Рішення

від 01.12.2020 по справі 904/4927/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020м. ДніпроСправа № 904/4927/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Берегиня"

до Приватного підприємства приватна фірма "Мастер плюс"

про стягнення 127 031 грн.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

Від позивача Прокопчук В.В.

Від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП Берегиня" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства приватна фірма "Мастер плюс" суми боргу 92 155 грн. за отриманий товар згідно Договору поставки товару №Щ-19/06-19-01 від 19.06.2019р., пені в розмірі 34 876 грн. 42 коп. за порушення умов проведення розрахунків за Договором поставки товару №Щ-19/06-19-01 від 19.06.2019р. та судові витрати у справі.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову від 03.09.2020р.

Ухвалою Господарського суду від 28.09.2020р. повернуто позивачу заяву про забезпечення позову в зв`язку з недотриманням вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

06.10.2020р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову усунувши недоліки, визначені ухвалою суду.

Ухвалою суду від 06.10.2020р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Берегиня" відмовлено.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Звернувся до господарського суду з клопотанням про повторний розгляд заяви про забезпечення позову від 03.09.2020р.

Відповідач у судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством приватною фірмою "Мастер плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТП Берегиня" 19.06.19р. підписано договір поставки товару №Щ-19/06-19-01 (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору за умовами цього Договору Постачальник зобов`язується протягом дії цього Договору передати у власність Покупця, а Покупець своєчасно приймати та оплачувати щебеневу продукцію, що іменується надалі - Товар. Одиниця виміру, ціна за одиницю виміру Товару, визначається Сторонами у Протоколах погодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору, та оформлюється в формі додатків.

Відповідно до п. 1.2 Договору рахунки-фактури, на підставі яких проводиться оплата товару оформляється Постачальником з визначенням найменування, кількості, умов поставки та вартості Товару.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Умовами п. 2.3 Договору визначено, що постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання за цим Договором в момент отримання товару Покупцем на станції призначення. З настанням вказаного моменту будь-які претензії щодо кількості Товару Постачальником не приймаються.

Ціна одиниці виміру Товару визначається за домовленістю між Сторонами та зазначається у додатках до цього Договору, котрі є невід`ємними частинами цього Договору ( п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору сторони погодилися з тим, що ціна Товару, зазначена у Протоколі погодження договірної ціни не може бути змінена за ініціативи постачальника в односторонньому порядку. При зміні ціни Товару Сторони підписують новий протокол погодження договірної ціни.

Відповідно до п. 3.3 Договору загальна вартість Товару не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії Товару за всіма приймальними документами та рахунками-фактурами.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на підставі рахунків-фактур виставлених Постачальником на оплату на умовах 100% попередньої оплати, як мінімум за партію Товару, що готується до відвантаження.

В п. 4.2 Договору вказано, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у рахунку-фактурі на оплату товару протягом 2 банківських днів від дати підписання цього Договору, або в інший термін погоджений сторонами.

Умовами п. 6.2 Договору визначено, що у випадку прострочення оплати за замовлену партію Товару, в залежності від її поставки покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Сплата сторонами пені та штрафних санкцій не звільняє їх від виконання прийнятих себе договірних зобов`язань за цим Договором (п. 6.3 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.19 року, а в частині розрахунків до моменту повного їх виконання сторонами.

Умовами п. 9.7 Договору визначено, що видаткові накладні, за якими передається Товар за даним Договором, а також додаткові угоди та інші двосторонні документи до договору, підписані уповноваженими представниками Сторін, вважаються невід`ємною частиною даного Договору.

Додатком №1 до Договору від 19.06.2019р. сторонами погоджено найменування та кількість Товару, що поставляється.

Згідно заяви від 20.06.2019р. №20/06/02 відповідач звернувся з проханням відвантажити гранітну продукцію.

Згідно виписки по рахунку відповідачем з 04.07.2019р. по 19.09.2019р. сплачено за договором 140 000 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 15.07.2019р. заборгованість за відповідачем становила 132 155 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №02/07-01 від 02.07.2020р. щодо перерахування 127 031 грн. 42 коп.

Встановлено, що 29.06.2019 року, згідно залізничної накладної № 34014266, було здійснено відвантаження 8 (Восьми) вагонів Відсіву гранітного в кількості 555 (П`ятсот п`ятдесят п`ять) тонн на загальну суму 185 925 (Сто вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. у т. ч. ПДВ ЗО 987,50 грн. Також, керуючись п. п. 4.1. Договору, Позивач виставив Відповідачу Рахунок-фактуру № Щ-006 від 01.07.2019 р. на суму 185 925,00 грн. з ПДВ. Про відсутність претензій по кількості та якості відсіву гранітного свідчить підпис та печатка Відповідача на видаткові накладні від Позивача № РН-000005 від 29.06.2019 року.

30.06. 2019 року, згідно залізничної накладної № 34023937, було здійснено відвантаження 2 (Двох) вагонів Відсіву гранітного в кількості 138 (Сто тридцять вісім) тонн на загальну суму 46 230 (Сорок шість тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. у т. ч. ПДВ 7 705,00 грн. Також, керуючись п. п. 4.1. Договору, Позивач виставив Відповідачу Рахунок-фактуру № Щ-007 від 01.07.2019 р. на суму 46 230,00 грн. з ПДВ. Про відсутність претензій по кількості та якості відсіву гранітного свідчить підпис та печатка Відповідача на видаткові накладні від Позивача № РН-000006 від 30.06.2019 року.

Станом на 01.07. 2019 року, було відвантажено продукції на загальну суму 232 155

Встановлено, що Позивач виконав умови Договору.

Фактично Відповідач здійснив на банківський рахунок Позивача: 04.07.2019 р. 25 000 грн. 00 коп.; 05.07.2019 р. 25 000 грн. 00 коп.: 09.07.2019 р. 50 000 грн. 00 коп.; 06.09.2019 р. 20 000 грн. 00 коп.; 13.09.2019 р. 10 000 грн. 00 коп.; 19.09.2019 р. 10 000 грн. 00 коп.;

Встановлено, що на час розгляду справи сума боргу Відповідача перед Позивачем за відвантажений товар складає 92 155 гривень 00 коп. з ПДВ.

Наявність заборгованості перед Позивачем, Відповідач підтвердив підписанням акту звірки на дату станом на 15.07. 2019 року на суму 132 155

Приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За правилами Цивільного кодексу України пеня обчислюється - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Перевіркою розрахунків встановлено, що позивачем необгрунтовано збільшено розмір пені та не дотримано приписів ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Клопотання відповідача щодо повторного розгляду заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки вищевказану заява розглянуто та прийнято ухвалу про відмову в її задоволенні. Приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повторний розгляд вже розглянутої заяви про забезпечення позову.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства приватна фірма "Мастер плюс" (49024, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 40, кв. 248, ідентифікаційний код 30375496) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Берегиня" (03039, м. Київ, вул. Руслана Лужевського, буд. 14, ідентифікаційний код 40754426) заборгованість 92 155 грн., пеню 27 996 грн. 57 коп., судовий збір 1 802 грн. 27 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 03.11.2020

Суддя Г.В. Манько