Рішення

від 26.11.2020 по справі 911/2324/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2020 р. Справа № 911/2324/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО-ГРАУНД", 32398, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Колодіївка, вулиця Центральна, будинок 7

до Приватно-орендного підприємства "Руна", 09246, Київська область, Кагарлицький район, село Переселення, вулиця Медова, будинок 2

про стягнення 281 374,10 грн за договором купівлі-продажу б/н від 03.04.2019

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватно-орендного підприємства "Руна" про стягнення 281 374,10 грн, з яких: 260 999,96 грн сума основного боргу, 14 087,10 грн пеня, 2 816,90 грн 3% річних та 3 470,25 грн інфляційні нарахування за договором купівлі-продажу б/н від 03.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договору купівлі-продажу б/н від 03.04.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену сільськогосподарську продукцію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позовну заяву не подав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга статті 178 Господарського процесуального кодексу України).

Про розгляд даної справи в Господарському суді Київської області відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу поштових відправлень з кореспонденцією суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 26.11.2020 судом підписано скорочене рішення; від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника; відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

03 квітня 2019 року між Приватно-орендним підприємством "Руна" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію: зерно амаранту у заліковій вазі, вирощене Продавцем на площі 30 га (пункт 1.1 Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору визначену ціну товару, яка становить 25,00 грн/кг з ПДВ включно; кількість товарного зерна, яке підлягає оплаті, визначається шляхом зважування після очистки і сушіння.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, умови поставки - склад Покупця (Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Переселення, вул. Медова, 2). Всі витрати при завантаженні транспорту здійснюються за рахунок Продавця. У випадку розбіжностей умов цього Договору з правилами Інкотермс-2010 пріоритет мають умови Договору.

Претензії щодо якості товару приймаються протягом 5 днів від дати відвантаження товару Покупцеві при умові їх оформлення у встановленому порядку (пункт 3.8 Договору).

Пунктами 3.9 та 3.10 Договору зазначено, що термін дії договору до 31.03.2020 або до повного виконання; договір може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.3 Договору термін оплати: покупець оплачує вартість товару до 30 березня 2020 року включно.

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання акта приймання-передачі товару, видаткової накладної на товар та фактичної передачі залікової ваги товару після здійснення його доробки Покупцем (пункт 5.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що за неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та умов цього Договору.

Так, на підставі умов укладеного договору Покупцем та Продавцем підписано видаткову накладну № 1 від 12.02.2020, згідно якої позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар - амарант, в кількості 10,64 т, на суму 265 999,96 грн (в тому числі ПДВ 44 333,33 грн).

Позивач стверджує, що відповідач в порушення своїх договірних зобов`язань свій обов`язок щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, сплативши 5 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 649 від 26.06.2020.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією № 01/07-2020/1 від 01.07.2020 з вимогою виконати свої зобов`язання за договором купівлі-продажу б/н від 03.04.2019 належним чином та перерахувати на рахунок позивача 260 999,96 грн заборгованості, однак відповідач заборгованість не сплатив, вмотивованої відповіді не надав.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений відповідачем товар за договором становить 260 999,96 грн.

За змістом статей 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором купівлі-продажу та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини першої статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частин першої та другої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу позивач передав відповідачу товар на загальну суму 265 999,96 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 1 від 12.02.2020.

Позивачем також долучено до матеріалів справи рахунок на оплату № 1 від 12.02.2020, виставлений ПОП "Руна" для здійснення оплати за товар.

Частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, частини шостої статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами укладеного між сторонами Договору передбачено, що Покупець оплачує вартість товару до 30.03.2020 включно.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до видаткової накладної № 1 купівля-продаж товару відбулась 12.02.2020.

Таким чином, з урахуванням приписів частини першої статті 692 Цивільного кодексу України у відповідача виник обов`язок з оплати отриманого товару після його прийняття, тобто у день поставки товару.

Отже враховуючи викладене, строк оплати товару є таким, що настав та не виконаний боржником у строк, встановлений договором.

Товар оплачено відповідачем частково в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 649 від 26.06.2020.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 260 999,96 грн (265999,96-5000,00) є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14 087,10 грн, 3% річних у розмірі 2 816,90 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 470,25 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 547 цього Кодексу встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Як вже зазначалось, в розділі 6 договору купівлі-продажу від 03.04.2019 визначено, що за неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та умов цього Договору.

Отже, як вбачається з викладеного, сторони не передбачили в умовах договору можливість сплати пені та не визначали її розмір.

Разом з тим, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, на яку посилався позивач, визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов`язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, суд приходить до висновку, що сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, тому немає підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних, нарахованих за період з 31.03.2020 по 06.08.2020, та інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2020 року по червень 2020 рок, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статтею 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в частині щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 816,90 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 470,25 грн підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першої - третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 260999,96 грн - сума основного боргу, 2 816,90 грн - 3% річних та 3 470,25 грн - інфляційні нарахування. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" у позовній заяві, яка є першою заявою по суті спору, визначено складову судових витрат: 4 220,61 грн судового збору та 7 500,00 грн витрат на правову допомогу, та повідомлено суд, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в ході розгляду справи.

26 листопада 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" надійшла заява про долучення доказів на підтвердження витрат про надання правничої допомоги по даній справі, до якої додано: Договір про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020 разом з додатком № 1 (вартість послуг), акт № 01 від 25.11.2020 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020, рахунок-фактуру № 1-06/08/20 від 25.11.2020 та платіжне доручення № 1791 від 25.11.2020 на суму 7500,00 грн (з відповідним призначенням платежу).

Також в матеріалах справи містяться ордер на надання правничої (правової) допомоги серїї ВХ № 1004668 від 06.08.2020, виданий адвокату Сергійчуку Юрію Вікторовичу, та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000200 від 14.11.2018.

У відповідності до положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За умовами Договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020 ТОВ "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" (Клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання "Сергійчук та партнери" (Виконавець) бере на себе зобов`язання надавати комплексну юридичну (правову) допомогу Клієнту у всіх судах під час здійснення, зокрема, господарського судочинства.

Клієнт зобов`язується своєчасно у встановлені Договором строки оплачувати вартість наданих послуг (пункт 3.1.7).

Відповідно до пункту 4.1 та підпункту 4.1.1 Договору про надання правової допомоги №06/08/20 від 06.08.2020 сторони погодили, що отримання винагороди Адвокатським об`єднанням відбувається у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком № 1 - Вартість послуг АО "Сергійчук та партнери" на основі погодинної ставки з попереднім авансуванням, розмір якого погоджується сторонами.

Згідно з пунктом 4.7 Договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020 за результатами наданих послуг (виконаних робіт) або їх частини сторонами підписується Акт прийому-передачі наданих послуг, який є підставою для оплати Клієнтом гонорару Адвокатського об`єднання або його частини.

Оплата гонорару Клієнтом здійснюється на підставі рахунку (рахунків), виданого Адвокатським об`єднанням на ім`я Клієнта. Оплата гонорару Клієнтом здійснюється на банківський рахунок Адвокатського об`єднання або протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Клієнтом рахунку (пункт 4.8 Договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020).

Договір про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020 діє з моменту його підписання сторонами та протягом наступних 18 місяців (пункт 5.1).

Згідно Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020 вартість послуг АО "Сергійчук та партнери" визначається з урахуванням обсягу, характеру та часу, що потрібний для належного виконання доручення Клієнта, а також ступеня складності правових питань, що стосуються доручення, характеру та тривалості професійних відносин Адвокатського об`єднання з Клієнтом, професійного досвіду, науково-теоретичної, практичної підготовки, кваліфікації та професійних навичок залучених до представництва інтересів Клієнта юристів Адвокатського об`єднання та репутації Адвокатського об`єднання загалом. При розрахунку розміру гонорару по конкретній справі застосовується погодинна ставка оплати послуг адвокатів Адвокатського об`єднання "Сергійчук та партнери" з розрахунку 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день підписання акту прийому-передасі наданих послуг за 1 годину роботи. Вартість послуг наведена у таблиці Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020.

Між Виконавцем та Клієнтом 25.11.2020 складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 06/08/20 від 06.08.2020, відповідно до якого узгоджено перелік наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартість, що загалом склала 7500,00 грн.

Адвокатським об`єднанням 25.11.2020 виставлено Клієнту рахунок на оплату № 1-06/08/20 на суму 7 500,00 грн, який оплачено ТОВ "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" у повному обсязі платіжним дорученням № 1791 від 25.11.2020.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подано.

Враховуючи надані позивачем докази, підтверджену документально вартість та детальний опис виконаних робіт, сплату позивачем такої суми витрат адвокатському об`єднанню, господарський суд вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн є такою, що підтверджена наданими доказами.

Однак, беручи до уваги, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, а тому судові витрати пов`язані з розглядом справи покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в такому випадку витрати на правову допомогу в розмірі 7 124,51 грн покладаються на відповідача.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Руна" (09246, Київська область, Кагарлицький район, село Переселення, вулиця Медова, будинок 2, код ЄДРПОУ 31383501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО-ГРАУНД" (32398, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Колодіївка, вулиця Центральна, будинок 7, код ЄДРПОУ 40738781) 267 287 (двісті шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят сім) грн 11 коп. суму заборгованості (з яких 260 999,96 грн основний борг, 2 816,90 грн 3% річних, 3 470,25 грн інфляційні), а також судовий збір у сумі 4 009 (чотири тисячі дев`ять) грн 30 коп. та 7 124 (сім тисяч сто двадцять чотири) грн 51 коп. витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 03.12.2020