27.02.2014 року про співпрацю, укладений між Державною службою молоді та спорту України та Всеукраїнською громадською. Організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) України ; визнано недійсним додаткову угоду №1 від 23.03.2018 року до договору №10/5 від 27.02.2014 року про співпрацю, укладену між Державною службою молоді та спорту України та Всеукраїнською громадською. Організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) України . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 року залишено без змін.

Також з матеріалів справи вбачається, що Громадською організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) міста Києва за підписом президента ОСОБА_13 подано до Міністерства молоді та спорту України заяву про позбавлення ГО Федерація тхеквондо (ВЬФ) України статусу національної.

Також наданими позивачем доказами спростовується твердження, викладені у публікації під назвою: Спортсмены сообщают о давлении со стороны чиновников и бизнес-структур наступного змісту: За время пребывания ОСОБА_7 в руководстве Федерации, он ничего для развития данного спорта не сделал. Он отсутствовал на соревнованиях и на всех собраниях данной организации.

Враховуючи викладене, зазначені вище твердження, викладені головним редактором інтернет видання Восточний дозор ОСОБА_4 є недостовірними.

Крім того, інформація, розповсюджена відповідачем головним редактором інтернет видання Восточний дозор ОСОБА_4 , є негативною, оскільки в ній стверджується про незаконну діяльність останнього, складає враження про позивача ОСОБА_5 як особи, яка діє всупереч закону в корисних інтересах, а відтак поширення такої інформації порушує право позивача на повагу до його гідності, честі та ділової репутації.

Також інформація, розповсюджена відповідачем Громадською організацією Федерація тхеквондо (ВТФ) України , є негативною, оскільки в ній стверджується про незаконну діяльність ГС Спілка Тхеквондо України та ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушн , а відтак поширення такої інформації порушує право позивачів на недоторканість їхньої ділової репутації.

Враховуючи викладене, вказана інформація підлягає спростуванню.

Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 суми моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у приниженні честі і гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.9 Постанови №4 Пленум Верховного Суду України Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Частиною 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч.1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Однак, в порушення вказаних принципів цивільного процесу відповідачами не було спростовано в судовому засіданні підстави позову. В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідачі Громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) України , головного редактора інтернет видання Восточний Дозор ОСОБА_4 поширенням недостовірної інформації порушили права позивача ОСОБА_5 на повагу до гідності, честі та ділової репутації, а також права позивачів Громадської спілки Спілка Тхеквондо України , Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушн на недоторканість ділової репутації, тому у відповідності до статей 15, 16 ЦК України порушене право позивачів підлягає судовому захисту, шляхом зобов`язання відповідачів спростувати поширену ними недостовірну інформацію.

Разом із тим, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних, і неспростовних доказів в частині стягнення з ОСОБА_3 суми моральної шкоди, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині за його недоведеністю. Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов`язувались матеріально-правові вимоги позивача про стягнення моральної шкоди саме з ОСОБА_3 позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилається, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для стягнення з нього моральної шкоди. Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст.ст.47, 48 Конституції України, Постанови Пленуму Верхового суду України від 03.04.1987 року №2 Про практику застосування судами житлового законодавства , Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985, Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст.31, 310 ЦК України, ст.ст. 9 ЖК України, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81,133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , Громадської спілки Спілка Тхеквондо України , Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушн до ОСОБА_3 , Громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) України , головного редактора інтернет видання Восточний Дозор ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_5 , інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: Цой начал открыто действовать против ФТУ с намерением взять данную организацию под свой контроль. В этом ему помогали наработанные связи, в том числе и в Министерстве молодежи и спорта .

Зобов`язати Головного редактора інтернет видання ОСОБА_6 ОСОБА_4 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 про ОСОБА_5 шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про ОСОБА_5 .

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_5 інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: За время пребывания ОСОБА_7 в руководстве Федерации, он ничего для развития данного спорта не сделал. Он отсутствовал на соревнованиях и на всех собраниях данной организации .

Зобов`язати Головного редактора інтернет видання ОСОБА_6 ОСОБА_4 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті https://kharkov.dozor.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 про ОСОБА_5 шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про ОСОБА_5 .

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Громадської спілки Спілка Тхеквондо України інформацію, поширену на веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 наступного змісту: Діє керівництво Союзу тхеквондо України шляхом брехні та підкупу. Пишуть надумані скарги в різні державні органи та міжнародні організації, відверто поливають брудом ФТУ та її керівництво, підкуповують членів ФТУ, щоб ті поставили підписи на їх скаргах, маніпулюють іменами людей, які не мають до них ніякого відношення .

Зобов`язати Громадську організацію Федерація тхеквондо (ВТФ) України протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення на веб-сайті https://ftu.in.ua/ вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про Громадську спілку Спілка Тхеквондо України .

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушн інформацію, поширену на веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 наступного змісту: Ukraine ОСОБА_8 , будучи на той момент монополістом в своїй сфері, надавала свої послуги ФТУ за явно завищеними цінами. При цьому, компанія вільно торгувала своїми товарами на змаганнях, та жодного разу її керівництво не запропонувало будь-якої допомоги в організації турнірів.

Зобов`язати Громадську організацію Федерація тхеквондо (ВТФ) України протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену на веб-сайті https://ftu.in.ua/ за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення на веб-сайті https://ftu.in.ua/ вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування недостовірної інформації про ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушн .

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Стягнути з Громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) України на користь Громадської спілки Спілка Тхеквондо України судовий збір у розмірі 1536, 80 грн.

Стягнути з Громадської організації Федерація тхеквондо (ВТФ) України на користь ТОВ Юкрейн Тхеквондо Промоушн судовий збір у розмірі 1536, 80 грн.

Стягнути з головного редактора інтернет видання Восточний Дозор ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 27.11.2020 року.

Сторони:

позивачі - ОСОБА_5 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , Громадська спілка Спілка Тхеквондо України , ЄДРПОУ 40754211, м.Київ, вул.Шолуденка буд.3, Товариство з обмеженою відповідальністю Юкрейн Тхеквондо Промоушн , ЄДРПОУ 33636250, м.Київ, бул.Лесі Українки буд.17 літ. А ;

відповідачі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 ; Громадська організація Федерація тхеквондо (ВТФ) України , ЄДРПОУ 25540401, м.Харків, м-н Конституції буд.1, Палац Праці, 5 під`їзд, 2 поверх; головний редактор інтернет видання Восточний Дозор ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк

СудДзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення18.11.2020
Оприлюднено03.12.2020
Номер документу93250030
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —638/282/20

Рішення від 18.11.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Рішення від 18.11.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Ухвала від 26.10.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Ухвала від 14.09.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Ухвала від 30.06.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Ухвала від 18.06.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Ухвала від 30.01.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

Ухвала від 16.01.2020

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвірюк Д. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні