ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2020 р. Справа №914/374/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді О.В. Зварич
суддів О.П. Дубник
Г.Г. Якімець,
секретар судового засідання М.С. Кіра,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД" (надалі ТзОВ "Крамар ЛТД") б/н від 16.10.2020 року (вх. №01-05/3030/20 від 27.10.2020 року)
на додаткове рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року (суддя О.Д. Запотічняк; повний текст додаково рішення складено 16.09.2020 року)
у справі № 914/374/20
за позовом: ТзОВ "Крамар ЛТД"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина" (надалі ТзОВ "Яворина")
про стягнення 63785,88 грн.,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Крамар А.О. - адвокат (ордер серія ЛВ №121321 від 16.10.2020 року);
від відповідача: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
14.02.2020 року ТзОВ "Крамар ЛТД" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "Яворина" про стягнення 63785,88 грн., з яких 44000,00 грн. - основний борг, 799,23 грн. - 3% річних, 171,60 грн. - інфляційні нарахування, 7673,58 грн. - штраф, 11141,47 грн. - пеня.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.09.2020 року у справі №914/374/20 (суддя О.Д. Запотічняк) частково задоволено позовні вимоги ТзОВ "Крамар ЛТД". Стягнуто з ТзОВ "Яворина" на користь ТзОВ "Крамар ЛТД" 44000,00 грн. - основного боргу; 171,60 грн. - інфяційних нарахувань; 11081,38 грн. - пені; 799,23 грн. - 3% річних; 7673,58грн. - штрафу та 2100,00 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09.09.2020 року представник ТзОВ "Крамар ЛТД" Крамар А.О., яка діяла на підставі ордеру серії ЛВ № 121320 від 01.11.2019 року, подала до місцевого господарського суду розрахунок витрат позивача на правничу допомогу (вх. № 26195/20 від 09.09.2020 року), в якому заявила клопотання про стягнення з ТзОВ "Яворина" на користь ТзОВ "Крамар ЛТД" 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року у справі №914/374/20 (суддя О.Д. Запотічняк) повністю відмовлено в задоволенні клопотання представника ТзОВ "Крамар ЛТД" про стягнення судових витрат на правову допомогу.
Додаткове рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав належних та достатніх доказів для задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, адже у Договорі про надання правової допомоги б/н від 01.11.2019 немає чітко передбаченого розміру та порядку обчислення гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач подав апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року у справі №914/374/20. Просить скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про розподіл судових витрат та стягнути з ТзОВ "Яворина" на користь ТзОВ "Крамар ЛТД" 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Покликається на те, що надання адвокатом Крамар А.О. адвокатських послуг ТзОВ "Крамар ЛТД" при розгляді справи № 914/374/20 підтверджується договором про надання правової допомоги б/н від 01.11.2019 року, актом наданих послуг № 04/09/20 від 04.09.2020 року на суму 8000,00 грн., товарним чеком та рахунком на суму 8000,00 грн. Стверджує, що, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг виконаних адвокатом Крамар А.О. послуг та їх вартісну оцінку, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. є такою, що відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи, наведені у апеляційній скарзі.
Відповідач не делегував свого представника в судове засідання. Про причини неявки не повідомив.
З`ясовуючи обставини про обізнаність відповідача з датою, часом та місцем розгляду справи суд встановив таке.
13.11.2020 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року про призначення розгляду справи №914/2642/19 на 30.11.2020 року о 12 год. 30 хв. надіслано відповідачу на його електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Також ухвала Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України (№92585363), тобто є загальнодоступною.
Учасники справи зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у їх справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи.
Отже, відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності відповідача.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи приєднано: копію договору про надання правової допомоги б/н від 01.11.2019 року; оригінал ордеру серії ЛВ №121320 від 01.11.2019 року на надання правової допомоги ТзОВ "Крамар ЛТД" адвокатом Крамар Анною Олександрівною; копію акта № 04/09/20 від 04.09.2020 року наданих послуг загальною вартістю 8000,00 грн., копію рахунку № 04/09/20 від 04.09.2020 року на суму 8000,00 грн. та копію товарного чека від 04.09.2020 року на суму 8000,00 грн.
Колегія суддів дослідила зміст зазначених документів та встановила, що у них відсутнє посилання про надання позивачу правничої допомоги адвокатом Крамар А.О. у спорі між ним та ТзОВ Яворина щодо стягнення заборгованості у справі №914/374/20.
Суд першої інстанції вірно зазначив, договір про надання правової допомоги б/н від 01.11.2019 не містить положень про розмір та порядок обчислення гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою №914/374/20.
Позовну заяву (вх.№408 від 14.02.2020) від імені ТзОВ "Крамар ЛТД" у згаданій справі підписав директор Крамар Д.В. Текст цієї позовної заяви не містить прізвища особи, яка складала її проект (а.с.1-12).
Зі змісту довіреності від 16 березня 2020 року, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1995 від 08 вересня 2012 року, протоколу судового засідання та вступної частини рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2020 року у справі № 914/374/20 (а.с.77-81) видно, що в суді першої інстанції у цій справі інтереси ТзОВ "Крамар ЛТД" представляла адвокат Вовк О.С.
Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що позивач не довів належними доказами факту надання йому правничої допомоги адвокатом Крамар А.О. у справі №914/374/20.
Виходячи з аналізу вищеописаних норм права та встановлених судом обставин, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТзОВ "Крамар ЛТД" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи № 914/374/20.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в додатковому рішенні господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року у справі №914/374/20.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що додаткове рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року у справі №914/374/20 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 126, 129, 197, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД" б/н від 16.10.2020 року (вх. № 01-05/3030/20 від 27.10.2020 року) залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року у справі №914/374/20 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя О.П. Дубник
Суддя Г.Г. Якімець
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2020 |
Оприлюднено | 04.12.2020 |
Номер документу | 93294401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні