Рішення

від 02.12.2020 по справі 414/2573/19

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/2573/19

Провадження № 2/414/27/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна цивільну справу за позовом Головченка Артема Олександровича в інтересах Приватного підприємства Агро Дар 2010 до ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Головченко А.О. в інтересах Приватного підприємства Агро Дар 2010 13 вересня 2019 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на наступне. ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агро Дар 2010 в особі директора Ігнатенка Д.В. 25 січня 2012 року було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району, площею 4,9363 га. строком на 7 років. Цей договір був зареєстрований у Кремінському відділі Луганської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 442160004002611 від 19 грудня 2012 року. Відповідно до умов договору оренди ОСОБА_1 передала в оренду земельну ділянку за щорічну відповідну плату. Проте до закінчення дії вказаного договору ОСОБА_1 16 серпня 2019 року уклала договір оренди цієї земельної ділянки з ФОП ОСОБА_2 , тому просить визнати вказаний договір оренди землі недійсним та стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача Головченко А.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні зазначеним у позові, в останнє судове засідання не з`явився, у заяві на ім`я суду просить справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 адвокат Овчаренко О.В. позов не визнав та надав відзив на позов (а.с.42 т.1), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає про відсутність правових підстав для визнання укладеного між відповідачами договору оренди недійсним, оскільки договір оренди відповідає вимогам закону. Інформації про реєстрацію договору від 25 січня 2012 року не було.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала та заперечувала щодо укладання договору оренди землі та передачі її земельної ділянки Приватному підприємству Агро Дар 2010 . Таку позицію підтримує її представник адвокат Овчаренко Є.В.

Відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 та її представника адвоката Овчаренка Є.В. до суду не надходив.

В останнє судове засідання відповідачі та їх представники не з`явилися. Від останніх до суду надійшли заяви, в яких вони просять справу розглянути за їх відсутністю, свої доводи підтримають.

Тому суд відповідно до вимог ч.1 ст. 223, ч.2 ст.247 ЦПК України вирішив справу розглянути за відсутністю учасників судового процесу та без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на мирне володіння та розпорядження своїм майном.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні акти.

Частиною першою ст.15 цього Кодексу визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладання, вимоги припинення договору оренди землі урегульовані в спеціальному законі, яким є ЗУ Про оренду землі .

Відповідно до ст.1 цього Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У ст.6 вищевказаного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст.13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально, договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації /ст.14 ЗУ Про оренду землі /.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, як передбачено у ч.1 ст.215 цього Кодексу.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним в силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочин, вчинений з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч.1 цієї статті, так і у ст.ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв учасника правочину, вчинений ним у належній формі.

У тому ж випадку, коли сторона не виявила свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

У ч.1 ст.236 ЦК України зазначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Момент укладання договору визначено у ч. 1 ст. 638 вказаного Кодексу, у якій зазначено, що договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З положень частин 1 та 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою ст. 215 цього Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

3 ст. 152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

З системного аналізу ч.5 ст.126 цього Кодексу вбачається, що неможливо передати в користування земельну ділянку без припинення права попереднього користувача, в тому числі і орендаря.

Докази, надані суду сторонами, свідчать про наступне.

ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки площею 4,9363 га., що розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району, та Приватне підприємство Агро Дар 2010 , в особі директора ОСОБА_4 25 січня 2012 року уклали договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років (а.с. 9-10 т.1).

Відповідно до листа заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 18 вересня 2019 року вищевказаний договір оренди землі був зареєстрований Відділом Деркомзему у Кремінському районі Луганської області 19 грудня 2012 року за № 442160004002611 терміном на 7 років. (а.с. 41 т.1).

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.13 т.1), державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.14 т.1), свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.18 т.1), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,9363 га, кадастровий номер 4421682600:01:001:0121, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району.

На вказану земельну ділянку 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 уклали договір оренди строком на 10 років (а.с. 47-48 т.1) і згодом 22 жовтня 2019 року уклали додаткову угоду до договору оренди землі та внесли зміни до п.40 останнього, виклавши його в редакції: Цей договір набирає чинності з 20 грудня 2019 року після підписання його сторонами та підлягає державній реєстрації. (а.с.46 т.1)

Разом з тим, ОСОБА_1 та Приватне підприємство Агро Дар 2010 уклали 01 вересня 2018 року договір оренди на вказану земельну ділянку строком на 15 років. Відповідно до останнього речення п. 8 вказаного договору Договір вступає в силу з 20 грудня 2019 року після закінчення дії попереднього договору оренди землі між сторонами та підлягає державній реєстрації (а.с.124-126 т.1).

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_5 від 13 травня 2020 року підпис від імені ОСОБА_1 , розташований у графі Орендодавець ОСОБА_1 у розділі Реквізити сторін у договорі оренди земельної ділянки б/н від 01 вересня 2018 року, укладеному між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агро Дар 2010 (а.с 124-126) виконано, ймовірно, ОСОБА_1 . Висновок у ймовірній формі даний у зв`язку із простотою будови досліджуваного підпису, що обмежило обсяг графічного матеріалу, який міститься у ньому. Підпис від імені ОСОБА_1 розташований у графі Земельну ділянку передав: ОСОБА_1 у акті прийому-передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01 вересня 2018 року (а.с.127), виконано, ймовірно, ОСОБА_1 . Висновок у ймовірній формі даний у зв`язку із простотою будови досліджуваного підпису, що обмежило обсяг графічного матеріалу, який міститься у ньому. (а.с. 211-228 т.1).

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_6 від 23 вересня 2019 року (а.с. 29-39 т.2) підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди земельної ділянки б/н від 01 вересня 2018 року укладеному між нею та Приватним підприємством Агро Дар 2010 у рядку Орендодавець ОСОБА_1 (а.с. 124-126 т.1) та у Акті прийому передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01 вересня 2018 року у рідку Земельну ділянку передав : ОСОБА_1 (а.с. 127 т.1) виконані однією особою. Підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди земельної ділянки б/н від 01 вересня 2018 року укладеному між ними у рядку Орендодавець ОСОБА_1 ( а.с. 124-126 т.1) та у Акті прийому-передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01 вересня 2018 року у рядку Земельну ділянку передав: ОСОБА_1 (а.с. 127 т.1) виконані ОСОБА_1 . Підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди земельної ділянки б/н від 01 вересня 2018 року, укладеному між сторонами у рядку Орендодавець ОСОБА_1 (а.с. 124-126 т.1) та у Акті прийому передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01 вересня 2018 року у рідку Земельну ділянку передав : ОСОБА_1 ( том № 1 а.с. 127) виконані без зміни ознак власного підписного почерку. Підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди земельної ділянки б/н від 01 вересня 2018 року, укладеному між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агро Дар 2010 у рядку Орендодавець ОСОБА_1 (а.с. 124-126 т.1) та у Акті прийому-передачі земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01 вересня 2018 року у рядку Земельну ділянку передав : ОСОБА_1 (а.с. 127 т.1) виконані без впливу на їх виконавця збиваючих факторів, як природного та і штучного походження.

Частиною 1 ст.6 Конвенції і ст. ст. 9, 55 Конституції України передбачено, що кожен має на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку та належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.23 рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України наголошується, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п. 58 рішення цього Суду у справі Серявін та інші проти України зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умовами винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

У п. 24 рішення ЄСПЛ у справі Надточій проти України , п.23 рішення цього Суду у справі Гуренка проти України наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Засадами судочинства є диспозитивність та змагальність сторін, якими визначається розгляд судом справ не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках, та обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Велика палата Верховного суду в Постанові від 12 червня 2018 року справа № 823/378/16 дійшла висновків, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Укладаючи оспорюваний договір, ОСОБА_1 не дотрималася загальних правил розірвання попереднього договору, не скористалася передбаченою п.п 36-39 Договору оренди землі від 25 січня 2012 року можливістю припинення його дії, чим порушила загальні правила поведінки сторін у договорі, зокрема, добросовісність.

Добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд вважає за необхідне застосувати у цій справі доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Вирішуючи спір про визнання правочину недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином поведінка ОСОБА_1 , яка з 2013 року (після укладення договору оренди із позивачем) регулярно отримувала від позивача гроші та сільськогосподарську продукцію в рахунок орендної плати, що передбачено договором від 25 січня 2012 року, тим самим погоджувалася з умовами договору, ніяких дій щодо ініціювання розірвання договору не вчиняла, а тому укладення нею у серпні 2019 року договору із другим відповідачем ФОП ОСОБА_2 суперечить її попередній поведінці (отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, то укладення між відповідачами додаткової угоди про зміни до договору оренди землі від 16 серпня 2019 року не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 та не суперечить правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 1454/2047/16-ц.

Суд приходить до висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

Враховуючи те, що оспорюваний договір оренди землі від 16 серпня 2019 року підписаний і зареєстрований у Державному реєстрі до закінчення строку дії договору оренди землі із позивачем, порушене право позивача на володіння і користування орендованої ним за чинним договором оренди земельною ділянкою, що був укладений раніше, підлягає захисту шляхом визнання основного договору недійсним.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. а п. 2 ч. 6 ст. 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки оскарження позивачем рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з відповідачем ФОП ОСОБА_2 , яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки, і вказана реєстрація є похідною від оспорюваного договору, який визначається судом недійсним, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем за подання позовної заяви було сплачено 1 921 грн. та 10 787 грн. 04 коп. за проведення додаткової експертизи, то з відповідачів на користь позивача належить стягнути 1 921 грн. + 10 787 грн. 04 коп. = 12 708 грн. 02 коп. : 2 = 6 354 грн. 02 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 11-13, 77-81, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головченка Артема Олександровича в інтересах Приватного підприємства Агро Дар 2010 до ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землівід 16 серпня 2019 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 4,9363 га., що розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 29 серпня 2019 року на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,9362 га кадастровий номер 4421682600:01:001:0121, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області, укладеного між орендодавцемОСОБА_1 та орендарем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміровим Ельдаром Акперовичем.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного підприємства Агро Дар 2010 понесені судові витрати по 6 354 (шість тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 02 коп. з кожного.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Ковальов