Ухвала

від 01.03.2021 по справі 460/3889/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

01 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/3889/20 пров. № А/857/1850/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Обрізка І. М. суддів -Іщук Л. П. Онишкевича Т. В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №460/3889/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій-Євротех" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року задоволено частково адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій-Євротех" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

У зв`язку зі складнощами із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, копію такої ухвали 02 лютого 2021 року скеровано за допомогою електронних засобів зв`язку на офіційну електронну адресу скаржника - rv.official@tax.gov.ua.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Скаржник отримав копію зазначеної ухвали 02 лютого 2021 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, долученою до матеріалів справи.

На виконання вимог ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 скаржник подав клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги у зв`язку з недостатністю коштів.

Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом.

Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.

У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (стаття 169 КАС України), тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку положення статті 121 КАС України не можуть бути застосовані, а отже клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 10 лютого 2021 року (справа № 813/3118/17), від 20 січня 2021 року (справа № 480/473/20) від 09 лютого 2021 року (справа № 420/5115/19).

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, проте скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вказаних вимог процесуального закону.

Окрім того, скаржник, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 18 січня 2021 року (справа № 200/11669/18-а), від 03 лютого 2021 року (справа № 160/8891/18), від 19 лютого 2021 року (справа № 160/12166/19).

Отже, обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не звільняють скаржника від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки скаржник мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття заходів спрямованих на сплату судового збору суду апеляційної інстанції не надав, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги, а тому така підлягає поверненню.

Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №460/3889/20 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич