Рішення

від 23.11.2020 по справі 910/6285/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/6285/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомВійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" простягнення 8 102 723 грн 35 коп. Представники сторін: від прокуратури:Набієва М.І. від позивача:Ковальчук І.В. - представник згідно витягу від відповідача:Боришкевич В.О. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" про стягнення 8 102 723 грн 35 коп. штрафних санкцій, в тому числі: 4 706 372 грн 01 коп. пені та 3 396 351 грн 34 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем державного контракту належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки продукції, у зв`язку з чим позивачем нараховано 4 706 372 грн 01 коп. пені та 3 396 351 грн 34 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

26.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6285/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, проводити розгляд справи у закритому судовому засіданні, підготовче засідання призначено на 25.06.2020.

24.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

У підготовчому засіданні 25.06.2020 судом оголошено перерву до 09.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 повернуто Міністерству оборони України з Державного бюджету України судовий збір у сумі 71 080 грн 65 коп.

09.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив та заява про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 09.07.2020 судом оголошено перерву до 07.09.2020.

29.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відзив.

17.08.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

07.09.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та пояснення.

У підготовчому засіданні 07.09.2020, суд, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.09.2020.

09.09.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява-клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру 339 635 грн 13 коп.

Судове засідання, призначене на 21.09.2020, не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Плотницької у відпустці.

Телефонограмою сторін повідомлено про призначення судового засідання на 15.10.2020.

Судове засідання, призначене на 15.10.2020, не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 суд призначив судове засідання на 23.11.2020.

У судове засідання 23.11.2020 з`явилися представники сторін та прокурор.

Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Прокурор надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та просить суд відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.11.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи та прокурора, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 між Міністерством оборони України (замовник за контрактом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (виконавець за договором) укладено державний контракт на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 403/1/19/56 (далі - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується у 2019 році виконати роботи та поставити продукцію в обсягах та у строки, що зазначені у календарному плані виконання робіт (поставки продукції) за державним оборонним замовленням згідно з додатком 1 до контракту (далі - календарний план), а замовник - прийняти через № 5277 військове представництво Міністерства оборони України (далі - представництво замовника) та вантажоодержувача зазначеного у календарному плані та оплатити.

Відповідно до пункту 2.1. контракту орієнтовна вартість робіт (продукції) на момент укладення контракту без урахування податку на додану вартість становить 42 793 610,70 грн. Податок на додану вартість становить 8 558 722 грн 14 коп. Орієнтовна вартість робіт (продукції) за контрактом з урахуванням податку на додану вартість становить 51 352 332 грн 84 коп.

Згідно з пунктом 3.11. контракту датою виконання виконавцем зобов`язань щодо виконаних робіт (продукції) є дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції за контрактом.

За умовами пункту 4.1. контракту виконавець зобов`язаний виконати роботи та поставити продукцію згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеному в календарному плані, та надати замовнику документи згідно пункту 2.13 контракту.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 (пункт 10.1. контракту в редакції додаткової угоди № 1).

Дослідивши правову природу відносин, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачем змішаного договору, в якому містяться елементи договорів підряду та поставки.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норми частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем умов контракту в частині постачання продукції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного сторонами контракту від 20.05.2019 № 403/1/19/56, відповідач поставив, а позивач прийняв продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі військового майна від 27.02.2020 № 35, від 26.02.2020 № 47/р, від 26.02.2020 № 9.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 20.05.2019 № 403/1/19/56 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки продукції, зокрема, відповідачем були порушені обумовлені в контракті строки, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано доказів поставки позивачу продукції у встановлений у контракті строк.

Листом від 26.11.2019 № 403/2/2/8574 позивач звернувся до відповідача з претензією про порушення умов договору.

Листом від 03.12.2019 № 03-03 відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої повідомив, що виконання контракту поставлено у залежність від єдиного виробника автомобілів КрАЗ - ПрАТ АвтоКрАЗ та його офіційного дилера - ТОВ Торговий дім АвтоКрАЗ . Наразі, ТОВ Торговий дім АвтоКрАЗ поставку шасі автомобілів прострочив.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за державним контрактом на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 20.05.2019 № 403/1/19/56, позивачем за порушення термінів поставки продукції нараховано відповідачу 4 706 372 грн 01 коп. пені та 3 396 351 грн 34 коп. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.2. контракту встановлено за порушення строків виконання робіт (поставки продукції) виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % відсотка від вартості (з ПДВ) невиконаних робіт, непоставленої (недопоставленої) продукції за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки робіт (поставки продукції), а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної суми.

Дії відповідача є порушенням умов контракту, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 7.2. контракту.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов контракту та нормам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної поставки продукції за державним контрактом на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 20.05.2019 № 403/1/19/56, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу визнаються судом обґрунтованими на суму 4 706 372 грн 01 коп. та 3 396 351 грн 34 коп. відповідно.

Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, обґрунтовуючи це неналежним виконанням замовником своїх зобов`язань щодо приймання продукції, а також довготривалим оформленням повноважень для підписання необхідних документів. Також, вказане клопотання мотивоване відсутністю збитків у замовника, низьким рівнем прибутку виконавця, наявністю загрози банкротства підприємства та неможливістю виконання гарантійних зобов`язань перед замовником в майбутньому.

При цьому, відповідач подав до суду контр-розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого розмір пені за порушення термінів постачання продукції становить 339 635 грн 13 коп.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку військового представництва № 5277 на звороті сповіщення від 28.11.2019 про пред`явлення виробів, вказані вироби прийняті 03.12.2019 та вважаються такими, що підлягають відповідальному зберіганню на підприємстві виробника до затвердження договірної ціни.

Листом від 24.12.2019 № 24-06 виконавець надіслав на адресу замовника для розгляду та надання висновку розрахунково-калькуляційні матеріали.

В матеріалах справи наявні висновки військового представництва № 5277 від 26.12.2019 № 2160, від 26.12.2019 № 2161, від 26.12.2019 № 2162, від 11.01.2020 № 29, від 11.01.2020 № 30, від 11.01.2020 № 31.

Листом від 03.01.2020 № 03-04 відповідач повідомив замовника, що роботи згідно укладеного сторонами контракту завершені в повному обсязі, вироби прийняті військовим представництвом № 5277 та передані на відповідальне зберігання.

Листом від 03.01.2020 № 03-02 відповідач звернувся до замовника з проханням затвердити договірну ціну продукції за державним контрактом особисто або невідкладно надати повноваження на вчинення таких дій відповідній посадовій особі, у зв`язку з тим, що прострочення передачі продукції виконавцем замовнику призводить до нарахування виконавцю штрафних санкцій.

Листом від 08.01.2020 № 08-04 відповідач звернувся до Міністра оборони України, в якому повідомив, що станом на 03.01.2020 підприємство виконало зобов`язання в частині модернізації і ремонту у повному обсязі, продукцію прийнято військовим представництвом, проте, затвердження сторонами договірної ціни унеможливлює відсутність у посадових осіб Міністерства оборони України повноважень на 2020 рік щодо укладення правочинів за відповідним напрямком. Відтак, виконавець повідомив, що виконанні роботи не може бути прийняті, внаслідок чого до підприємства можуть бути застосовані штрафні санкції.

Листом від 13.02.2020 № 13-02 відповідач звернувся до Міністра оборони України з проханням вжити заходів щодо видачі відповідної довіреності посадовим особам Міністерства оборони України.

З огляду на вищевикладене, суд враховує твердження відповідача про те, що з причин, які від нього не залежали, замовник протягом грудня місяця не затверджував виконавцю договірну ціну, а починаючи з 01.01.2020 в останнього були відсутні повноваження на затвердження договірної ціни, що призвело до затримки приймання продукції з оформленням відповідних актів приймання-передачі військового майна.

При цьому, з висновку військового представництва № 5277 на звороті сповіщення від 28.11.2019 про пред`явлення виробів на приймально-здавальні випробування вбачається, що вироби прийняті без будь-яких зауважень.

Таким чином, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності та принципу збалансованості інтересів сторін, з огляду на стратегічне значення відповідача для економіки та безпеки держави, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим та вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій до 339 635 грн 13 коп. за контр-розрахунком відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (вул. Димитрія Ростовського, 150, смт. Макарів, Київська обл., 08001, ідентифікаційний код 30763942) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 339 635 (триста тридцять дев`ять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 13 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (вул. Димитрія Ростовського, 150, смт. Макарів, Київська обл., 08001, ідентифікаційний код 30763942) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 121 540 (сто двадцять одна тисяча п`ятсот сорок) грн 85 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 02.12.2020

Суддя Н.Б.Плотницька