ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/664/20 Суддя першої інстанції: Л.В. Трофімова
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі - Закревській І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карман Плюс на проголошене о 10 годині 55 хвилин рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, повний текст якого складено 07 липня 2020 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Карман Плюс до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Карман Плюс (далі - Позивач, ТОВ Карман Плюс ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №000304507.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що факт торгівлі пальним без ліцензії у період з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року Позивачем не заперечується, відповідну ліцензію останнім було отримано лише 05.07.2019 року, у той час як про законодавчі зміни і запровадження ліцензування цього виду господарської діяльності підприємство повинно було дізнатися з грудня 2018 року, що виключає обґрунтованість твердження підприємства про притягнення його до відповідальності без вини.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що попри неодноразові звернення ТОВ Карман Плюс лише 20.06.2019 року ГУ ДФС у Черкаській області прийняло документи для видачі ліцензії, зазначивши, що її буде видано 01.07.2019 року. Разом з тим, 05.07.2019 року під час отримання ліцензії було виявлено, що остання датована 05.07.2019 року, що, на переконання Апелянта, свідчить, що несвоєчасне отримання ліцензії зумовлене протиправними діями контролюючого органу. Зауважує, що листом ДФС України від 30.05.2019 року було доведено територіальним підрозділам про можливість подання суб`єктами господарювання документів для отримання ліцензій з 12.06.2019 року та їх видачі, починаючи з 01.07.2019 року. Підкреслює, що принцип стабільності податкового законодавства передбачає, що зміни до будь-яких елементів та податків не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного року. Звертає увагу на практику Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій повністю підтримано позицію платника податків в аналогічному спорі.
Після усунення визначених в ухвалі від 18.08.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.12.2020 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що чинним законодавством передбачено відповідальність за здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії, обов`язок наявності якої встановлено з 01.07.2019 року, а суд прийшов до правильного висновку, що реалізація пального без ліцензії з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року здійснена з порушень нормативних вимог.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області у жовтні 2019 року була проведена фактична перевірка господарської одиниці ТОВ Карман Плюс - АГЗП за адресою: Черкаська обл., м. Городище, пров. Некрасова, 14, результати якої викладено в акті від 24.10.2019 року №66/23/23/05-40648536 (а.с. 68-71).
Згідно висновків перевірки Відповідачем встановлено порушення Позивачем ч. 33 ст. 15, ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , оскільки у період з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року здійснювалася роздрібна реалізація пального без отримання ліцензії.
На підставі викладених в акті перевірки висновків ГУ ДПС у Черкаській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 14.11.2019 року №000304507, яким до ТОВ Карман Плюс за порушення ч. ч. 20, 33 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі ст. 17 цього ж Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250 000,00 грн. (а.с. 11). Указаний індивідуальний акт за наслідками адміністративного оскарження було залишено без змін рішенням ДПС України від 31.01.2020 року №3931/6/99-00-08-05-06-06 (а.с. 20-22).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом першої інстанції встановлено, що у ліцензії від 05.07.2019 року № 23090314201900187 (а.с. 12) зазначено термін дії з 05.07.2019 року до 05.07.2024 року.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 15, 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон), Закону України від 23.11.2018 року №2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покрашення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі - Закон про внесення змін), прийшов до висновку, що, зважаючи на те, що відповідні законодавчі зміни мали місце з 01.01.2019 року та суб`єкт господарювання мав достатньо часу для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог закону, то накладення штрафу за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії у період з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року мало місце у межах правового поля.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до абз. 57 ст. 1 Закону роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
У свою чергу, Законом про внесення змін були внесені зміни до Закону, а саме: частину 20 статті 15 після слова виробами доповнено словами або пальним , а після слова ліцензій - словами на роздрібну торгівлю . Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону про внесення змін указана норма набирає чинності з 01.07.2019 року. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, з 01.07.2019 року запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним.
При цьому, Черкаський окружний адміністративний суд на підставі наявних у матеріалах справи документів (а.с. 63-67) обґрунтовано встановив, що Позивачем за адресою провадження господарської діяльності здійснено роздрібну торгівлю пальним без ліцензії з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року. До того ж, ТОВ Карман Плюс указані факти реалізації пального за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю щодо спірного періоду не заперечує.
Згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250 000 гривень.
Поряд з викладеним колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч. 30 ст. 15 Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
Положеннями статті 15 Закону передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених ст. 15 Закону документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Листом Державної фіскальної служби України від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 на виконання Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019 року. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019 року.
Аналіз змісту наведених норм Закону та положень згаданого вище листа ДФС України від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 свідчить, що ГУ ДФС у Черкаській області мало право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наставала відповідальність у вигляді штрафу.
У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що У справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.
У розрізі викладеного суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Законом чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. До того ж, ДФС України лише 30.05.2019 року направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядженням про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 01.07.2019 року.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу.
Пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Так, до 01.07.2019 року Закон не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі пальним. Фактично редакція цього Закону із змінами та доповненнями від 23.11.2018 року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів розширила його дію та погіршила становище Позивача. При цьому Кабінет Міністрів України не визначив органи виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, уповноважені видавати такі ліцензії.
Судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності у редакції з 01.07.2019 року, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля і пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .
У свою чергу, частиною 1 статті 8 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності із змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності , передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування.
Згідно абз. 4 п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності у цій сфері діє принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно якого у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Указаний строк визначений законом з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами. Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання (до 01.09.2019 року). Матеріали справи свідчать, що Позивач виконав свій обов`язок та у межах вищевказаного строку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 23090314201900187, дата реєстрації - 05.07.2019 року, термін дії: з 05.07.2019 року по 05.07.2024.
У рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 сформульовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища
Наведене узгоджується із сталою практикою Європейського суду з прав людини, яка знайшла своє відображення у справі Звежинський проти Польщі , в якій суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, позаяк встановлення ДФС України неможливості видачі ліцензії до 01.07.2019 року, за роздрібну реалізацію пального без якої з 01.07.2019 року до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, не узгоджується із загальними принципами та правилами ліцензування видів господарської діяльності в Україні.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Крім іншого, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ДПС у Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Карман Плюс витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 9 375,00 грн., з яких 3 750,00 грн. за подання позову та 5 625,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карман Плюс - задовольнити повністю.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2019 року №000304507.
Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карман Плюс (19502, Черкаська обл., Городищенський р-н., м. Городище, вул. Некрасова, 14, код ЄДРПОУ 40648536) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 9 375 (дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст постанови складено та підписано 02 грудня 2020 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2020 |
Оприлюднено | 07.12.2020 |
Номер документу | 93267327 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні