Постанова

від 04.12.2020 по справі 910/3042/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2020 р. Справа№ 910/3042/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020

у справі № 910/3042/20 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс"

про стягнення 142125, 17 грн,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 269 , 270 Господарського процесуального кодексу України , Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс (далі - відповідач) про стягнення 120 839,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ОД/НХ-19-944НЮ від 17.12.2019, а саме несвоєчасна поставка частини товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 120 839,03 грн, з яких 116 540,41 грн штрафу та 4 298, 62 грн пені, судові витрати покласти на відповідача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 в задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук Комплекс" про стягнення 142 125,17 грн відмовлено; судові витрати по сплаті судового збору покладено на Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".

Рішення обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять доказів, що позивач виконав свій обов`язок, визначений Договором та направив відповідачу письмову заявку, на підставі якого відповідач повинен був поставити товар. А тому, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця не підлягають задоволенню.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з указаним рішенням, Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 17.09.2020 (згідно відомостей відділення поштового зв`язку на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 справу № 910/3042/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Одночасно, при зверненні з апеляційною скаргою, апелянтом було порушено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у даній справі, оскільки копію повного тексту рішення позивач отримав поштовим зв`язком лише 28.08.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 було поновлено Акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/3042/20; відкрито апеляційне провадження; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників; зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Так, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, яке ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідно до ст. 237, ч. 1 ст. 277 ГПК України. Скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність факту направлення відповідачеві письмової заявки за вих. № НХ-11/7133 від 24.12.19, а часткова поставка товару свідчить про намір відповідача виконати умови договору.

При цьому позивач зазначає, що умовами договору передбачено, що заявка може бути направлена замовником постачальнику факсом, електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 або листом за адресою: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А.

Так, позивач стверджує, що направив 24.12.2019 відповідачу за вказаною у договорі електронною адресою письмову заявку на поставку товару на суму 981 366,06 грн. Вищевказані обставини, на думку апелянта, підтверджуються діями самого відповідача шляхом здійснення останнім часткової поставки товару на суму 398 664,00 грн.

Окрім цього скаржник зазначає, що не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявка за вих. № НХ-11/7133 від 24.12.19 була підписана неправомочними підписантами, оскільки таку заявку підписали два заступника директора регіональної філії, що відповідає вимогам п. 5.1. договору. А тому скаржник просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

04.11.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання іншій сторін, однак з пропуском строку, встановленого судом. Водночас, сторона просила вважати пропуск строку таким, що відбувся з поважних причин, мотивуючи це тим, що один представник відповідач перебував у відпустці, а інший - на самоізоляції. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поважність пропуску строку, встановленого судом та, відповідно, наявність підстав для продовження процесуального строку на підставі ст. 119 ГПК України для подачі відзиву. Відзив на апеляційну скаргу прийнято до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.

Відповідач у поданому відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх не обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідач заперечує обставини отримання ним від позивача рознарядки № НХ-11/7133 від 24.12.2019, в тому числі засобами електронного поштового зв`язку, на підтвердження чого надав в матеріали справи роздруківки інтернет - сторінок електронної пошти ТОВ Віадукт Комплекс (аккаунт Google viaductov@gmail.com).

Так, відповідач не погоджується з доводами апелянта, що здійснивши поставку товару на суму 398 664,00 грн він фактично визнав факт отримання письмової заявки. Також відповідач зазначає, що поставка товару на вказану суму відбулась без привязки до спірної заявки, що підтверджується також тим, що отримавши товар на суму лише 398 664,00 грн позивач не складав акт про недостачу, а без жодних зауважень прийняв поставлений товар. Також відповідач просив суд апеляційної інстанції врахувати судову практику в аналогічних справах, зокрема: постанову ВС від 23.08.2019 у справі 904/4582/18 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 910/5488/19.

Таким чином, відповідач просив враховувати доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (як замовником) та відповідачем (як постачальником) 17.12.2019 було укладено договір поставки № ОД/НХ-19-944НЮ (далі - Договір), за яким постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, постачальник передає у власність замовника товар на умовах зазначених в договорі (п. 1.1. Договору).

Найменування товару: деталі контактної мережі (затискачі, проміжки) (п. 1.2. Договору).

Виробник товару: ТОВ Лідер-Прогрес , м. Одеса (поз.1, 2); ТОВ Ливарно - механічний завод Веета , м. Київ (поз. 3,4), Україна (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. та 3.1. Договору встановлено, що якість товару, що постачається, повинна відповідати нормативним документам згідно специфікації №1 (Додаток №1). Кількість та асортимент товару визначається у специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що зі сторони замовника рознарядка (заявка) підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами:

- директор (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- перший заступник - головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця .

Згідно з п. 5.2. Договору, товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом; електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; листом за адресою: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 15 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул. Степна, буд. 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п. 5.5. Договору).

Згідно із п. 6.1. Договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації.

У пункті 6.4. Договору зазначено, що загальна сума по договору 981 366, 06 грн, у тому числі ПДВ 20% 163 561, 01 грн.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п. 7.1. Договору). Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 7.2. Договору). Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п. 7.3. Договору). Сторони, після виконання своїх зобов`язань, складають акт звірки взаєморозрахунків (п. 7.5. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в п. 9.1. Договору сторони погодили, що прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965 Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості та Інструкцією № П- 7 від 25.04.1966 Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного вжитку по якості при наявності товаросупровідних документів.

Згідно із п. 9.2 та 9.3. Договору, замовник має право пред`явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної і по якості на протязі гарантійного терміну згідно п. 4.1. Договору. У випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань.

Відповідно до п. 9.5. Договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представника сторін.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даними договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим Договором.

В пункті 11.3. Договору сторони погодились, що постачальник за даним Договором несе наступну відповідальність: у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки; за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленої в строк продукції; при постачанні неякісної продукції постачальник має проводити заміну продукції на якісну за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленої продукції неналежної якості; у разі передачі прав і обов`язків по укладеному договору постачання продукції іншим особам - постачальник, що порушив зобов`язання, сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від суми договору.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 12.1. Договору). У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно чинного законодавства (п. 12.2. Договору).

Відповідно до п. 16.2. Договору, строк дії цього Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2019, в частині відвантаження товару - до 25.12.2019; в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по Договору - до закінчення місяця, наступного за місяцем у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього Договору.

На виконання вимог Договору, сторони погодили, підписали та скріпили печатками специфікацію № 1 (додаток № 1 до Договору) № ОД/НХ-19-944-НЮ від 17.12.2019, відповідно до якої сторони узгодили поставку затискача плашкового 1000 шт, клем заземлення 1100 штук, проміжку іскрового (ІПМ-61-1) 325 штук, проміжку іскрового (ІПМ-61-2) 719 штук. Загальна сума поставки складає 981 366, 06 грн.

Як зазначає позивач, що він у відповідності до умов п. 5.1. Договору направив відповідачу письмову заявку № НХ-11/7133 від 24.12.2019 (копія якої знаходиться в матеріалах справи) на поставку товару на суму 981 366, 06 грн. Рознарядка № НХ-11/7133 від 24.12.2019, згідно викладеного в позовній заяві, була направлена електронною поштою та отримана відповідачем 24.12.2019.

Судом правомірно встановлено, що в заявці вказано, що замовник згідно Договору просить виконавця провести постачання на суму 981 366, 06 грн за адресою: Виробничий підрозділ служби МТЗ - Одеський Головний матеріально - технічний склад, 65098, м. Одеса, вул. Степна, 2, дозвіл на постачання (для ЦЕ) від 26.12.2019 № ух-14/9239. Підписана заявка заступником директора регіональної філії з рухомого складу С. М. Яворським та заступником директора регіональної філії з інфраструктури А. Г. Сажиним.

Доказів надсилання відповідачу та доказів отримання відповідачем зазначеної заявки засобами електронного поштового зв`язку, факсимільного чи поштового зв`язку позивачем ні до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції надано не було.

Відповідач, у свою чергу, 24.12.2019 здійснив поставку товару на суму 398 664, 00 грн, а товар на суму 582 702, 06 грн (за доводами позивача) впродовж 15 робочих днів з моменту отримання заявки поставлено не було, що суперечить п. 5.2. Договору. На підставі зазначеного позивач просив суд у відповідності до п. 11.2. Договору стягнути з відповідача 116 540, 41 грн штрафу та 25 584, 76 грн пені за порушення строків поставки товару за період з 22.01.2020 по 03.04.2020.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7 . Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , з якими кореспондується норма ст. 193 Господарського кодексу України , одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, сторони у відповідності до умов Договору в специфікації №1 (додаток №1 до Договору), погодили поставку такого товару: затискач плашковий для заземлюючого проводу 066-1 в кількості 1 000 шт. на загальну суму з ПДВ 684 000, 00 грн; клема заземлення 123 в кількості 1 100 шт. на загальну суму з ПДВ 68 400, 00 грн; проміжок іскровий ПТМ-С (ПТМ-62-1) в кількості 325 шт. на загальну суму з ПДВ 2020 897, 50 грн; проміжок іскровий ПТМ-Ч (ПТМ-62-2) в кількості 719 шт. на загальну суму з ПДВ 379 804, 56 грн. Загальна сума поставки, згідно Договору та специфікації складає - 981 366, 06 грн, у тому числі ПДВ - 163 561, 01 грн.

Договір укладений сторонами 17.12.2019, при цьому в п. 16.2. Договору сторони погодили, що строк дії договору в частині відвантаження товару - до 25.12.2019. При цьому, в п. 5.1. Договору сторони визначили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару. Крім того, в п. 5.1. Договору сторони узгодили, якими саме уповноваженими особами така заявка має бути підписана. В пункті 5.2. Договору сторони визначили, що товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь - яким способом (факсом; електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; листом за адресою: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач стверджує, що направив відповідачу рознарядку (заявку) № НХ-11/7133 від 24.12.2019 на поставку товару на суму 981 366, 06 грн електронною поштою, і що вказану заявку відповідач отримав 24.12.2019.

Проте, доказів в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які б підтверджували обставини направлення відповідачу та отримання відповідачем такої заявки матеріали справи не містять.

Крім того, не приймає суд апеляційної інстанції доводи апелянта, що заявка підписана двома належними підписантами, з урахуванням наступного. В Договорі сторони погодили, що заявка підписується щонайменше двома уповноваженими особами, зазначеними в договорі:

- директор (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- перший заступник - головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця ;

- заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця .

Однак, в наданій самим скаржником заявці вказано, що замовник згідно Договору просить виконавця провести постачання на суму 981 366, 06 грн за адресою: Виробничий підрозділ служби МТЗ - Одеський Головний матеріально - технічний склад, 65098, м. Одеса, вул. Степна, 2, дозвіл на постачання (для ЦЕ) від 26.12.2019 № ух-14/9239. Підписана заявка заступником директора регіональної філії з рухомого складу С. М. Яворським та заступником директора регіональної філії з інфраструктури А. Г. Сажиним.

А тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зі змісту рознарядки (заявки) № НХ-11/7133 від 24.12.2019 вбачається, що вона підписана іншими особами, ніж визначено в Договорі. Водночас, позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів, із яких би вбачалося, що особи, які підписали заяву, були уповноважені, на момент підписання заявки, на виконання обов`язків уповноважених осіб, зазначених в Договорі.

Суд апеляційної нстанції приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на Інструкцію № П-6 від 15.06.1965.

Пунктом 16 вказаної Інструкції встановлено, що якщо під час приймання продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов`язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції.

Згідно із п. 7.3. Договору, днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної. Відповідно до п. 9.5. Договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представника сторін.

Матеріали справи не містять та позивачем не подано доказів, що позивач використав своє право, надане Договором та пред`явив відповідачу претензію по кількості товару (склав відповідний акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції).

Проте в матеріалах справи наявна копія видаткової накладної № 122 від 24.12.2019, з якої вбачається, що відповідач здійснив поставку товару на суму 398 664, 00 грн, а позивач без заперечень прийняв цей товар, що підтверджується підписами та печатками сторін. Також позивач 25.12.2019 здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ ВІАДУК КОМПЛЕКС та не заперечується останнім.

Окнак, жодних доказів привязки такої поставки до спірної письмової рознарядки (заявки) № НХ-11/7133 від 24.12.2019 матеріали справи не містять. А тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.

Суд апеляційної інстанції враховує доводи відповідача з посиланням на судову практику та зазначає наступне. У постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Оскільки правила не завжди дають можливість визначити справжній зміст відповідної умови договору, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party). Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, враховує зазначен висновки Верховного Суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що обраний спосіб відправки письмової заявки (електронною поштою) місить як позитивні характеристики (такі як негайне відправлення та отримання документу), так і негативні характеристики, зокрема надзвичайну складність доведення як факту відправки такої заявки, так і факту отримання її адресатом. Водночас, враховуючи зазначений принцип Contra proferentem, в даному випадку, позивач несе ризик, пов`язаний з неясністю такої умови та суттєво утруднює процес доведення конкретної обставини справи.

Однак враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а тому й мають передбачити або свідомо допускати наслідки, які можуть виникати виходячи із формулювання певних умов договору.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Проте, як правомірно зазначив суд першої інстанції, всупереч наведених вище правових норм, позивачем не доведено належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, факту звернення до відповідача із заявкою на поставку товару за договором та одержання останнім відповідної заявки, а також того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у даному випадку прострочення відповідачем виконання зобов`язань з поставки товару за договором, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування до останнього передбачених договором штрафних санкцій.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки є необґрунтованими та недоведеними.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлені позивачем суми до стягнення є необґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів направлення (та відповідно отримання відповідачем) письмової заявки № НХ-11/7133 від 24.12.2019, а тому доводи апелянта про неналежне виконання відповідачем умов договору - є недоведеними.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/3042/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/3042/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".

4. Матеріали справи № 910/3042/20 повернути до місцевого господарського суду.

5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/3042/20, зупиненого ухвалою від 05.10.2020.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич