Рішення

від 24.11.2020 по справі 927/571/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2020 року справа № 927/571/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", пров. Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001

e-mail: v.minets@kernel.ua

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83", вул. Горького, 112, м. Бобровиця, Чернігівської області, 17400

e-mail: khb83@pzcu.gov.ua

про стягнення 306 605 грн.00 коп.

Представники сторін:

від позивача: Минець В.І., адвокат, ордер серії ПТ №039874 від 24.06.2020; договір б/н від 28.01.2019) довіреність № 225 від 01.04.2020;

від відповідача: Шурда О.В., адвокат, довіреність № 601 від 19.10.2020;

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" подано позов до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83" про стягнення 306605 грн.00 коп. збитків, завданих втратою (нестачею) кукурудзи 3 класу кормової потреби 2019 року врожаю.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору складського зберігання зерна №19ЗБ/2019 від 18.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2020 відкрите загальне позовне провадження у справі № 927/571/20, підготовче засідання призначено на 21.07.2020 14:30.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2020 у справі №927/571/20 повідомлено відповідача про продовження строку підготовчого засідання на 29 днів; оголошено перерву підготовчому засіданні до 02.09.2020; встановлено відповідачу строк до 10.08.2020 для подання відзиву на позов.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов №130-2-19/3023 від 10.08.2020, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі, зазначивши про те, що позивачем неправильно обрано спосіб судового захисту у вигляді стягнення збитків, оскільки між сторонами укладено договір складського зберігання зерна і у відповідача виник обов`язок лише повернути зерно; відповідач заначає про наявність зерна кукурудзи 3 класу в кількості 57,850 т та наміру повернути позивачу вказане зерно після погашення позивачем заборгованості за договором складського зберігання зерна №19ЗБ/2019 від 18.07.2019 у сумі 94595 грн. 44 коп. за надані відповідачем послуги; позивачем не надано доказів у підтвердження наявності усіх елементів складу правопорушення, а також доказів завдання позивачу збитків внаслідок неможливості виконання відповідачем зобов`язання в натурі шляхом відвантаження зерна.

17.08.2020 відповідач подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а 31.08.2020 - клопотання про участь в судовому засіланні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 02.09.2020 представники сторін не прибули, відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2020 у справі №927/571/20 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.09.2020, 14:30.

У зв`язку із навчанням судді Демидової М.О. у період з 14.09.2020 до 25.09.2020 розгляд справи призначено на 30.09.2020 о 14:50, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 11.09.2020.

17.09.2020 відповідач подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

24.09.2020 відповідач подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.09.2020 закрито підготовче провадження у справі №927/571/20, розгляд справи по суті призначено на 03.11.2020, 14:30; явка представників учасників судового процесу обов`язковою не визнавалася.

09.10.2020 відповідач подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2020 клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання, призначене на 03.11.2020, 14:30, ухваленопровести в режимі відеоконференції за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Шостому апеляційному адміністративному суду, що знаходиться за адресою: вул. Московська, 8, корп. 30, м. Київ.

У судове засідання 03.11.2020 прибув позивач у справі.

У судовому засіданні 03.11.2020 повноваження представника відповідача не підтверджені, оскільки до суду не було надано документів у підтвердження повноважень представника відповідача.

У судовому засіданні 03.11.2020 оголошено перерву до 17.11.2020, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 03.11.2020.

05.11.2020 на від відповідача надійшло клопотання № 130-2-19/4544 від 05.11.2020, у якому позивач просить забезпечити проведення судового засідання у справі, призначеного на 17.11.2020 о 14:10, у режимі відеоконференції, проведення якого доручити у одному із судів, перелік яких зазначений у заяві.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2020 клопотання Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції № 130-2-19/4544 від 05.11.2020 задоволено. Судове засідання, призначене на 17.11.2020 на 14:10, ухвалено провести в режимі відеоконференції за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201. Забезпечення проведення відеоконференції доручено Солом`янському районному суду м. Києва, що знаходиться за адресою: вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113.

У судовому засіданні 17.11.2020 судом оголошено перерву до 24.11.2020, 15:10.

18.11.2020 від відповідача надійшло клопотання №130-2-19/4733 від 17.11.2020 (яке надіслано відповідачем двічі), у якому відповідач просить забезпечити проведення судового засідання у справі, призначеного на 24.11.2020 о 15:10, у режимі відеоконференції, проведення якого доручити у одному із судів, перелік яких зазначений у заяві.

18.11.2020 від позивача на електрону адресу суду надійшло клопотання від 18.11.2020, у якому позивач просить забезпечити проведення судового засідання у справі, призначеного на 24.11.2020 о 15:10 в режимі відеоконференції, поза межами суду за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернейл - Трейд" від 18.11.2020 задоволено. Призначено проведення судового засідання 24.11.2020 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернейл -Трейд" у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2020 клопотання Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції № 130-2-19/4733 від 17.11.2020 задоволено.Судове засідання, призначене на 24.11.2020 на 15:10, ухвалено провести в режимі відеоконференції за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Касаційному господарському суді у складі Верховного суду що знаходиться за адресою: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ,01016.

У судове засідання 24.11.2020 прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кернел - Трейд (поклажодавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (зерновий склад, відповідач) укладено договір складського зберігання зерна №19ЗБ/2019, відповідно до умов п. 1.1 якого поклажодавець зобов`язаний передати зерно, а зерновий склад зобов`язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених договором (а.с. 16-29).

Зерно згідно договору - плоди зернових, зернобобових, насіння олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей (п.1.2 договору).

Кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються зерновим складом поклажодавцю відповідно до умов договору (п.1.3 договору).

Зерновий склад знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Горького, 112 (п.1.5 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору зерновий склад приймає від поклажодавця зерно, забезпечує його кількісне і якісне зберігання та здійснює відвантаження (видачу) зерна поклажодавцю.

Згідно із п. 3.3 договору поклажодавець зобов`язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги з приймання, оформлення, доробки, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг пов`язаних із зберігання зерна.

Відповідно до п. 3.4 договору після закінчення строку зберігання зерна поклажодавець зобов`язаний забрати зерно із зернового складу не пізніше отаннього дня граничного строку зберігання, вказаного у п.12.1 договору.

За умовами п. 4.10 договору на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна, прийняту протягом доби, зерновий склад видає поклажодавцю складський документ із зазначенням фізичної ваги, фактичних показників якості зерна, визначених за середньодобовим зразком, та із заліковою вагою. Залікова вага розраховується згідно додатку №3 до Положення, із врахуванням фізичної ваги та показників для розрахунків, встановлених у додатку №2 до договору.

Ведення обліку і оформлення операцій з зерном здійснюється зерновим складом згідно розділу VII Положення (п. 5.1 договору).

Не частіше одного разу на місяць за ініціативою будь-кого із сторін договору може проводитися документальна звірка зерна, що знаходиться на зберіганні зернового складу, за кількісними показниками з урахуванням усіх робіт по доробці, що проводились із зерном (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору часткове або повне відвантаження зерна здійснюється зерновим складом на підставі письмової заяви поклажодавця (додаток №5 до договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості (ваги), експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути надана зерновому складу не пізніше ніж за 10 робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (в тому числі - перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджується із зерновим складом з урахуванням технічних можливостей зернового складу, погодних умов та інших факторів.

Як зазначено у п. 6.3 договору, для отримання зерна поклажодавець зобов`язаний надати зерновому складу оригінал першого складського документу на зерно, заяву на відвантаження зерна, довіреність на отримання зерна із зазначенням його кількості та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на дату відвантаження.

Відповідно до п. 6.6 договору відвантаження зерна проводиться після повної оплати поклажодавцем послуг зернового складу, включно з оплатою послуг з відвантаження зерна.

Сторони погодили, що у разі відсутності повної оплати поклажодавцем наданих послуг Зерновим складом останній має право притримати зерно або частину зерна в межах суми заборгованості до моменту повного погашення заборгованості, про що зерновий склад повідомляє поклажодавця письмово. Відвантаження зерна здійснюється зерновим складом за фізичною вагою і за фактичними показниками якості, сформованими відповідно до загальної партії зерна на час відвантаження, що зберігається на зерновому складі, якщо інше не передбачено договором та додатковими угодами до нього ( п.6.6.1 договору).

Згідно із п. 9.1 послуги зернового складу з відвантаження/переоформлення надаються виключно за умови 100% попередньої їх оплати та оплати всіх наданих послуг, у тому числі послуг зі зберігання.

Поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу, пов`язаних з прийманням, очищенням, знезараженням (за письмовою домовленністю сторін), сушінням зерна при передачі такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує варість послуг зернового складу зі зберігання зерна щомісячно, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку, якщо фактична вага зерна внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим поклажодавцю, оплата за зберігання з моменту підписання такого акту здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаної у такому акті ( п.9.4 договору).

Згідно із п.9.5 договору зерновий склад може виставляти рахунки на оплату наданих послуг. Відсутність рахунку зернового складу на дату оплати, визначену згідно договору, не звільняє поклажодавця від обов`язків з оплати вартості послуг зернового складу.

Відповідно до п. 12.1 договору строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку повернення зерна усіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та зернобобових культур поклажодавцю відбувається не пізніше 31.05.2020 (граничний строк зберігання).

Граничний строк зберігання зерна може бути продовжений виключно шляхом укладення додаткової угоди до договору (п. 12.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.05.2020, а у частині розрахунків - до повного виконання (п. 16.1 договору).

Сторонами договору підписані та скріплені печатками додаток №1 до договору складського зберігання зерна №19ЗБ/2019 від 18.07.2019, у якому взначені тарифи на послуги зернового складу; додаток №2 до договору складського зберігання зерна №19ЗБ/2019 від 18.07.2019, у якому зазначені показники якості зерна для розрахунків залікової ваги та нарахувань за послуги. ( а.с. 30-31).

Відповідно до складських квитанцій на зерно №6133 від 01.10.2019, №6241 від 13.11.2019, №6279 від 19.12.2019, №6278 від 19.12.219, №6290 від 07.02.2020, №6299 від 20.02.2020, №6300 від 20.02.2020, №6298 від 20.02.2020, №6301 від 20.02.2020, №6303 від 18.03.2020, №6304 від 18.03.2020, №6302 від 18.03.2020 відповідач приняв на зберігання від позивача зерно кукурудзи 3 класу на кормові потреби у кількості 3881,547 тон ( а.с. 32-43).

За доводами позивача за заявками (вимогами) ТОВ Кернел-Трейд , відповідачем проводилося відвантаження продукції. Загалом з переданих на зберігання 3881,547 тон, відповідачем відвантажено лише 3818,850 т. Остання видача товару була здійснена 10.05.2020. Невідвантажений залишок товару за вирахування втрат на доробку становить 57,850 т.

Відповідачем направлявся на адресу позивача лист №148 від 13.05.2020, у якому відповідач зазначає про наявність недостачі зерна у кількості 57,850 т. внаслідок допущення порушень у веденні кількісно-якісного обліку та порушення технологічного процесу при доробці зерна, та готовність понести відповідальність за заподіяні збитки (а.с.45).

Відповідно до експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-203 від 01.06.2020 середня ринкова гуртова ціна на кукурудзу 3 класу станом на 29.05.2020 склала 5300,00грн. за одну тону з ПДВ (а.с. 46).

Позивачем на адресу відповідача направлялась досудова вимога №04-06/1-юр від 04.06.2020 у якій позивач повідомляє відповідача про понесені ним збитки та вимагає сплатити 306605 грн. 00 коп. збитків завданих втратою товару (а.с. 47).

Вимоги досудової вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Збитки у сумі 306605 грн. 00 коп. заявлені до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідач у відзиві на позов щодо позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором зберігання.

До регулювання спірних правовідносин, що випливають зі зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Правовідносини між власниками зерна та суб`єктами зберігання зерна регулюються також Законом України Про зерно і ринок зерна в Україні .

Частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частини 1 статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. ч. 3 та 4 ст. 294 Господарського кодексу України).

У частині 1 статті 942 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

За приписами частин 1 та 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно з пунктами 10, 24, 27 статті 1 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання, доробку, зберігання і відвантаження зерна; складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. Якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

За приписами статті 27 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення. Якщо строк зберігання зерна визначено моментом пред`явлення власником зерна вимоги про його повернення, зерновий склад має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від власника зерна забрати це зерно в розумний строк.

Поклажодавець зерна зобов`язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов`язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (ч. ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні").

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

За приписами статті 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов`язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов`язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.

Аналогічна норма міститься у статті 953 Цивільного кодексу України, згідно з якою зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України встановлено обов`язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Окрім того, згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених правових норм випливає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки з заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) зменшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" визначено, що за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Статтею 951 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору відповідно до складських квитанцій серія складських квитанцій на зерно №6133 від 01.10.2019, №6241 від 13.11.2019, №6279 від 19.12.2019, №6278 від 19.12.219, №6290 від 07.02.2020, №6299 від 20.02.2020, №6300 від 20.02.2020, №6298 від 20.02.2020, №6301 від 20.02.2020, №6303 від 18.03.2020, №6304 від 18.03.2020, №6302 від 18.03.2020 АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України приняла на зберігання від ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД зерно кукурудзи 3 класу на кормові потреби в кількості 3881,547 тон ( а.с. 32-43)..

Матеріалами справи підтверджується, що до закінчення терміну зберігання позивач неодноразово направляв заявки відповідачу про відвантаження (повернення) взятого на зберігання зерна кукурузи в межах обумовлених Договором строків для такого звернення ( а.с.44).

В подальшому позивач після закінчення терміну зберігання зерна звертався до відповідача з вимогами щодо відшкодування його ринкової вартості у випадку неможливості повернути зерно (а.с.47).

Вказана вимога позивача також залишена відповідачем без задоволення, що, на думку суду, не відповідає ні положенням наведеного законодавства в частині обов`язку повернути передане на зберігання майно, ані умовам укладеного Договору та свідчить про порушення договірних зобов`язань відповідачем.

Доказів надання відповідачем відмови позивачу у видачі за першою вимогою зерна, у відповідності до умов Договору та додаткової угоди № 1, а також повернення взятого на зберігання майна чи відшкодування його вартості позивачу, відповідачем суду не надано.

Крім того, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що позивач не оплатив рахунок №54 від 31.05.2020, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед відповідачем в сумі 94 593,44 грн. за надані в травні 2020 року послуги за договором.

Разом з цим згідно реєстру №016588 від 10.05.2020 кукурудза 3 кл. Кормові потреби, була відвантажена позивачу у кількості 319 800 нетто.

Крім того, згідно листа відповідача №148 від 13.05.2020 ним було відвантажене зерно кукурудзи залізничним транспортом згідно листа позивача №353 від 23.04.2020. Станом на 13.05.2020 в наслідок допущення порушень в веденні кількісно-якісного обліку та порушення технологічного процессу при доробці зерна його співробітниками, виникла недостача зерна в кількості 57,850 т. Відповідач листом від 13.05.2020 №148 (а.с. 45) зазначав про готовність нести відповідальність та відшкодувати заподіяні збитки у порядку, передбаченому договором складського зберігання зерна №19-ЗБ/2019 від 18.07.2019 та чиним законодавством України. Лист від 13.05.2020 №148 із визнанням факту втрати належного позивачеві зерна підписаний уповноваженою особою відповідача - директором Філії АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Хлібна база №83 . Також директором вказаної філії Хлібна база №83 за відповідною довіреністю підписаний і договір складського зберігання зерна від 18.07.2019 №19ЗБ/2019.

Таким чином, станом на травень 2020 року зерно кукурудзи вже не зберігалося на складі відповідача, оскільки було відвантажено на запит позивача і саме в травні 2020 року відповідачем вже була виявлена недостача, про що позивач був повідомлений уповноваженою особою.

Відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано обсягу повноважень директора зазначено філії відповідача.

Відповідач не обгрунтував доводи щодо заборгованості позивача за травень 2020 року.

За приписами статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у неналежному збереженні зерна і невиконанні обов`язку з відвантаження такого зерна позивачу, а також не спростовано відомості викладені у листі Філії АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Хлібна база №83 від 13.05.2020 №148 (а.с. 45).

Отже, з боку відповідача має місце неналежне збереження зерна і невиконання обов`язку з відвантаження зерна позивачу, тобто порушення договірного зобов`язання, що свідчить про протиправність поведінки відповідача.

З огляду на вищевикладене позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення відповідачем зобов`язання за договором, факт спричинення збитків, їх розмір та прямий причинний зв`язок між заявленою сумою збитків та діями відповідача.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача щодо обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права (з огляду на приписи ст. ст. 950, 951 Цивільного кодексу України), а також про відсутність підстав для повернення зерна позивачеві внаслідок несплати послуг відповідача зі зберігання зерна за травень 2020 року.

Матеріали справи, її фактичні обставини свідчать про відсутність зерна позивача на складах відповідача вже на початку травня 2020 року тому такий захід, як притримання зерна відповідачем застосований бути не може.

За таких обставин, оскільки відповідач не повернув зерно позивачу, на умовах укладеного Договору, не відшкодував вартість втраченого обсягу зерна, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Судом перевірено розрахунок розміру стягнення вартості втраченого майна - зерна кукурудзи 3-го класу, здійсненого позивачем на підставі експертного висновку №ЧК-203 від 01.06.2020 року Торгово-промислової палати України про середній рівень цін на кукурудзу 3-го класу (кормові потреби) на ринку Чернігівській області станом на 29.05.2019 року, який склав 5300 грн. за тону з ПДВ на умовах EXW. Відповідно до вказаних розрахунків, які суд визнає арифметично вірними, вартість 57,850 тон втраченого і не поверненого відповідачем зерна складає 306605 грн. (57,850 тон х 5300 грн.).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повернення 57,850 тон зерна кукурудзи 3-го класу позивачу або здійснення компенсації вартості у зв`язку з втратою зерна.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення у судовому порядку з відповідача вартості втраченого 57,850 тон зерна кукурудзи 3-го класу урожаю 2018 року в сумі 306605 грн., у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процессуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83" про стягнення 306 605 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83", вул. Горького, 112, м. Бобровиця, Чернігівської області, 17400, код 37506316 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", пров. Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001, код 31454383, 306 605 грн.00 коп. грошових коштів на відшкодування збитків, завданих втратою (нестачею) кукурудзи 3 класу кормові потреби 2019 року врожаю.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Хлібна база №83", вул. Горького, 112, м. Бобровиця, Чернігівської області, 17400, код 37506316 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", пров. Шевченка Тараса, 3, м. Київ, 01001, код 31454383, судовий збір у розмірі 4599 грн. 07 коп.

В судовому засіданні 24.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 04.12.2020.

Суддя М.О. Демидова