Рішення

від 02.12.2020 по справі 642/5190/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"02" грудня 2020 р.

Справа№ 642/5190/19

2/642/222/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 р. Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Проценко Л.Г.,

за участю секретаря - Канаєвої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2019 року представник позивача - адвокат Настенко М.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, витребування майна з чужого незаконного володіння.

При цьому посилалась на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 р. по справі № 642/2179/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено. Визнано легковий автомобіль марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визначено частки в зазначеному легковому автомобілі марки Toyota Auris, ОСОБА_1 в розмірі Ѕ частини та ОСОБА_2 в розмірі Ѕ частини цього рухомого майна, а також визнано, що із визначенням часток в легковому автомобілі марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 цей транспортний засіб належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності; стягнено зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Псилогос , код за ЄДРПОУ 41529334, в розмірі 3 944 850, 00 (три мільйони дев`ятсот сорок чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.; стягнено зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23.04.2019 р. апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, рішення від 03.12.2018р. в частині стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ Псилогос в розмірі 3 944 850 грн. та в частині стягнення судового збору - скасовано, і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

20 червня 2019 року представник ОСОБА_1 звернулась до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області з метою виконання рішення суду та переоформлення транспортного засобу марки Toyota Auris, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1 зі ОСОБА_2 на двох власників, проте, уповноважена особа Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області повідомила про те, що вони не можуть провести дії з переоформлення, оскільки даний транспортний засіб більше не належить ОСОБА_2 , а був протягом останнього року двічі відчужений, і на даний час належить іншій особі, що унеможливлює його перереєстрацію на нових власників.

У відповідь на запит про надання витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів представника ОСОБА_1 було отримано інформацію, що автомобіль марки Toyota Auris, 2007 року випуску, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , був проданий 10.07.2018 р. ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. В подальшому 19.01.2019 р. автомобіль був проданий ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Вважала, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було вчинено фіктивний правочин, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Також було зазначено про наявність підстави, передбаченої ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки правочин був вчинений без згоди позивача, який був другим співвласником даного автомобіля, та поза межами повноважень, які мала ОСОБА_2 , як співвласниця лише Ѕ частини автомобіля. Також зазначалось про наявність підстав для витребування майна із чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України.

Ухвалою від 13.08.2019р. було відкрито провадження по справі та позов призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.09.2019 р. витребувано з Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 26) належним чином посвідчені копії: 1) договору купівлі-продажу легкового автомобілю марки Toyota Auris, 2007 року випуску, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код (№ кузова) НОМЕР_2 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10.07.2018 р. 2) договору купівлі-продажу легкового автомобілю марки Toyota Auris, 2007 року випуску, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 (№ кузова), укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19.01.2019 р. 3) паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_3 , які надавалися під час перереєстрації легкового автомобілю марки Toyota Auris, 2007 року випуску, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 (№ кузова) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10.07.2018 р. 4) паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_4 , які надавалися під час перереєстрації легкового автомобілю марки Toyota Auris, 2007 року випуску, сірого кольору, д/н НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 (№ кузова) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19.01.2019 р.

В подальшому позов було уточнено та подано заяву про зміну підстав та предмету позову, в якому представник позивача просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2 компенсацію вартості Ѕ частини легкового автомобілю марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , яка буде визначена на підставі висновку автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.03.2020 р. у зв`язку з відмовою позивачем ОСОБА_1 від частини позовних вимог, закрито провадження за наступними позовними вимогами: визнати недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобілю марки Toyota Auris, 2007 рок випуску, держ.номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10.07.2018р.; витребувати легковий автомобіль марки Toyota Auris, 2007 рок випуску, держ.номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 , у ОСОБА_4 . Виключено з кола відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Визнано остаточними вимогами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 : стягнути на користь позивача з відповідачки ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобілю марки Toyota Auris 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , яка буде визначена на підставі висновку автотоварознавчої експертизи.

В обґрунтування уточненої позовної вимоги представник позивача посилалась на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 р. по справі № 127/7029/15-ц, та зазначила, що оскільки відчуження майна, що юридично перебувало у спільній власності подружжя відбулося поза волею іншого співвласника, тому належним способом захисту прав такого співвласника є вимога до відповідача - 1, ОСОБА_2 , про стягнення з неї компенсації вартості майна, що було нею відчужено без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.03.2020 р. призначено судову автотоварознавчу експертизу щодо середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу марки Toyota моделі Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_3 , VIN-код (номер кузова) НОМЕР_2 , який знаходиться у справному технічному стані, станом на 13.03.2020 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.10.2020 р. скасовані застосовані Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.07.2019 р. заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження легкового автомобіля марки Toyota Auris, 2007 року випуску, держ.номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 , право власності на який належить ОСОБА_4 .

Позивач та його представник подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутності, де зазначили, що позов підтримують в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в жодне з судових засідань не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Причини неявки або неотримання поштової кореспонденції суду невідомі, заяв та клопотань до суду не надавала. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася тому суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідності ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , суди, вирішуючи спори між подружжям про майно, повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України ).

Як встановлено в ході судового розгляду, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 р. по справі № 642/2179/17 легковий автомобіль марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 було визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Цим же судовим рішенням було визначено частки в легковому автомобілі марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 в розмірі Ѕ частини та ОСОБА_2 в розмірі Ѕ частини цього рухомого майна, із визначенням часток в легковому автомобілі марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 цей транспортний засіб належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.

Тобто, в даному випадку право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину в легковому автомобілі марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 презюмується.

Під час відчуження ОСОБА_2 10.07.2018 р. легкового автомобіля ОСОБА_3 даний транспортний засіб перебував у спільній сумісні власності на той момент вже колишнього подружжя.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У відповідності до частини 3 статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.

Згідно з ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України ), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України ).

Оскільки на момент відчуження відповідачем транспортного засобу ОСОБА_3 , шлюб між відповідачем та позивачем було розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09.01.2018 р. по справі № 642/5739/17, зазначене підтверджує факт розпорядження ОСОБА_2 об`єктом спільної сумісної власності - автомобілем марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , всупереч інтересам сім`ї, якої на той момент вже не існувало. В свою чергу, у матеріалах справи також відсутні будь-які докази надання позивачем відповідачу згоди на відчуження транспортного засобу, що підтверджує факт розпорядження відповідачем транспортним засобом всупереч вимогам чинного законодавства.

Вищезазначене майно є спільним майном подружжя й підлягає поділу. Оскільки ОСОБА_2 розпорядилась автомобілем на власний розсуд без письмової згоди ОСОБА_1 , то останній має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного транспортного засобу .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 р. по справі № 127/7029/15-ц, у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Згідно з Висновком експерта від 14.04.2020 р. № 6-1/78СЕ-20 за результатами судової автотоварознавчої експертизи, середня ринкова вартість колісного транспортного засобу марки Toyota моделі Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_3 , VIN-код (номер кузова) НОМЕР_2 , який знаходиться у справному технічному стані, станом на 13.03.2020 року становить 180490 гривень 00 копійок.

Згідност. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем до суду не надано відзиву та заперечень на позовну заяву.

Зважаючи на обставини справи та здійснення ОСОБА_2 відчуження транспортного засобу проти волі ОСОБА_1 , суд вважає, що позивач має право на компенсацію половини вартості транспортного засобу марки Toyota моделі Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , встановленої висновком експерта від 14.04.2020 р.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості Ѕ частини легкового автомобілю марки Toyota Auris 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , встановленої висновком експерта від 14.04.2020 р. № 6-1/78СЕ-20, а саме 90 245 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 0.0.1419765544.1 від 25.07.2019р. та квитанції № 0.0.1419760649.1 від 25.07.2019р. позивач сплатив суму судового збору за подачу позову немайнового характеру у розмірі 1536 грн. 80 коп.

В процесі розгляду справи позивачем було змінено предмет та підстави позову та заявлено позовну вимогу майнового характеру, судовий збір за пред`явлення якої складає 1 відсоток від ціни позову, яка враховуючи результати автотоварознавчої експертизи, складає 902, 45 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 902 грн. 45 коп., обрахований пропорційно задоволенню позовних вимог.

Згідно квитанції № 7 від 16.07.2019 р. позивачем також був сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 384 грн. 20 коп. Однак дана сума поверненню не підлягає, зважаючи на відмову позивача від позовних вимог, на забезпечення яких її було подано.

Крім того, позивачем було оплачено 351,60 грн. за виконання судової автотоварознавчої експертизи, що підтверджується копією рахунку № 93/РАХ2020 від 13.04.2020 р., копією платіжного доручення №1249 від 14.04.2020р. та копією заяви про повернення частини помилково зарахованих грошових коштів.

Вищевказані витрати на проведення експертизи згідно вимог ч. 3 ст. 133 ЦПК України відносяться до судових витрат та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1254 грн. 05 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 , 12 , 13 , 141 , 211 , 247 , 259 , 263 , 264 , 273 , 274 , 280-282 ЦПК України , ст.ст. 60, 61, 63. 65, 68, 71 СК України, ст. ст 364, 369 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію вартості Ѕ частини в легковому автомобілі марки Toyota Auris, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_2 (№ кузова), яка за результатами автотоварознавчої експертизи складає 90 245 (дев`яносто тисяч двісті сорок п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 1254 грн. 05 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено: 02 грудня 2020р.

Суддя Л.Г. Проценко