Постанова

від 03.12.2020 по справі 908/3338/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/3338/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг",

кредитори: Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Груп ЛТД" та Головне управління ДПС у Запорізькій області;

ліквідатор - арбітражний керуючий Сиротенко Олександр Олександрович,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві за вх. № 6894/2020

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2020

у складі колегії суддів : Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 29.11.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг" (далі - ТОВ "Локо Трейдінг", боржник) про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка мотивована неможливістю боржника погасити заборгованість перед кредиторами.

2. 24.12.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області, зокрема, на підставі статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Локо Трейдінг", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

3. 24.12.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 64397.

4. 31.03.2020 ухвалою Господарського суду Запорізької області (з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області про виправлення описки від 15.04.2020) визнано кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінгім" у розмірі 780 000 грн - основного боргу (4-та черга задоволення); Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 15 607,02 грн - основного боргу (3-та черга задоволення). У даній ухвалі також зазначено, що 28.02.2020 до суду першої інстанції надійшло повідомлення від розпорядника майна боржника до якого долучено квитанцію № 25209271 від 06.02.2020 на суму 243,18 грн. Згідно поданої квитанції боржником було сплачено податок на прибуток приватних підприємств на суму 243,18 грн. Отже, заборгованість боржника перед заявником: Головним управління ДПС у м. Києві повністю погашена.

5. 17.04.2020. відбулися збори кредиторів ТОВ "Локо Трейдінг" на яких прийнято рішення клопотатись перед господарським судом про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Дане рішення оформлено протоколом від 17.04.2020.

6. 24.04.2020 до господарського суду першої інстанції надійшов протокол зборів кредиторів ТОВ "Локо Трейдінг" від 17.04.2020. Кредиторами прийнято рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатором вирішено призначити арбітражного керуючого Сиротенка О.О., який виконував функції розпорядника майна боржника.

7. 05.05.2020 постановою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3338/19 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг"; припинено повноваження розпорядника майна боржника Сиротенка О.О.; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Трейдінг" призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Суд першої інстанції вказав, що згідно з результатами проведеної розпорядником майна боржника інвентаризації, підприємство - боржник не має активів за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, а також ТОВ "Локо Трейдінг" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, отже місцевий господарський суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

8. 13.05.2020 Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 та закрити провадження у даній справі.

9. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві стверджує, що постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом прийнята формально, судом не було повно та всебічно з`ясовано обставини справи та не проаналізовано дії керівника боржника; моменту виникнення загрози неплатоспроможності на підставі аналізу наявних активів та пасивів, не зазначено момент настання строку виконання вимог для кожного кредитора та відсутній висновок чи відбулося порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Також, скаржником поставлено під сумнів сплату боржником судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому самим боржником. Скаржник вказував, що інвентаризація майна боржника була проведена неналежним чином. Крім того, апелянт зазначає про наявність у боржника дебіторської заборгованості та вважає передчасним висновок про неплатоспроможність підприємства.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

10. 27.08.2020 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 у справі № 908/3338/19.

11. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у зв`язку із зміною місцезнаходження ТОВ "Локо Трейдінг" було знято з обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві та взято на облік як платника податків у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. Натомість, Головним управлінням ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі не наведено обставин щодо наявності права на оскарження постанови, зокрема продовження процедур адміністрування податків і зборів як це передбачено п. 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом №1588 від 09.12.2011.

12. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - постановою про визнання ТОВ "Локо Трейдінг" банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу, а тому апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. 11.09.2020 Головним управлінням Державної податкової служби України у м. Києві подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу за вх. № 6894/2020, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 908/3338/19 та направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

14. ГУ ДПС у м. Києві не погоджується з винесеною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду та вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу України та статей 1, 34, 45 Кодексу України з процедур банкрутства без з`ясування всіх обставин справи та підлягає скасуванню.

15. Скаржник стверджує, що допущені судами процесуальні порушення - недослідження зібраних у справі доказів, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання про повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, у розумінні статей 19-1, 19-3, 20, 41, 78 Податкового кодексу України, положень Порядку, як контролюючого органу стосовно боржника на момент порушення провадження у цій справі, про право Головного управлінням ДПС у місті Києві на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі у розумінні статей 17, 254 ГПК України, про належний контролюючий орган стосовно Боржника у цій справі. Стверджує, що апеляційним господарським судом не було досліджено зібрані у справі докази, а саме: інформаційну довідку з інформаційних баз даних ГУ ДПС у місті Києві, що містить відомості про зміну місцезнаходження Боржника та заяву Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредиторських вимог до боржника у цій справі в сумі 243,18 грн, яка свідчить про наявність заборгованості на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Локо Трейдінг".

16. Також, ГУ ДПС у м. Києві посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18, у постанові Верховного Суду по справі № 908/2512/18 від 12.12.2019, відповідно до якої здійснення перереєстрації суб`єкта господарювання - платника податків у разі зміни місцезнаходження цього платника з реєстрацією в контролюючому органі за новим місцезнаходженням, а також подальше порушення в цьому ж бюджетному році за заявою суб`єкта господарювання - платника податків справи про банкрутство, зумовлює проведення стосовно цього платника перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податкових платежів, яка має бути проведена тим територіальним органом ДФС України, за яким до закінчення бюджетного періоду, у якому здійснена перереєстрація платника податків, зберігаються контролюючі функції стосовно платника, що перереєструвався, зокрема, у частині завершення процедур адміністрування.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

17. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві з огляду на таке.

20. Враховуючи обґрунтування прийняття судом апеляційної інстанції оскарженої ухвали та доводи касаційної скарги, проблемним постало питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

21. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

22. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

23. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

24. Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

27. Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

28. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

29. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

30. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

31. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19.

32. У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

33. Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

34. Як вже зазначалося вище, боржник - ТОВ "Локо Трейдінг" звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі статей 8, 34 Кодексу України з процедур банкрутства. 24.12.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/3338/19 про банкрутство ТОВ "Локо Трейдінг" та 24.12.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за номером № 64397 здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Локо Трейдінг".

35. Приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

36. У справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

37. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, згідно з якими, лише після вчинення всіх передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (стаття 23) чи Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина шоста статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (п. 56.16 постанови). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в постанові від 07.10.2020 у справі № 904/5635/19.

38. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві не визнавалося господарським судом кредитором у даній справі про банкрутство ТОВ "Локо Трейдінг".

39. В касаційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки повноваженням контролюючого органу стосовно боржника та відповідно його процесуальним правам на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі, не дослідивши зібрані у справі докази, зокрема, заяву Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 243,18 грн, яка, на думку скаржника, свідчить про наявність заборгованості ТОВ "Локо Трейдінг".

40. Верховний Суд звертає увагу, що особи, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника, набувають статусу учасника справи - конкурсного кредитора з моменту визнання їх грошових вимог у судовому порядку, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою). Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

41. Як вже було зазначено вище, 31.03.2020 ухвалою Господарського суду Запорізької області (з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області про виправлення описки від 15.04.2020) було визнано кредиторські вимоги до боржника ТОВ "Берінгім" у розмірі 780 000 грн - основного боргу (4-та черга задоволення) та Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 15 607,02 грн - основного боргу (3-та черга задоволення). Крім того, у даній ухвалі також зазначено, що відповідно до поданої до суду квитанції боржником було сплачено податок на прибуток приватних підприємств на суму 243,18 грн та вказано про відсутність заборгованості боржника перед Головним управління ДПС у м. Києві.

42. За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що Головне управління ДПС у м. Києві не набуло статусу кредитора у справі та не є учасником даної справи про банкрутство.

43. Таким чином, оскільки, як було зазначено вище, провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Локо Трейдінг" було відкрито в порядку загальних норм статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство, а має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства, та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав, чого скаржником у даній справі зроблено не було.

44. Верховний Суд зауважує, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

45. У постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2431/17, від 14.05.2019 у справі № 905/1675/18, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 17.08.2020 у справі № 904/4398/19 вже неодноразово була висловлена правова позиція стосовно того, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

46. Колегія суддів вважає, що посилання скаржника постанови Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18 та від у справі № 908/2512/18 не є релевантним, оскільки згадана практика стосується права контролюючого органу на оскарження судових рішень у справах про банкрутство, провадження у яких здійснюється за особливостями, передбаченими статтею 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тобто за так званою "скороченою процедурою" через відсутність процедури розпорядження майном, та правового статусу контролюючих органів у цих справах.

47. За таких обставин, Верховний Суд вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що Головне управління ДПС у м. Києві не набуло процесуального права на оскарження постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, а тому обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

48. Верховний Суд дійшов висновку, що наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при розгляді питання щодо наявності у контролюючого органу права на апеляційне оскарження постанови про визнання банкрутом боржника у даній справі.

49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

50. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19. У даній справі судом апеляційної інстанції правомірно закрито апеляційне провадження з підстав відсутності вирішення судовим актом місцевого господарського суду питання про права її права, інтереси та (або) обов`язки особи, яке не є учасником даної справи про банкрутство.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

52. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2020 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

53. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві за вх. № 6894/2020 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 908/3338/19 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

Л. Катеринчук