Рішення

від 30.11.2020 по справі 482/1961/19

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.11.2020

Справа № 482/1961/19

Номер провадження 2/482/21/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Демінської О.І., секретар судового засідання - Єфімова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельні ділянки,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, про визнання права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позову зазначила, що 25.05.2004 року між нею та ОСОБА_2 було укладеного договір дарування житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області за №2-175, та зареєстрований в РКП Новоодеське РБТІ 01.06.2004р.. Житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами знаходиться на присадибній земельній ділянці.

Вважає, що зміст домовленості між сторонами договору передбачав, що до набувача перейшло право власності і на земельні ділянки площею 0,3071 га для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,2500 га для індивідуального будівництва, що знаходяться за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадщину після його смерті ніхто не приймав.

Вважає, що в силу ст. 120 Земельного кодексу України разом з переходом права власності на будинок до неї перейшло і право власності на спірні земельні ділянки, просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,3071 га для ведення особистого підсобного господарства та земельну ділянку площею 0,2500 га для індивідуального будівництва, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 15.10.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, а також витребувано з Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.11.2019 року до суду надійшла відповідь Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрита в першій Миколаївській державній нотаріальній конторі.

Ухвалою суду від 26.11.2019 року підготовче засідання відкладено, витребувано з Першої Миколаївської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.12.2019 року до суду надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.05.2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 на предмет спору.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року ОСОБА_3 виключено зі складу учасників судового провадження у зв`язку зі смертю, витребувано з Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області витяг із Спадкового реєстру про наявність спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 24.06.2020 року підготовче засідання відкладено, витребувано від приватного нотаріуса Постарниченко Н.В. копії свідоцтв про право на спадщину спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (із зазначенням місця проживання спадкоємців).

Ухвалою суду від 24.09.2020 року, за клопотанням представника позивача - адвоката Біленського А.Г., замінено неналежного відповідача - Новошмидтівську сільську раду Новоодеського району Миколаївської області на належного відповідача - ОСОБА_2 .

В судове засідання сторони не з`явились.

Від представника позивача - адвоката Біленського А.Г. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника,в якій зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, відзиву не подав, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 25.05.2004 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладеного договір дарування житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області за №2-175. Згідно з вказаним договором, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами знаходиться на присадибній земельній ділянці.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №008301 від 25.10.2000 року ОСОБА_2 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Новошмидтівської сільської ради від 05.04.2000 року №65 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,3072 га, яка розташована на території Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області для ведення особистого підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №008302 від 25.10.2000 року ОСОБА_2 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Новошмидтівської сільської ради від 05.04.2000 року №65 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована на території Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області для індивідуального будівництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4.

Позивач зареєструвала своє право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в РКП Новоодеське РБТІ 01.06.2004р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №3731130 від 01.06.2004 року.

Згідно матеріалів спадкової справи № 602/2011 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Миколаєві у віці 76 років (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 14.07.2011 р.).

15.09.2011 року його дружина - ОСОБА_3 звернулася до Новоодеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка, що підтверджується копіями заяв, які міститься в матеріалах спадкової справи № 602/2011.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №29885972 від 15.03.2012 щодо реєстрації видачі свідоцтва про право на спадщину, номер у Спадковому реєстрі 51704588, номер у нотаріуса 602, місце заведення Перша Миколаївська державна нотаріальна контора, дата заведення 15.09.2011, спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про право на спадщину: номер у Спадковому реєстрі 52539435, бланк ВРП 712436, дата видачі свідоцтва 15.03.2012, номер в реєстрі нотаріальних дій 5-256, видавник: Перша Миколаївська державна нотаріальна контора; спадкоємець ОСОБА_3 , ступінь спорідненості -дружина; спадкове майно: категорія майна кошти (рухоме майно), опис майна вклади.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60541428 від 13.06.2020 р. після смерті ОСОБА_3 відкрито спадкову справу: номер у Спадковому реєстрі 62437074, стан чинний, номер у нотаріуса 14/2018, місце заведення Миколаївський міський приватний нотаріус Постарниченко Н.В., дата заведення 18.05.2018, видане Свідотво про право на спадщину: номер у Спадковому реєстрі 63848039, стан чинний, бланк ННО 956826, дата видачі свідоцтва 04.03.2019, номер в реєстрі нотаріальних дій 90, дата та час видачі 04.03.2019, 10:56.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з цілої земельної ділянки площею 6,3500 га, яка розташована на території Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК №035460 від 23.02.2001р.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, визначається на підставі цивільно-правових угод (частина перша статті 120 ЗК України).

Встановлено, що при переході права власності на житловий будинок, питання щодо набуття позивачкою ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки, які призначена для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства не вирішувалось.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-253цс16, за змістом статті 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до пп. ґ п. 18 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 р. № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. № 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Системний аналіз змісту наведених норм ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Тобто особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, має право на відповідну частину земельної ділянки на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому власникові або користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 набувши право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами на підставі договору дарування, набула також і право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення - для індивідуального будівництва, надану відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №008302 від 25.10.2000 року, виданого ОСОБА_2 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Новошмидтівської сільської ради від 05.04.2000 року №65,яка розташована на території Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4.

Що стосується визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,3072 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_2 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Новошмидтівської сільської ради від 05.04.2000 року №65, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №008301 від 25.10.2000 року, яка розташована на території Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області для ведення особистого підсобного господарства, то в даній частині вимог слід відмовити, оскільки укладеним договором дарування від 25.05.2004 року земельна ділянка, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства, а не для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, не відчужувалася та не є необхідною для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення - для індивідуального будівництва, надану відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №008302 від 25.10.2000 року, виданого ОСОБА_2 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Новошмидтівської сільської ради від 05.04.2000 року №65, яка розташована на території Новошмидтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення виготовлено 30 листопада 2020 року

Головуючий: О.І.Демінська