Ухвала

від 03.12.2020 по справі 701/1141/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 61

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

03 грудня 2020 року Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Багва, Маньківського району, Черкаської області у віці 57 років померла мати позивача ОСОБА_2 , про що 25.12.2013 року складено відповідний актовий запис № 13, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим потворно 06.10.2020 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Довідка виконавчого комітету Буцької селищної ради села Багва Маньківського району Черкаської області від 28.10.2020 року № 274 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла гр. ОСОБА_2 , яка постійно проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Гр. ОСОБА_2 померла в селі Багва Маньківського району Черкаської області. Разом із спадкодавцем ніхто та неповнолітні діти не проживали. Інформацією про непрацездатність спадкоємців виконком Багвянської сільської ради не володіє. Заповіт від імені спадкодавця виконавчим комітетом Багвянської сільської ради не посвідчувався.

Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 , який постійно був зареєстрований біля матері. Тобто, на час смерті матері його постійне місце проживання зареєстроване було разом з матір`ю у будинку АДРЕСА_1 , також його постійне місце проживання до цього часу зареєстровано у даному будинку. Тому позивач є таким, що прийняв спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, за якою спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Позивач не звертався до нотаріальних органів із заявою про відмову від прийняття спадщини, тому відповідно до закону є таким, що прийняв спадщину після смерті матері.

Викладене підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 17.03.2020 №108, виданою виконавчим комітетом Буцької селищної ради с. Багва та інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Буцької селищної ради села Багва Маньківського району Черкаської області від 28.10.2020 року № 274. При цьому, хоча у даній довідці вказано, що із спадкодавцем ніхто не проживав на момент смерті, проте одночасно вказано, що із спадкоємцем був зареєстрований її син ОСОБА_1 , чим фактично спростовуються суперечності щодо зареєстрованого постійного місця проживання та прийняття спадщини у розумінні приписів ч.3 ст.1268 ЦК України.

Попередньо, ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 52 років помер чоловік матері позивача - ОСОБА_3 , про що 16.12.2013 року складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Буцької селищної ради села Багва Маньківського району Черкаської області від 28.10.2020 року № 273 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер гр. ОСОБА_3 , який постійно проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Гр. ОСОБА_3 помер в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області. Разом із спадкодавцем ОСОБА_3 постійно проживала його дружина ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей немає. Інформацією про непрацездатність спадкоємців виконком Багвянської сільської ради не володіє. Заповіт від імені спадкодавця виконавчим комітетом Багвянської сільської ради не посвідчувався.

Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 була його дружина ОСОБА_2 . Інформацією про інших спадкоємців виконком сільської ради не володіє.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, яка також є такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, та має право на спадкування майна, яке залишилось після смерті матері та на майно після смерті її чоловіка, яке вона прийняла у спадщину, проте спадкових прав не переоформила у зв`язку із смертю.

Позивачу стало відомо, що після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке потрібно переоформити у спадщину, зокрема земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в адмінмежах Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

При цьому, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на майно,позивач через представника звернувся до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області із заявою про надання інформації щодо видачі правовстановлюючих документів на землю на ім`я спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 16.10.2020 року № Г-71/0-0.300-71/138-20 повідомлено, що відповідно записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі рішення Багвянської сільської ради від 2 грудня 2004 року №392 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 серія ЧР №070713 від 23 лютого 2004р., реєстраційний номер 231, що розташована в адміністративних межах Багвяянської сільської ради Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту площею 2,62га. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також повідомлено, що відповідно записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі рішення Багвянської сільської ради від 2 грудня 2004 року №392 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 серія ЧР №070712 від 23 лютого 2004р., реєстраційний номер 230, що розташована в адміністративних межах Багвяянської сільської ради Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту площею 2,62га. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також на підтвердження вказаного надано копії вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки, чим підтверджується, що дійсно було видано вказані правовстановлюючі документи.

В процесі оформлення спадкових прав позивач через представника звернувся до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно - земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, що належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Постановою від 17.11.2020 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, місцезнаходження яких: адмінмежі Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даною постановою повідомлено, що приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., розглянуто заяву представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням видати свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 2,62га та площею 2,62га, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження яких: адмінмежі Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку із смертю.

Керуючись статтями 66-69 Закону України Про нотаріат , нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент звернення спадкова справа та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину від імені ОСОБА_3 були відсутні. Згідно інформації зі Спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця не виявлено. Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області 28 жовтня 2020 року за № 273, із спадкодавцем постійно проживала його дружина ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до пункту 3 статті 1268 глави 87 Цивільного кодексу України, дружина спадкодавця вважається такою, що прийняла спадщину (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї). Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області 16 листопада 2013 року, актовий запис №12.

За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент звернення спадкова справа та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину від імені ОСОБА_2 були відсутні. Згідно інформації зі Спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця не виявлено. Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області 28 жовтня 2020 року за № 277, із спадкодавцем був зареєстрований її син ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до пункту 3 статті 1268 глави 87 Цивільного кодексу України, син спадкодавця вважається таким, що прийняв спадщину (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї). Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно 06 жовтня 2020 року, актовий запис №13.

Нотаріусом повідомлено, що представником спадкоємця надано копії Державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЧР № 070712 та серія ЧР № 070713, виданих Маньківською державною адміністрацією Черкаської області 23 лютого 2004 року, та повідомлено, що оригінали документів, які посвідчували право померлих на земельні ділянки у нього відсутні і тому надати позивачу нотаріусу для видачі свідоцтв про право на спадщину неможливо.

Згідно п.п.4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі по тексту Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Відповідно п.3 глави 17 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальних дій, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва, тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі, коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва, тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Оскільки представником спадкоємця не було надано оригінали документів, що посвідчують право власності спадкодавця на земельні ділянки, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, повідомивши, що такі документи відсутні, постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, місцезнаходження яких: адмінмежі Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Разом з тим, нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідках виконавчого комітету Буцької селищної ради села Багва Маньківського району Черкаської області від 28.10.2020 року № 273, №274, у постанові приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., від 17.11.2020 року, з урахуванням встановленого факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , з кола спадкоємців, визначеного законом, є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійній матері позивача, на її ім`я було видано правовстановлюючий документ, так само було видано правовстановлюючий документ на майно на ім`я її чоловіка, яке вона прийняла у спадщину, однак документи втрачено. У зв`язку з втратою оригіналів правовстановлюючих документів було замовлено публікацію оголошень в газеті Маньківська новини про втрату державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1141/20 за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 17 грудня 2020 року о 9 годині 20 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 17 грудня 2020 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 17 грудня 2020 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312 .

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя В. Л. Маренюк