Рішення

від 03.12.2020 по справі 914/2463/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 справа № 914/2463/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М БЕТОН , м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ФРУТ КАПІТАЛ , м.Городок Львівської області

про: стягнення 26288,33 грн заборгованості за Договором №1 від 10.01.2020

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю М БЕТОН до Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ФРУТ КАПІТАЛ про стягнення 26288,33 грн заборгованості за Договором №1 від 10.01.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 справу №914/2463/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 29.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №1 від 10.01.2020 в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Окрім суми основного бору в розмірі 24 532,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача пені в розмірі 1 051,65 грн, інфляційні втрати в розмірі 244,20 грн та 3% річних в розмірі 460,48 грн.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, як і доказів на спростування позиції позивача, про наявність таких не повідомив.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

10.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю М БЕТОН (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТБ ФРУТ КАПІТАЛ (Покупець) укладено Договір №1 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець на умовах цього Договору зобов`язався передати у власність Покупцеві Товар (надати Послугу), визначений у п.1.2. Договору, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар (Послугу) за ціною вказаною у рахунку, або у видатковій накладній, або у акті прийому-передачі, або у акті виконаних робіт, тощо.

Згідно з п.1.2. Договору Продавець зобов`язався передати Товар (надати Послугу), а Покупець прийняти Товар (Послугу) найменування, одиниці виміру та загальна кількість якого, є предметом поставки за цим Договором, його часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній, акті прийому-передачі, акті виконаних робіт, тощо.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар (пісок) на загальну суму 224532,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №14 від 28 січня 2020 року.

На підтвердження здійснення поставки позивачем також долучено підписані відповідачем товарно-транспортні накладні за 20 січня 2020 року (2), 21 січня 2020 року, 22 січня 2020 року (2), 23 січня 2020 року, 24 січня 2020 року (2), 27 січня 2020 року, 28 січня 2020 року (вантажоодержувач: ТОВ ТБ ФРУТ КАПІТАЛ ).

Крім того, Продавцем зареєстровано в установленому законом порядку наступні податкові накладні: №2 від 17.01.2020 року на суму 50000,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн, №8 від 22.01.2020 року на суму 70000,00 грн, в т.ч. ПДВ 11 666,67 грн, №17 від 27.01.2020 року на суму 50000,00 грн, в т.ч. ПДВ 8333,33 грн, №21 від 28.01.2020 року на суму 54532,00 грн, в т.ч. ПДВ 9088,67 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач оплатив вартість поставленого товару частково на суму 200000,00 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 24532,00 грн.

06.08.2020 року позивач звернувся до відповідача із Претензією (Вимогою) сплатити на розрахунковий рахунок товариства відповідну суму заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного бору в розмірі 24 532,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача пені в розмірі 1 051,65 грн, інфляційні втрати в розмірі 244,20 грн та 3% річних в розмірі 460,48 грн.

У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості чи спростування позиції позивача не долучив.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №1 від 10.01.2020.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що оплата продукції Покупцем здійснюється за договірною ціною у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-ох (трьох) банківських днів з моменту отримання Товару (Послуги).

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 24 532,00 грн основного боргу за Договором №1 від 10.01.2020 підлягає до задоволення.

Відповідно до п.4.2. Договору за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату Товару (Послуг), Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від простроченої суми, а також сплачує 3 % річних та інфляційні нарахування. Сплата вищевказаних нарахувань не звільняє Покупця від виконання договірних обов`язків.

Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1051,65 грн пені, 244,20 грн інфляційних втрат та 460,48 грн 3% річних в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжним дорученням №227 від 16.09.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ФРУТ КАПІТАЛ (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, ВУЛИЦЯ АРТИЩІВСЬКА, будинок 9, корпус 1; ідентифікаційний код 39878629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М БЕТОН (79069, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 341; ідентифікаційний код 42655587) 24 532,00 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять дві гривні) основного боргу за Договором №1 від 10.01.2020, 1051,65 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 65 копійок) пені, 244,20 грн (двісті сорок чотири гривні 20 копійок) інфляційних втрат, 460,48 грн (чотириста шістдесят гривень 48 копійок) 3% річних та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.12.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк