Рішення

від 02.12.2020 по справі 330/2616/20

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2616/20

2/330/520/2020

"02" грудня 2020 р. року смт. Якимівка Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Гусарової В.В., при секретарі - Колєдаєвої Л.І.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Якимівка Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до АТ Банк Форвард ( юридична адреса 01032 м. Київ вул. Саксаганського б. 105, код ЄРДПОУ 34186061) треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, ( 031050 м. Київ вул. Ямська б.72 прим.211 в літ. А ), приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна ( 01135 м. Київ вул. Златоустівська б.55 оф.61-62) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. ,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 р. до Якимівського районного суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню звернулась ОСОБА_1 до АТ Банк Форвард , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна.

Обгрунтування позову

26 грудня 2011 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) уклала споживчий кредитний договір № 94214171 з ПАТ Банк Руский Стандарт правонаступником якого є АТ БАНК ФОРВАРД (далі-Відповідач) на суму 1775,20 гривень. Позивач належним чином користувалася наданим кредитом та здійснювала платежі згідно графіку платежів, але через складну ситуацію в країні та фінансові труднощі маючи проблеми зі здоров`ям у неї виникла заборгованість по вищевказаному кредитному договору.

На початку 2020 року Позивачем було отримано листа від АТ БАНК ФОРВАРД згідно якого з метою стягнення заборгованості у розмірі 26895,37 гривень суми боргу та сплати за вчинення виконавчого напису за укладеним кредитним договором № 100919728 АТ БАНК ФОРВАРД ініціював примусове стягнення грошових сум.

Документів що підтверджують АТ БАНК ФОРВАРД правонаступництво ПАТ Банк Руский Стандарт та калькуляції суми боргу надано не було. Крім цього, у вищевказаному листі був вказаний кредитний договір № 100919728 який Позивач з АТ БАНК ФОРВАРД не укладала.

30.08.2019 року ОСОБА_3 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу вчинила виконавчий напис № 1924, щодо звернення стягнення з Позивача на користь АТ БАНК ФОРВАРД заборгованості в розмірі 26045,37 гривень.

15.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва на підставі виконавчого напису № 1924 від 30.08.2019 року було відкрито виконавче провадження № 60614745.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 60614745, Позивач вважає, що виконавчий напис № 1924 від 30.08.2019 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису

По-перше, Позивач заперечує щодо розміру суми заборгованості яку було винесено виконавчий напис нотаріуса. Сума у розмірі 26045,37 гривень, є повністю не обґрунтованою та нічим не підтвердженою.

У статті 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України. Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису є Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції , України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі - Інструкція).

Згідно зі статтями 87, 88 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України Про нотаріат , нотаріус вчиняє виконавчі

написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої

відповідальності боржника перед стягувачем. Підпунктами 3.1., 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 ррку№1172.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави зробити висновок про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Позивач звертає увагу суду на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус Третя особа не отримувала від Відповідача та Позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості Позивача перед Відповідачем, є безспірними.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії у виконавчому напису зроблено Відповідачем одноособово без урахування думки та позиції Позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог Відповідача до Позивача.

Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 р. № 2 Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені п. 13 роз`яснено, що відповідно до ст. ст. 34, 36, 87, 88 ЗУ Про нотаріат виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора.

Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Отже, неможливо встановити безспірність вимог Відповідача до Позивача, а отже виконавчий напис вчинено з порушенням закону.

По-друге, відповідно до ст. 88 Закону України Про нотаріат , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -- не більше одного року.

Згідно графіку платежів та довідки про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість споживчого кредиту строк кредиту складає 12 місяців, останній платіж 26.12.2012 року.

Відповідно до п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року - нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Тобто, з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Отже, позивач та його представник вважають, що виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, і Відповідачем пропущено строк, на протязі якого Відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису. В позові просили винести рішення, яким визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ухвали суду від 03.11.2020 р. справа призначена в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. ( а.с.20). В позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника ( а.с.3), сторона позивача була викликана належним чином ( а.с 43,45). Інші сторони також належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, до суду не з`явились, причини неявки не повідомили ( а.с.41-44, 48-49).Сторони по справі не подавали до суду письмові заяви, проти спрощеного порядку розгляду справи заперечень не надали.

Суд ухвалив слухати справу за відсутності сторін та не проводити фіксацію процесу технічними засобами на підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України.

При вивченні матеріалів справи, судом було встановлено наступне :

26 грудня 2011 року ОСОБА_1 уклала споживчий кредитний договір № 94214171 з ПАТ Банк Руский Стандарт правонаступником якого є АТ БАНК ФОРВАРД (далі-Відповідач) на суму 1775,20 гривень, строк договору 12 місяців. ( а.с.14-17)

Позивачем було отримано листа від АТ БАНК ФОРВАРД , згідно якого з метою стягнення заборгованості у розмірі 26895,37гривень суми боргу та сплати за вчинення виконавчого напису за укладеним кредитним договором № 100919728 АТ БАНК ФОРВАРД ініціював примусове стягнення грошових сум. При цьому в зазначеному листі повідомлення щодо примусового виконання шляхом винесення нотаріусом виконавчого напису - відсутнє. ( а.с.10). 30.08.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною було здійснено виконавчий надпис про стягнення з позивача на підставі кредитного договору № 94214171 від 26.12.2011 р. заборгованості, яка проводилась за період з 26.06.2018 р. по 24.09.2018 р. у сумі 26045,37 гр. ( а.с.11) 15.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва на підставі виконавчого напису № 1924 від 30.08.2019 року було відкрито виконавче провадження № 60614745. ( а.с.12)

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ).

Правовому регулюваннюпроцедуривчиненнянотаріусамивиконавчихнаписівприсвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місце знаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст.. 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У постанові 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц Верховний суд зазначив наступне:

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Однак, матеріали, які вивчені судом показали, що позивач уклала кредитний договір 26.12.2011 р. на 12 місяців, тобто нарахування процентів після 26.12.2012 р. повинно припинитись, однак виконавчий напис нотаріуса що до стягнення заборгованості стосується періоду 26.06.2018 р. по 24.09.2018 р. За таких обставин, не можна казати про те, що боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем. Крім того, повідомлення стягувача про початок процедури примусового стягнення, яке було направлено на адресу позивача, не містило заходів щодо виконавчого напису нотаріуса, крім того сума боргу у повідомленні ( 26895,37 гр.) та у виконавчому написі ( ( 26045,37 гр.) різняться.

Суд вважає, що також заслуговує на увагу аргументи позивача щодо спливу строку давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині ( враховуючі строк кредитного договору), однак так як всі необхідні документи для перевірки вказаної підстави сторонами надані до суду не були, суд не проводив аналіз вказаної підстави.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,274-279 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ),представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до АТ Банк Форвард ( юридична адреса 01032 м. Київ вул. Саксаганського б. 105, код ЄРДПОУ 34186061) треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, ( 031050 м. Київ вул. Ямська б.72 прим.211 в літ. А ), приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяна Леонідівна (01135 м. Київ вул. Златоустівська б.55 оф.61-62) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -задовольнити .

Визнати виконавчий напис № 1924 від 30.08.2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства БАНК ФОРВАРД заборгованості в розмірі 26045,37 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з АТ Банк Форвард ( юридична адреса 01032 м. Київ вул. Саксаганського б. 105, код ЄРДПОУ 34186061) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати на суму 840,8 гр. (Отримувач: управління казначейства у Якимівському районі /Якимівський район/ у Запорізькій області,Код класифікації доходів: 22030101,Код отримувача ЄДРПОУ: 37997243,Банк отримувача: казначейство України (ЕАП),Отримувач УК у Якимів.р-ні/Якимів.р-н/22030101,Код банку (МФО): 899998,Номер рахунку UA378999980313161206000008016).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: