Рішення

від 03.12.2020 по справі 923/1013/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року Справа № 923/1013/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС" (м.Херсон, с.Антонівка, вул.Набережна, 11, код ЄДР 37125766)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СБА-ГРУПА" (м.Херсон, вул.Робоча, 82, код ЄДР 40919139)

про стягнення 19 564грн. 87коп.

Зміст позовних вимог та доводи позивача.

Позовну заяву подано про стягнення 19 564,87грн., що складаються з 15600грн. передплати, 1351,73грн. в якості 3% річних, 2613,14 втрат від інфляції у правовідносинах за договором поставки товару №105 від 09.10.2017.

В обгрунтування вимог позивач наводить наступні обставини.

Між сторонами укладено договір поставки. На виконання умов договору позивачем здійснено передплату в сумі 15600грн., проте відповідач зобов`язань з поставки обумовленого товару не виконав. Позивачем вручено відповідачу повідомлення про відмову від отримання товару з вимогою повернути кошти, сплачені в якості передплати. Відповідачем на час звернення до суду товар не поставлено, передплату не повернуто.

В якості правових підстав позовних вимог позивачем наведено норми ст.11, 509, 530, 610, 629, 712 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України.

Також, стверджуючи про наявність у відповідача грошового зобов`язання, позивачем на підставі норм ст.625 ЦК України нараховано проценти річних та втрати від інфляції.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Процесуальні дії у справі

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 12.10.2020, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Ця ухвала надсилалася відповідачу за адресами, вказаними у позовній заяві, у тому числі: м.Херсон, вул.Робоча, 82, що зазначена адресою місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "СБА-Група, код 40919139 за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Процесуальні документи суду, що надсилалися відповідачу, повернуті до суду Укрпоштою з довідкою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", «за закінченням встановленого строку зберігання» , «відсутність адресата» , «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судом було вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

09.10.2017 ТОВ "Колосс" (замовник, позивач) та ТОВ "СБА-Група" (виробник, відповідач) укладено договір поставки №105, відповідно до умов розділу 1 якого виробник зобов`язався виготовити та поставити жолоб водоприймальний, а замовник - прийняти та оплатити відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Умовами договору та у специфікації, яка є додатком до договору, його сторони погодили довжину виробу - 33 м, ціну за 1 м - 500грн., та вартість товару - 15600грн.

Строк поставки товару учасники договору встановили у п.4.1 договору - 25 робочих днів з моменту внесення попередньої оплати.

У п.5.3 договору сторони встановили порядок оплати товару, відповідно до якого загальна ціна товару згідно з рахунком-фактурою СФ №000684 становить 15600,00 грн., замовник сплачує передплату у розмірі 13200грн. та 2400грн. - в день поставки товару за адресою замовника.

За умовою п.6.3 договору замовник має право, повідомивши виробника, відмовитися від прийняття товару в разі прострочення поставки товару на шістдесят календарних днів.

Договір набрав чинності з моменту його підписання (п.8.12 договору).

Платіжним доручення №284 від 12.10.2017 позивачем перераховано відповідачу 15600грн. із призначенням платежу:" За жолоб по рах.№684 від 09.10.2017. Без ПДВ".

12.07.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою, у якій зазначив, що у зв`язку із невиконанням ТОВ "СБА-Група" зобов`язання за договором він втратив інтерес до зобов`язання та відмовляється від договору поставки товару №105. Також наведено вимогу про повернення протягом 7-ми днів з дня одержання вимоги коштів в сумі 15600грн.

Зазначена вимога (копія, що міститься у справі) містить напис "получил в руки" ОСОБА_1 та печатку ТОВ "СБА-Група".

Норми права, що підлягають до застосування

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналіз умов укладеного сторонами договору свідчить, що сторонами 09.10.2017 укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 849 ЦК України встановлено права замовника під час виконання роботи:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2).

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3).

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4).

Частиною 1 ст.16 ЦК України встановлено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1, 2 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Принцип диспозитивності господарського судочинства реалізується дотриманням норм ст.14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, звертаючись до суду за захистом порушеного права або інтересу, на вимогу норм ст.162 ГПК України, у позовній заяві наводить зміст позовних вимог, що включає визначення способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором, або іншого способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 236 ГПК України встановлює, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Оцінка доводів позивача

Суд зазначає, що зміст зобов`язань, узгоджених сторонами, приводить до висновку про виникнення між ними правовідносин саме підряду. Із такого висновку слідує помилковість у назві договору, визначеної сторонами. Оскільки його кваліфікація випливає, виходячи із дійсного змісту правовідносин, які виникли між сторонами з моменту укладення договору, що аналізується.

Юридичний аналіз статей 837, частин 2, 4 статті 849 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим або замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, за наявності такого чіткого законодавчого регулювання, до договору підряду не можуть застосовуватися положення інших договорів, зокрема, договору купівлі- продажу/поставки на предмет можливостей повернення передоплати за договором купівлі-продажу згідно із статтею 693 ЦК України, якщо умовами укладеного договору сторони не передбачили іншого.

Аналіз статей 5, 14, 46 (частина 3), 162 (частина 3 пункти 4-5) ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець надав виключно особі право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та обмежив суд у повноваженнях щодо розгляду справи в межах визначеного особою предмету спору та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом відповідно до існуючих процесуальних норм. Надання суду права на ефективний судовий захист прав та інтересів особи згідно зі статтею 5 ГПК України обмежено тими способами захисту, які визначені законом або договором і відійти від цього суд може тільки з врахуванням заявленої позовної вимоги, якщо законом або договором не визначено способів захисту цивільних прав та інтересів, які були б ефективними. Законодавець обмежив особу щодо можливості зміни підстав або предмету позову в одному позовному провадженні як часовими рамками (до закінчення підготовчого судового засідання у справах звичайного позовного провадження та не пізніше п`яти днів до початку першого судового засідання у справах спрощеного провадження), так виключив можливість зміни позивачем предмету та підстав позову в одній справі.

Отже, якщо спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору (позивача).

Предметом спору є об`єкт спірних взаємовідносин, щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. У цій справі предметом спору є визначена позивачем вимога про повернення передплати за договором підряду на суму 15600грн., як грошової заборгованості відповідача (виробника) за договором підряду.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є певні юридичні факти, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Отже підставу позову складають дві складові: юридична та фактична. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову дозволяє визначити межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

В цьому випадку фактичними підставами позову позивачем визначено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 09.10.2017 на виготовлення жолобу водоприймального та поставку його за адресою, визначеною у договорі, а правовою складовою підстав позову є посилання позивача на порушення статей 530, 610, 629 ЦК України, статті 193 ГК України.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що вони не встановлюють правових підстав повернення передплати у правовідносинах за договором поставки (купівлі-продажу).

Позивачем не наведено правових підстав позовної вимоги щодо повернення передплати ані за договором купівлі-продажу/поставки, ані за договором підряду.

За змістом позовної заяви позивач суму 15600грн. визначає грошовим зобов`язанням відповідача - обов`язком відповідача повернути позивачу передплату за договором поставки.

Дослідивши предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки відповідно до частин 2, 4 статті 849 ЦК України за договором підряду прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як зобов`язання підрядника вчинити певні дії у випадку порушення строків виконання зобов`язань, або стягнути завдані порушенням зобов`язань збитки, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору.

При цьому, предметом доказування у справі з вимогою про повернення попередньої оплати за договором поставки (купівлі-продажу) є порушення постачальником строку поставки товару.

У справі з предметом про повернення передплати у правовідносинах за договором підряду доведенню підлягають обставини, з якими за нормами ст.849 ЦК України пов`язується одностороннє розірвання договору підряду з боку замовника, та, як наслідок припиняються зобов`язання сторін за договором, а у замовника виникає право на відшкодування збитків.

Суд не вправі вийти за межі предмета позову, визначеного згідно з позовними вимогами та на власний розсуд розглянути вимогу про стягнення спірної суми, як передплати за договором поставки, а не як попередньо здійсненої оплати замовником за договором підряду.

Також суд може застосувати ефективний спосіб захисту у випадку, якщо обраний спосіб захисту є неефективним і законодавець не визначив такого способу захисту, який був би ефективним для врегулювання спору між сторонами. У спірному випадку законодавцем відповідно до статті 849 ЦК України передбачено ефективні способи захисту прав замовника підрядних робіт, якими є, зокрема, відмова від договору та стягнення завданих підрядником збитків.

З огляду на таке, в суду відсутні повноваження на власний розсуд застосовувати певний спосіб захисту інтересів позивача у спірних правовідносинах з огляду на неправильне застосування позивачем норм права до спірних правовідносин та невизначення ним правових підстав позовних вимог.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 року у справі № 922/2982/18.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду про можливість суду самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосувати при прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова ВП ВС від 04.12.2019 №917/1739/17, постанова КГС ВС від 05.03.2020 №910/9665/17).

Суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо правової кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши доводи позивача, судом з`ясовано, що між сторонами виникли правовідносини з договору підряду, які регулюються правовими нормами глави 61 ЦК України, та вказано, що ст.849 ЦК України встановлено способи захисту прав замовником підрядних робіт. Однак, суд не наділений повноваженням за позивача обирати певний вид захисту права (визначати і предмет, і правові підстави позову).

За з`ясованих обставин спору, застосованих норм права, суд відмовляє у задоволені позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ст.129 ГПК України, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору у сумі 2102грн., покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.12.2020

Суддя Н.А. Павленко