Рішення

від 19.11.2020 по справі 266/2112/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/2112/19

Провадженя№ 2/266/87/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Курбанової Н.М.,

при секретарі Макогон С.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачки Кравчук Л.Є.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Приватного підприємства Капітолій до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПП Капітолій звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ході слухання справи позивач зменшив розмір позовних вимог та в обґрунтування позову зазначив, що 16 червня 2009 року між ним та ОСОБА_2 - Відповідачем по справі, було укладено договір про участь у програмі Гарант-фінанс за № 000680 (Основний договір), згідно якого ПП Капітолій зобов`язується вчинити від імені і за рахунок Відповідача певні юридичні дії, спрямовані на придбання нею товару або отримання позики, а Відповідач зобов`язується своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати чистий внесок, за рахунок якого здійснюється оплата товару та адміністративні витрати, які йдуть на оплату послуг за організацію діяльності програми. У відповідності до умов Основного договору, 26 серпня 2011 року між ПП Капітолій та ОСОБА_2 був укладений Договір Позики № 1167/08/11 з відповідним додатком №1. Згідно п. 1.1 Договору ПП Капітолій надало Відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, безоплатності та цільового використання у сумі 40000,00 грн. з кінцевим терміном погашення згідно графіку погашення заборгованості, що міститься в додатку 1 до Договору Позики до 15 серпня 2026 року. Згідно графіку погашення заборгованості, що міститься в додатку 1 до Договору Відповідач, починаючи з 15.09.2011 р. і до 15.08.2026 р. зобов`язана погашати надану позику рівними частинами по 222,22 грн. щомісячно. На виконання умов Основного договору 26.08.2011 р. між ПП Капітолій таВідповідачем буд укладений Додаток 3 до цього договору. Згідно п. 3 цього Додатку, сторони домовилися, що сплачені до отримання суми позики на виконання умов Основного договору ОСОБА_2 38 чистих внесків будуть зараховані Адміністратором в рахунок погашення щомісячних платежів у зворотному порядку. Також, відповідно до п. 4 додатку 3 сторони домовилися, що учасник разом із щомісячними платежами за договором позики протягом 180 місяців зобов`язаний сплачувати адміністративні витрати в розмірі 168,00 грн. Щомісячні платежі, які учасник погашає згідно Договору позики зараховуються Адміністратором в рахунок погашення щомісячних платежів по Основному договору. З грудня місяця 2012 року Відповідач почала порушувати умови Основного договору та Договору позики, тобто повністю перестала виконувати умови договорів, у зв`язку з чим Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя з позовною заявою про стягнення боргу. 15.07.2013 року рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП Капітолій у відшкодування заборгованості: за договором позики: - 28 444,56 грн., адміністративні витрати за основним договором - 672,00 грн., витрати на правову допомогу - 320,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 292,88 грн. Рішення суду набрало законної сили 15.08.2013 рокута Відповідачем не оскаржувалось та не виконувалось. До виконавчої служби ПП Капітолій не зверталось. 01 серпня 2014 року між ПП Капітолій та ПП Житомирська міська юридична консультація був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор ПП Капітолій відступає, а новий кредитор ПП Житомирська міська юридична консультація набуває право вимоги, належне первісному кредиторові ПП Капітолій у відповідності із: Основним договором № 006680 від 16.06.2009 р., договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011 р., однак 02 травня 2016 року було укладено угоду про розірвання цього договору. Під час дії вищевказаного договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 було сплачено:11.12.2015р. - 400, 00 грн.за договором позики №1167/08/11; 27.04.2016р. - 400,00грн. за договором позики №1167/08/11. Сума інфляційних складає 40902,20грн., три відсотки - 4524,28грн. Таким чином, станом на квітень 2019р. заборгованість відповідача склала 74355,92грн. з яких: 27644,56 грн.- заборгованість за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011р.; 672,00грн. - адміністративні витрати за основним договором №000680 від 09.06.2009р.; 40902,20грн. - сума інфляційних за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011р.; 4524,28грн. - сума 3% річних за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011р.; 320,00грн. витрати на правову допомогу за рішенням Приморського районного м. Маріуполя від 15.07.2013 р.; 292,88грн. - витрати по сплаті судового збору за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 р. 13.10.2011р. для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ПП Капітолій за договором позики № 1167/08/11 та основним договором №000680 між позивачем і відповідачем було укладено договір іпотеки, за яким відповідач надав позивачу і іпотеку ПП Капітолій нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 14,1 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності; земельна ділянка площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 , що належать Іпотекодавцю на праві приватної власності. Пунктом 1.1 Договору іпотеки передбачено, що він забезпечує вимогу Іпотекодержателя, яка випливає з договору позики № 1167/08/11. У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання позивальником своїх зобов`язань за договором позики отримати задоволення своїх позовних вимог за рахунок майна, заставлено іпотекодавцем. Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 40000,00грн. Суд приймаючи рішення, має вказати початкову вартість предмета іпотеки. Позивач вважає, що проводити оцінку іпотечного майна необхідно на стадії проведення виконавчих дій, оскільки вартість майна за період, коли рішення суду вступить в законну силу та до відкриття виконавчого провадження, може значно змінитися у зв`язку з економічним становищем в Україні. Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить суд звернути стягнення на Предмет іпотеки - нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 14, 1 кв.м. реєстраційний номер будинку в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 24456224;земельну ділянку площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1412300000:02:007:0394, що належать Іпотекодавцю на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості для задоволення вимог ПП Капітолій шляхом проведення прилюдних торгів на стадії виконавчого провадження на 74355,92 грн.з яких:27644,56 грн.- заборгованість за договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011р.; 672,00грн. - адміністративні витрати за основним договором №000680 від 09.06.2009р.; 40902,20грн. - сума інфляційних за договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011р.; 4524,28грн. - сума 3% річних за договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011р.; 320,00грн. витрати на правову допомогу за рішенням Приморського районного м. Маріуполя від 15.07.2013 р.; 292,88грн. - витрати по сплаті судового збору за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 р. Визначити початкову ціну продажу предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час ведення виконавчих дій. Стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та у заяві про зменшення позовних вимог, пояснив, що рішення суду про стягнення заборгованості з відповідачки вони на виконання не віддавали, що не позбавляє їх права звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. 15 липня 2013 Приморський районний суд м. Маріуполя ухвалив рішення стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011 року та основним договором № 000680 від 09.06.2009 року, але не розірвати дані договори, тобто договір позики та основний договір дійсні до сьогоднішнього дня. Таким чином, перебіг позовної давності за договором Позики від №1167/08/11 від 26.08.2011 року починається з моменту закінчення виконання строку зобов`язання, асаме з 15 серпня 2026р., що вказано в додатку № 1 до договору позики, графіку погашення заборгованості. Крім того зазначив, що про договір про відступлення права вимоги відповідачці було відомо, так як вона сплачувала кредитні кошти на рахунок у 2015 та 2016 роках. Просив позов задовольнити, стягнути судові витрати з відповідачки.

Представник відповідачки ОСОБА_3 , яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги, позовні вимоги не визнала, пояснила, що правові відносини, які між сторонами складалися у 2011р. Позивачем, а також новим кредитором не виконано вимоги п.6.1 Договору іпотеки, яким передбачено направлення письмової вимоги про погашення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, але за позовом ліквідатора позивача у 2013р. було постановлено рішення суду, яким з відповідачки було стягнуто всю суму заборгованості за час дії договору, а не на заборгованість, яка виникла на момент звернення до суду. Рішення суду не виконувалося не з вини відповідачки, а оскільки позивач не пред`явив його до виконання. Позивач не надав належних доказів суду, що заважало йому пред`явить рішення суду до виконання, таким чином підстав для застосування вимог ст. 625 ЦК України, у позивача не має. Про існування заочного рішення суду вони не знали. Вважає, що рішення суду не було виконано навмисно і незаконно нараховувати штрафні санкції після того. Крім того, відповідачка заперечує, що вона вносила грошові кошти в рахунок погашення заборгованості в 2015, в 2016 роках у розмірі 232 гривні, а вносила визначену суму у розмірі 390,22 гривні, що підтверджується квитанціями. Крім того, рішенням Антимонопольного комітету України діяльність позивача щодо створення груп, як Гарант фінанси , була визнана незаконною. Оскільки позивач, звернувшись до суду із позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 13.05.2013р., який розглянутий судом, перервав строк позовної давності у спорі з відповідачкою щодо погашення останньої спірної заборгованості, а тому при зверненні до суду у квітні 2019р. із позовом у цій справі щодо тієї ж суми заборгованості, але шляхом вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач пропустив строк позовної давності. У задоволенні позову просила відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, підтримала позицію свого представника, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, зазначила, що не згодна із сумою боргу, визначеною позивачем, позивач не направляв їй вимоги про дострокове погашення заборгованості, а вона знала, що договір дії до 2026 року, позивач неодноразово змінював поточний рахунок, направляв поштою квитанції з розрахунковим рахунком, на який треба платити гроші, а потім, з 2013 року перестав це робити. Крім того, просила врахувати, що в договорі іпотеки не зазначена вартість земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, переданий в іпотеку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 02.05.2019 по справі за даним позовом відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 07.06.2019р., клопотання відповідачки задоволено, дану справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, призначити підготовче судове засідання.

25.06.2019 позивачем до суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

02.07.2019 відповідачем до суду наданий відзив на позовну заяву та на заяву про зменшення позовних вимог.

19.07.2019 позивачем до суду надана відповідь на відзив.

12.11.2019 відповідачем до суду надана відповідь на відзив відповідача на позовну заяву та на заяву про зменшення позовних вимог, в якій відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26.11.2019 позивачем до суду надані пояснення на заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими позивач просив задовольнити позовну заяву.

10.12.2019 представником відповідача до суду надані додаткові пояснення до заперечень на відповідь на відзив відповідача на позовну заяву та на заяву про зменшення позовних вимог.

09.01.2020 позивачем до суду надані додаткові пояснення.

23.01.2020р. представником відповідача до суду надано заяву про застосування строку позовної давності, 20.02.2020 позивачем до суду надані додаткові пояснення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 10.04.2020р. по справі за даним позовом закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

Суд, допитавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, встановивши обставини і визначені до них правовідносини, приходить до висновку про задоовлення позову, виходячі з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору, або встановлений законом.

Судом встановлено, що 16 червня 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про участь у програмі Гарант-фінанс за № 000680 (Основний договір), згідно якого ПП Капітолій зобов`язується вчинити від імені і за рахунок Відповідача певні юридичні дії, спрямовані на придбання нею товару, або отримання позики, а Відповідач зобов`язується своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати чистий внесок, за рахунок якого здійснюється оплата товару, та адміністративні витрати, які йдуть на оплату послуг за організацію діяльності програми (а.с. 6).

Згідно з п. 1.1 договору Позики № 1167/08/11 від 26 серпня 2011 року, з відповідним додатком №1, укладеним у відповідності до умов Основного договору, між ПП Капітолій та ОСОБА_2 , ПП Капітолій надало Відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, безоплатності та цільового використання у сумі 40000,00 грн. з кінцевим терміном погашення згідно графіку погашення заборгованості, що міститься в додатку 1 до Договору Позики до 15 серпня 2026 року (а.с. 10-12).

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП Капітолій у відшкодування заборгованості: за договором позики: - 28 444,56 грн., адміністративні витрати за основним договором - 672,00 грн., витрати на правову допомогу - 320,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 292,88 грн. Рішення суду набрало законної сили 15.08.2013 року (а.с. 23).

Згідно з відповіддю Приморського районного суду м. Маріуполя № 266/2077/13-ц від 19.02.2020р. адвокату Кравчук Л.Є., копія заочного рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 15.07.2013 року була направлена ОСОБА_2 рекомендованим листом, на якому проставлена відмітка про отримання від 23.07.2013р. За заявою директора ПП Капітолій від 27.06.2014р. виконавчий лист по справі був направлений позивачу.

Рішення суду добровільно та примусово ні позивачем, ні відповідачкою не виконувалося. Зазначені обставини визнані сторонами по справі та не заперечувалися.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку у постановах Верховного Суду від 18.01.2018 року по справі № 309/4208/13-ц, Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15 та від 25 травня 2016 року № 6-157цс16 суд дійшов висновку про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 України можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником вчасно, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, оскільки зобов`язання залишається невиконаним.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що не виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 року, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП Капітолій у відшкодування заборгованості: за договором позики: - 28 444,56 грн., адміністративні витрати за основним договором - 672,00 грн., витрати на правову допомогу - 320,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 292,88 грн та яке набрало законної сили 15.08.2013 року, не є підставою для припинення правовідносин між сторонами договору, не звільняє відповідачку від виконання грошового зобов,язання по договору позики та на отримання кредитором штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (а.с. 23).

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з врахуванням того, що договір позики є діючим, не виконання позивачем рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 року не звільняє відповідачку від подальшого погашення грошових коштів та штрафних санкцій за порушення умов договору( а.с.11-12,14).

Суд погоджується з розрахунком загальної суми заборгованості, яка виникла по даному договору у ОСОБА_2 , з врахуванням внесених нею 11.12.2015 року коштів у сумі 400 гривень та 27.04.2016 року у сумі 400 гр та яка складає 74355,92 грв, із яких - 27644, 56 гривень заборгованість за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011р.; 672,00грн. - адміністративні витрати за основним договором №000680 від 09.06.2009р.; 40902,20грн. - сума інфляційних за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011р. ; 4524,28грн. - сума 3% річних за договором позики № 1167/08/11 від 26.08.2011р.; 320,00грн. витрати на правову допомогу за рішенням Приморського районного м. Маріуполя від 15.07.2013 р.; 292,88грн. - витрати по сплаті судового збору за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 р.

13.10.2011р. для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ПП Капітолій за договором позики № 1167/08/11 та основним договором №000680 між позивачем і відповідачем було укладено договір іпотеки, за яким відповідач надав позивачу в іпотеку ПП Капітолій нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 14,1 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності; земельна ділянка площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 , що належать Іпотекодавцю на праві приватної власності. Пунктом 1.1 Договору іпотеки передбачено, що він забезпечує вимогу Іпотекодержателя, яка випливає з договору позики № 1167/08/11. У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання позивальником своїх зобов`язань за договором позики отримати задоволення своїх позовних вимог за рахунок майна, заставлено іпотекодавцем. Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 40000,00грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору іпотеки, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 6.4 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п. 7.2 Договору іпотеки, право застави та відповідно це договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов`язання, забезпечення цією іпотекою, знищення предмета іпотеки, реалізації предмета іпотеки, набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки, розірвання цього договору за угодою сторін (а.с. 16-17).

За змістом ч.1 ст. 575 ЦК України, ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При настанні вказаних обставин іпотекою держатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу щодо усунення порушень у тридцятиденний строк та попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що позивач не дотримався умов договору іпотеки та не направив йому вимогу про усунення порушення у зазначений у договорі строк, не попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки, таким чином не мав права звернення до суду з такими вимогами.

За змістом припису частини другої статті 35 Закону України Про іпотеку визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателясторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.

Саме такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

Суд приходить до висновку, що невиконання ПП "Капітолій" вимог ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку про надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись до суду в будь-який час за захистом своїх порушених прав, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду врегульовано ст. 39 вказаного Закону, відповідно до якої в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко- держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із частиною шостою ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Виходячи з змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо у розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, визначеної за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6 - 1120цс15 та постанові № 6-82 від 30.11.2016 року, № 6-2839 цс16 від 21.12.2016 року.

Згідно до статей 19 , 57 Закону України Про виконавче провадження , сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість змінилася.

Велика Палата Верховного Суду України в постанові від 21.03.2018 року в справі № 14-11цс18 дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Відповідачка, заперечуючи проти не визначення ціни предметів іпотеки, на які просить звернути стягнення позивач, не провела з власною ініціативою оцінку майна, не заявила суду клопотання про призначенням експертизи, тому суд погоджується з позицією позивача щодо доцільності визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Також суд не може погодитись з доводами представника відповідача, що позивачем при зверненні до суду 16.04.2019 року з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, пропущено строк звернення до суду, встановлений ЦК України.

Строк дії договору позики № 1167/08/11 від 26 серпня 2011 року, з відповідним додатком №1, укладеним у відповідності до умов Основного договору, між ПП Капітолій та ОСОБА_2 , закінчується 15 серпня 2026 року, рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 року питання щодо припинення дії договору чи його розірвання не приймалося, судом було стягнуто суму заборгованості та штрафні санкції станом на час звернення кредитора до суду - а саме 15.07.2013 року.

Крім того, судом достовірно встановлено та не спростовано відповідачкою в ході слухання справи належними та допустимими доказами, що після винесення рішення суду в 2013 році, під час дії договору позики, нею сплачувалися грошові кошти за договором позики.

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 01 серпня 2014 року, укладеним між ПП Капітолій та ПП Житомирська міська юридична консультація , Первісний кредитор ПП Капітолій відступає, а Новий кредитор ПП Житомирська міська юридична консультація набуває право вимоги, належне первісному кредиторові ПП Капітолій у відповідності із: Основним договором № 006680 від 16.06.2009 р., договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011 р. (а.с. 20).

Згідно з відповіддю на запит ПП Житомирська міська юридична консультація від 14.06.2019р. під час дії договору про відступлення права вимоги, ОСОБА_2 було сплачено:11.12.2015р. - 400, 00 грн.за договором позики №1167/08/11; 27.04.2016р. - 400,00грн. за договором позики №1167/08/11.

Відповідно до угоди про розірвання договору від 02 травня 2016 року, між ПП Капітолій та ПП Житомирська міська юридична консультація було укладено угоду про розірвання договору про відступлення права вимоги від 01 серпня 2014 року (а.с. 21).

Судом також встановлено, що відповідачка, після прийняття рішення Приморським районним судом м. Маріуполя 15.07.2013 року про стягнення заборгованності за договором позики, яке нею біуо отримано 23.07.2013 року, продовжила частково платити грошові кошти по договору, тим самим підстверджуючи, що зобов,язання по договору є триваючими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 не пропущено строк позовної давнини та відсутні підстави для відмови у задоволені позову з цих підстав.

У зв,язку із задоволенням позовних вимог позивача у повному обсязі, вдповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує понесені судові витрати - судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 130, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства Капітолій до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки- задовольнити.

Звернути стягнення на Предмет іпотеки - нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 14,1 кв.м., реєстраційний номер будинку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 24456224; земельну ділянку площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1412300000:02:007:0394, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості за договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011р на загальну суму 74355,92 грн, з яких: 27644,56 грн.- заборгованість за договором позики.; 672,00грн - адміністративні витрати за основним договором №000680 від 09.06.2009р.; 40902,20грн - сума інфляційних за договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011р.; 4524,28грн - сума 3% річних за договором позики №1167/08/11 від 26.08.2011р.; 320,00грн - витрати на правову допомогу за рішенням Приморського районного м. Маріуполя від 15.07.2013 р.; 292,88грн. - витрати по сплаті судового збору за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 15.07.2013 р., шляхом проведення прилюдних торгів на стадії виконавчого провадження.

Визначити початкову ціну продажу предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час ведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства Капітолій судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення - 28.11.2020 року.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

Приватне підприємство Капітолій , код ЄДРПОУ 30961540, місцезнаходження: 10008, м.Житомир, вул. С.Ріхтера, буд. 33, оф. 1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 АДРЕСА_1