Постанова

від 03.12.2020 по справі 826/17542/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17542/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Амельохін В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМОПОЛІМЕР на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року (розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за на явними у справі матеріалами, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМОПОЛІМЕР до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0048951404 від 25.09.2018 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРМОПОЛІМЕР (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0048951404 від 25.09.2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.09.2018 №0048951404 в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 10 993, 00 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 2 749, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 19.06.2018 №10119 та відповідно до п.п. 78.1.4 статті 78 ПК України проведено перевірку ТОВ ТЕРМОПОЛІМЕР за результатами якої 04.07.2018 складено акт №651/26-15-14-04-05/38765575 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Астікс (код 40211089) за лютий 2016, березень 2016, з ТОВ Стрендж Сістем (код 40030858) за вересень 2016, жовтень 2016 та з ТОВ Калісто Інтел (код 40993542) за січень 2017 (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 188 729, 00 грн., у тому числі за лютий 2016 - 43 744 грн., березень 2016 - 21 911 грн., серпень 2016 - 47 141 грн., вересень 2016 - 48 502 грн., жовтень 2016 - 16 438 грн., січень 2017 - 10 993 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 15 417 грн., в тому числі за лютий 2016 - 3 063 грн., серпень 2016 - 12 354 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 25.07.2018р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0039361404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 255 183,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на суму 204 146,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 51 037,00грн.

В порядку адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення скасовано рішенням ДФС України від 20.09.2018 №30464/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах з ТОВ Астікс , ТОВ Стрендж Сістем (крім операцій, проведених у жовтні 2016 року) та у відповідній частині застосовані штрафні санкцій.

На підставі рішення ДФС України від 20.09.2018 №30464/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги відповідачем 25.09.2018 прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0048951404, яким позивачу збільшено грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 289, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 27 431,00 грн. та штрафні санкції - 6 858, 00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, взаємовідносини позивача з ТОВ Стрендж Сістем у період - жовтень 2016 року відбувались на підставі договорі, які було укладено в усній формі.

На виконання зазначених домовленостей було складено видаткову накладну від 13.10.2016 №146/10 та податкову накладну від 13.10.2016 №146 та рахунок на оплату від 13.10.2016 №146/10.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту за жовтень 2016 року.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Стрендж Сістем контролюючий орган дійшов висновку з тих підстав, що до перевірки позивачем не було надано підтверджуючих документів, якими силами здійснювались навантажувально-розвантажувальні роботи, та не надано підтверджуючих документів які б фактично підтверджували транспортування ТМЦ.

Головним оперативним управлінням ДФС України листом від 24.10.2016 №34293/7/99-99-21-08-17 отримано інформацію стосовно смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_1 , який перебував на посаді директора та головного бухгалтера ТОВ Стрендж Сістем .

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено досудове розслідування у кримінальному провадженні 42016101060000135 від 15.07.2016 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до якого: Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи діючих суб`єктів господарської діяльності, використовуючи реквізити підприємств, які мають ознаки фіктивності , в тому числі ТОВ Стрендж Сістемс (код 40030858) ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи діючих суб`єктів підприємницької діяльності, діючи за попередньою змовою групою осіб, протягом 2016-2017 року з метою умисного ухилення від сплати податків перерахували грошові кошти на рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності та підконтрольні невстановленим особам.

У свою чергу невстановлені особи, з метою сприяння в ухиленні від сплати податків та на виконання попередньої змови, використовуючи реквізити, печатки, банківські рахунки тощо, виготовлюють від імені номінальних директорів заздалегідь створених підконтрольних їм підприємств, в тому числі ТОВ Стрендж Сістемс первинні документи (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні тощо), в яких містяться завідомо неправдиві відомості про вид ТМЦ, обсяг, ціну та свідчать про нібито поставку товару в адресу діючих суб`єктів господарської діяльності. Проте, як встановлено слідством, поставка ТМЦ в адресу суб`єктів підприємницької діяльності фактично не відбувається, а створюється лише видимість здійснення легальних господарських операцій.

Також встановлено, що у періоді - січень 2017 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ Калісто Інтел (код 40993542), договори які укладались в усній формі.

На виконання умов договорів були виписані: видаткова накладна №57 від 04.01.2017, податкова накладна №57 від 04.01.2017 та рахунок на оплату №57 від 04.01.2017.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту за січень 2017 року.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Калісто Інтел контролюючий орган дійшов висновку з тих підстав, що до матеріалів перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні, також відповідно до єдиного державного реєстру податкових накладних ТОВ Калісто Інтел за перевіряємий період не встановлено придбання послуг по зберіганню ТМЦ, та послуг по транспортуванню ТМЦ, що свідчить про сумнівність здійснення фінансово-господарських операцій, а саме: поставу ТМЦ.

Відповідно до наявної інформації з ІС Податковий блок засновниками ТОВ Калісто Інтел є ОСОБА_2 із сумою внеску в статутний фонд 500 грн. та ОСОБА_3 із сумою внеску в статутний фонд 500 грн. Крім того, ОСОБА_3 є керівником, головним бухгалтером та особою, яка має право підпису від ТОВ Калісто Інтел .

Колегія суддів звертає увагу на те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено вирок по справі № 757/33900/17-к від 17.08.2017, відповідно до якого засновник ТОВ Калісто Інтел ОСОБА_2 обвинувачена у вчинені злочину за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

У грудні 2016 року, в мережі інтернет ОСОБА_2 познайомилася з чоловіком на ім`я ОСОБА_4 , який в подальшому запропонував їй зареєструвати на своє ім`я підприємство за грошову винагороду у розмірі 300 (триста) гривень.

ОСОБА_2 домовилась з ОСОБА_4 про придбання та перереєстрацію на своє ім`я, як засновника та службової особи підприємства, в органах державної влади юридичних осіб - ТОВ Калісто Інтел (код ЄДРПОУ 40993542), ..., за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

При цьому, ОСОБА_2 домовилась про підписання документів для перереєстрації ТОВ Калісто Інтел (код ЄДРПОУ 40993542) та надання цих документів державному реєстратору для державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб, а також про те, що до діяльності ТОВ Калісто Інтел (код ЄДРПОУ 40993542), не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись засновником та службовою особою зазначених підприємств, фінансово-господарською діяльністю з використанням товариств будуть займатись інші особи.

Відповідно вказаним вироком Печерського районного суду міста Києва затверджено угоду від 06.02.2017 між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_2 про визнання винуватості ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено їй узгоджене покарання у виді 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з наданих до суду позивачем копій первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ Стрендж Сістем , а саме: рахунок на оплату від 13.10.2016 №146/10, видаткова накладна №146/10 від 13.10.2016, товарно-транспортна накладна від 13.10.2016 №Р146/10 підписані від ТОВ Стрендж Сістем (попередня назва ТОВ БК Строй.Ка ) в.о. директора ОСОБА_6 , а податкова накладна №146 від 13.10.2016 підписана і зареєстрована за допомогою електронно-цифрового підпису ОСОБА_1, тобто особою, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Листом від 20.03.2017 №2668/9, відділ державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомляє, що смерть ОСОБА_1 зареєстровано 23.09.2016. В результаті пошуку реєстрації смерті вказаної особи в системі ДРАЦС, було встановлено, що смерть зареєстровано Виконавчим комітетом Української міської ради м. Селидове Донецької області, про що складено актовий запис про смерть №173 від 28.09.2016.

Тобто, ТОВ Стрендж Сістем складено та зареєстровано в жовтні 2016 року податкову накладну за підписом ОСОБА_1 , який з 23.09.2016 вважається померлим.

На підставі вище зазначеного, колегія судів приходить до висновку, що така податкова накладна не має юридичної сили та не може бути підставою для бухгалтерського обліку.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №826/9960/17, якою було вже досліджено питання підписання померлою особою ОСОБА_1 податкових накладних у періоді - жовтень 2016 року.

Щодо наявності вироку Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/33900/17-к від 17.08.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з копії первинних документів ТОВ Калісто Інтел , а саме: рахунку на оплату від 04.01.2017 №57, видаткової накладної №57 від 04.01.2017, товарно-транспортної накладної №Р57 від 04.01.2017 та податкової накладної №57 від 04.01.2017, вони підписані директором ОСОБА_3 , який з 01.12.2016 є керівником підприємства.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Калісто Інтел .

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відтак, з огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 №0048951404 в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 10993,00грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 2749,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ Калісто Інтел є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМОПОЛІМЕР .

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМОПОЛІМЕР - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль