Постанова

від 23.11.2020 по справі 905/2447/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Справа № 905/2447/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської міської ради (вх.№1435 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Демідовою П.В., повний текст рішення складено та підписано 09.04.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-Сервіс Компані» , м.Маріуполь Донецької області,

до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області,

про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал-Сервіс Компані» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради, в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення Маріупольської міської ради та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/44-4371 від 05.09.2019 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Казанцева, 20б в Центральному районі міста ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» .

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного 17 вересня 2014 року між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-Сервіс Компані» про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-Сервіс Компані» земельної ділянки площею 0,0021 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:1037) по вул.Казанцева, 20б в Центральному районі міста Маріуполь, на тих самих умовах і на той самий строк, в наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 17.09.2014р., зареєстрованого Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 23.09.2014 за № 7114436

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада , (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі «Орендодавець» , в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови «Про надання повноважень з вчинення правочинів» від 23.01.2017 року № 23, з одного боку,

та

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ-СЕРВІС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження юридичної особи: м. Маріуполь, пр.Металургів, буд. 58, прим. 25, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.01.2019р., іменоване далі «Орендар» , з другого боку,

уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 17.09.2014 року, зареєстрованого Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області № 7114436 від 23.09.2014р., на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 17.09.2014, зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області № 7114436 від 23.09.2014р. (далі - Договір), викласти у наступній редакції:

« 3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 11.07.2019 року до 10.07.2024 року)» .

2. Усі інші пункти Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендар

Маріупольська міська рада Товариство з обмеженою відповідальністю

87500, м. Маріуполь, пр. Миру, 70. «ТЕРМІНАЛ-СЕРВІС КОМПАНІ»

Код ЄДРПОУ 33852448 код ЄДРПОУ 37509940

87555, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.58

прим. 25

Підпис М.П. Підпис

Стягнуто з Маріупольської міської ради Донецької області на користь ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» 3 842,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи позивач продемонстрував добросовісне прагнення досягнути істини через ознайомлення з документами відповідача, які стали підставою для відмови у подовженні договору оренди. Позивач звернувся до засобу масової інформації, в якому, за змістом рішення від 2013 року, повинні були бути офіційно оприлюднені рішення з приводу зонування міста. У відповідь на запит ПрАТ «Газета «Приазовський робочий» повідомило про відсутність публікацій рішень відповідача протягом травня - липня 2013 року. У зв`язку з чим позивач наполягав на тому, що рішення відповідача від 18.06.2013 не набрало чинності. Відповідач не спростував факт відсутності публікації його рішення та набрання ним чинності, а також не надав власних рішень, стосовно зонування міста. Суд врахував, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно позивача, що належить йому на праві власності, а тому відмова у пролонгації строку договору оренди не відповідає критерію пропорційності, адже у будь-якому разі жодний інший орендар, крім позивача, не зможе користуватися цією земельною ділянкою, в умовах відсутності спору щодо прав власності на об`єкт нерухомості. В ході розгляду справи відповідач не довів порушення суспільних інтересів існуванням орендних відносин між сторонами у тій мірі, яка повинна призвести до застосування втручання держави у права особи на мірне володіння майном в порядку ч. 2 ст. 1 Першого Протоколу. Спірне рішення відповідача встановленим критеріям не відповідає, оскільки прийнято з порушенням прав позивача, як добросовісного орендаря та власника нерухомого майна, без належного обґрунтування (зокрема, наявністю суспільного інтересу, який би виправдовував позбавлення позивача права користування земельною ділянкою та як наслідок права користування власним майном). У зв`язку з чим, суд задовольнив позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/44-4371 від 05.09.2019.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, сукупність висновків щодо незаконності рішення від 05.09.2019, відсутність заперечень з боку відповідача у поновленні договору у передбачений ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» строк, свідчить про наявність підстав для застосування до спірних відносин ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . Оскільки зміст та умови додаткової угоди відповідають приписам Закону України «Про оренду землі» та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2014 року у запропонованій позивачем редакції, крім посилання на те, що додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами, оскільки з прийняттям рішення суду підписання угоди з боку сторін не відбувається. Стосовно початку перебігу строку оренди, суд зазначив, що позивачем він визначений з 10.07.2019 по 10.07.2024. Проте, початок перебігу строку після поновлення договору не може співпадати с днем, який є останнім строком оренди, у зв`язку з чим, суд зазначив, що строк оренди починається з 11.07.2019 по 10.07.2024.

Маріупольська міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що 23.07.2019 на офіційному веб-сайті міста Маріуполя було опубліковано проект рішення міської ради Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.Казанцева, 20Б в Центральному районі міста ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» , за результатами розгляду якого було прийнято рішення Маріупольської міської ради від 05.09.2019 №7/44-4371, пунктом 1 якого було відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:006:1037) площею 0,0021 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі (торгового павільйону) по вул.Казанцева, 20Б в Центральному районі міста ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» . Підстава для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки була обумовлена зауваженнями до проекту рішення Головного управління містобудування та архітектури від 28.07.2019 №30.5/27706, відповідно до яких земельна ділянка та нежитлова споруда розташована у зоні ТР-2, що не відповідає плану зонування міста Маріуполя. На спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює законну, безпечну експлуатацію такої споруди на земельній ділянці у межах червоних ліній та не є допустимим для розташування відповідно до зонінгу. На думку відповідача, судом помилково зроблено висновок щодо недоведеності знаходження земельної ділянки в зоні з обмеженими можливостями у зв`язку з не долученням плану зонування території міста Маріуполя та комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, адже такі документи містяться на офіційному сайті Маріупольської міської ради.

Зазначає, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами 1-3 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо істотних умов договору. Відсутність проекту додаткової угоди позбавляє Маріупольську міську раду як орендодавця, можливості узгодити істотні умову договору з орендарем. Таким чином, відсутність належного повідомлення орендодавця у строк, передбачений п.3.2. договору про намір скористатися переважним правом та додаткової угоди свідчить про неналежне виконання умов договору орендарем.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради (вх.№1435 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 та призначено справу до розгляду.

26.06.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6196), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№6196), залишає його без розгляду, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради (вх.№1435 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19. Встановлено позивачу строк до 19.06.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту.

Проте, позивачем відзив на апеляційну скаргу подано лише 24.06.2020, і останній не просить поновити пропущений строк подання відзиву на апеляційну скаргу.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що ухвалу суду від 09.06.2020 позивачем на дату складання відзиву не отримано, з текстом вказаної ухвали він ознайомився за допомогою ЄДРСР 19.06.2019, тому вважає, що строк подання відзиву на апеляційну скаргу пропущено не було, з огляду на те, що в ухвалі суду від 09.06.2020 встановлено строк протягом якого позивач повинен надати відзив на апеляційну скаргу, який залежить не від дати ознайомлення з ухвалою суду, а від дати, встановленої судом, а наведені позивачем обставини можуть бути підставою для поновлення пропущеного позивачем строку на подання відзиву.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 09.06.2020, яка була направлена, зокрема позивачу за адресою, зазначеною самим позивачем в позовній заяві та відповідачем в апеляційній скарзі, повернулась до суду з відміткою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» є: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, будинок 58, приміщення 25, тобто та адреса, за якою судом направлялась ухвала суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Будучи позивачем у даній справі товариство повинно було опікуватись про рух справи.

Враховуючи те, що позивачем відзив на апеляційну подано не у строк встановлений судом, останній не просить поновити пропущений строк, колегія суддів залишає його без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 зупинено провадження у справі №905/2447/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц, оскільки результат перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі №905/2447/19 безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справах №159/5756/18, №313/350/16-ц та з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у вказаних справах правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності.

22.09.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанови у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 провадження у справі № 905/2447/19 поновлено та призначено справу до розгляду на "23" листопада 2020 р. о 10:00 год.

20.11.2020 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№11335).

23.11.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява (вх.№11388), в якій відповідач просить проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності уповноваженого представника апелянта.

Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 17.11.2020 та телефонограмами від 19.11.2020.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Маріупольської міської ради від 29.09.2012 №6/22-2551 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Казанцева, 20 у Жовтневому районі міста громадянці Ремпель В.Н. надано в оренду строком на п`ять років земельну ділянку площею 0,0021 га, кадастровий номер 1412336300:01:0069:1037 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі (торгового павільйону) по вул. Казанцева, 20 у Жовтневому районі міста громадянці Ремпель В.Н.

Зі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2013 вбачається, що ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» є власником нежитлової будівлі, загальною площею 18,6 кв.м, розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Казанцева, буд. 20Б.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» є власником нежитлової будівлі, загальною площею 18,6 кв.м, розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Казанцева, буд. 20Б.

Рішенням Маріупольської міської ради від 10.07.2014 № 6/40-4634 «Про перехід права користування (оренди) земельних ділянок в Іллічівському, Жовтневому районах міста до товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал - Сервіс Компані» -припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0021 га по вул. Казанцева, 20 у Жовтневому районі міста громадянці ОСОБА_1 ; передано в оренду ТОВ «Термінал - Сервіс Компані» земельну ділянку площею 0,0021 га, кадастровий номер 1412336300:01:0069:1037.

17.09.2014 на підставі зазначеного рішення, між Маріупольською міською радою, орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал -Сервіс Компані» , орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Казанцева, 20-б у Жовтневому районі міста Маріуполь (кадастровий номер 1412336300:01:0069:1037).

Відповідно до п.3.1. договору договір укладено на п`ять років (з 10.07.2014 до 10.07.2019).

Згідно з п.3.2. договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Пунктом 9.2.9. договору передбачено, що орендар зобов`язаний за два місяця до закінчення строку дії договору оренди звернутися до орендодавця з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Договір складено та підписано сторонами без зауважень.

11.06.2019 ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» подано до Маріупольської міської ради заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки.

Рішенням Маріупольської міської ради від 05.09.2019 № 7/44-4371 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.Казанцева, 20б в Центральному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал -Сервіс Компані» відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:006:1037) площею 0,0021 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі (торгового павільйону) по вул.Казанцева, 20Б в Центральному районі міста ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» .

23.10.2019 ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» звернулось до Маріупольської міської ради з листом, в якому посилаючись на належне виконання умов договору оренди від 10.07.2014, зазначило, що товариство має право на подовження договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих саме умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі . Надало два примірника проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.09.2014.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України Про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі має назву Поновлення договору оренди землі та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вже зазначалось, 17.09.2014 між Маріупольською міською радою та ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» на підставі рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 № 6/40-4634 було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Казанцева, 20-б у Жовтневому районі міста Маріуполь (кадастровий номер 1412336300:01:0069:1037), строком на п`ять років (з 10.07.2014 до 10.07.2019).

Умовами договору, а саме, п.3.2., 9.2.9. передбачено, що орендар має переважне право поновлення договору на новий строк, якщо не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомить письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Тобто, ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» повинен був повідомити Маріупольську міську раду про свій намір поновлення договору оренди земельної ділянки від 17.09.2014 на новий строк, у строк до 10.05.2019.

Частиною другою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено зобов`язання орендаря повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Проте, позивачем заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки подано лише 11.06.2019 та до заяви не було додано проект додаткової угоди, що є порушенням як умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, так і норм ч.2, 3 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Позивач посилається на те, що проект додаткової угоди не був наданий у зв`язку з відсутністю такого документу в переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги - "Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку".

Однак, зазначені посилання позивача є необґрунтованими зважаючи на те, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» не містить виключень щодо необхідності дотримання вищенаведених умов реалізації орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі, а тому відсутність проекту додаткової угоди в переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги не впливає на обов`язок орендаря при реалізації зазначеного переважного права додати до пропозиції про продовження дії договору проект додаткової угоди.

За таких обставин, позивач не був позбавлений можливості додатково до наданого пакету документів надати проект додаткової угоди (поштою або в будь-який інший спосіб).

ТОВ «Термінал -Сервіс Компані» проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.09.2014 було подано до Маріупольської міської ради лише 23.10.2019 при зверненні з листом, в якому позивач повідомляв, що має право на подовження договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих саме умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки належно виконував умови договору оренди.

Позивач в позовній заяві наполягає на пролонгації строку дії договору оренди шляхом мовчазної згоди на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відмовляючи позивачу у поновленні строку оренди земельної ділянки, відповідач послався на те, що представником орендаря заява про поновлення строку дії договору була подана до Центру надання адміністративних послуг 11.06.2019, за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії договору. Крім того, торговельний об`єкт за вказаною адресою розташований на зеленій зоні та будучи капітальною спорудою уявляє собою тимчасову споруду з продажу продуктів харчування, яка в свою чергу, не відповідає ані критеріям архетипу тимчасових споруд, ані комплексній схемі їх розміщення.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, послався на те, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Хоча умовами договору таке повідомлення передбачено, у ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» така вимога відсутня. Судом застосовано правову позицію викладену, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц вирішила відступити від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі №914/772/17.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність і передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Учасники спору завжди повинні мати змогу орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент учинення дії.

У рішенні у справі Sunday Times v. United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вираз передбачено законом охоплює дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що цей термін передбачає не лише писане право, як-от норми законів, а й неписане, тобто усталені в суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Велика Палата Верховного Суду виконує роль найвищої інстанції у вищій судовій інстанції та висновки, викладені в її постановах, за наявності інших, до яких дійшли як колегії, так і палати (об`єднані палати) у будь-якому разі мають найвищу силу. У разі ж наявності різних позицій у самій Великій Палаті застосовується позиція, викладена в постанові з більш пізньою датою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 №755/10947/17).

