Рішення

від 03.12.2020 по справі 280/6969/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2020 року Справа № 280/6969/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративного позову Приватного підприємства ПРОМЕД-УКРАЇНА (72312, м.Мелітополь. вул.О.Невського, 28, код ЄДРПОУ 37826375) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного Підприємства ПРОМЕД-УКРАЇНА (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 26177 від 07.09.2020 Про відповідність Приватного Підприємства ПРОМЕД-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 37826375) критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 26177 від 07.09.2020 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: платником податку та/або його контрагентами, згідно ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Спірне рішення отримано позивачем 14.09.2020. За результатами здійсненої господарської операції з реалізації медичного інструменту на адресу ТОВ Фарма-Світ (код 38479839), з відповідною випискою податкової накладної №3064 від 27.08.2020 р. на суму 56276 грн., в т.ч. ПДВ 3939.32 грн. (в розмірі 7% на медичне обладнання), після направлення її до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку, позивачем отримано електрону квитанцію від 08.09.2020 Про прийняття документа та зупинення реєстрації . В якості підстав для відмови у прийнятті надісланої податкової накладної контролюючим органом зазначено п.201.16 ст.201 ПК України. При отримані повідомлення з повним пакетом документів, що підтверджував реальність здійснення операції, відповідачем було відмовлено в законній реєстрації податкової накладної, шляхом прийняття податкового рішення №1938152/37826375 від 16.09.2020, про відмову в реєстрації податкової накладної №3063 від 27.08.2020, в ЄРПН, виписаної на адресу ТОВ Фарма-Світ (код 38479839) Після проходження процедури адміністративного оскарження, центральним податковим органом рішення №1938152/37826375 від 16.09.2020, скасовано, податкова накладна зареєстрована в ЄРПН. Але в подальшому відповідач продовжує суцільним методом зупиняти реєстрацію податкових накладних по реалізації медичного інструменту: №3235 від 08.09.2020, виписаної на адресу ТОВ Пріора мед , на суму 39017.41 грн., в т.ч. ПДВ 2552.54 грн; №3347 від 09.09.2020, виписаної на адресу ТОВ Грінер , на суму 222491.53 грн., в т.ч. ПДВ 14555.52 грн.; №3346 від 09.09.2020, виписаної на адресу ТОВ Грінер , на суму 82614.73 грн., в т.ч. ПДВ 5404.7 грн. Позивач зазначає, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення, всупереч вимогам податкового законодавства, тривалий час на адвокатський запит не повідомляє про причини прийняття спірного рішення. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано 15-ти денний строк на усунення недоліків.

03 листопада 2020 року, через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.. №52480), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 26177 від 07.09.2020 ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА відповідно до п. 8. Критеріїв ризиковості включено до переліку ризикових платників податку за критерієм: у контролюючих органах наявна аналітична податкова інформація... , яка свідчить про наявність ознаки здійснення ризикових операцій платником. Також зазначає, що прийняття рішень про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку не є початковим етапом з реєстрації податкових накладних платником. Вважає, що вказане рішення не породжує для позивача юридичних наслідків. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

05 листопада 2020 року позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив відповідача (вх. №53109), в якому звертає увагу на отримання 26.10.2020 листа ГУ ДПС в Запорізькій області №58928/10/08-01 від 16.10.2020, в якому викладена інформація у вигляді сумніву щодо здійснення господарських операцій позивача, по реалізації товарів з номенклатурою, відмінною від придбаних товарів: 3926200000, 5603119000, 6307909800, 6506999000, 9018321000, по працевлаштуванню лише 5 осіб, по відсутності подання до податкового органу звітністі про діяльність підприємства за Формою 20 ОПП. Позивач надавши копії належним чином завірених документів, спростовує будь які сумніви щодо придбання товару, посилаючись на долучені Вантажно-митні декларації №125110011/2017/001229, постачальник ТОВ Волга Медікал Російська Федерація, та №125120105/2015/318931, постачальником є Сургівел Пакистан, банківські документи по оплаті придбаного товару, та товарні видаткові накладні позивача за січень, лютий, березень, квітень, червень, липень та серпень 2020 року, з відмітками про отримання переданного реалізованого товару покупцям. Долучениі договори оренди складських приміщень доводить факт зберігання товару. Крім того, позивач надав квитанцію та Форму 20 ОПП від 14.08.2020, довів своєчасну подачу звітності. Також позивач, долучивши копію детального пояснення головного бухгалтера підприємства позивача від 30.10.2020, пояснення складено оперативним працівником ГУ ДПС області, щодо здійснення господарської і фінансової діяльності, вказує на з`ясування податковим органом обставин лише в кінці жовтня 2020 року, а відповідно на відсутність будь яких законних підстав для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку ПДВ, станом на 07.09.2020.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Українине здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

14.09.2020 в електронному кабінеті платника податків позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 26177 від 07.09.2020, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме - платником податку та/або його контрагентами, згідно ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Вважаючи дії відповідача щодо віднесення до переліку ризикових платників ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступник висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до п.61.1ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями п.п.62.1.2п.62.1ст.62 Податкового кодексу визначено, що способами здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.201.1ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165). Даний порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10 статті 201 ПК України (за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Як слідує з матеріалів справи, у оскаржуваному рішенні зазначено про відповідність платника податку ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА критеріям ризиковості платника , на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зазначено, що платником податку згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

З наданих відповідачем до суду Відзиву неможливо встановити факт наявності протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, на якому приймалось рішення про віднесення ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА до переліку платників, котрі відповідають критеріям ризиковості. Також, сам протокол не наданий до суду.

Проте, судом встановлено, що рішення Комісії № 26177 від 07.09.2020 не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналізуючи первинні документи позивача, долучені до відповіді на відзив відповідача, які підтверджують факт придбання товару з номенклатурою 3926200000, 5603119000, 6307909800, 6506999000, 9018321000, за митними деклараціями у закордонних постачальників, які зареєстровані в фіскальних органах, факт сплати за отриманий товар, в той же час належне відвантаження за період 2020 року придбаних товарів з належними відмітками про факти прийому-передачі, про наявність приміщень для зберігання, первинні документи що підтверджують належне подання звітності Форму 20 ОПП від 14.08.2020, та пояснення оперативного працівника ГУ ДПС, яке складено 30.10.2020 щодо здійснення діяльності, судом встановлено відсутність будь-яких підстав для віднесення позивача до критеріяв ризиковості платника.

Тобто, будь-якої податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА господарської операції, станом на 07.09.2020. в даному випадку не було.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для складання у відношенні позивача рішення № 26177 від 07.09.2020 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА є таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

До справи долучені копії податкових накладних позивача №3235 від 08.09.2020, виписаної на адресу ТОВ Пріора мед , №3347 від 09.09.2020, виписаної на адресу ТОВ Грінер , №3346 від 09.09.2020, виписаної на адресу ТОВ Грінер , з квитанціями про зупинення реєстрації в реєстрі ЄРПН, з підставою віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку, що в поовній мірі спростовує позицію відповідача, про відсутність юридичних наслідків.

Суд зазначає, що відповідно до Додатку 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Також, абзацом 15 пункту 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Із наведеного судом встановлено, що відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача та обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Посилання контролюючого органу на правову позицію ВС висловлену у постанові від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18 суд дослідивши відхиляє з огляду на те, що остання викладена стосовно норм Порядку № 117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок ВС про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА , в повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1ст.143 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №249 від 29.09.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства ПРОМЕД-УКРАЇНА (72312, м.Мелітополь. вул.О.Невського, 28; код ЄДРПОУ 37826375) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 26177 від 07.09.2020 про відповідність Приватного підприємства ПРОМЕД-Україна критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь ПП ПРОМЕД-УКРАЇНА (72312, м.Мелітополь. вул.О.Невського, 28; код ЄДРПОУ 37826375) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 03.12.2020.

Суддя О.О. Артоуз