Рішення

від 20.10.2020 по справі 910/7973/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2020Справа № 910/7973/19 За позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша інвестиційна компанія"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольф енд кантрі клаб"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "АС"

про визнання переважного права на придбання простих іменних акцій, переведення прав та обов`язків покупця цінних паперів, визнання права власності на прості іменні акції.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання переважного право на придбання 743 240 (сімсот сорока трьох тисяч двохсот сорока) простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" у розмірі 38,6% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 185 810,00 грн. за Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем", переведення на Державну акціонерну холдингову компанію "Артем" права і обов`язки покупця цінних паперів з Товариства з обмеженою відповідальність "Гольф енд кантрі клаб", щодо відповідно 743 240 (сімсот сорока трьох тисяч двохсот сорока) простих іменних акцій, що становить 38,6% акцій у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" , визнання права власності Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на 743 240 240 (сімсот сорок три тисячі двісті сорок) прості іменні акції Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" у розмірі 38,6% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 185 810,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 1 всупереч вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" продав відповідачу 2 743 240 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" (далі-третя особа, Товариство) у розмірі 38,6% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 185 810,00 грн., чим порушив його права, як акціонера останнього, на переважне право купівлі таких акцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача 1., що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Правом на подання відзиву відповідач 1 не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

16.07.2019 через Канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Заявив клопотання про сплив спеціального трьохмісячного строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

25.07.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем у відзиві обставин заперечував, підтримав заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

02.08.2019 від відповідача 2 надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 27.08.2019 від позивача поступили письмові пояснення на заперечення відповідача 2 на відповідь позивача на відзив у справі.

16.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольф енд кантрі клаб" до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та про витребування доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 було відкладено підготовче засідання на 15.10.2019 та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "АС".

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/7973/19.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/7973/19 справа передана на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою суду від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 16.01.2020 вирішено розгляд справи № 910/17161/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження.

11.02.2020 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких вона підтримала поданий позивачем позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" (далі - позивач) є акціонером Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" (третя особа), яка володіє 981 542 штук простих іменних акцій, загальною номінальною вартістю 245 385,50 грн., що становить 51% акцій у статутному капіталі третьої особи.

Як зазначає позивач, 19.03.2019 йому стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша інвестиційна компанія" (відповідач 1), яке володіє 743 240 простими іменними акціями третьої особи у розмірі 38,6% статутного капіталу, номінальною вартістю 185 810,00 грн. відчужило належні третій особі вищевказані акції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольф енд кантрі клаб" (відповідач 2). Вказаними діями порушили права позивача на переважне право купівлі цих акцій.

Порядок створення, діяльність, припинення, виділ акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначено Законом України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон).

Згідно вимог ст. 7 Закону акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства. Переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства.

Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.

В матеріалах справи відсутні докази направлення на адреси Позивача та третьої особи письмових повідомлень про намір Відповідача-1 продати свої акції третій особі.

А тому, суд вважає, що відчуження акцій Відповідачем-1 на користь Відповідача-2 відбулося із порушенням встановленої Законом України "Про акціонерні товариства" та Статутом Третьої особи процедури.

У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій.

Судом встановлено, що 20.12.2017 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-201217-1/БД-201217-1, за умовами якого відповідач 1 передав (продав) у власність відповідача 2 наступні цінні папери: акції прості бездокументарні іменні ПрАТ "ВКФ "АС" кількістю 743 240 штук, загальною вартістю 406 000 гривень.

За отримані згідно вказаного договору акції ТОВ "Гольф енд кантрі клаб" сплатило ТОВ "Перша інвестиційна компанія" 406 000 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.

Продаж цінних паперів, а саме пакету акцій в розмірі 38% від загальної кількості акцій Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "АС" порушує законні права та інтереси Позивача, зокрема, переважне право на придбання акцій Товариства.

Натомість, матеріалами справи підтверджується факт обізнаності позивача про укладення вищевказаного договору скликанням та проведенням загальних зборів акціонерів третьої особи, розміщення інформації про її акції, розподіл прибутку третьої особи серед акціонерів шляхом виплати їм дивідендів, подання офіційної звітності до відповідних державних органів, які відбувалося виключно за участю всіх його акціонерів, та акціонерів які володіють значними пакетами акцій вказаного товариства, зокрема позивача, який вчиняв вказані дії через своїх повноважних представників: Карпенка А.М. , Смаля А.М. , Грищенка М.А. , які є членами наглядової ради третьої особи.

А також факт проінформованості позивача про відчуження акцій підтверджується наявними у матеріалах справи протоколом № 2 від 17.12.2018 року позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "ВКФ "АС", на яких було розглянуто та прийнято рішення про затвердження статуту товариства в новій редакції та уповноважено голову та секретаря загальних зборів підписати статут; протоколом № 1 від 08.04.2019 року річних загальних зборів акціонерів ПрАТ "ВКФ "АС", на яких було розглянуто питання та прийнято рішення про затвердження річного звіту за 2018 рік, в 8 розділі якого (розміщений на веб-сайті ПрАТ "ВКФ "АС" http://as.pat.ua ) також міститься інформація про осіб, що володіють 5 і більше відсотками акцій емітента - ДАХК "Артем" (кількість акцій 981 542 шт., 51% від загальної кількості акцій) та ТОВ "Гольф енд кантрі клаб" (кількість акцій 743 240 шт., 38,6% від загальної кількості акцій), тобто та ж сама інформація, що і в опублікованому звіті за 2017 рік; інформацією про власників крупних пакетів акцій ПрАТ "ВКФ "АС" станом на 1 кв. 2018 року, яка розміщена у відкритому та загальному доступі на веб-сайті http://smida.gov.ua/db/owners/19026153/2018/ ]), якими в ній зазначено ДАХК "Артем" (кількість акцій 981 542 шт., 51% від загальної кількості акцій) та ТОВ "Гольф енд кантрі клаб" (кількість акцій 743 240 шт., 38,6% від загальної кількості акцій); виплаченими дивідендами, розмір яких також було встановлено на річних загальних зборах ПрАТ "ВКФ "АС"16.04.2018 року, що підтверджується банківськими виписками від 22.11.2018 року та від 13.12.2018 року.

Крім того, з повідомлень, що були надіслані на адресу відповідача ТОВ "Гольф енд кантрі клаб", як акціонера ПрАТ "ВКФ "АС", вбачається, що власний веб-сайт ПрАТ "ВКФ "АС" розміщується адресою http://as.pat.ua .

За вказаною адресою розміщені в режимі загального доступу оголошення про скликання та проведення всіх загальних зборів акціонерів ПрАТ "ВКФ "АС", які проводилися у товаристві вже після набуття ТОВ "Гольф енд кантрі клаб" статусу його акціонера, а саме 16.04.2018 року, 17.12.2018 року та 08.04.2019 року.

Таким чином, позивач мав знати про своє порушене право у квітні 2018 року.

Тому, посилання позивача на те, що йому стало відомо про відчуження спірних акцій тільки 19.03.2019 з листа третьої особи від 18.03.2019 доказами не підтверджені, тому є безпідставними.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону у разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій.

Пунктом 7.6.7 статуту третьої особи передбачено, що у разі порушення зазначеного вище переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьохмісяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в новому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій.

У п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що у разі якщо особа захищає корпоративні права, пов`язані з її майновим правом, то до відповідних правовідносин застосовуються положення про позовну давність. У спорах про переведення прав та обов`язків покупця акцій акціонерного товариства за договором про їх відчуження та про оскарження рішення загальних зборів цього товариства або порядку прийняття такого рішення акціонером, права та охоронювані законом інтереси якого порушено таким рішенням, застосовується спеціальна позовна давність у три місяці, встановлена статтями 7 і 30 Закону України "Про акціонерні товариства" .

Пунктом 2.1 вищевказаної постанови встановлено, що ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Нормою ст. 256 ЦКУ визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або ви особу, яка його порушила.

Разом з тим, за змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином, часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства " ; п. 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос " проти Росії " ).

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2016 року у справі № 6-75цс15 вказав, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у постанові від 16.11.2016 року у справі № 6-2469цс16, порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстав для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Згідно вимог ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачем-1 в Відзиві на позовну заяву від 15.07.2019 заявлено про застосування строку позовної давності до позовних вимог Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" про визнання переважного права на придбання простих іменних акцій, переведення прав та обов`язків покупця цінних паперів, визнання права власності на прості іменні акції.

Посилання позивача на поважність причин пропуску позовної давності, у зв`язку з отриманням лише 19.03.2019 листа від ПрАТ "ВКФ "АС" від 18.03.2019, є безпідставними, оскільки суперечать встановленими у справі обставинам про його завчасне інформування відповідачами про відчуження спірних акцій.

Враховуючи, що позивачем пропущений встановлений ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" трьохмісячний строк звернення до суду за захистом свого переважного права на придбання акцій, у позові відповідно до ст. 267 ЦК України слід відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" про визнання переважного права на придбання простих іменних акцій, переведення прав та обов`язків покупця цінних паперів, визнання права власності на прості іменні акції відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.12.2020

Суддя І.І. Борисенко