Колегія суддів зазначає, що позивачем у даній справі не дотримано вимог встановлених частиною другою та третьою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідних для процедури поновлення договору на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , а саме: заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки подано з порушенням як умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, так і норм ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі ; до заяви про поновлення договору оренди землі не надано проекту додаткової угоди.

Посилання позивача на те, що відповідач розглянув його заяву та прийняв оскаржуване рішення тільки 05.09.2019, тобто після майже трьох місяців з моменту отримання заяви позивача від 11.06.2019 та після майже двох місяців після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки позивачем не дотримано процедури, встановленої зокрема частиною другою та третьою статті 33 цього Закону, які дають орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення в силу закону.

Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц.

Колегія суддів зазначає, що наявність нерухомого майна на земельній ділянці, наданій позивачу за договором оренди від 17.09.2014, згідно положень діючого законодавства, не є безумовною підставою для поновлення договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищезазначеними нормами матеріального права, висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки є помилковими, в зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стосовно визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/44-4371 від 05.09.2019 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Казанцева, 20б в Центральному районі міста ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» , колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 3 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.9 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку, визначеному законом.

Системний аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що місцеве самоврядування повинно здійснюватися відповідно до вимог Конституції України та законів України, має на меті вирішення питань місцевого значення, що є правом територіальної громади.

Таким чином, правові акти місцевого самоврядування не повинні суперечити Конституції і законам України.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 155 Земельного кодексу України унормовано, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В обґрунтування прийняття відповідачем рішення №7/44-4371 від 05.09.2019 зазначається, що згідно зауваження до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 28.07.2019 №30.5/27706, відповідно до плану зонування території міста Маріуполя прошена земельна ділянка розташована у територіальній зоні ТР-2, до якої відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг. Згідно з планом зонування території міста Маріуполя у зоні ТР-2 дозволяється розміщувати тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, які не мають фундаменту, зблоковані з зупинкою громадського пасажирського транспорту, загальною площею не більше 4 кв.м. Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд та їх архітектурного типу для провадження підприємницької діяльності на території Центрального району міста Маріуполя не передбачено тимчасових споруд за зазначеною адресою. Крім того, торговельний об`єкт за вказаною адресою розташований на зеленій зоні та будучи капітальною спорудою уявляє собою тимчасову споруду з продажу продуктів харчування, яка в свою чергу, не відповідає ані критеріям архетипу тимчасових споруд, ані комплексній схемі їх розміщення.

Підстава, на яку посилається відповідач, юридично виникла з прийняттям рішення про план зонування міста Маріуполь, тобто 18.06.2013. Поряд із цим, договір оренди земельної ділянки був укладений 17.09.2014.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, обставина, на яку посилається відповідач, вже існувала на момент підписання ним спірного договору, та фактично не є новою обставиною на момент закінчення терміну оренди спірної земельної ділянки, проте на момент укладення договору така обставина не була перепоною для породження орендних відносин.

Таким чином, обставини, які існували у позивача стосовно земельної ділянки, яка стала об`єктом оренди за спірним договором, залишаються незмінними як на час укладання договору оренди, так і на час розгляду справи.

Крім того, відповідачем не надано жодного належного доказу розташування спірної земельної ділянки саме на території, на якій згідно з планом зонування міста не передбачено розташування споруд, зокрема не надано затвердженого Плану зонування міста. Зауваження Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 28.07.2019 № 30.5/27706, на які міститься посилання у рішенні відповідача від 05.09.2019 № 7/44-3371, не може бути належним доказом, адже такий підрозділ знаходиться у підпорядкуванні відповідача. До того ж, до матеріалів справи не надані ці зауваження.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги, посилається на власні рішення від 18.06.2013 № 6/28-3210 «Про затвердження Плану зонування території м. Маріуполя» , План зонування, розроблений державним підприємством «Український державний науково дослідницький інститут проектування міст «Гіпроград» ім. Ю.Н. Білоконя, рішення від 28.06.2016 № 7/11-768 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та їх архітектурного типу для провадження підприємницької діяльності на території Центрального району м. Маріуполя» , Комплексну схему розміщення тимчасових споруд. Проте, вказані документи не надані до матеріалів справи.

Отже, наявність підстав, вказаних в рішенні про відмову в поновленні договору оренди землі не доведено.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апелянта не спростовують висновок місцевого господарського суду в частині визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/44-4371 від 05.09.2019 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Казанцева, 20б в Центральному районі міста ТОВ «Термінал-Сервіс Компані» , в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині є правомірним.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 скасувати в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал -Сервіс Компані» (87555, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок 58, приміщення 25, код ЄДРПОУ 37509940) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70; код ЄДРПОУ 33852448) 2881,50 судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.12.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова