Рішення

від 30.11.2020 по справі 308/10323/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10323/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 листопада 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої-судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Парова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі АТ КБ Приватбанк ) в особі уповноваженого представника Кіріченко В.М. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 01.06.2016 року між ПАТ КБ Приватбанк та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а остання отримала суму кредиту у розмірі - 25177,40 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % річних на суму залишку заборгованості з погашенням суми кредиту та процентів у терміни та розміри, передбачені встановленими умовами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості. За умовами Генеральної угоди від 01.06.2016 року, ОСОБА_1 зобов`язана була щомісяця в період з 1 до 25 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за договором та вносити обов`язковий платіж. ПАТ КБ ПриватБанк виконало свої зобов`язання за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 01.06.2016 року. Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає між нею та банком кредитний договір. Однак, взяті на себе зобов`язання щодо погашення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором відповідачем не виконано. ОСОБА_1 порушувала терміни погашення кредиту і відсотків за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач не виконала належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 22.07.2019 року перед позивачем по кредитному договору №б/н від 01.06.2016 року становить 64695,20 грн., з яких: 24658,65 грн. - заборгованість за кредитом; 17353,62 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 21576,54 грн. - заборгованість по пені та комісії за користування кредитом; 1106,39 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, яку АТ КБ ПриватБанк просило стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України , про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується зворотніми повідомленнями про вручення судових викликів №8800021811438, №8800022015643, № 8800025190535, № 8800025339962, 8800025775754 .

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України , ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України .

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 01.06.2016 року між ПАТ КБ Приватбанк та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а остання отримала суму кредиту у розмірі - 25177,40 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % річних на суму залишку заборгованості з погашенням суми кредиту та процентів у терміни та розміри, передбачені встановленими умовами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості, строком на 36 місяців з 01.06.2016 р. по 30.06.2019 р., що стверджується Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.06.2016 р. копія якої приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до умов вищевказаної Генеральної угоди, вона укладена з метою створення сприятливих умов для виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 28.12.2006 року. Сторони домовилися, що заборгованість за договором від 28.12.2006 року станом на 01.06.2016 року становить 26577,41 грн.. Дата остаточного погашення заборгованості за договором - 30.06.2019 року. (п.п.1.1.2. 1.1.3 п. 1 Генеральної угоди).

Пунктом 2.1. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 01.06.2016 року визначено, що банк надає позичальнику строковий кредит на строк 36 місяців на період з 01.06.2016 року по 30.06.2019 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в розмірі 25177,40 грн. в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів в розмірі 24 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Оплата заборгованості здійснюється в наступному порядку починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник сплачує банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 987 грн. 78 коп. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості за кредитом, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов і правил. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше 30 червня 2019 року.

При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У вказаній Генеральній угоді зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася і згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами Банку.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею генеральна угода разом із запропонованими Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується її підписом у заяві.

Як вбачається з договору, ОСОБА_1 отримала кошти від ПАТ КБ Приватбанк на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності.

Відповідно до умов договору позивачем було виконано свої зобов`язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.

Пунктом 2.2. вищевказаної Генеральної угоди визначено, що при порушенні строків погашення заборгованості, вказаних в Генеральній угоді, Умовах і правилах більш ніж на 31 день за зобов`язаннями строк виконання яких не настав, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1126,26 грн.

Однак, у порушення умов договору ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та відсотків. Внаслідок цього, станом на 22.07.2019 року заборгованість перед позивачем по кредитному договору №б/н від 01.06.2016 року становить 64695,20 грн., з яких: 24658,65 грн. - заборгованість за кредитом; 17353,62 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 21576,54 грн. - заборгованість по пені та комісії за користування кредитом; 1106,39 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до Умов та правил надання продукту кредитних карт позичальник зобов`язався погашати кредит у порядку та строки відповідно до умов Генеральної угоди погашення заборгованості .

Відповідно до п.п. 2.1. Генеральної угоди позичальник зобов`язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до угоди та Умов. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до умов п. 2.5 Угоди позичальник зобов`язався повернути суму кредиту, процентів, винагороди відповідно до даної Угоди, Умов та правил.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов Генеральної угоди від 01.06.2016 року, Умов та правил надання банківських послуг та тарифів сторони погодили строки та розміри погашення кредиту та виплати відсотків.

Відповідно до умов Генеральної угоди, Умов та правил надання банківських послуг та тарифів відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася щомісяця погашати заборгованість за кредит, а також остаточно погасити кредит в строк остаточного погашення.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання, передбачені умовами вищезазначеної Генеральної угоди від 01.06.2016 року, Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України її слід вважати такою, що прострочила виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України,-наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Так як своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 не виконувала належним чином, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Укладений з банком договір відповідач в судовому порядку не оспорив, у зв`язку з чим, він відповідно до правил ст.204 ЦК України є правомірним.

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов`язання є обов`язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши генеральну угоду не виконує її істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк згідно генеральної угоди № б/н від 01.06.2016 року заборгованість в сумі 64695,20 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України , у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 623, 624, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12 , 76 , 81 , 89, 141 , 259 263-265 , 268 , 280-284 , 354 , 355 ЦПК України , суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК ( місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.06.2016 року в сумі 64695,20 грн., з яких: 24658,65 грн. - заборгованість за кредитом; 17353,62 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 21576,54 грн. - заборгованість по пені та комісії за користування кредитом; 1106,39 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК ( місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) р/р НОМЕР_2 сплаченого ними суми судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство КБ ПРИВАТБАНК , місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач - ОСОБА_1 , ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Дата складання повного тексту судового рішення 02.12.2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца