Постанова

від 30.11.2020 по справі 591/3028/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м.Суми

Справа №591/3028/20

Номер провадження 22-ц/816/2241/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю торгова фірма Магазин Славутич ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року в складі судді Сидоренко А.П., постановлену в м. Суми,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, вимоги якого уточнила (а.с. 1 - 6), доОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Н.В., Товариство з обмеженою відповідальністю торгова фірма Магазин Славутич та просила визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич .

Крім того, 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження частки ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич (код ЄДРПОУ 14008264) у розмірі 74,24 %, що становить 121 460 грн до вступу у законну силу рішення суду у цій справі.

Зазначає, що необхідність забезпечення позову викликана тим, що на даний час продовжує існувати небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам як позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль, адже у разі незабезпечення позову буде можливим внесення відповідачами незаконних змін та записів у ЄДР до установчих документів ТОВ ТФ Магазин Славутич на підставі свідоцтв про право на спадщину та здійснено у подальшому відчуження таких прав.

На даний час набули чинності положення ч. 1 ст. 23 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , а саме, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

За таких обставин відповідачі можуть вступити до складу товариства на підставі заяви, поданої реєстратору, долучивши до неї спірне свідоцтво про право на спадщину, яке не відповідає дійсності та видане нотаріусом незаконно, коли корпоративне право перебувало під арештом.

Вказує на те, що невстановлена особа у січні 2019 року підробила підпис за учасника товариства ОСОБА_5 та звернулась зі скаргою до Міністерства Юстиції України на незаконність вчинення реєстраційних дій щодо частки померлої ОСОБА_4 ОСОБА_5 таких документів не складала. У подальшому 17 січня 2019 року до державного реєстратора о 14 год. 24 хв. звернувся ОСОБА_2 від свого імені та на підставі довіреності від ОСОБА_3 із заявою про реєстрацію за ними права власності на частку у статутному капіталі TOB ТФ Магазин Славутич на підставі свідоцтв про право на спадщину, дійсність яких оскаржується нею у даній справі.

При подачі ОСОБА_2 вказаної заяви в реєстраційній службі була присутня і відповідач ОСОБА_3 .

Підтвердженням того, що ОСОБА_2 звертався з приводу проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ ТФ Магазин Славутич є повідомлення ОСОБА_2 про відмову у проведенні державної реєстрації від 17 січня 2019 року вих. № 328/14.01-13.

Вважає, що в діях відповідачів вбачаються ознаки недобросовісних дій і є вірогідність того, що за період судового розгляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть повторно скористатись оскаржуваними свідоцтвами про право на спадщину за законом провести незаконну державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ ТФ Магазин Славутич , що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в даній справі відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 28 вересня 2020 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу суду та прийняти нову постанову про застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову.

При цьому, на думку заявника апеляційної скарги, є вірогідність того, що за період судового розгляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі спірних свідоцтв про право на спадщину за законом можуть незаконно розпорядитись майном товариства, в тому числі прийняти рішення про відчуження частки ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову та ефективний захист і поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів, а ухвалу суду, відповідно, без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України , справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Матішинець В.В., пояснення ОСОБА_2 та його представника - адвоката Гриценка Б.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України , апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову мотивована тим, що заявлений спосіб забезпечення позову шляхом заборони відчуження частки ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич у розмірі 74,24 %, що становить 121 460 грн до вступу у законну силу рішення суду у цій справі, не відповідає предмету позову, оскільки не доведено, що невжиття таких заходів буде забезпечено неможливістю виконання рішення суду за результатами розгляду позовних вимог про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Предметом позову у даній справі є питання щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич , що видані на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Проте заявлений спосіб забезпечення позову шляхом заборони відчуження частки ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич у розмірі 74,24 %, що становить 121 460 грн до вступу у законну силу рішення суду у цій справі, не відповідає предмету позову, оскільки не доведено, що невжиття таких заходів буде забезпечено неможливістю виконання рішення суду за результатами розгляду позовних вимог про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заборона відчуження частки ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич порушує право відповідачів на передбачену діючим законодавством реєстрацію належного їм майна та не відповідає заявленим позовним вимогам.

Також у випадку реєстрації відповідачами права власності на частку в ТОВ ТФ Магазин Славутич в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та подальшого задоволення позовним вимог, чинним законодавством передбачена можливість перерозподілу часток у статутному капіталі.

Отже, заявником не доведено, що вжиття такого способу забезпечення позову, як заборона відчуження частки ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ ТФ Магазин Славутич , призведе до запобігання невиконання рішення суду або ефективному захисту прав та інтересів позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, так як позивач не надав доказів того, що не вжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367- 369 , 374 , 375 , 381 - 384 , 389 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді : О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко