Рішення

від 03.12.2020 по справі 460/3889/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2020 року м. Рівне №460/3889/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій-Євротех" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добродій-Євротех" (далі - позивач, ТОВ "Добродій-Євротех") звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення форми Н № 0022575304 від 27.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0022575304 від 27.09.2019 прийнято за наслідками порушення строків реєстрації в тому числі податкових накладних № 120 від 08.09.2017, № 126 від 13.09.2017, № 113 від 05.09.2013, № 123 від 11.09.2017, № 111 від 05.09.2017, № 115 від 06.09.2017, № 128 від 14.09.2017, № 125 від 13.09.2017, № 114 від 05.09.2017, № 117 від 07.09.2017, № 163 від 18.10.2017, № 160 від 17.10.2017, № 161 від 17.10.2017, № 164 від 18.10.2017, № 169 від 31.10.2017, № 101 від 15.08.2017, № 162 від 17.10.2017, № 215 від 11.12.2017, № 217 від 12.12.2017, № 220 від 15.12.2017, № 208 від 05.12.2017, № 216 від 11.12.2017, № 205 від 01.12.2017, № 221 від 15.12.2017, № 213 від 08.12.2017, № 107 від 31.08.2017, № 116 від 07.09.2017, № 119 від 08.09.2017, №112 від 05.09.2017, № 122 від 08.09.2017 та № 118 від 07.09.2017. Поряд з цим, зазначає, що наявність технічних проблем у роботі обладнання ДПС України фактично позбавили позивача можливості своєчасно зареєструвати вказані вище податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, у діях позивача відсутня вина, що виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій.

Ухвалою судді від 03.06.2020 позовна заява була залишена без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.

Відповідач надав до суду відзив в якому покликається, що податкове повідомлення-рішення № 0022575304 від 27.09.2019 є правомірним та винесене з урахуванням вимог п. 120.1 ст. 1201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі висновків акту перевірки № 477/17-00-50-01/38610807 від 05.09.2019 у яких встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних ТОВ Добродій-Євротех у Єдиному реєстрі податкових накладних за січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2017 року на загальну суму ПДВ 356792,14 грн. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.07.2020 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні уповноваженого представника відповідача та відкладено розгляд справи до 21.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 21.09.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 19.10.2020.

Ухвалою суду від 19.10.2020 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника відповідача та відкладено розгляд справи до 23.11.2020.

В судове засідання призначене на 23.11.2020, учасники справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не прибули.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене ухвалою суду від 23.11.2020 продовжено розгляд справи у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, ГУ ДПС у Рівненській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій-Євротех" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) за наслідками якої складено акт перевірки № 471/17-00-50-01/38610807 від 05.08.2019 про встановлення порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 120 від 08.09.2017, № 126 від 13.09.2017, № 113 від 05.09.2017, № 123 від 11.09.2017, № 111 від 05.09.2017, № 115 від 06.09.2017, № 128 від 14.09.2017, № 125 від 13.09.2017, № 114 від 05.09.2017, № 117 від 07.09.2017, № 148 від 21.09.2017, № 146 від 04.09.2017, № 163 від 18.10.2017, № 162 від 17.10.2017, № 160 від 17.10.2017, № 161 від 17.10.2017, № 164 від 18.10.2017, № 169 від 31.10.2017, № 215 від 11.12.2017, № 217 від 12.12.2017, № 220 від 15.12.2017, № 208 від 05.12.2017, № 216 від 11.12.2017, № 205 від 01.12.2017, № 221 від 15.12.2017, № 213 від 08.12.2017, № 9 від 30.01.2017, № 2 від 06.01.2017, № 4 від 10.01.2017, № 8 від 27.01.2017, № 7 від 20.01.2017, № 23 від 23.02.2017, № 13 від 20.02.2017, № 14 від 20.02.2017, № 24 від 23.02.2017, № 15 від 20.02.2017, № 27 від 28.02.2017, № 26 від 27.02.2017, № 19 від 28.02.2017, № 20 від 21.02.2017, № 16 від 20.02.2017, № 17 від 20.02.2017, № 11 від 07.02.2017, № 22 від 22.02.2017, № 28 від 28.02.2017, № 21 від 22.02.2017, № 12 від 14.02.2017, № 29 від 03.03.2017, № 32 від 08.03.2017, № 101 від 15.08.2017, № 107 від 31.08.2017, № 116 від 07.09.2017, № 149 від 30.09.2017, № 119 від 08.09.2017, № 112 від 05.09.2017, № 122 від 08.09.2017 та № 118 від 07.09.2017 на загальну суму податку на додану вартість 356792,14 грн.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст. 1201 ПК України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022575304 від 27.09.2019 про застосування до позивача штрафу на загальну суму 58604,34 грн.

Позивач скористався процедурою надання заперечень до акту перевірки та адміністративним оскарженням. Однак, доводи позивача не були взяті до уваги, а податкове повідомлення-рішення № 0022575304 від 27.09.2020 залишено без змін.

Вважаючи, зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасування, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суду слід зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачені статтею 1201 ПК України.

Згідно з пунктом 1201.1 вказаної статті ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що позивач під час реєстрації спірних податкових накладних мав дійсний договір про визнання електронних документів. Крім того, у позивача був наявний ліміт на момент реєстрації податкових накладних. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до інформації із програмного забезпечення Соната ТОВ Добродій-Євротех та скріншотів електронної пошти позивача і відповіді сервера ДФС щодо прийняття електронних файлів податкових накладних, податкові накладні № 120 від 08.09.2017, № 126 від 13.09.2017, № 113 від 05.09.2013, № 123 від 11.09.2017, № 111 від 05.09.2017, № 115 від 06.09.2017, № 128 від 14.09.2017, № 125 від 13.09.2017, № 114 від 05.09.2017, № 117 від 07.09.2017, № 163 від 18.10.2017, № 160 від 17.10.2017, № 161 від 17.10.2017, № 164 від 18.10.2017, № 169 від 31.10.2017, № 101 від 15.08.2017, № 162 від 17.10.2017, № 215 від 11.12.2017, № 217 від 12.12.2017, № 220 від 15.12.2017, № 208 від 05.12.2017, № 216 від 11.12.2017, № 205 від 01.12.2017, № 221 від 15.12.2017, № 213 від 08.12.2017, № 107 від 31.08.2017, № 116 від 07.09.2017, № 119 від 08.09.2017, №112 від 05.09.2017, № 122 від 08.09.2017 та № 118 від 07.09.2017 у електронному вигляді були надіслані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику для реєстрації у ЄРПН без порушення термінів визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та прийняті на сервері ДФС (а.с. 17-38, 92-225).

Разом з тим, жодної квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику щодо прийняття, неприйняття в електронному вигляді або зупинення реєстрації вказаних податкових накладних із зазначенням причин на електронну адресу позивача, протягом операційного дня, не надходило.

Згідно із абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки після надходження зазначених вище податкових накладних на сервер ДФС, останньою не було надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації відповідних податкових накладних, то суд погоджується із твердженням позивача, що такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх подання, а спірне податкове повідомлення-рішення у даній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже у справі Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені статтею 1201 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Наявність технічних проблем у роботі обладнання ДФС України фактично позбавили позивача можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не залежало від його волі, а відтак відсутня вина платника при несвоєчасній реєстрації накладних, що виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 31.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 30.01.2018 року у справі № 816/390/17, від 28.08.2018 року у справі № 806/1965/16, в ухвалі ВАСУ у справі № 826/15637/19 від 03.04.2017 року.

При цьому, у ч. 2 ст. 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 Рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті частини спірного податкового повідомлення-рішення суб`єкт владних повноважень у вказаній частині діяв необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022575304 від 27.09.2019 в частині застосування штрафу на суму 27924,34 грн.

Разом з тим, у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022575304 від 27.09.2019 про застосування штрафу на суму 30684,00 грн. ТОВ Добродій-Євротех не надав суду жодного доказу щодо протиправності дій контролюючого органу, у зв`язку з чим, у задоволенні даної частини позовних вимог слід відмовити.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1001,51 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 1934 від 09.06.2020 що наявне в матеріалах справи (а.с. 53).

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1).

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ Добродій-Євротех витрати пов`язані із наданням правничої допомоги адвокатом у розмірі 4500,00 грн.

Так, матеріали справи містять копії Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 18.03.2020, акту приймання-передачі виконаної роботи від 23.11.2020, платіжного доручення № 1895 від 24.03.2020, платіжного доручення № 1947 від 26.06.2020.

Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.2020, адвокатом здійснено:

1. Надання юридичної консультації - 1 год., вартість якої складає 500,00 грн.;

2. Ознайомлення із наявними документами, які стосуються суті даної справи - 1 год., вартість якої складає 400,00 грн.;

3. Пошук законодавчої бази, яка безпосередньо стосується вирішення та розгляду даної справи, пошук, аналіз та дослідження судової практики, яка сприятиме вирішенню даної справи на користь клієнта - 1 год., вартість якої складає 500,00 грн.;

4. Надання повторної юридичної консультації - 1 год, вартість якої складає 400,00 грн.;

5. Представництво інтересів позивача у Рівненському окружному адміністративному суді (орієнтовно 2 засідання: підготовче та по суті) - 1 год., вартість якої складає 1250,00 грн.;

6. Складання документів: Адміністративний позов про визнанням протиправним та скасування ППР, формування додаткових заяв, формування додаткової доказової бази, подання додаткових доказів на вимогу суду - 2 год., вартість яких складає 1450,00 грн.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу склала 4500,00 грн.

Кошти у сумі 4500,00 грн. були перераховані позивачем на користь Адвокатського бюро Воронюк Катерини відповідно до платіжних доручень № 1895 від 24.03.2020 та № 1947 від 26.06.2020.

Так, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу частково пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є частково обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також частково співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, суду слід зазначити, що позивачем не обґрунтовано пов`язаність надання юридичної консультації адвокатом безпосередньо із розглядом даної справи. Також надання повторної юридичної консультації дублює послуги адвоката щодо пошуку законодавчої бази та пошуку, аналізу та дослідження судової практики.

Крім того, згідно розрахунку витрат позивачем зазначено представництво інтересів позивача у Рівненському окружному адміністративному суді (орієнтовно 2 засідання: підготовче та по суті) - 1 год. Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання, представник позивача брав участь лише в одному судовому засіданні 21.09.2020 тривалість якого була 36 хв.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, однак його твердження щодо не співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг не обґрунтовані жодними доказами та жодним чином не спростовують заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості клопотання позивача про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 3100,00 грн.

Разом з тим, оскільки при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1477,02 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 0022575304 від 27.09.2019 в частині застосування штрафу на суму 27924,34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Добродій-Євротех (код ЄДРПОУ 38610807, вул. Костромська, 7, м. Рівне, Рівненської області, 33027) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненської області, 33023) судові витрати на суму 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 53 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 грудня 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля