Постанова
від 02.12.2020 по справі 580/1339/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1339/20 Суддя першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на прийняте у порядку письмового провадження в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юмотор до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юмотор (далі - Позивач, ТОВ Юмотор ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 року №0000460507.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до 01.07.2019 року ліцензування роздрібної торгівлі пальним законодавством не передбачалося, законом не передбачено дати, з якої має бути видана ліцензія - з дати подання заяви чи з дати видачі ліцензії, що створило для суб`єкта господарювання стан правової невизначеності, то оскаржуваний індивідуальний акт прийнятий поза межами правового поля.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що чинним законодавством передбачено відповідальність за здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії, обов`язок наявності якої встановлено з 01.07.2019 року, а тому суд прийшов до неправильного висновку, що реалізація пального без ліцензії після 01.07.2019 року здійснена без порушень нормативних вимог. Окремо звертає увагу на дотримання контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання.

Після усунення визначених в ухвалі від 17.08.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.12.2020 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області у листопаді 2019 року була проведена фактична перевірка господарської одиниці ТОВ Юмотор - АЗС Юмотор за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, 6, результати якої викладено в акті від 25.11.2019 року №122/23/23/05/37551348 (а.с. 12-13).

Згідно висновків перевірки Відповідачем встановлено порушення Позивачем ч. ч. 20, 33 ст. 15, ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , оскільки 01.07.2019 року здійснено роздрібну реалізація пального без отримання ліцензії.

На підставі викладених в акті перевірки висновків ГУ ДПС у Черкаській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 15.01.2020 року №0000460507, яким до ТОВ Юмотор за порушення ч. ч. 20, 33 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі ст. 17 цього ж Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250 000,00 грн. (а.с. 5). Указаний індивідуальний акт за наслідками адміністративного оскарження було залишено без змін рішенням ДПС України від 23.03.2020 року №10447/6/99-00-08-05-05-06 (а.с. 10-11).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 4, 56 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 15, 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон), Закону України від 23.11.2018 року №2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покрашення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі - Закон про внесення змін), Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності (далі - Закон про ліцензування), а також ряду підзаконних актів, прийшов до висновку, що оскільки до 01.07.2019 року суб`єкт господарювання об`єктивно не мав можливості отримати ліцензію, то накладення штрафу за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії у цей день відбувалося поза межами правового поля.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до абз. 57 ст. 1 Закону роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

У свою чергу, Законом про внесення змін були внесені зміни до Закону, а саме: частину 20 статті 15 після слова виробами доповнено словами або пальним , а після слова ліцензій - словами на роздрібну торгівлю . Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону про внесення змін указана норма набирає чинності з 01.07.2019 року. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, з 01.07.2019 року запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним.

При цьому, матеріали справи свідчать, що Позивачем за адресою провадження господарської діяльності здійснено роздрібну торгівлю пальним без ліцензії 01.07.2019 року. Заперечення товариства з приводу того, що така реалізація підприємством 01.07.2019 року не здійснювалася колегією суддів оцінюється критично, оскільки факт реалізації зафіксовано в акті перевірки на підставі даних Z-звіту від 01.07.2019 року №1037, а також випливає із змісту матеріалів перевірки (а.с. 44-49).

Згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250 000 гривень.

Поряд з викладеним колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч. 30 ст. 15 Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Положеннями статті 15 Закону передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених ст. 15 Закону документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Листом Державної фіскальної служби України від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 на виконання Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019 року. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019 року.

Аналіз змісту наведених норм Закону та положень згаданого вище листа ДФС України від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 свідчить, що ГУ ДФС у Черкаській області мало право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наставала відповідальність у вигляді штрафу.

У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що У справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

У розрізі викладеного суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Законом чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. До того ж, ДФС України лише 30.05.2019 року направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядженням про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 01.07.2019 року.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу.

Пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, до 01.07.2019 року Закон не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі пальним. Фактично редакція цього Закону із змінами та доповненнями від 23.11.2018 року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів розширила його дію та погіршила становище Позивача. При цьому Кабінет Міністрів України не визначив органи виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, уповноважені видавати такі ліцензії.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності у редакції з 01.07.2019 року, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля і пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

У свою чергу, частиною 1 статті 8 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності із змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності , передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування.

Згідно абз. 4 п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності у цій сфері діє принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно якого у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Указаний строк визначений законом з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами. Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання (до 01.09.2019 року). Матеріали справи свідчать, що Позивач виконав свій обов`язок та у межах вищевказаного строку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 23090314201900236, дата реєстрації - 24.07.2019 року, термін дії: з 24.07.2019 року по 24.07.2024 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 сформульовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою Європейського суду з прав людини, яка знайшла своє відображення у справі Звежинський проти Польщі , в якій суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про існування підстав для задоволення позовних вимог, позаяк встановлення ДФС України неможливості видачі ліцензії до 01.07.2019 року, за роздрібну реалізацію пального без якої з 01.07.2019 року до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, не узгоджується із загальними принципами та правилами ліцензування видів господарської діяльності в Україні.

Щодо посилання Апелянта на те, що фактична перевірка призначена та проведена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції відсутні висновки про те, що така перевірка проведена із порушенням приписів ПК України.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено та підписано 02 грудня 2020 року.

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.12.2020
Оприлюднено07.12.2020
Номер документу93267334
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —580/1339/20

Ухвала від 25.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 02.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 28.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 28.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 17.08.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Рішення від 13.07.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

А.В. Руденко

Ухвала від 12.05.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

А.В. Руденко

Ухвала від 27.04.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

А.В. Руденко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні