Постанова

від 18.11.2020 по справі 910/14280/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Справа № 910/14280/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Руш"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2020 р. (повний текст складено 22.07.2020 р.)

у справі № 910/14280/19 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Руш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Примак Оксана Василівна

про виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Руш" (далі - ТОВ "Руш") про виселення з нежилих приміщень, загальною площею 129,50 кв.м., в будинку № АДРЕСА_1 місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач фактично користується вказаними нежилими приміщеннями, які належать до комунальної власності територіальної громади та перебувають на балансі позивача, за відсутності відповідних правових підстав та у добровільному порядку власнику не повертає.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2020 р. у справі № 910/14280/19 позов задоволено: виселено ТОВ "Руш" з нежилих приміщень, загальною площею 129,50 кв.м., в будинку № АДРЕСА_1 місті Києві; стягнуто з ТОВ "Руш" на користь КП "Київжитлоспецексплуатація" 1 921,00 грн. судового збору за подання позову.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 346,00 кв.м. є комунальною власністю територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та закріплені за позивачем на праві господарського відання. При недоведеності відповідачем правових підстав для користування вказаними нежитловими приміщеннями, суд дійшов висновку про порушення прав позивача і захист їх шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Руш" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що судом першої інстанції не було досліджено інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої Примак О.В. є власником нежилих приміщень в будинку № АДРЕСА_1 місті Києві, з якою відповідач уклав договір оренди. Окрім цього, судом не було перевірено відмінності складу та площ приміщень, власником яких є територіальна громада міста Києва, від складу та площ приміщень, власником яких є Примак О.В., а також обставини внесення реєстраційного запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Києва. Водночас скаржник стверджував, що у разі переходу права власності на об`єкт оренди до нового власника договір оренди зберігає чинність для нового власника, що дає правові підстави наймачу користуватися нерухомим майном безперешкодно.

Відповідач також посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з підстав відмови у задоволенні клопотань про участь його представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції та прийняття рішення за відсутності відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Алданова С.О., Євсіков О.О., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 13.10.2020 р.

01.09.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

13.10.2020 р. розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 р. призначено справу до розгляду на 18.11.2020 р.

05.11.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2020 р. задоволено клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Алданова С.О., Поляк О.І.

У судовому засіданні, що відбулось 18.11.2020 р., відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову. Представник позивача та третьої особи-1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Третя особа-2 не взяла участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка її представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Київської міської ради № 7/4819 від 09.09.2010 р. "Про питання організації управління районами в місті Києві" (далі - Рішення № 7/4819 від 09.09.2010 р.) припинено з 31.10.2010 р. шляхом ліквідації районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи.

Згідно з пунктом 8 Рішення № 7/4819 від 09.09.2010 р. виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади міста Києва нерухомого та рухомого майна, коштів, підприємств, установ, організацій та іншого майна районних у місті Києві рад та їх органів.

Рішенням Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 р. "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" (далі - Рішення № 284/5096 від 02.12.2010 р.) затверджено переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1-10 до цього рішення.

Згідно з додатком № 2 до Рішення № 284/5096 від 02.12.2010 р. Київська міська рада затвердила перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Дарницькому районі (далі - Перелік).

У позиції 149 рядку 1.1.Б "Нежитловий фонд" таблиці 7 "Житлове господарство" вищезазначеного Переліку зазначено БПО, інвентарний номер 1, загальною площею нежилих приміщень 352,80 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 в м. Києві.

Згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1339 від 29.07.2011 р. "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 р. та № 715 від 12.05.2011 р." (далі - Розпорядження № 1339 від 29.07.2011 р.) нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в м. Києві, загальною площею 352,8 кв.м., закріплено за КП "Київжитлоспецексплуатація" на праві господарського відання (пункт 2.21 додатку 11 до розпорядження № 1339 від 29.07.2011 р.).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, виданого 26.12.2018 р., право господарського відання на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 346,00 кв.м., зареєстровано 19.12.2018 р. за КП "Київжитлоспецексплуатація".

У матеріалах справи також міститься технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений на замовлення позивача фізичною особою-підприємцем Піддубним В.О. Згідно з технічним паспортом станом на 12.04.2019 р. та відповідно до Експлікації загальна площа групи нежитлових приміщень № 1, 5, 7, 8 становить 346,00 кв.м.

Відповідно до наказу КП "Київжитлоспецексплуатація" № 04 від 04.01.2019 р. та акту обстеження від 03.06.2019 р. нежилі приміщення в будинку № АДРЕСА_1 зараховано на баланс позивача.

Підчас обстеження представниками КП "Київжитлоспецексплуатація" було встановлено, що частина нежилих приміщень, загальною площею 129,5 кв.м., використовується ТОВ "Руш" під розміщення магазину мережі "ЕVА" .

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 062/15/1/03-3051 від 22.07.2019 р., в якій він просив надати правовстановлюючі документи щодо користування вказаним нерухомим майном, а в разі відсутності - у строк до 03.08.2019 р. звільнити приміщення.

Вимога отримана відповідачем 25.07.2019 р. відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Предметом даного спору є виселення з нежитлових приміщень відповідача, який користується ними без належних правових підстав.

У статті 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

За змістом статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

За приписами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як убачається із матеріалів справи, нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 в м. Києві, загальною площею 352,80 кв.м. закріплені за позивачем на праві повного господарського відання згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1339 від 29.07.2011 р.

З урахуванням зазначеного, КП "Київжитлоспецексплуатація", якому майно належить на праві господарського відання, має право звертатися до порушника цих прав з речово-правовим позовом.

Майнові та організаційно-правові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

За доводами відповідача він користується нежитловими приміщеннями в будинку АДРЕСА_1 у місті Києві, загальною площею 123,5 кв.м., на підставі договору оренди № 01-09/Е325/2018 від 01.09.2018 р., укладеного з ФОП Примак О.В., яка, а не позивач, є власником орендованого відповідачем приміщення, що підтверджують витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 04.03.2019 р., 02.04.2019 р., 29.10.2019 р.

Однак наявність запису у Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо належності певній особі речового права на об`єкт нерухомості саме по собі не є беззаперечним доказом правомірності набуття нею такого права.

Так за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23.03.2015 р. у справі № 753/5010/14-ц, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08.07.2015 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.09.2015 р., задовоено частково позов прокуратури Дарницького району м. Києва в інтересах Київської міської ради до Примак Оксани Василівни , ОСОБА_2 , колективного підприємства "Сезон" про визнання недійсними правочинів, визнання права власності та витребування майна, зокрема, визнано право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежилі приміщення №№ 1-1 (групи приміщень № 1), з № 1 по № 1-1 (групи приміщень № 5), № 1 (групи приміщень № 6), № 1 (групи приміщень № 7), № 1 (групи приміщень № 8), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 329,50 кв.м; витребувано від ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради вищевказані нежилі приміщення.

Таким чином, законна презумпція про правомірність володіння нерухомим майном відповідачами у цивільній справі № 753/5010/14-ц щодо нежилих приміщень №№ 1-1 (групи приміщень № 1), з № 1 по № 1-1 (групи приміщень № 5), № 1 (групи приміщень № 6), № 1 (групи приміщень № 7), № 1 (групи приміщень № 8), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 329,50 кв.м., була спростована судовим рішення, яке набрало законної сили, і визнано право власності на нерухоме майно територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Такі обставини також підтверджуються, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.12.2018 р. та технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який відображає фактичну площу та характеристики об`єкту нерухомості на момент його обміру, а саме груп нежитлових приміщень №№ 1, 5, 7, 8, загальною площею 346,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, доводи апелянта на відмінність щодо складу та площ між приміщеннями, якими він користується, та тими, які перебувають у позивача на праві повного господарського відання, юридичного значення не мають, оскільки матеріали справи не підтверджують існування двох окремих об`єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_1 . Посилання відповідача на ту обставину, що незалежно від того, хто є власником приміщення, договір оренди зберігає свою силу у будь-якому випадку і для нового власника, є помилковим, адже право на передачу в оренду майна для цілей отримання від такого використання доходу належить лише власнику, тоді як Примак О.В. , з якою відповідач уклав договір оренди, таким не була.

Відхиляючи твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права за безпідставністю, колегія суддів виходить з того, що явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, правова позиція відповідача була викладена і доводи на її підтвердження були предметом судового дослідження, їм була надана належна юридична оцінка, тож господарський суд першої інстанції на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вірно вирішив господарський спір, прийняв законне рішення і правові підстави для його скасування або зміни відсутні.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Руш" на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2020 р. у справі № 910/14280/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2020 р. у справі № 910/14280/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14280/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.12.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.І. Поляк

С.О. Алданова