Рішення

від 18.11.2020 по справі 296/6517/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6517/20

2/296/2242/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Петровської М.В.,

за участю: секретаря судових засідань Лужко Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,-

встановив:

До Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_2 , у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- змінити спосіб стягнення аліментів, який був винесений постановою Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019 року з 500,00 грн на 1/4 частини з всіх видів заробітку( доходів);

- стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 03.08.2020 і до закінчення навчання до 30.06.2021.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 500 грн щомісяця, починаючи з 19.12.2018 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021 року. Вказує, що є студенткою Житомирського державного університету імені Івана Франка денної форми навчання, проживає в гуртожитку університета, за що сплачує 3000 грн за шість місяців. З 01.01.2020 року розмір мінімальної заробітної плати значно збільшився, а тому, враховуючи потреби на харчування, одяг, оплату гуртожитку, вважає, що необхідно стягувати на її користь з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходів).

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі із повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, наведених в уточненій позовній заяві та просив його задовольнити.

Відповідач повідомлялась про розгляд справи шляхом оприлюднення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади та за місцем реєстрації, вказаній у позовній заяві, проте відзиву до суду не подала, в судове засідання не з`явилась.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, з урахуванням думки представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Згідно довідки № 166/20 від 16.07.2020, виданої Житомирським державним університетом ім.І.Франка, ОСОБА_2 є студенткою 3-го курсу денної форми навчання державного фінансування Навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету ім. І.Франка за спеціальністю Початкова освіта . Термін навчання закінчується 30.06.2021.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019 в справі № 296/11327/18 на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 500 грн щомісяця, починаючи з 19.12.2018 і до закінчення навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважаючи, що з ОСОБА_3 на її користь підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходів), позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує, що навчання позивачки у вищому навчальному закладі зумовлює об`єктивну необхідність матеріальних витрат на канцелярські приладдя, підручники, на проживання у гуртожитку. Квитанцією від 27.08.2019 підтверджується факт оплати ОСОБА_2 проживання у гуртожитку в розмірі 3000 грн (а.с.19). Навчання на денному відділенні об`єктивно перешкоджає ОСОБА_2 займатись діяльністю, направленою на отримання доходу, зокрема, працевлаштуватись.

Зважуючи можливість відповідачки сплачувати аліменти у збільшеному та зміненому розмірі - 1/4 частини з усіх видів заробітку, суд має, зокрема, зважати на її матеріальне становище.

Як вбачається із постанови Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 на посаді прибиральниці виробничих приміщень на ПрАТ Житомирський комбінат силікатних виробів у досліджений судом період становила 4173 грн.

Вказані обставини не підлягають доказуванню в силу приписів ч.4 ст.82 ЦПК України.

Згідно довідки про доходи № 1029, відповідачка ОСОБА_3 працює на посаді прибиральниці виробничих приміщень у ПрАТ Житомирський комбінат силікатних виробів , її заробітна плата за період з 01.01.2020 по 01.10.2020 склала 48189, 95 грн, тобто середньомісячна заробітна плата складає 4819 грн.

По квітень 2020 року на користь ОСОБА_4 стягувалась заборгованість по аліментам на утримання позивачки в розмірі 20 % із її заробітку (виконавчий лист № 2/289/90/14).

Таким чином, на момент розгляду цієї справи, заробітна плата ОСОБА_3 збільшилась в порівнянні із періодом за 2018-2019 рік.

Водночас, матеріальне становище відповідачки не поліпшилось у тій мірі, яка б дозволяла сплачувати їй аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, тобто в 2 рази більше, ніж розмір аліментів, який наразі нею сплачується у відповідності до постанови Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019.

Суд враховує також ту обставину, що з травня місяця 2020 року припинено примусове відрахування аліментів із заробітку відповідача за виконавчим листом № 2/289/90/14.

Дані про інші обставини, передбачені ч.1 ст.192 СК України, які мають враховуватись судом при прийнятті рішення про зміну розміру аліментів, в матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд вважає достатнім та можливим у контексті досліджених індивідуальних обставин у цій справі встановлення розміру аліментів саме у 1/6 частині від заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісяця, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021. Вказана 1/6 частка є цілком пропорційною до збільшеного розміру заробітної плати відповідачки за період з січня по жовтень 2020 року.

Щодо позовної вимоги здійснювати стягнення аліментів з дня пред`явлення позову, то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , аліменти у відповідності до ст.192 СК України у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.224-226, 228,233, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений постановою Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019 в справі № 296/11327/18.

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25.11.2020

Суддя М. В. Петровська